Анотація до роботи:

Драч О.О. Розвиток початкової освіти в Україні (1861-1917 рр.). - Рукопис, 178 с.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата історичних наук зі спеціальності 07.00.01. – історія України. Харківський національний університет ім. В.Н. Каразіна. – Харків, 2001.

У дисертації вперше зроблено спробу комплексного дослідження історії розвитку початкової освіти в Україні у 1861-1917 рр. Аналізується процес створення та розвитку початкових шкіл, розкриваються основні досягнення та перешкоди в цій справі. У роботі на конкретно-фактичному матеріалі підтверджується динаміка зростання кількості початкових навчальних закладів і чисельності учнів в них, висвітлюється суспільний статус народних учителів, розкривається діяльність громадськості зі зміцнення початкових шкільних мереж. Докладно аналізуються навчальні плани та програми народних училищ та їх реалізація в українських початкових школах. Переконливо доводиться, що фундамент початкової школи в Україні створено зусиллями громадської ініціативи при дієвій участі самого народу.

У висновках зроблено узагальнення і підведені підсумки проведеного дослідження, сформульовано рекомендації, які витікають з нього. Головні підсумки і рекомендації, на нашу думку, можна звести до таких:

період 1861-1917 рр. був одним з найважливіших в історії розбудови системи початкової освіти в Україні. У цей час на її території проводились шкільні реформи, робилися перші кроки щодо заміни станової школи всестановою, діяльність органів місцевого самоврядування сприяла зрушенням у шкільній справі, поширювалася мережа початкових шкіл, з’являлись нові типи початкових шкіл;

дослідження свідчить про активну боротьбу суспільно-педагогічного руху та громадських організацій за нову модель управління освітою, основними принципами якої є відкритість і демократизм, органічне поєднання засобів державного впливу з громадським управлінням. Нова система управління сферою освіти в процесі переходу Російської імперії до капіталістичного суспільства утверджується як державно-громадська. Аналіз результатів розвитку шкільної справи у 1861-1917 рр. Свідчить, що фундамент початкової школи в Україні створено зусиллями громадської ініціативи при дієвій участі самого народу;

насильницька русифікація консервувала низький рівень грамотності в Україні, невисоку результативність народних училищ, нестійкість знань учнів;

одним з основних досягнень діяльності педагогів, громадських діячів, урядовців, органів місцевого самоврядування було створення принципово нового типу школи. Початкова школа, підпорядкована органам місцевого самоврядування певних територіальних одиниць (міських і сільських громад), фактично була відкритою для громадського контролю, проникнення нових педагогічних ідей, втілення нових демократичних принципів і систем виховання;

незважаючи на певний консерватизм та обмеженість навчального курсу церковнопарафіяльних шкіл і шкіл грамоти, незаперечним наслідком їх функціонування стало оволодіння грамотою та засвоєння основних норм моралі учнями, що їх відвідували;

радикальна зміна суспільного устрою життя і соціально-економічних відносин відбились і на зростанні вимог та запитів до змісту шкільного навчання. Наслідки цього виявлялись в оновленні технологій навчання, підвищенні ефективності і продуктивності роботи початкових шкіл;

активізація просвітницького руху в Російській імперії виявилась і в суспільній діяльності зі створення нової системи підготовки і перепідготовки народних учителів. Підвищення суспільного статусу народного вчителя початкової школи постійно перебувало в центрі основних організаційних заходів органів як сільського, так і міського самоврядування. Це знайшло своє виявлення у створенні недержавної системи соціального захисту вчителів народних училищ і прогресивної системи оплати їх праці, забезпечення умов для саморозвитку та самовдосконалення;

дієва робота органів місцевого самоврядування, громадських організацій та установ, державних органів, приватних осіб з розбудови шкільної мережі в Україні сприяла значному зростанню кількості народних шкіл, істотному збільшенню чисельності учнів у них. Основні заходи шкільної адміністрації були спрямовані на коригування параметрів навчального середовища з позицій зміцнення його доступності, ефективності й результативності;

сьогодні на основі історичного досвіду 1861-1917 рр. доведено, що розвиток освіти є стратегічним ресурсом подолання кризових процесів, поліпшення рівня життя, забезпечення національних інтересів, зміцнення авторитету держави.

Публікації автора:

1. Розвиток жіночої освіти в Україні у другій половині ХІХ ст. // Збірник наукових праць. Серія: Історичні науки. Харківський державний педагогічний університет ім. Г.С. Сковороди. – 1999. – Вип. 2. – С. 84-91. – 0, 4 друк. арк.

2. Навчальний процес у земській школі у другій половині ХІХ ст. // Збірник наукових праць. Серія: Історія та географія. Харківський державний педагогічний університет ім. Г.С. Сковороди. – 1999. – Вип. 3. – С. 88–100.- 0,4 друк. арк.

3. Народний учитель початкової школи в Україні у другій половині ХІХ –на початку ХХ ст. // Збірник наукових праць. Серія: Історія та географія. Харківський державний педагогічний університет ім. Г.С. Сковороди. – 2000. – Вип. 5. – С. 171-185. – 0,7 друк. арк.

4. Школи духовного відомства в Україні (у другій половині ХІХ – на початку ХХ ст.) // Збірник наукових праць. Серія: Історія та географія. Харківський державний педагогічний університет ім. Г.С. Сковороди. - 2000. - Вип. 6. - С. 54-69. – 0, 8 друк. арк.

5. Навчальний процес у початкових школах в Україні (в другій половині ХІХ – на початку ХХ ст.) // Вісник Черкаського університету. Серія: Історичні науки. – 2000. – Вип. 21. – С. 60 – 67. – 0, 4 друк. арк.

6. Запровадження загальної початкової освіти в українських губерніях Російської імперії (1861 – 1917 рр.) // Збірник наукових праць. Серія: Історія та географія. Харківський державний педагогічний університет ім. Г.С. Сковороди. – Харків, 2001. – Вип. 7. – С. 17-24.

7. Становлення земської школи в Україні у другій половині ХІХ ст. // Збірник наукових праць. Серія: Історія та географія. Харківський державний педагогічний університет ім. Г.С. Сковороди. – Харків, 2001. – Вип. 8. – С. 23-29. – 0, 3 друк. арк.

8. Народний учитель початкової школи в Україні у другій половині ХІХ ст. // Соціальні та морально-психологічні важелі вдосконалення навчально-виховного процесу: Матеріали ХХІУ науково-методичної конференції. – Полтава, 1999. – С. 63-69. – 0, 3 друк. арк.

9. Навчальний процес у початкових школах духовного відомства (в другій половині ХІХ – на початку ХХ ст.) // Сучасні педагогічні інновації у підготовці й післядипломній освіті педагогічних працівників: Матеріали Всеукраїнської науково-практичної конференції. – Черкаси, 2000. –С. 62-69. – 0, 5 друк. арк.

10. Створення мережі початкових шкіл в українських губерніях Російської імперії в другій половині ХІХ ст. // Український селянин: Праці Науково-дослідного інституту селянства. Матеріали ІІІ Всеукраїнського симпозіуму з проблем аграрної історії. – Черкаси, 2001. – Вип. 3. – С. 179-181. – 0, 25 друк. арк.