1. Зростання виробництва продукції харчування - одна з найважливіших складових продовольчої безпеки населення України. Шляхи вирішення цієї проблеми в методологічному і організаційно-методичному плані щодо інноваційного формування, в умовах ринкових перетворень, якісного рівня і відновлення ефективної виробничої діяльності переробних і харчових підприємств АПК залишаються недостатньо вивченими та розробленими. Як економічна категорія “інноваційна діяльність” відображає науково-обґрунтовану і аргументовану систему впроваджень взаємопов`язаних видів новацій і нововведень науково-технічного прогресу направлених на розвиток організаційно-економічних і соціальних умов стійкого нарощування виробництва і підвищення ефективності роботи підприємства. 2. Види інноваційної діяльності в харчовій промисловості мають характерні особливості і тісний взаємозв`язок та зорієнтовані на динамічний розвиток і невпинне підвищення ефективності виробництва. Вони спираються на юридичні підвалини, відповідні нормативно-законодавчі акти і охоплюють АПК як економічну систему з надзвичайно різноманітним переліком проблемних ситуацій, вирішення яких зменшують або відвертають негативні наслідки функціонування агропромислового виробництва. 3. Вибір пріоритетів науково-технічного прогресу залежить від господарської стратегії, ступеня платоспроможності підприємства та визначається порівнянням сум інвестицій в економічні, технічні та соціальні новації. 4. Значним резервом розвитку виробництва підприємств переробної і харчової галузей є погодження міжгалузевих інтересів, з одного боку, і поєднання регіональних і галузевих інтересів - з іншого. Враховуючи, що територіальні утворення є первинними, а агропромислові - похідними, але більш досконалими по рівню організаційного і господарського розвитку, на перший план виходять широкі можливості маневрування ресурсами. Цьому сприяють ринкові відносини, коли кожне господарство зацікавлене в ефективному їх використанні. 5. Розробка інноваційних програм як інструменту управління підприємством передбачає заходи технологічного, технічного, економічного, організаційного, екологічного, біологічного, соціального і юридичного характеру, що об`єднані системою принципів технологічності, спадковості, гармонійності, логічності та пріоритетності. При цьому науково-технічний прогрес - основна, але не єдина умова включення нововведень в програму. 6. Ефективність відтворювальних процесів в переробній і харчовій промисловості певною мірою залежить від строків експлуатації активної частини основних фондів. Скорочення строків експлуатації машин і устаткування з одного боку уможливлює прискорення їх оновлення, підвищення технічного рівня підприємства, зростання продуктивності праці, а з іншого - обумовлює збільшення собівартості продукції за рахунок великих сум амортизаційних відрахувань, вимагає більших за обсягами інвестиційних ресурсів для інноваційного розвитку. 7. Економічно раціональний щорічний обсяг заміни засобів праці на підприємствах переробної і харчової галузей передбачає забезпечення розрахунків щодо дотримання оптимальних строків функціонування основних фондів при простому і розширеному відтворенні. В першому випадку розмір їх заміни (вибуття) повинен дорівнювати нормі амортизаційних відрахувань на реновацію, а в другому - залежить не лише від норми амортизації, але й темпів щорічного збільшення та оновлення основних фондів. 8. Оцінку ефективності впровадження заходів науково-технічного прогресу у виробничу діяльність підприємств за тією методикою, яка на сьогодні використовується, провести дуже складно внаслідок відсутності для цього інформаційної бази. З цією метою пропонується використовувати методику і алгоритм розрахунку ефективності нововведеннь і новацій на засадах перевищення вартісної оцінки результатів над вартісною оцінкою сукупних витрат ресурсів з обов`язковим їх приведенням до єдиного моменту часу. 9. Дослідження процесів реформування переробних і харчових підприємств АПК на засадах приватизації орендованого майна і корпоратизації виявило, що найбільшого поширення набувають акціонерні товариства. Основним способом приватизації з 2000 року став продаж акцій відкритих акціонерних товариств. 10. Аналіз ефективності функціонування підприємств харчової промисловості різних форм власності показує, що в цілому ринковий сектор краще пристосувався до умов що склались. На результати їх діяльності позитивно впливає вільний вибір партнерів по постачанню сировини і матеріально-технічному забезпеченню, збуту продукції, оновленню виробництва. 11. Наявність на підприємствах значної кількості застарілої техніки знижує ефективність її використання і викликає значні затрати на капітальний і поточний ремонти. Так витрати на ремонт були більш як у 3 рази вищі за фактичні амортизаційні відрахування на повне відновлення виробничих фондів і в 1,4 рази - витрат на введення в дію нових основних виробничих фондів. 12. Підвищення технічного рівня виробництва в харчовій промисловості відбувалось за рахунок нових та удосконалення діючих технологічних процесів. Так, у 2000 році заходи по впровадженню важливих науково-технічних досягнень здійснили 21,3 % підприємств. Найбільша питома вага припадала на впровадження прогресивної технології (60%) і автоматизацію виробництва (36%). Ефективність заходів впровадження нової техніки становила 0,61 грн. на 1 грн. витрат, у тому числі в харчосмаковій - 0,54, м'ясній і молочній - 0,96 грн. 13. Встановлено, що переробні і харчові підприємства Черкаської області можуть бути достатньо забезпечені сировиною. Цьому сприяє створення “Черкаської ресурсної компанії” під заставу комунального майна, яка концентрує матеріальні і фінансові можливості області для забезпечення сільського господарства ресурсами за доступними цінами. В результаті обсяг виробництва продукції сільського господарства у 2000 році збільшився майже на 22%, що дало наростити виробництво продуктів харчування в порівнянні з попереднім роком. Так, тільки на підприємствах молочної галузі обсяги виробництва збільшилися майже в 1,5 рази, кондитерських виробів на 25%, плодоовочевих консервів на 60%, а олії - на 23,5%. 14. Інноваційний розвиток підприємств неможливий без автоматизації функцій управління. Якісно і продумано розроблені автоматизовані робочі місця є багатокомпонентним чинником інтенсифікації виробництва. Це відноситься і до запропонованого створення підсистеми “Відтворення виробництва”. 15. Для підвищення зацікавленості в нарощуванні виробництва продукції і зниження цін на неї необхідно повністю перебудувати податкову систему відповідно до вимог ринкової економіки, оскільки нині держава через податки намагається визначити структуру розвитку виробництва, незважаючи на те, що це є прерогативою ринку. |