У висновках подаються підсумки проведеного теоретичного й емпіричного дослідження, окреслено перспективи подальшої розробки проблеми. Узагальнення результатів дослідження дозволило констатувати наступне: 1. На основі теоретичного аналізу сучасного технічного мислення визначено, що технічне мислення – це практично-дійове мислення, спрямоване на оперування технічними образами і поняттями під час виробничої і творчої діяльності людини. Воно спроможне розв’язувати складні технічні задачі у будь-якій штатній або критичній ситуації. При розв’язуванні технічних задач відбувається поєднання теоретичних і практичних, понятійних і образних компонентів діяльності. Зокрема, понятійний і образний компоненти тісно пов’язані і є рівноправними в загальному процесі мисленнєвої діяльності. 2. У підлітковому віці в процесі навчальної діяльності інтенсивно розвивається понятійно-образний компонент мислення, розвивається здатність до мисленнєвого розв’язання задач на основі припущень. Уміння оперувати гіпотезами при розв’язанні технічних задач – це найважливіше досягнення підлітків. Мислення підлітка стає більш узагальненим, глибоким. Узагальнення в цьому віці відбувається на основі виділення суттєвого, що є умовою успішного формування технічних понять та розв’язання технічних задач. У підлітків більш широкий технічний кругозір, ніж у молодшого школяра, саме в цьому віці засвоюється система теоретичних знань, зокрема, знання з техніки, креслення. Разом із формуванням понятійного компонента технічного мислення відбуваються прогресивні зміни в уяві підлітка (розширюється зміст і способи утворення образів, наприклад, за допомогою внутрішнього мовлення). Процеси уяви набувають довільності і спрямовані на побудову образів ще не сприйнятих конструкцій, технічних деталей тощо. Отже, це дає підстави вважати, що підлітковий вік – це сенситивний період розвитку технічного мислення. 3. Більшість учнів підліткового віку зазнають значних труднощів при оперуванні динамічними просторовими образами технічних об’єктів (зокрема, у кінематичних схемах бачити рух взаємозалежних частин), технічними поняттями. Результати тестування (тест Беннета) підтверджують те, що переважна більшість учнів має дуже низький, низький і середній рівень розвитку технічного мислення. Учні мають поверхневі уявлення про кінематику механізмів взагалі, вони неспроможні переконливо і свідомо пояснити, наприклад, як впливає зміна деяких кінематичних параметрів на рух точок, ланок і механізм у цілому. Більшість учнів восьмих і дев’ятих класів загальноосвітньої школи не можуть на кресленні назвати проекції деталі; відшукати в наданих графічних зображеннях правильно виконані види (при виконанні даного завдання учні розглядали наочне зображення технічної деталі); поставити крапки (які позначені на наочному зображенні деталі) на видах проекції; за кресленням деталі (зображення деталі в трьох проекціях) уявити її наочне зображення. Переважна більшість учнів підліткового віку мають дуже поверхневі знання з креслення, не перетворені на засоби розв’язування технічних задач. Зокрема, деякі учні дев’ятих класів не змогли відрізнити на кресленні переріз від розрізу і знайти помилки в кресленні, із деталі виділити і назвати геометричні тіла: учні називали тільки проекції, які покладені в основу геометричних тіл. Ці факти свідчать про те, що рівень розвитку технічного мислення учнів підліткового віку не відповідає сучасним вимогам суспільства. При викладанні креслення у загальноосвітніх школах перевага надається традиційним методам навчання, оскільки більшість учителів не готові до впровадження сучасних інформаційних технологій у навчальний процес. 4. Застосування сучасних інформаційних технологій при поетапному формуванні розумових дій і понять з урахуванням психологічних засад проблемного навчання є провідною психологічною умовою розвитку технічного мислення підлітків. Формування умінь починається з етапу попереднього орієнтування в завданні. За допомогою комп’ютера на цьому етапі можна якісно розкрити зміст орієнтувальної основи дії, надати необхідні знання, наочно показати модель діяльності, в яку входять ці знання, створювати проблемні ситуації. На етапі формування дії в матеріальному вигляді розв’язування задач відбувається в плані реальних ситуацій. Застосування нових інформаційних технологій навчання, зокрема, комп’ютерного моделювання (дії у віртуальному просторі) на етапі формування дії в матеріалізованому вигляді є провідною психологічною умовою розвитку технічного мислення підлітків. Після того, як зміст дії засвоєно, його необхідно перевести на третій етап – етап формування дії як зовнішньомовної. За допомогою комп’ютера на цьому етапі матеріалізовані моделі замінюються знаковими, що також є важливою психологічною умовою розвитку технічного мислення. 5. Завдяки впровадженню розробленої методики на основі визначених психологічних умов розвитку технічного мислення в учнів експериментальної групи сформувалися уміння розв’язувати креслярські задачі (за змістом вони структурні, і тому можуть відігравати роль граничних, тобто їх неможливо розв’язати без сформованих компонентів технічного мислення). Завдяки впровадженню елементів комп’ютерного моделювання за допомогою комп’ютерної програми AutoCAD учні адекватно уявляли образ предмета в будь-якій проекції, розрізі, динамічно оперувати образами технічних об’єктів; завдяки спеціально розробленій комп’ютерній програмі „Термінатор” учням було надано можливість моделювати роботу кривошипно-шатунного механізму і при цьому змінювати кінематичні параметри, що сприяло розвитку динамічних і просторових складників технічного мислення. Проведене дисертаційне дослідження не вичерпує всіх аспектів даної проблеми. Перспективою подальших досліджень є, по-перше, подальше дослідження процесу становлення сучасного технічного мислення школярів засобами нових інформаційних технологій навчання, по-друге, вивчення впливу нових інформаційних технологій навчання на процес розв’язування психологічних задач студентами вищого навчального закладу під час проведення практичних занять, зокрема, з вікової психології. |
