Библиотека диссертаций Украины Полная информационная поддержка
по диссертациям Украины
  Подробная информация Каталог диссертаций Авторам Отзывы
Служба поддержки




Я ищу:
Головна / Педагогічні науки / Загальна педагогіка, історія педагогіки і освіти


Шушара Тетяна Вікторівна. Розвиток жіночої освіти в Таврійській губернії (ХІХ - початок ХХ століття) : дис... канд. пед. наук: 13.00.01 / АПН України; Інститут вищої освіти. - К., 2006.



Анотація до роботи:

Шушара Т. В. Розвиток жіночої освіти в Таврійській губернії (XIX – початок XX століття). – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата педагогічних наук за спеціальністю 13.00.01 - загальна педагогіка та історія педагогіки. - Інститут вищої освіти АПН України, Київ, 2006.

У дисертації здійснено цілісний аналіз розвитку жіночої освіти в Таврійській губернії XIX – початку XX століття; виявлено соціально-політичні передумови розвитку жіночої освіти в губернії; проаналізовано ідеал жіночої освіти; схарактеризовано типи жіночих навчальних закладів різного рівня; розроблено періодизацію і виявлено провідні тенденції і особливості розвитку жіночої освіти в Таврійській губернії на кожному історичному етапі (1802-1836р., 1936-1866р., 1866-1905р., 1905-1918р.); узагальнено й актуалізовано досвід діяльності жіночих навчальних закладів Таврійської губернії щодо розвитку системи освіти України і зокрема Автономної Республіки Крим на сучасному етапі.

У дисертації здійснено цілісний науковий аналіз процесу становлення жіночої освіти в Таврійській губернії XIX - початку XX століття, обгрунтовано основні тенденції його розвитку, актуалізовано досвід діяльності жіночих навчальних закладів.

  1. На підставі проаналізованої літератури “Повчання Володимира Мономаха дітям (1118 р.), “Повість минулих літ” (ХІІ ст.), “Повість про Іверську царицю Дінару” (XV ст.), “Домострой” (XVI ст.) та ін., праць Ф. Салтикова, І. Бецького, В.Одоєвського, М. Пирогова, М. Вишнеградського, Т. Шевченка, К. Ушинського, Х. Алчевської, С. Русової, Л. Українки, С. Гончаренка, І. Каірова, Б. Введенського та ін., виявлено, що погляди стосовно трактування поняття “жіноча освіта” були неоднозначні: ХІІ – XVII ст. - жіноча освіта розглядалася як процес підготовки жінки до сімейного життя, участі в життєдіяльності родини; XVIII – XIX ст. - як процес підготовки члена суспільства, що може самореалізувати себе шляхом отримання професії; упродовж XX ст. - як процес підготовки рівноправного члена суспільства, жінки нової генерації, що здатна жити, працювати, займатись політикою, економікою, наукою;

швидкий культурний, політичний, соціальний, економічний розвиток країни призвів до підвищення ролі жінок у суспільстві, що вмотивувало необхідність відкриття нових жіночих закладів освіти (Керченська, Ялтинська, Євпаторійська, Карасубазарська, Сімферопольська гімназії; безкоштовне професійне училище г-жи Машковцової, безкоштовне професійне єврейське училище г-жи Коген; приватна школа Самойлова і Рабіновича та ін.).

Щодо розвитку жіночої освіти в Таврійській губернії XIX – початку XX

століття:

жіночі навчальні заклади Таврійської губернії в XIX - на початку XX століття були складовою системи освіти Російської імперії, сприяли розумовому, моральному, естетичному вихованню і професійній освіті жінок;

жіноча освіта в Таврійській губернії XIX - початку XX століття - процес, спрямований на розвиток жінки відповідно до її статусу, матеріальних можливостей, національно-релігійної приналежності;

темпи розвитку жіночої освіти в Таврійській губернії зазначеного періоду залежали від соціально-економічних, політичних перетворень у країні (розвиток промисловості, торгівлі, сільського господарства, культурно-освітньої галузі, зміни уряду, а разом з ним і поглядів на питання жіночої освіти тощо);

жіночі навчальні заклади Таврійської губернії в XIX - на початку XX століття, були своєрідним культурним осередком півострову.

2. Розвиток жіночої освіти в Таврійській губернії XIX - початку XX століття був об’єктивно зумовлений соціально-політичними зрушеннями в суспільстві, а саме:

приєднання Криму до Росії (1783 рік) призвело до змін в економіці, розвиткові культури й освіти в Таврійській губернії. Населення півострову почало активно залучатись до російської культури, економіки, політики та інших сфер;

Кримська війна (1854-1856рр.) внесла корективи до розвитку жіночої освіти, жінки залучалися до медичної діяльності, у зв’язку з чим виникла необхідність отримання жінками професійної медичної освіти. Руйнування, які спричинила війна вплинули на соціально-економічне становище Таврійської губернії, необхідно було відродити край, а для цього потрібні були професійні кадри, що зумовило отримання жінками професійної освіти;

скасування кріпацтва (1861 р.) призвело до звільнення робочих рук, а отже, сприяло зростанню кількості вільнонайманої робочої сили в містах. Це загострило проблему підвищення рівня освіченості жінок-робітників, підготовки кваліфікованих професійних кадрів, зумовило розширення мережі початкових і середніх жіночих навчальних закладів, потребу в педагогічних кадрах, а отже, необхідність створення і регулювання системи їх підготовки;

міграції населення під час Кримської війни (1854-1856рр.), в наслідок скасування кріпацтва (1861р.) вмотивувала багатонаціональний склад Таврійської губернії і загострила потребу в національних і конфесіональних навчально-виховних закладах, що також сприяло залученню жінок до педагогічної професії;

поширення прогресивних ідей рівноправності чоловіків та жінок, права жінки отримувати освіту разом з чоловіками, виховання жінки, готової до участі у трудовому, економічному, політичному, громадському житті краю, призвело до зміни думки про статус жінки в суспільстві, сприяло підвищенню її самооцінки, а також зростанню зацікавленості суспільства в розвиткові жіночої освіти і тим самим сприяло створенню жіночих навчальних закладів різного типу.

3. Встановлено, що на території Таврійської губернії в XIX - на початку XX століття існували навчальні заклади, де навчались тільки дівчата (жінки) і навчальні заклади, де разом навчались юнаки та дівчата, які поділялись:

за статутом засновника (державні, приватні, національні, конфесіональні);

за рівнем кваліфікації фахівців (початкові - парафіяльні училища, повітові училища, недільні школи, земські школи, міські училища, школи грамотності, початкові народні училища (однокласні й двокласні, сільські й міські), вищі початкові училища, початкові національні школи; середні навчальні заклади - гімназії (класичні й реальні), прогімназії, пансіони (державні й приватні), приватні школи, училища (комерційні, ремісничі, єпархіальні), професійно-навчальні заклади; вищі навчальні заклади для жінок - Таврійська філія Київського університету Святого Володимира в Ялті (Лівадія);

за формою організації навчання (денні, недільні, пансіони, напівпансіони);

за рекреаційно-регіональним показником (повітові);

платнею за навчання (платні й безкоштовні).

Жіноча освіта в XIX - на початку XX століття виступала ареною апробації новітніх за тих часів методів навчально-виховної роботи (звуковий метод І. Гаспринського, Ланкастерська система, метод Жокото (у вивченні мов) та ін.).

Ретроспективний аналіз дав можливість стверджувати, що жіночі навчальні заклади Таврійської губернії відіграли значну роль у становленні поліетнічних систем освіти в Таврійській губернії шляхом упровадження до навчально-виховного процесу рідної мови народів, що проживали на території Таврійської губернії; використання етнопедагогічних традицій виховання та навчання жінок; поєднання загальноосвітнього й національного компонентів у змісті освіти.

4. Доведено, що мета, завдання, зміст жіночих навчальних закладів у Таврійській губернії в XIX - на початку XX століття формувалися відповідно до політичної ситуації й провладних інтересів, а також залежали від типу, статусу та специфіки навчального закладу.

Проведене дослідження виявило протилежні погляди на ідеал жіночої освіти,

актуальні в Таврійській губернії XIX - початку XX століття:

жінка не повинна займатися наукою, мистецтвом, вивчати мови, її призначення – сім’я, діти, освіта потрібна жінці для виховання дітей, для організації побуту (П. Каптерєв, П. Кампе, Ж. Ж. Руссо, І. Каченовський та ін);

жінка самостійна, рівна чоловікові, освіта їй необхідна для активної участі

в усіх галузях життя: соціально-економічній, політичній, культурній (П. Лесгафт, В. Блонський, С. Русова та ін.).

5. Обґрунтувано періодизацію розвитку жіночої освіти в Таврійській губернії в XIX- на початку XX століття, визначено особливості та провідні тенденції кожного періоду. Враховуючи підходи відомих істориків і істориків педагогіки, які частково досліджували проблеми розвитку жіночої освіти обґрунтованого нами хронологічного періоду (Л. Вовк, Н. Дем’яненко, Ф. Паначин, І. Прудченко, О. Сухомлинська та ін.), і, базуючись на проаналізованих архівних джерелах, виводимо чотири періоди розвитку жіночої освіти в Таврійській губернії в XIX - на початку XX століття:

1802-1836рр. – організаційна діяльність, що передувала створенню жіночих закладів освіти (започаткування Міністерства народної просвіти (1802р.), реформа освіти 1802-1804рр. На цьому етапі переважає початкова освіта, родинне виховання, духівництво вимагає загальної початкової освіти для всіх верств населення, у тому числі й для жінок, конфесійна громада виступає за відкриття національних шкіл. Провідні тенденції і особливості: піднесення зацікавленості та формування позитивного ставлення суспільства до навчання жінок; прагнення влади до авторитарно-релігійної спрямованості їх виховання та навчання; обмеження доступу жінок до навчання;

1836-1866рр. – відкрито перший крупний навчальний заклад для жінок - Кушніковський дівочий інститут, м. Керч (1836р.). У 1855р. вийшов “Статут середніх жіночих навчальних закладів”, на підставі якого було створено єдину систему управління середніми навчальними закладами, що дало можливість уніфікувати статути, програми середніх жіночих навчальних закладів, упорядкувати каталог дозволеної для використання навчальної літератури. Поряд із початковою набуває бурхливого розвитку середня жіноча освіта, змінюється структура системи освіти Таврійської губернії. Провідні тенденції і особливості – посилення протистояння в питаннях організації жіночої освіти між урядом та передовими колами суспільства; прагнення щодо використання європейського і загальноросійського досвіду навчання та виховання жінок; розширення знань з теорії педагогіки; посилення уваги національних громад щодо виховання і навчання жінок з метою збереження національного досвіду;

1866-1905рр. - відкриваються жіночі навчальні заклади підвищеного типу, зокрема Феодосійська жіноча гімназія (1866р.); національні жіночі навчальні заклади, впроваджуються і апробуються новітні форми навчання, при гімназіях започатковуються педагогічні класи (“Положення щодо жіночих навчальних закладів” (1870р.). Послаблюється вплив церкви на формування змісту й завдань жіночих навчальних закладів Таврійської губернії. Провідні тенденції і особливості – посилення уваги суспільства до гімназійної та університетської освіти; обмеження навчально-виховного процесу в жіночих навчальних закладах Таврійської губернії офіційною документацією (планами, статутами, положеннями та ін.), переважання світського характеру навчання, переслідування прогресивної педагогічної думки;

1905-1918рр. – регулювання діяльності жіночих навчальних закладів положенням про “Значні помилки приватних жіночих гімназій Міністерства народної просвіти” (1905р); рішенням Всеросійського жіночого з’їзду (26.12.1912-04.01.1913рр.), де брали участь і жінки Таврійської губернії. Революційні події 1917р. призвели до припинення діяльності більшості жіночих навчальних закладів, що зумовлювалося зокрема й прагненням радянської влади зрівняти жінок і чоловіків у правах на здобуття освіти. Відкриття першого університету в Таврійській губернії (м. Ялта (Лівадія, 1918р.), куди доступ на навчання отримали й жінки. Провідні тенденції і особливості – університезація, демократизація, спільне навчання чоловіків і жінок, розробка нових форм та методів навчання, залучення жінок до професійної освіти.

6. Отримані результати дають підстави стверджувати, що використання досвіду жіночих навчальних закладів Таврійської губернії в XIX - на початку XX століття в сучасних школах і вищих навчальних закладах півострова допоможе відродити втрачені традиції у вихованні жінок (відродити інститут кураторства, скорегувати зміст освіти з акцентом на духовно-моральному вихованні жінок, впровадити методики навчання і виховання у сім’ї (домашні вчителі), адаптувати позитивний досвід роботи опікунської ради до сучасних навчальних закладів, посилити відповідальність батьків, педагогів, суспільства, засобів масової інформації, держави за моральне виховання підростаючого покоління та ін.), переосмислити реформування освіти з урахуванням гендерних підходів, а також підвищити якість загальної та професійної підготовки сучасних жінок.

Проведене дослідження не претендує на остаточне розв’язання проблеми. Перспективним, на наш погляд, може бути вивчення спадщини жінок-педагогів Таврійської губернії XIX – початку XX століття.

Публікації автора:

  1. Шушара Т. В. Роль особистості педагога в розвитку жіночої освіти Таврійської губернії// Проблеми сучасної педагогічної освіти. Серія: Педагогіка і психологія: Зб. статей. - Ялта, 2005. - Вип.7 (2). – С.144-149.

  2. Шушара Т. В. З історії розвитку жіночої освіти// Рідна школа. – 2005. - № 6. - С. 76-77.

  3. Шушара Т. В. Розвиток жіночої освіти на території Керч-Єнікальського градоначальства в XIX – на початку XX століття // Проблеми сучасної педагогічної освіти. Серія: Педагогіка і психологія: Зб. статей. - Ялта, 2005.- Вип.8 (2). - С.52-58.

  4. Шушара Т. В. Ідеали жіночої освіти в Таврійській губернії в XIX – на початку XX століття// Науковий вісник Південноукраїнського державного педагогічного університету ім. К. Д. Ушинського: Збірник наукових праць. – Одеса: ПДПУ ім. К. Д. Ушинського, 2005. - С. 120 – 127.

  5. Шушара Т.В. З історії Ялтинських гімназій // Педагогіка та психологія: Збірник наукових праць /За редакцією академіка І. Ф. Прокопенка, чл.-кор. В. І. Лозової. – Харків: ОВС, 2005. – Вип. 28. – С. 161-166.

  6. Шушара Т. В. Жіноча освіта: історія розвитку// Збірник наукових праць Кримського державного гуманітарного інституту. - Ялта, 2004.- Частина ІІ.- С. 162-168.

  7. Шушара Т. В. Розвиток освіти в Таврійській губернії кінця XIX – початку XX століття // Світ знань: Науково практичний журнал Міжнародної Академії Духовного Єднання Світу. - Сімферополь, 2004.-№1-2.- С. 24-27.

  8. Шушара Т. В. Передумови становлення жіночої освіти в Таврійській губернії// Альманах КГУ: Збірник наукових праць професорсько-викладацького складу й студентів. Серія: Педагогіка. - Ялта, 2005. – Вип. 7. - С. 52-55.