1. Аналіз спеціальної науково-методичної літератури показує, що у спортивній гімнастиці питанню розвитку спеціальних рухових якостей приділяють велику увагу. Між тим питання розвитку спеціальних рухових здібностей гімнасток 8-12 років засобами вільних вправ на етапі спеціалізованої підготовки вивчено недостатньо. Експериментальне обґрунтування цієї проблеми і є мотивом вибору теми дисертаційного дослідження. 2. На основі теоретичного аналізу ми визначили, що спеціальні рухові здібності - це сукупність психомоторних властивостей людини, які визначають цільове призначення, якісні ознаки та робочу ефективність м’язової діяльності і надають гімнасткам можливості досягти найкращих результатів. Вони виявляються у виді сили, швидкості, витривалості, гнучкості і сенсомоторних можливостей, які визначають чутливість сприйняття й оперативність обробки інформації о процесі виконання дій і рухів: точність оцінки м’язових зусилль, часових і просторових характеристик, вестибулярна стійкість, реакції антиципації і тощо. 3. На етапі спеціалізованої підготовки в спортивній гімнастиці чітко виявляється базове формування спеціальних рухових здібностей засобами вільних вправ, які становлять собою виконувані під музику послідовні поєднання різних акробатичних і гімнастичних елементів, пов’язаних між собою хореографічними, танцювальними й елементарними спортивно - гімнастичними рухами. Деякі з них складають групу “універсальних базових вправ”, характерних для усіх видів гімнастичного багатоборства. Їхнє виконання є базовою основою для удосконалення спортивно-технічної майстерності в гімнастиці. 4. Дослідження спеціальних рухових здібностей гімнасток показало, що основними характеристиками, які визначають високий рівень спортивно-технічної майстерності у вільних вправах є: досконалість техніки серій акробатичних і гімнастичних стрибків, вибухова сила, швидкісно-силова витривалість, технічна витривалість, точність диференціювання м'язових зусиль при швидкісно-силових діях, просторова точність рухів, рухова пам’ять з переважним використанням зорової інформації, зорово-моторна реакція, естетичність виконання композиції, що і підтверджується кореляційною залежністю між ними. 5. Рівень розвитку спеціальних рухових здібностей підвищується у відповідності із зростанням майстерності від III до I розрядів. Найбільша різниця виявлена між групами досліджуваних III і II розрядів за наступними показниками: в розвитку вибухової сили м'язів ніг - на 8,8%; силової витривалості у статичному режимі роботи м’язів – на 48,92%; спеціальної витривалості - на 49,48%; активної гнучкості – на 3,69%; спеціальної технічної витривалості – на 2,59% і 3,21%; точності відтворення часу (7с) - на 18,59%; точності диференціювання м'язових зусиль (правою – на 14,79% і лівою – на 12,05%); вестибулярної стійкості - на 27,9%; швидкості сприйнятття інформації – на 8,08%; сенсомоторної координації - на 12,19%; швидкості переробки інформації – на 7,33%; рухової пам’яті з переважним використанням слухової і зорової інформації - на 18,05%; вібірковості зорової пам'яті - на 14,5%; рухової пам’яті з переважним використанням слухової інформації - на 4,7%. 6. Оцінка відмінностей між досліджуваними-гімнастками II і I розрядів за даними рухової підготовленості має особливий зміст, відмінний від показників спортсменок III і II розрядів. Найбільша різниця між групами досліджуваних виявлена за такими показниками: в розвитку швидкісно-силової витривалості м'язів верхнього плечевого поясу – на 34,38% і м'язів ніг - на 30,28%; вибухової сили м'язів верхнього плечевого поясу – на 32,2%; швидкості бігу – на 6,09%; силової витривалості у динамічному режимі – на 19,7%; пасивної гнучкості – на 10,77%; точності відтворення часу (49с) - на 13,92%; точності диференціювання м'язових зусиль при швидкісно-силових діях - на 17,89%; просторової точності рухів - на 34,62%; рівня регуляції в нервово-м'язовому апараті – на 9,4%; уваги – на 17,6%; рухової пам’яті з переважним використанням зорової інформації - на 16,55%. 7. Розроблені базові композиції вільних вправ - це складнокоординаційні функціональні утворення, що забезпечують взаємозв’язок окремих елементів структури рухів у композиційно-музичну цілісність. Композиції наповнюються динамічним функціональним змістом, як у окремих структурних компонентах, так і в композиції в цілому. 8. Зміст запропонованої нами методики по складанню і реалізації базових композицій вільних вправ у спортивній гімнастиці відрізнявся від загальноприйнятих, не тільки наявністю заздалегідь обумовлених педагогічних впливів, але й обліку відповідних реакцій досліджуваних за даними педагогічного контролю, який включав оцінку кількісних і якісних показників рухових здібностей. В основі методики лежать закономірності, які реалізуються через спеціалізовані принципи складання і реалізації базових композицій вільних вправ: реалізації різнохарактерних музичних творів у вільних вправах; зниження трудності змісту змагальних композицій; оцінки перспективи розвитку вільних вправ; відповідності та змістовності рухів музичному супроводу; послідовної варіативності побудови рухів; рухово-естетичної спряженості. Успішність реалізації програми багато в чому визначається 3 групами факторів: перша пов'язана з особистістю гімнастки; друга - з особистістю тренера, хореографа та акомпаніатора; третя - із навколишнім оточенням і умовами навчально-тренувального процесу. Розвиток рухових здібностей забезпечується дотриманням педагогічних та організаційно-методичних умов. 9. Основною умовою прояву спеціальних рухових здібностей при виконанні композицій вільних вправ на високому спортивно-технічному рівні з естетичними характеристиками є усвідомлення емоційної та смислової змістовності вільних вправ. У констатуючому експерименті ми з'ясували, що 78% гімнасток не можуть охарактеризувати смисловий зміст своїх композицій. Після проведення формуючого експерименту оцінка за естетичне виконання вільних вправ у гімнасток III розряду покращилася на 0,7 бали чи 11,43% (Р<0,05); II розряду - на 0,6 бали, що складає 9,27% (Р<0,05) і I розряду – на 0,9бали чи 13,35% (Р<0,05). 10. Результати формуючого педагогічного експерименту показали, що впровадження програми базових композицій вільних вправ у навчально-тренувальний процес гімнасток експериментальної підгрупи дозволило підвищити рівень їхньої спортивно-технічної майстерності, швидкісно-силових якостей, технічної витривалості, показників сенсомоторних характеристик у більшій мірі, ніж у контрольній за 83 показниками з 88. При цьому, вірогідних поліпшень в експериментальній групі – 54, у контрольній - 17 (Р<0,05). 11. Дані наших досліджень дозволили визначити, що високий рівень організації навчально-тренувального процесу, який включає структурно-функціональні особливості взаємодії елементів фізичного та естетичного виховання сприяє гармонійному розвитку особистості гімнасток. Вивчення цих умов вимагає подальших досліджень. |