1. Аналіз та узагальнення даних науково-методичної літератури та практичного педагогічного досвіду фізичного виховання дітей дошкільного віку показав, що вимоги сучасного суспільства зумовлюють раннє навчання, інтенсифікацію навчально-пізнавальної діяльності, які викликають підвищені розумові і нервово-психічні навантаження, зменшення рухової активності дітей. Це спонукає до розробки інноваційних педагогічних технологій у дошкільному фізичному вихованні, які б змогли забезпечити інтегрований оздоровчий, освітній і виховний ефект. Застосування засобів туризму і краєзнавства в процесі фізичного виховання в умовах дошкільного навчального закладу може сприяти реалізації завдань фізичного і розумового розвитку дітей. Але ті програми виховання та навчання дошкільників, що діють в Україні не передбачають організацію їхнього рухового режиму за допомогою засобів туризму, які б дозволили не тільки вдосконалювати рухову сферу, але й сприяти розвитку компонентів розумових здібностей. Такий підхід ще не знайшов застосування у практиці фізичного виховання дошкільних навчальних закладів. 2. Комплексне дослідження фізичного стану дітей виявило, що більшість з них мають гармонійний розвиток. У 5-річному віці антропометричні показники дівчаток (довжина тіла – 96,4%; маса тіла – 92,9%; обвід грудної клітки – 92,9%) і хлопчиків (відповідно 97,5%; 95%; 82,5%) знаходяться у межах М±1. У віці 6 років показники довжини тіла, маси тіла, обводу грудної клітки у дівчаток (99%; 97%; 97% відповідно) і хлопчиків (98,2%; 100%; 96,2%) відповідають вищому від середнього, середньому і нижчому від середнього рівню розвитку ознаки. Необхідно відзначити, що наші висновки щодо гармонійності фізичного розвитку старших дошкільників збігаються з результатами інших досліджень, проведених у цьому регіоні (Переяслав-Хмельницький район Київської області). Показники функціонального стану дихальної системи дітей досліджуваних груп суттєво відстають від середньостатистичних нормативів, однак частота серцевих скорочень дійсного спокою у 5-6-річних дітей та артеріального тиску відповідали віковим нормам. Рівень фізичної працездатності за оцінкою індекса Руф’є у дівчаток 5 років (М=11 балів) і у дітей 6-річного віку – дівчаток (М=11 балів) і хлопчиків (М=11 балів) задовільний. 3. Дослідження рівня розвитку основних рухів (біг, стрибки, метання) свідчить, що серед дітей 5-річного віку високий рівень рухової підготовленості мали 32,2% дівчаток і 25% хлопчиків. Переважна кількість дітей цього віку мають задовільну рухову підготовленість (середній рівень – 46,4% досліджуваних дівчаток і 60% хлопчиків). Незадовільна рухова підготовленість (низький рівень) виявлена у 21,4% дівчаток і 15% хлопчиків. Майже однакова кількість 6-річних дівчаток мали високий і середній рівні – 43,9 і 48,8% відповідно, і лише 7,3% дівчаток виявили низький рівень рухової підготовленості. Шестирічні хлопчики майже пропорційно були диференційовані за відповідними рівнями розвитку моторики – високий (32,1%), середній (35,8%) і низький (32,1%). Найвищі темпи приросту фізичних здібностей були відзначені у показниках гнучкості (дівчатка – 33,6%, хлопчики – 40,8%), динамічної витривалості (25,4 і 30,3% відповідно), швидкісно-силових здібностей (метання набивного м’яча: дівчатка - 35,3%, хлопчики – 22,2%; стрибок у довжину з місця – 18,2 і 25,2% відповідно), спритності (29,8%). Високі темпи приросту показників цих фізичних здібностей у віці від 5 до 6 років зумовлені тим, що цей вік є сенситивним для їх розвитку. 4. Отримані в результаті дослідження розумових здібностей дітей дані свідчать, що мовлення та операції мислення (аналіз, синтез, порівняння, абстрагування, узагальнення, конкретизація) розвиваються гетерохронно. Найвищі темпи приросту були зафіксовані у хлопчиків у розвитку таких компонентів мислення, як порівняння (30,7%), абстрагування (22,2%), узагальнення (14,3%). Ймовірно, це пов’язане із віковим удосконаленням аналітико-синтетичної роботи кори великих півкуль головного мозку. Також висока інтенсивність розвитку процесу мовлення була виявлена як у хлопчиків (12,7%), так і у дівчаток (9,5%). У показниках усіх інших операцій мислення дітей виявлено позитивну динаміку (від 3,9% до 10,9%). Отже, можна стверджувати, що віковий період 5 і 6 років є сенситивним для розвитку психічних процесів мислення і мовлення. 5. Результати кореляційного аналізу дозволили підтвердити факт наявності взаємозв’язку у розвитку фізичних і розумових здібностей як у дівчаток, так і у хлопчиків 5- і 6-річного віку між такими руховими тестами, як нахил уперед стоячи (r=0,27-0,30), метання м’яча в ціль (r=0,30), та операціями мислення: аналізом і синтезом, швидкістю локальних рухів (r=0,48), метанням набивного м’яча на дальність та складовою розумової діяльності – конкретизацією (r=0,36); між стрибком у довжину з місця та операціями узагальнення (r=0,39-0,36) і конкретизації (r=0,33), що дає можливість цілеспрямовано впливати фізичними вправами на розвиток фізичних здібностей та опосередковано – на підвищення показників розумової діяльності. 6. Факторний аналіз структури рухової і розумової сфери дітей 5-го і 6-го років життя виявив, що діяльність дитини незалежно від її віку і статі визначають сім ортогональних факторів. Спільним для факторної структури рухової і розумової діяльності дівчаток і хлопчиків 5-і 6-річного віку є наявність взаємопов’язаних факторів: показників фізичних здібностей, функціонального стану, фізичного розвитку, розумових здібностей. Аналіз динаміки структури фізичних і розумових здібностей дітей 5-6 років свідчить про збільшення інтегрованих факторів з віком. Так, у дівчаток 6 років загальний внесок інтегрованих факторів збільшився від 42,3 до 58%, а у хлопчиків 6 років - від 48,9 до 82,8%. Це підтверджує нашу гіпотезу про доцільність розробки педагогічних умов, спрямованих на інтегрований розвиток рухових і розумових здібностей дітей 5-6 років у процесі фізичного виховання. 7. Результати факторного аналізу фізичних і розумових здібностей дітей 5-6 років дозволили виділити рухові якості, які більшою мірою пов’язані з розумовими здібностями. За рейтингом вони розподіляються так: І – координаційні здібності (точність виконання просторово-часових та силових характеристик рухів; ІІ – швидкісно-силові; ІІІ – швидкісні; ІV – загальна витривалість; V – сила; VI – гнучкість. Це дало змогу визначити співвідношення фізичних вправ різного спрямування у заняттях з елементами туризму: на координацію – 30% часу, швидкісно-силові вправи – 25%, на швидкість – 20%, загальну витривалість – 15%, силу – 5%, гнучкість – 5%. 8. Організаційно-педагогічні умови навчально-виховної роботи з використанням засобів дошкільного туризму забезпечували форми занять, періодизація процесу фізичного виховання та його зміст. Розроблено класифікацію форм роботи туристсько-краєзнавчої спрямованості з фізичного виховання у дошкільному закладі, де виділено три блоки: - фізкультурні заняття з використанням елементів туристсько-краєзнавчої діяльності, які проводили не рідше ніж один раз на тиждень на відкритому повітрі на території дитячого садочка або за його межами (у природному середовищі); вони передбачали: переходи, прогулянки-походи, заняття-тренування, ігрові заняття, колові тренування, сюжетно-рольові заняття, дидактичні ігри; - фізкультурно-оздоровчі заходи: засоби туризму вводили в ранкові та вечірні прогулянки не рідше ніж двічі на тиждень у формі екскурсій, цільових прогулянок, топографічних прогулянок, рухливих ігор з пошуковими ситуаціями, ігрових комплексів у приміщенні, на території дитячого садка з використанням природних і соціальних об’єктів; - активний відпочинок дітей: походи вихідного дня за участю батьків і туристські свята у формі ігрових комплексів. 9. Планування змісту і засобів інтегрованого фізичного та розумового розвитку старших дошкільників у процесі туристсько-краєзнавчої діяльності здійснювалося з урахуванням вікових особливостей розвитку фізичних і розумових здібностей дітей 5 - 6 років на період трьох сезонних циклів: осіннього, зимового і весняного. Змістовий блок розробленої методики передбачає різні за змістом види туристської підготовки: теоретичну, фізичну, технічну, тактичну і психологічну. Засобами туризму були фізичні вправи в основних рухах, які виконували у природному і соціальному оточенні, рухливі ігри з пошуковими ситуаціями, види спортивних вправ (ходьба на лижах, катання на санках), туристичні вправи. Зміст теоретичної підготовки був доповнений розділами навчальної інформації сфер Базового компоненту дошкільної освіти України. 10. Критеріями ефективності розробленої методики слугували: динаміка показників морфофункціонального стану; динаміка захворюваності дітей в умовах експерименту; динаміка рівня рухової і фізичної підготовленості; динаміка рівня розвитку мовлення та операцій мислення. Порівняння даних, які були отримані під час проведення педагогічного експерименту, свідчить, що в експериментальних групах у дітей 5 і 6 років (у хлопчиків і дівчаток) спостерігаються значно вищі темпи приросту у показниках фізичної підготовленості (54%) і розумових здібностей (60,3%), ніж у дітей контрольних груп (16,8 і 30,9% відповідно), а також зменшення індексу захворюваності. Таким чином, проведені педагогічні експерименти підтвердили ефективність використання засобів дошкільного туризму і краєзнавства для підвищення рівня рухових та розумових здібностей дітей 5-го і 6-го років життя в процесі фізичного виховання. Наше дослідження не з’ясовує всіх аспектів досліджуваної проблеми. Її подальша розробка може бути здійснена за такими напрямками: - оптимізація процесу фізичної підготовки молодших школярів засобами туризму; - розробка програми підготовки фахівців дошкільного фізичного виховання до організації і проведення туристсько-краєзнавчої роботи у дошкільних освітніх установах. |
