Анотація до роботи:

Пінчук Т.А. Розвиток та ефективність туристичних послуг аграрних підприємств регіону. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.00.04 – економіка та управління підприємствами (за видами економічної діяльності). Дніпропетровський державний аграрний університет, Дніпропетровськ, 2008.

У дисертації досліджено та обґрунтовано теоретичні, методичні та прикладні аспекти розвитку та підвищення ефективності надання туристичних послуг аграрних підприємств регіону. Визначено місце агротуризму в системі сільського туризму та в аграрній сфері з метою диверсифікації аграрного виробництва. Обґрунтовані види, форми та напрями туристичних послуг аграрних підприємств, організаційно – економічний механізм їх здійснення. Здійснено оцінку розвитку агротуризму в Херсонській області, соціально – економічної ефективності надання туристичних послуг. Обґрунтовано основні напрями подальшого розвитку агротуристичних послуг, які включають: інноваційні стратегії розвитку агротуризму; екологізацію агротуристичної діяльності та їх бізнес – планування в агрооселях та аграрних підприємствах.

У дисертації здійснено теоретичні узагальнення і висвітлено сутність розвитку та ефективності туристичних послуг аграрних підприємств регіону.

1. До агротуризму відносяться підприємницька туристична діяльність, що здійснюється на базі аграрних підприємств та агроосель та пов’язана із сільським господарством та сільською місцевістю (споживання власних продуктів; можлива участь у сільськогосподарських роботах, відпочинок на селі, сезонність тощо). Характерною особливістю агротуризму є його екологічність, м’який вплив на довкілля. Саме з цим пов’язане вживання термінів «сільський екотуризм», «агроекотуризм», «сільський зелений туризм», «зелений туризм». З іншої сторони, туристів найбільше приваблює саме природа та можливість життєдіяльності в ній через сільську місцевість та аграрне виробництво. Тому вживання термінів «екотуризм», «зелений туризм» ще більше поглиблює природозберігаючу сутність аграрного туризму.

2. Важливим результатом розвитку аграрного туризму є розширення можливостей реалізації продукції особистого господарства, причому реалізації на місці; диверсифікація сільськогосподарського виробництва у напрямі розширення асортименту овочевих та плодово-ягідних культур; урізноманітнення галузей тваринництва; збільшення зайнятості сільського населення; покрашення облаштування сіл; відродження народних промислів і традицій. Особливе значення для організації туристичних послуг аграрних підприємств має наявність відповідного житлового фонду. В залежності від побутового облаштування та якості й асортименту пропонованих послуг житлові будинки, садиби, агрооселі, домогосподарства класифіковані за певними категоріями.

3. Організаційно-економічний механізм здійснення туристичних послуг аграрних підприємств та агроосель ґрунтується на нормативно-законодавчій ідентифікації агротуризму від туризму. При цьому туристичні послуги можуть надаватися у 2-х формах: з реєстрацією агрооселі як приватного підприємства або її ідентифікації як особистого селянського господарства, домогосподарства. Важливими елементами організаційно-економічного механізму надання туристичних послуг аграрними підприємствами та агрооселями є нормативно-законодавча база; розробка номенклатури послуг та інших турпродуктів; ціноутворення та оподаткування; рекламно-освітня та інформаційно-дорадча діяльність. У методиці оцінки туристичних послуг аграрних підприємств та агроосель виділяються: визначення структури та аналіз середовища аграрного та туристичного бізнесу і ринків; оцінка турпродукту, факторів та обсягів реалізації туристичних послуг; обліку витрат і доходів; ціноутворення; вибір стратегії розвитку, бізнес-планування, прогнозування агротуристичної діяльності.

4. Сприятливими для надання туристичних послуг аграрними підприємствами та агрооселями в Херсонській області є: добре продовольче забезпечення регіонального споживчого ринку (на 35-50% більше в розрахунку на 1 особу, ніж в інших регіонах країни); достатнє автошляхове сполучення; велика кількість різних за формами власності господарств, значний рекреаційний потенціал. Інтегральний показник туристичної привабливості регіону дорівнює 0,69 та оцінюється як високий. До несприятливих передумов відносяться: відсутність належної інфраструктури у селах внутрішніх районів області, в т. ч. озеленення та обводнення; слабка пропаганда та догляд за пам’ятками історії та природи як рекреаційними об’єктами; недостатнє забезпечення об’єктами індустрії відпочинку традиційних туристично-рекреаційних районів; слабка інформованість як підприємств, так і споживачів щодо такого виду діяльності, як агротуризм. Лімітуючим фактором, що стримує розвиток сільського туризму у Херсонській області, є надзвичайно слабка соціальна інфраструктура села. Забезпеченість сільських населених пунктів закладами культури – 70%, магазинами становить – 68,0%, об’єктами ресторанного господарства – 28%, водопроводами – 42,8%.

5. Туристичні послуги у сільській місцевості Херсонщини здійснюються переважно на базі фермерських господарств та агроосель. Із загальної кількості 2300 фермерських господарств 20% можуть надавати послуги із аграрного туризму. Сезон відпочинку – травень-вересень, в т.ч. високий сезон – червень-серпень. Середній прибуток фермерських господарств від агротуризму складає 20-25 тис.грн. в рік. Великий потенціал фермерських господарств та великотоварних сільськогосподарських підприємств, залучених до туристичної діяльності, проявляється переважно через продовольче забезпечення рекреантів; організацію відпочинку на власних базах відпочинку на побережжі. Так, сільськогосподарським підприємствам на пайових умовах або повністю належить 8,5% баз відпочинку. Але цю діяльність власне до агротуризму віднести складно.

6. Агрооселі, поряд з іншими видами діяльності, також надають послуги аграрного туризму. Середній прибуток від агротуризму складає 2,0 – 30,0 тис.грн. за рік. Близько 25,0% домогосподарств приморських поселень займається поставкою продуктів як для організованих, так і для неорганізованих туристів. Від реалізації кулінарної продукції виручка досягає 50,0 – 800,0 грн. на добу. Загальну кількість агроосель, які надають агротуристичні послуги, визначити досить важко, оскільки більшість з них не декларує свою діяльність.

7. Розвиток агротуристичної діяльності повинен спиратися на її державну підтримку, в т.ч. у вигляді цільових програм розвитку туризму та агротуризму, державних замовлень на підготовку спеціалістів в галузі агротуризму, програм альтернативної занятості селян. Підвищенню ефективності агротуристичної діяльності сприятиме її моделювання з урахуванням обсягів попиту, пропозиції та реакції ринку в умовах зміни цін від надлишкового попиту.

8. У стратегії перспективного розвитку агротуристичних послуг важливе місце займає їх бізнес – планування, в т.ч. на базі агроосель. Нами розроблений бізнес – план для агрооселі, який орієнтований на отримання 15 тис.грн. прибутку щорічно та має термін окупності 4,9 років. При цьому була удосконалена структура бізнес-плану у напрямі залучення можливостей мережі Інтернет для моніторингу ринку агротуристичної діяльності і визначення абсолютної та відносної доходності бізнес-плану.

9. Соціально – економічний ефект від надання туристичних послуг аграрних підприємств, формується на місцевому та регіональному рівні. Він включає ефективність їх номенклатури, диверсифікацію аграрної діяльності, розвиток народних і художніх промислів, розбудову туристичної інфраструктури, створення додаткових робочих місць, в т.ч. для сільської молоді.

10. Реалізація подальшого розвитку аграрного туризму у Херсонському області сприятиме подовженню терміну туристичного сезону та збереженню навколишнього середовища, збільшенню кількості туристів, які відвідують область протягом року. Це дозволить створити нові робочі місця у районах та селищах з потужним туристичним потенціалом, а також розпочати системний інноваційний розвиток аграрного туризму у фермерських господарствах. До передумов інноваційного розвитку аграрного туризму належать: природні умови та атракції; матеріально-технічні чинники; соціальні чинники.

11. Нами запропонована організаційна модель управління об’єднанням аграрних підприємств, що надають туристичні послуги. Вона включає взаємодію власників аграрних підприємств та агроосель, що надають агротуристичні послуги; органів місцевого самоврядування та громадських та неурядових організацій; закладів освіти; бізнесових об’єднань та окремих підприємців. Важливим напрямом діяльності об’єднання та окремих агропідприємств і агроосель є здійснення інформаційного забезпечення, моніторингу ринку, бізнес-планування туристичних послуг. Розроблені бізнес-плани свідчать про додаткові можливості диверсифікації діяльності фермерських господарств; зростання доходів аграрних підприємств та агроосель; активізації зайнятості населення.

Публікації автора:

у фахових виданнях:

1. Мармуль Л.О., Пінчук Т.А. Методичні підходи до оцінки ефективності туристичних послуг аграрних підприємств // Таврійський науковий вісник: Зб. наук. праць. – Херсон: ХДАУ, 2003. – Вип. 28. – С. 230-235. (Автору належить визначення системи показників для оцінки ефективності туристичних послуг аграрних підприємств)

2. Пінчук Т.А. Напрями активізації туристичної діяльності в аграрному бізнесі // Таврійський науковий вісник: Зб. наук. праць. – Херсон: ХДАУ, 2004. – Вип. 35. – С. 161-166.

3. Пінчук Т.А. Організаційно – економічний механізм розвитку підприємств сільського туризму // Науково – виробничий журнал «Бізнес - навігатор». – Херсон, МУБІП, 2007. – № 11.- С.29-32.

4. Сарапіна О.А., Пінчук Т.А. Еколого – економічні напрями підвищення якості послуг в рекреаційній зоні // Таврійський науковий вісник: Зб. наук. праць. – Херсон: ХДАУ, 2007. – Вип. 49. – С. 219-227.(Автору належить розробка економіко-організаційного механізму управління якістю туристичних послуг)

5. Пінчук Т.А. Сучасний стан розвитку агротуризму в Херсонській області // Науково – виробничий журнал «Бізнес - навігатор». – Херсон, МУБІП, 2007. – № 2 (12).- С.146-151.

в інших виданнях:

6. Сарапіна О.А. Пінчук Т.А. Формування собівартості послуг у туристичній діяльності // Україна – Чехія – ЄС: Сучасний стан та перспективи. Зб. матеріалів міжнар. конф. – Херсон – Прага: ХНТУ, 2006. – С. 81-85.(Автору належить визначення чинників формування собівартості туристичних послуг)

7. Пінчук Т.А. Смаль І.В.Сільський туризм у системі розвитку фермерських господарств регіону// Проблеми розвитку депресивних регіонів. Матеріали міжнар. наук.-практ. конф. – Ніжин, 2007. – С.180-182.

(Автору належить обґрунтування актуальності та перспектив розвитку сільського туризму)

8. Пінчук Т.А. Основні форми та напрями надання послуг сільського туризму // Перспективи становлення конкурентоспроможної регіональної економіки. Матеріали VI Пленуму Спілки економістів України та міжнар. наук.–практ. конф. К., 2007. – С. 288-291.

9. Пінчук Т.А. Проблеми інноваційного розвитку туристичних послуг агропідприємств// Соціально-економічні шляхи розвитку регіонів в контексті сучасних процесів міжнародної інтеграції. Матеріали міжнар. наук.-практ. конф. Херсон: ХНТУ, 2007. – С.- 62-67.