875. Тютенко Наталія Вадимівна. Розвиток селянських (фермерських) господарств і формування ефективного економічного механізму їх функціонування: дис... канд. екон. наук: 08.07.02 / Миколаївський держ. аграрний ун-т. - Миколаїв, 2004.
Анотація до роботи:
Тютенко Н.В. Розвиток селянських (фермерських) господарств і формування ефективного економічного механізму їх функціонування. - Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.07.02 – економіка сільського господарства і АПК. – Миколаївський державний аграрний університет, Миколаїв, 2004.
В дисертації досліджено теоретичні і методичні аспекти формування ефективного економічного механізму функціонування селянських (фермерських) господарств, визначено роль фермерства на сучасному етапі розвитку аграрної реформи. Проаналізовано зміст селянського (фермерського) господарства і науково-обґрунтовано ефективність даної форми господарювання. Відокремлено особливості розрахунку показників економічної ефективності фермерських господарств.
Проаналізовано показники розвитку та економічної ефективності селянських (фермерських) господарств, стан сучасного економічного механізму їх функціонування. Доведено вплив розміру господарства на його рентабельність за допомогою методу статистичного групування. Обґрунтовано галузеву структуру виробництва , що підвищує прибутковість господарства. Запропоновано зміни в механізмі орендних, кредитних і податкових відносин. Удосконалено механізм створення і функціонування обслуговуючих кооперативів зі спільного використання технічних засобів та реалізації виробленої продукції на основі розробки відповідних бізнес-планів. Запропоновано конкретні напрямки по удосконаленню консалтингових послуг.
Селянське (фермерське) господарство має властиві лише йому наступні особливості: поєднання в одній особі власника і працівника, завдяки чому досягається прямий зв’язок робітника із засобами виробництва і абсолютна самостійність у вирішенні питань, пов’язаних з виробництвом та реалізацією продукції; фермер особисто управляє своїм господарством і здійснює інвестування власних та залучених коштів у бізнес; трудова активність фермера ґрунтується на власному інтересі; організаційна структура фермерського господарства найбільш повно використовує специфіку сільського життя (локальність розташування населення, єдність побутової, виробничої й культурної сфер життєдіяльності).
Фермерський рух в Україні має тенденцію до посилення. Так, кількість селянських господарств тільки у 2002 році проти 2001 року зросла майже на 10%. Збільшились і площі землекористування, і середній розмір окремого фермерського господарства (в 2003 році на 97,7% в порівнянні з 1999 роком).
В Миколаївській області зосереджено близько 10,5% селянських (фермерських) господарств країни. Нині за їх кількістю регіон знаходиться на другому місці в державі (після Одеської області). Більшість з них зайнята виробництвом продукції рослинництва. Проте в економіці аграрного сектору Миколаївщини селянським (фермерським) господарствам поки що належить незначне місце: займаючи 16,3% посівної площі в 2002 році ними було вироблено 13,9% зерна, 15,9% цукрових буряків, 13% насіння соняшнику, 17,7% овочів цього регіону.
За результатами вибіркового обстеження 450 фермерських господарств лише 40% з них мають трактори, 15% - зернозбиральні комбайни і 20% - вантажні автомобілі. При цьому їх техніка вже багато років тому відпрацювала свій амортизаційний термін. Ступінь зношення основних засобів обстежених фермерських господарств у 2003 р. становила 32,5%.
Рівень рентабельності сукупної діяльності фермерських господарств у 2003 році склав 31,2%, в той час як по сільськогосподарських підприємствах області у цілому він становив 12,3%. Таким чином, фермерство є нині однією з найбільш перспективних та ефективних форм господарювання на селі.
Фермерські господарства, які мають орендовані ділянки, є більш прибутковими, що досягається за рахунок розширення розмірів виробництва і більш раціонального використання ресурсів. Визначений, у розробленому нами бізнес-плані, для фермерського господарства “Гаваї” Новоодеського району Миколаївської області оптимальний розмір земельних площ ( з урахуванням їх оренди) становитиме 500 га, що дасть йому можливість щороку додатково отримувати по 101,9 тис. грн. прибутку при рівні рентабельності близько 109,8%.
За результатами вирішення економіко-математичної задачі по селянському господарству “Надія” Врадієвського району, яке має оптимальний розмір оброблюваних площ, було визначено, що за рахунок удосконалення структури виробництва можна буде отримати 14,9 тис. грн. прибутку, що на 2,8 тис. грн. перевищує рівень 2002 р.
Селянським (фермерським) господарствам Миколаївської області потрібно активізувати роботу по створенню сервісних кооперативів з надання механізованих послуг. Прикладом такого формування може виступити фермерський кооператив “ФерКоп”, механізм створення і функціонування якого наведений в розробленому бізнес-плані.
Всебічне консультативне обслуговування фермерів повинно здійснюватись: наданням їм науковими установами консультацій щодо нових технологій, сортів, гібридів сільськогосподарської продукції, порід худоби та птиці, засобів захисту рослин і тварин на пільгових умовах; створенням науково-консультативних центрів при обласних і районних Асоціаціях фермерів.
Для підвищення ефективності механізму кредитування фермерських господарств, необхідно: удосконалити діюче законодавство у напрямку урахування інтересів фермерських господарств, а також підвищення відповідальності позичальника за невиконання кредитної умови; запровадити іпотечне кредитування під заставу землі з реально діючим механізмом її вилучення в разі неповернення позички; створити максимально привабливі умови для вкладення кредитних ресурсів комерційних банків у сферу АПК, запровадити створення кредитних спілок на базі Асоціацій фермерів, створити спеціалізований фермерський банк – централізовану установу, яка буде орієнтована на роботу саме з цими формуваннями, враховуючи особливості їх виробництва.
З метою удосконалення процесу реалізації вирощеної продукції фермерам доцільно створювати збутові кооперативи. Згідно проведених нами розрахунків по створенню порівняно невеликими шістьма селянськими господарствами збутового кооперативу “Агрозбут” кожний фермер – учасник кооперативу зможе отримати близько 10 тис. грн. додаткового річного прибутку.
Публікації автора:
Тютенко Н.В. Структурні зміни в діяльності селянських (фермерських) господарств та проблеми їх подальшого розвитку// Вісник аграрної науки Причорномр’я. – 2002. – вип.1(15). – С. 107 – 110.
Тютенко Н.В. Розвиток селянських (фермерських) господарств як один із важелів стабілізації ринкової ситуації в аграрному секторі України// Вісник аграрної науки Причорномр’я. – 2001. – вип.4. – С. 41 – 42.
Тютенко Н.В. Місце селянських (фермерських) господарств в агропромисловиму комплексі Миколаївської області// Вісник аграрної науки Причорномр’я. – 2003. – вип.1(21). – С. 71 – 74.
Червен І.І., Тютенко Н.В. Розвиток орендних відносин – важливий напрям підвищення ефективності виробництва у фермерських господарствах// Економіка АПК. – 2003. - № 11. – С. 13-16. Автору належить збір вихідних даних, їх аналіз, систематизація та проведення основних розрахунків.
Тютенко Н.В. Розвиток обслуговуючої кооперації - один зі шляхів удосконалення економічних відносин селянських (фермерських) господарств// Вісник аграрної науки Причорномор’я . – 2003. – вип. 4(24) – С. 126 – 132.
