Анотація до роботи:

Онученко О.В. Рибницько-біологічні основи відтворення веслоноса в умовах повносистемних ставових господарств України (на прикладі відкритого акціонерного товариства “Черкасирибгосп”). – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата сільськогосподарських наук за спеціальністю 06.02.03 – рибництво. – Інститут рибного господарства УААН, Київ, 2003.

Дисертація присвячена розробленню заходів з відтворення нового об’єкта товарного осетрівництва, північноамериканського інтродуцента – веслоноса (Polyodon spathula (Walb)) в умовах ставових господарств України, укомплектованих засобами для заводського відтворення риб. Визначено умови штучного одержання потомства веслоноса з використанням вперше дозрілих самок десяти- та одинадцятирічного віку, вирощених в ставах. Зроблено рибоводно-біологічну характеристику плідників. У зв’язку з низькою рибоводною якістю статевих продуктів не рекомендовано використовувати з метою відтворення самок веслоноса першого року дозрівання десятирічного віку. Вивчено особливості підрощування личинок веслоноса в заводських умовах та вирощування цьоголіток в умовах звичайних коропових ставів у полікультурі з традиційними об’єктами ставової аквакультури. Досліджено особливості росту і живлення інтродуцента на першому році життя. Розроблено рибогосподарське обґрунтування та визначено перспективи введення веслоноса в аквакультуру України.

Результати проведених досліджень та аналіз одержаних матеріалів дозволяють зробити такі узагальнюючі висновки:

1. На прикладі підприємства “Гірський Тікич” (ВАТ “Черкасирибгосп”), доведена можливість організації штучного відтворення веслоноса на базі звичайних коропових господарств країни та перспективність введення цього північноамериканського інтродуцента в ставову аквакультуру.

2. Установлено, що за репродуктивними показниками та рівнем виживання у післянерестовий період вперше дозрілі одинадцятирічні самки веслоноса істотно переважали плідників першого року дозрівання десятирічного віку.

3. За температури води 14,0-18,5⁰С позитивні результати при гормональному стимулюванні дозрівання статевих продуктів самок веслоноса з показником поляризації ядра в ооцитах 0,08-0,14 одержані за дворазових гормональних ін’єкцій з інтервалом 24-26 год. із загальною дозою ацетонованих осетрових гіпофізів до 8 мг/кг маси риб та комбінованих ін’єкцій осетрових гіпофізів і гліцеринової витяжки гіпофізів осетрових. Самці веслоноса позитивно реагували на одну гіпофізарну ін’єкцію ацетонованих гіпофізів осетрових риб і ляща з дозою 40-50 мг на рибу.

4. Виявлені відмінності у співвідношенні окремих частин тіла плідників різної статі є підставою для проведення подальших досліджень з метою розроблення методів раннього прижиттєвого визначення статі веслоноса за морфологічними показниками.

5. Підтверджена можливість одержання високих виробничих показників з підрощування молоді веслоноса в стандартних рибоводних місткостях на базі репродукторів, призначених для заводського відтворення коропових видів риб. Підвищений відхід (до 40-60%) вільних ембріонів веслоноса відмічено в період їх витримування до переходу на екзогенне живлення із зниженням температури води до 12-13⁰С.

6. В процесі підрощування личинок веслоноса з годівлею зоопланктонними організмами риби віддавали перевагу гіллястовусим ракоподібним (дафніям) розміром 0,6-2,0 мм. Найвищий рівень виживання риб відмічено за концентрації кормових зоопланктерів не менше 40-50 мг/л.

7. Позитивні результати за рівнем виживання (52,4-62,0%) та середньою кінцевою масою (221-440 г) цьоголіток веслоноса одержані при їх вирощуванні в ставах в полікультурі з одновіковими групами коропа, білого товстолобика і білого амура за щільності посадки підрощеної молоді веслоноса 0,35-2,50 тис.екз./га. Рибопродуктивність за веслоносом становила до 289,7 кг/га.

8. Найвищий рівень абсолютних приростів цьоголіток веслоноса припадав на періоди з температурою води 23-27⁰С за високої інтенсивності розвитку зоопланктону ставів (більше 7 г/м³).

9. В живленні цьоголіток веслоноса переважали гіллястовусі ракоподібні (61,8-94,9% від загальної кількості спожитих зоопланктерів). Важливу роль у живленні риб відігравали веслоногі рачки (3,8-36,6%). Коловертки та рослинні планктонні організми в живленні цьоголіток веслоноса мали підпорядковане значення (до 1,9%). Наприкінці періоду вирощування, із зменшенням біомаси зоопланктону, в складі їжі риб до 35,4% зростала частка детриту.

10. Культивування веслоноса матиме важливе значення для рибогосподарських підприємств України, оскільки дозволить підвищити якість і вартість продукції без значних додаткових інвестицій у дороге обладнання і технології, чим значною мірою сприятиме підвищенню економічної ефективності господарювання в рибній галузі.