У дисертації наведено вирішення конкретного наукового завдання, що полягає в обґрунтуванні передумов державного стимулювання зовнішньоекономічної діяльності в контексті вступу України до Світової організації торгівлі і розробці на цій основі заходів щодо розвитку стимулюючої функції державного управління цими процесами, що має суттєве значення для галузі науки державного управління. Реалізовані мета й завдання дають можливість зробити такі висновки: 1. Поглиблення розкриття суті стимулювання зовнішньоекономічної діяльності через удосконалення державного управління цим процесом вимагає необхідності визначення його напрямів. Реалізацію цих напрямів розглянуто через обґрунтування і формування теоретичних принципів побудови моделі розвитку стимулюючої функції державного управління ЗЕД, за допомогою якої можна застосовувати бюджетні та інші інструменти впливу держави на цей процес. 2. На основі аналізу теорії державного управління, теорії відмінностей в рівні прибутковості, гіпотези стосовно розміру ринку, теорії життєвого циклу товару і теорії валютних зон визначено напрями стимулювання зовнішньоекономічної діяльності такі, як: стимулювання експорту; стимулювання імпорту; стимулювання залучення прямих іноземних інвестицій (в тому числі через створення спільних підприємств) та ін. Вступ до СОТ стимулюватиме додаткове залучення прямих іноземних інвестицій в економіку України щонайменше до 500 млн. дол. США щорічно, що сприятиме економічному зростанню, структурній перебудові економіки України, насиченню внутрішнього ринку виробничого та невиробничого споживання за рахунок українських товарів, зростанню ВВП шляхом природного заміщення імпортних товарів народного споживання тривалого користування на українські і, відповідно, додаткового зростання ВВП за рахунок скорочення імпорту. 3. Визначено роль торговельно-економічних місій як важливої складової механізму державного управління ЗЕД, яка у сучасних умовах потребує вдосконалення у частині: налагодження тісної взаємодії з відповідними структурами галузевих міністерств щодо спільної розробки заходів з розвитку перспективних напрямків ЗЕД; удосконалення виставкової діяльності; орієнтації потенційних українських експортерів щодо можливостей виходу на внутрішні ринки країн акредитації; щомісячних оглядів кон’юнктури основних товарних ринків країни перебування; пошук та встановлення контактів з потенціальними іноземними партнерами та споживачами їх продукції. 4. Аналіз стану регіонального та транскордонного співробітництва спричинив розробку пропозицій щодо удосконалення управління цим процесом за відповідними напрямами. Так дістали подальшого розвитку пропозиції щодо регіонального та транскордонного співробітництва в частині підвищення пропускної спроможності в пункті перетину західних кордонів України, розбудови відповідної прикордонної та митної інфраструктури, запровадження програм сусідства, що поєднують в собі інструменти використання структурних фондів ЄС (Інтеррег) і програм передвступної допомоги (Фаре) та програм зовнішньої допомоги (Тасіс, Кардс) з іншого боку. 5. В результаті аналізу зарубіжного досвіду застосування бюджетних інструментів впливу держави на цінову політику визначено, що ряд інструментів присутні в багатьох зарубіжних країнах і можуть бути адаптовані в умовах України. Це перш за все, такі, як: тимчасове скасування в’їзних пільг; запровадження фіксованої ціни на товари першої необхідності; цінові інтервенції тощо. 6. Запропоновано модель розвитку стимулюючої функції державного управління ЗЕД, засновану на визначені базових напрямів концептуального, нормативно-правового, організаційно та інформаційного забезпечення з метою підвищення конкурентоспроможності українських товарів та послуг. 7. Удосконалено законодавчу базу ЗЕД у частині регулювання її стимулюючої функції державного управління шляхом розробки та прийняття відповідних законопроектів, які спрямовані на підвищення ефективності державного управління ЗЕД. |