Загурська Інна Станіславівна. Розвиток самооцінки творчих здібностей у молодшому шкільному віці : дис... канд. психол. наук: 19.00.07 / Житомирський держ. ун-т ім. Івана Франка. — Житомир, 2006. — 249арк. : рис., табл. — Бібліогр.: арк. 182-201.
Анотація до роботи:
Загурська І.С. Розвиток самооцінки творчих здібностей у молодшому шкільному віці. – Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата психологічних наук за спеціальністю 19.00.07. – педагогічна та вікова психологія. – Національний педагогічний університет імені М.П. Драгоманова. – К., 2006.
Розвиток самооцінки творчих здібностей залежить від особливостей організації учіння – провідної діяльності молодшого шкільного віку та базується переважно на самооцінці учбових здібностей. Авторська структурно-функціональна модель самооцінки творчих здібностей відображає механізми розвитку самооцінки залежно від особливостей розвитку здібностей у діяльностях з різним розвивально-творчим потенціалом. На відміну від традиційного навчання, розвивальне навчання та заняття в гуртках більшою мірою сприяють розвитку творчих здібностей, і, відповідно, їх самооцінки. З іншого боку, стимулювання розвитку самооцінки шляхом рефлексії та соціального визнання досягнень може сприяти розвитку творчих здібностей. Умовою саморозвитку творчих здібностей є суб’єктно-ціннісний рівень самооцінки, який включає соціальні, діяльнісні, розвивальні, творчі та ціннісно-регулюючі компоненти.
У дисертації зроблено теоретичне узагальнення та представлено нове вирішення проблеми взаємозв’язку самооцінки та здібностей. Розроблено структурно-функціональну модель самооцінки творчих здібностей у молодшому шкільному віці, яка відображає механізми розвитку самооцінки залежно від особливостей розвитку здібностей у діяльностях з різним розвивально-творчим потенціалом. Уточнено структурні та функціональні характеристики параметрів самооцінки творчих здібностей у процесі шкільної адаптації.
Аналіз основних підходів до вивчення самооцінки показав, що у вітчизняній психології переважають дослідження загальної особистісної самооцінки. Нерозробленою залишається проблема взаємозв’язку динаміки самооцінки та розвитку окремих складових структури особистості, зокрема творчих здібностей. На основі аналізу розвивально-творчого потенціалу діяльності в межах традиційної та розвивальної систем навчання виділено параметри розвитку самооцінки творчих здібностей у їх зв’язках з особливостями шкільної адаптації: рівень суб’єктності в навчальній діяльності, прояви творчості у діяльності, соціальна рефлексія, соціальне співробітництво, оцінювання з боку вчителя та ровесників, розвиток здібностей.
Структурно-функціональна модель розвитку самооцінки творчих здібностей відображає динаміку переходу від самооцінки особистісної відповідності до самооцінки учбових здібностей у процесі шкільної адаптації. Функції самооцінки при цьому зміщуються від підтримання досягнутого раніше рівня самооцінки до усвідомлення учбових дій як засобів підтримання самооцінки. Самооцінка творчих здібностей розглядається через взаємозв’язки соціального, діяльнісного, розвивального, творчого та ціннісно-регулюючого компонентів і відповідних їм функцій: соціального визнання, діяльнісно-рефлексивної, саморозвитку здібностей, творчо-адаптивної та функції саморозвитку творчих здібностей.
На розвиток самооцінки творчих здібностей впливає атрибуція успішності – диспозиційна характеристика, що формується в учбовій діяльності. Атрибуція відносно старанності зумовлює спрямованість дітей на розвиток здібностей в репродуктивних видах діяльності, що відображається у таких формах самооцінки учбових здібностей: самооцінка старанності, самооцінка вміння відтворювати зразок, некритично-наслідувальна самооцінка власних здібностей. Атрибуція відносно здібностей стимулює розвиток творчих здібностей, що відображається у таких формах самооцінки: ретроспективна, проективна, результативно-актуальна та результативно-проективна самооцінка учбових та творчих здібностей.
Учні з високим рівнем диференційованості самооцінки краще адаптуються до шкільного навчання. Диференційованість самооцінки лежить в основі суб’єктно-ціннісного рівня самооцінки творчих здібностей, який характеризується взаємодією соціального (представленість у просторі самооцінки референтних осіб, усвідомлені критерії визнання, ціннісна підтримка, ціннісний обмін, конструктивне сприймання критики, соціальна активність, соціальне співробітництво), діяльнісного (високий рівень рефлексії здібностей), розвивального (інтелектуальна активність, диференційованість ціннісних конструктів, усвідомлення можливостей розвитку власних здібностей, наявність суб’єктних цінностей), творчого (варіативність, альтернативність у розвитку здібностей, уникання конкуренції, можливість переносу) та ціннісно-регулюючого (суб’єктна активність у саморозвитку творчих здібностей) компонентів.
Труднощі в розвитку самооцінки творчих здібностей зумовлюються знеціненням одного з двох базових компонентів її структури: соціального чи діяльнісного. За таких умов самооцінка втрачає диференційованість, а відтак – процес шкільної адаптації стає менш успішним. Зниження ролі соціального співробітництва в розвитку здібностей та їх самооцінки (в першу чергу, це стосуються поцінування з боку ровесників) призводить до пошуків компенсації невдалої шкільної адаптації. Компенсаторна самооцінка вибудовується на засадах нетривкої ситуативної підтримки, на тимчасовій симпатії чи антипатії, а не на основі успіхів у діяльності. Знецінення діяльнісних характеристик самооцінки (розвиток рефлексії здібностей на основі усвідомлених вмінь, дій та операцій) пов’язане із зменшенням кількості референтних осіб, які поціновують творчі досягнення дітей.
У структурі самооцінки учнів, які навчаються за традиційною системою, на відміну від учнів, які навчаються за розвивальною системою та учнів, які займаються в гуртках, переважають етично-моральний та праксично-когнітивний компоненти. Змістові характеристики етично-морального компонента пов’язані з позитивною зовнішньою оцінкою, з дотриманням соціально бажаних норм поведінки, насамперед це стосується слухняності та скромності. Змістові характеристики праксично-когнітивного компонента стосуються зовнішніх, заданих вчителем критеріїв самооцінки, а також відстроченої інтеграції в самооцінку набутих вмінь (вміння читати, писати, рахувати тощо).
Високий розвивально-творчий потенціал діяльності забезпечує розвиток творчих здібностей, і, відповідно, їх самооцінки. З іншого боку, стимулювання розвитку рефлексії та самооцінки може сприяти розвитку творчих здібностей. Умовою саморозвитку творчих здібностей є суб’єктно-ціннісний рівень самооцінки.
Проведене дослідження не претендує на вичерпний аналіз усіх аспектів складної та багатопланової проблеми розвитку самооцінки творчих здібностей. Перспективи дослідження вбачаються у подальшому ґрунтовному аналізі рівнів та умов розвитку самооцінки творчих здібностей у молодшому шкільному та підлітковому віці, а також у розробці стандартизованого опитувальника для виявлення особливостей самооцінки творчих здібностей.
Публікації автора:
Загурська І.С. Психосемантичний аналіз самооцінки молодших школярів із різною успішністю у навчанні // Проблеми загальної та педагогічної психології: Збірник наукових праць Інституту психології ім. Г.С. Костюка АПН України / За ред. С.Д. Максименка. – К., 2003, т. V, ч. 6. – С. 97-102.
Загурська І.С. Проблема виділення критеріїв розвитку самооцінки молодших школярів у навчальній діяльності: аналіз одного випадку // Науковий часопис НПУ імені М.П. Драгоманова. Серія 12. Психологія: Збірник наукових праць. – К.: НПУ імені М.П. Драгоманова, 2004. – Вип. 2 (26). – С. 170-178.
Загурська І.С. Психосемантичний аналіз зв’язку рефлексії з розвитком самооцінки першокласників // Вісник Харківського національного університету імені В.Н. Каразіна. Серія психологія: Збірник наукових праць. – Харків: Харківський національний університет імені В.Н. Каразіна, 2005. – № 662. – Вип. 33. – С. 39-44.
Загурська І.С. Оцінювальна і самооцінювальна діяльність в умовах системи розвивального навчання // Педагогіка і психологія професійної освіти: Науково-методичний журнал, Львів. – 2005. – № 6. – С. 101-108.
Загурська І.С. Розвиток рефлексії як передумова розвитку самооцінки творчих здібностей // Науковий часопис НПУ імені М.П. Драгоманова. Серія 12. Психологічні науки: Збірник наукових праць. – К.: НПУ імені М.П. Драгоманова, 2005. – Вип. 6 (30). – Ч.1. – С. 267-277.
Загурська І.С. Емоції в системі самооцінок молодших школярів // Професійна підготовка педагогічних працівників: Науково-методичний збірник / За ред. О.А. Дубасенюк, Л.П. Пуховської. – Київ-Житомир: ЖДПУ, 2000. – С. 181-186.
Загурська І.С. Особливості самооцінки молодших школярів в залежності від успішності // Проблема особистості в сучасній науці: результати та перспективи досліджень: Тези доповідей Третьої Всеукраїнської конференції молодих науковців, Київ, 28-29 вересня 2000 р. – К., 2000. – С. 82-83.
Загурська І.С. Проблема самооцінки творчо обдарованої особистості // Актуальні проблеми психології. Обдарована особистість: пошук, розвиток, допомога: Збірник наукових праць: Матеріали доповідей та повідомлень на Міжнародній науково-практичній конференції, Київ, 17-19 жовтня 2002 р. / За загальною ред. С.Д. Максименка. – К.: „BONA MENTE”, 2002. – Том 6. – Вип. 3 (2 частина). – С. 78-81.
Загурська І.С. Проблема методів дослідження самооцінки: аналіз основних підходів // Молодь в умовах нової соціальної перспективи: Матеріали VІ Міжнародної науково-практичної конференції, Житомир, 13-14 травня 2004 р. / Відп. ред. А.В. Іванченко. – Житомир, 2004. – С. 129-131.
Загурська І.С. Роль когнітивної складності в процесі становлення самооцінки молодших школярів // Духовна культура особистості в контексті розвитку громадянського суспільства: Науково-методичний збірник / За ред. М.М. Заброцького, І.І. Якухно. – Житомир-Київ, ЖОІППО, 2005. – С. 76-79.
Загурська І.С., Музика О.Л. Застосування психосемантичних методів при дослідженні самооцінки молодших школярів // Духовність як основа консолідації суспільства: Міжвідомчий науковий збірник / Керівники авторського колективу: А.І. Комарова, В.Г. Табачківський, І.М. Кучерук, Л.П. Виговська. – К.: Науково-дослідний інститут “Проблеми людини”, 1999. – Т.16. – С. 266-275.
