1. В системі підприємницької діяльності значне місце займає малий бізнес. З погляду на його історичну еволюцію, малий бізнес проходить другу стадію розвитку (після дрібнотоварного господарства як такого). Це якісно нова стадія. Її особливість полягає у тому, що сучасний малий бізнес є похідним від великого виробництва, можна сказати, породженням великої фабрики. Саме велике виробництво створює «ядра» сучасних національних народногосподарських комплексів, навколо яких вибудовується «оболонка» з малих підприємницьких структур. Таким чином, без утворення в Україні сучасних високоефективних крупнокорпоративних підприємств становлення дієздатного і значимого сектора малих підприємств неможливе. Усі види підприємництва слід розглядати в їх нерозривному ієрархічному зв'язку: авангардом економіки є великі корпорації за типом фінансово-промислових груп, а малі підприємства можуть і повинні допомагати їм функціонувати в ефективному режимі. 2. Існує кілька концепцій формування і розвитку малого бізнесу і підприємництва в цілому. Суть одних концепцій полягає в тому, що малий та середній бізнес не має об'єктивних основ тривалого існування, є «поступово зникаючим придатком монополій». Згідно нових концепцій, існування значної частини малого бізнесу пов'язується з технічним прогресом і має перспективи розвитку; він стає необхідним компонентом суспільного виробництва. 3. Слід розрізняти поняття «малий бізнес» і «мале підприємництво». Поняття «підприємництво» не може бути основою кількісного виміру, а може виступати лише у формі якісної оцінки ролі і місця визначеного суб'єкта економічних відносин у структурі суспільного виробництва. Кількісну оцінку можна дати тільки фірмі, підприємству (чи бізнесу – у розумінні фірми). 4. В даний час доцільно виділяти два види критеріїв поділу фірм на малі, середні та великі: кількісні (статистичні показники: число зайнятих на підприємстві, оборот, активи, капітал, прибуток) і якісні (відношення власника підприємства до праці і керування підприємством, ступінь його контакту з персоналом). 5. Майбутнє українського підприємництва, у тому числі і малого бізнесу, прямо визначається можливостями формування тісних коопераційних зв'язків малих та великих підприємств. Внаслідок того необхідно вдосконалити законодавство про державну підтримку малого бізнесу по лінії введення норм про стимулювання процесу взаємодії малого та великого бізнесу. У Законі «Про державну підтримку малого підприємництва» належного відображення заслуговують конкретні форми інтеграції малого та великого бізнесу (кожна з них має стати предметом конкретного закону чи іншого правового акта). Потрібна відповідна доробка державної і регіональних цільових програм розвитку малого бізнесу. 6. Не менш важливою умовою формування системи малого бізнесу є державне регулювання і сприяння малому бізнесу. Основу системи державного регулювання і підтримки малого бізнесу складають: законодавче визначення основ керування зазначеним сектором економіки; формування раціональної організаційної структури органів державної влади і місцевого самоврядування; система економічних важелів і стимулів регулювання малого бізнесу; ефективний розподіл і використання міжнародної фінансової і технічної допомоги; забезпечення державної гарантії майнових прав малих підприємств (у т. скл. спільних підприємств); надання допомоги приватизованим і приватним підприємствам по аналізу їх діяльності, підготовці бізнес-планів, інвестиційних проектів, страхування інвестиційних ризиків; сприяння взаємодії великих, середніх та малих підприємств, фінансово-кредитних установ у реалізації великих державних програм і проектів; забезпечення доступу малих підприємств до інформації, необхідної для проведення операцій на ринку; розробка державних програм і підтримка малого бізнесу і відповідної інфраструктури на Україні; прискорене становлення і розвиток вільних економічних зон, що мають великі перспективи, з урахуванням природних і економічних умов геополітичного розміщення України; створити і розвивати ринкову інфраструктуру – товарні та фондові біржі, біржі робочої сили, комерційні банки і т. п. 7. Державна політика сприяння малому бізнесу на мікрорівні (на рівні підприємства) повинна здійснюватися протягом усього періоду діяльності підприємства: створення, функціонування і ліквідації. 8. Однією з основних умов формування системи малого бізнесу є оптимальне оподатковування. Основною визначальною вимогою під час побудови системи оптимального оподатковування малих підприємницьких структур є широке застосування важелів і стимулів оподатковування, забезпечення більш пільгового податкового клімату. Підсистема оптимального оподатковування повинна сприяти збільшенню внутрішніх фінансових ресурсів і найбільш доцільному їх використанню (на виробничий розвиток і інновації); сприяти зниженню відпускних цін на продукцію шляхом звільнення (зниження ставок) від сплати податків і обов'язкових платежів, зборів у цільові фонди, що є структурними компонентами ціни; використовувати на альтернативній основі (на власний вибір платника податків) схеми спрощеного оподатковування обліку і звітності; створювати механізми податкового заохочення і зацікавленості інвестиційно-фінансової інфраструктури в наданні своїх послуг і розширенні обслуговування малого бізнесу і не перешкоджати переходу частки (сімейного) капіталу з рук у руки для підвищення ефективності його використання. 9. Соціальне значення малого бізнесу визначається широтою дрібних власників – власників малих підприємств і їхніх найманих робітників. Існують дві гострі проблеми, що привертають увагу до малого бізнесу: проблема масового безробіття, що породжує гострі соціальні конфлікти і духовно-професійну деградацію суспільства, і проблема відсутності внутрішніх джерел інвестування. У цих умовах малий бізнес – ідеальний для держави, тому що він практично нічого їй не коштує, однак приносить доходи і знімає з держави тягар соціально-економічного навантаження і ризики, пов'язані з державними інвестиціями. |