У дисертації проведене теоретичне узагальнення і запропоновані нові підходи до розв’язання важливої науково-практичної проблеми щодо вдосконалення соціально-економічного механізму підвищення платоспроможності населення та її трансформації в підвищення ефективності сільськогосподарського виробництва. Результати дослідження дозволяють зробити такі висновки: 1. Платоспроможність населення як термін економічної науки виражає його здатність оплачувати необхідні товари і послуги відповідно до розміру наявних грошових засобів. Її основою є сукупні та грошові доходи домогосподарств, в які люди об’єднуються для організації свого споживання. Основними чинниками зростання платоспроможності є нарощування обсягів виробництва валового внутрішнього продукту, раціональне його використання на споживання і нагромадження, соціальна спрямованість економічної політики держави. Оцінку її рівня проводять на основі аналізу грошових доходів і витрат домогосподарств, купівельної спроможності населення щодо придбання товарів і послуг, а також шляхом порівняння грошових витрат населення з вартістю мінімального та раціонального споживчих кошиків 2. Однією з основних сфер реалізації платоспроможності населення є придбання продовольчих товарів. Її рівень визначається величиною грошових доходів (витрат) і рівнем цін на агропродовольчому ринку. Пройшовши всі етапи продуктового ланцюга, платоспроможність населення трансформується в доходи сільських товаровиробників. Через ринкові механізми співвідношення попиту і пропозиції платоспроможність населення має визначальний вплив на формування цін на продовольчі товари та сільськогосподарську продукцію. У кінцевому рахунку вона проявляється у зростанні чи зниженні показників економічної ефективності сільськогосподарського виробництва. 3. Дослідження взаємозв’язку між платоспроможністю населення та ефективністю сільськогосподарського виробництва дозволяє виявляти диспропорції в розвитку різних сфер АПК, оцінювати ефективність управління соціально-економічними процесами на державному та регіональному рівнях, визначати недоліки господарського механізму функціонування сільського господарства. Виявляються внутрішні механізми формування пропорцій розвитку сектора особистих селянських господарств та сільськогосподарських підприємств, стає можливою розробка системних заходів щодо їх оптимізації. 4. У процесі аналізу платоспроможності населення Львівської області було встановлено достатньо високі темпи її зростання впродовж 1999-2004 рр. При загальному зростанні номінальних середньодушових грошових витрат у 2,6 раза, грошові витрати на придбання продовольчих товарів зросли у 2,25 раза. Дефлятація грошових витрат показала зростання цих показників відповідно на 61,6% і 39,5%. Однак, незважаючи на відносно високі темпи зростання, рівень платоспроможності населення щодо придбання продовольчих товарів залишався надзвичайно низьким. Лише наявність особистих господарств дозволяє більшій частині міських і сільських жителів підтримувати відповідний харчовий раціон. 5. Зростання платоспроможності населення створює економічну основу для прискорення розвитку виробництва в сільськогосподарських підприємствах та його скорочення в особистих селянських господарствах. Протягом 1999-2004 рр. збільшився загальний обсяг виробництва валової продукції в сільськогосподарських підприємствах як з розрахунку на одне господарство, так і з розрахунку на 100 га сільськогосподарських угідь. Поліпшувалися показники урожайності сільськогосподарських культур і продуктивності тварин. Рівень рентабельності у 2004 р. досяг 19,1%. Однак поряд із позитивними тенденціями в показниках економічної ефективності виробництва в сільськогосподарських підприємствах нагромаджувалися негативні явища, які стримуватимуть подальше її зростання. Це – скорочення кількості й розмірів сільськогосподарських підприємств, погіршення їх забезпечення основними видами ресурсів. 6. Аналіз взаємозв’язку між платоспроможністю населення та економічною ефективністю виробництва в сільськогосподарських підприємствах з використанням статистичних групувань та кореляційно-регресійного аналізу дозволив встановити досить високий ступінь його тісноти. Розраховано, що зростання середньодушових грошових доходів домогосподарств на 100 грн. у місяць призводить до підвищення рівня рентабельності виробництва в сільськогосподарських підприємствах на 1,87%. Найбільш чутливо змінами в ефективності реагує на зростання платоспроможності населення молочне та м’ясне скотарство. 7. Істотне підвищення рівня платоспроможності населення вимагає переходу на споживчо-інвестиційну модель розвитку національної економіки. У результаті використання трендових моделей, зокрема методу експоненційного згладжування Брауна, встановлено, що при збереженні існуючих тенденцій зростання грошових доходів населення до 2010 р. вони досягнуть 685 грн. на одну особу в місяць. Розрахунки, проведені з використанням прогнозної вартості раціонального продовольчого кошика, показали, що для формування споживчо-інвестиційної моделі, посилення впливу платоспроможності населення на ефективність сільського господарства грошові доходи повинні досягти 1310 грн. на одну особу в місяць, а темп їх середньорічного приросту – 16,9%. При цьому грошові витрати населення Львівської області на придбання продовольчих товарів досягнуть 12 млрд. грн., сільські товаровиробники зможуть отримати від реалізації своєї продукції 4 млрд. грн. Ці кошти стануть основою інвестицій в розвиток та підвищення ефективності сільського господарства. 8. Досягнення перспективних параметрів платоспроможності населення можливе лише за реалізації кардинальних змін у соціально-економічній політиці держави. Особливе значення для збільшення грошових доходів населення мають: розробка і реалізація державної програми стимулювання зайнятості населення, створення додаткових робочих місць у найбільш конкурентоспроможних секторах економіки; реорганізація та раціоналізація сфери підготовки та перепідготовки кадрів з метою забезпечення потреби в них та підвищення рівня конкурентоспроможності робочої сили на ринку праці; встановлення обґрунтованого рівня мінімальної заробітної плати не нижче від прожиткового мінімуму, визначеного в результаті публічного обговорення в засобах масової інформації; відновлення державного нагляду за нормуванням праці в усіх галузях народного господарства, а також за дотриманням законодавства в цій сфері; виведення заробітної плати з “тіні”, легалізація всіх видів доходів населення; розвиток інфраструктури ринку праці; впровадження трирівневої системи пенсійного забезпечення. 9. Ефективна трансформація грошових доходів населення в підвищення ефективності сільськогосподарського виробництва досягається за умови безперешкодного руху продовольчих товарів від виробників до споживачів і відповідного зворотного руху грошових коштів. Ефективне функціонування системи “споживач – виробник продовольчих товарів” вимагає реалізації таких заходів: вдосконалення митної політики; організації ефективних маркетингових служб в агропромисловому комплексі; розвитку роздрібної та оптової торгівлі, особливо в сільській місцевості; вдосконалення податкового законодавства; усунення адміністративного втручання у функціонування агропродовольчого ринку; рішучої боротьби з тіньовими схемами ведення бізнесу на агропродовольчому ринку; розвитку міжгалузевих зв’язків, кооперації та інтеграції в АПК; покращання функціонування банківської сфери; формування системи консультаційних послуг агентам агропродовольчого ринку. |