Анотація до роботи:

Гулевич О.Ю. Ринок праці сфери культури України: методологія і практика регулювання. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю: 08.09.01 – Демографія, економіка праці, соціальна економіка і політика. – Інститут регіональних досліджень НАН України, Львів, 2002.

В дисертації розроблено теоретико-методологічні підходи до вивчення ринку праці сфери культури, з’ясовано основні тенденції його функціонування в умовах трансформації моделі економіки України. Проаналізовано динаміку ринку праці сфери культури та якість робочої сили в ній. Визначено основні напрями вдосконалення механізму регулювання зайнятості у сфері культури.

У дисертації здійснено теоретичне узагальнення і запропоновано нове вирішення наукової проблеми функціонування ринку праці сфери культури. Розроблені теоретико-методологічні основи, концептуальні положення щодо розв’язання окресленої проблеми можуть бути враховані при розробці основних шляхів по вдосконаленню політики зайнятості в Україні в умовах соціально-економічної трансформації. Головні результати роботи можна звести до наступного:

1. Обгрунтовано вплив культурної діяльності на соціально-економічний розвиток країни через створення позитивних зовнішніх ефектів, які мають довготривалий характер. Зокрема, діяльність у сфері культури є найбільш економним шляхом забезпечення соціального єднання суспільства, його консолідації навколо національної ідеї, що є основою економічного зростання країни. Врахування цього дозволить активізувати процеси реформування економіки та наблизити соціальну стабілізацію суспільства.

2. З’ясовано сутність поняття “ринок праці сфери культури”, який визначається як складова частина національного ринку праці і являє собою механізм узгодження інтересів роботодавців і найманих працівників в межах культурної діяльності по збереженню, створенню і розповсюдженню культурних благ. Його специфіка визначається: особливостями культурної діяльності, яка потребує застосування творчих здібностей і таланту; особливими суб’єктами економічних відносин у сфері культури; похідним характером від ринку культурних благ; закономірностями економічної поведінки індивіда – в міру збільшення його доходів активізується споживання культурних благ.

3. Встановлено двоїстий характер впливу ринкових відносин на функціонування ринку праці сфери культури, який полягає в тому, що в умовах ринку відбувся розділ сфери культури на дві частини: комерціалізовану та державну. Тому ефективне функціонування ринку праці сфери культури залежить, з одного боку, від створення нової культурної інфраструктури, пов’язаної з розвитком підприємництва, комерціалізацією, а з іншого – з підтримкою державної, “негнучкої”, частини сфери культури.

4. Здійснено аналіз факторів, які визначають функціонування ринку праці сфери культури, який дає підстави стверджувати, що в Україні у 1990-1999 рр. були відсутні необхідні соціально-економічні умови для розвитку ринку праці. Це спричинено, зокрема, низькою мотивацією до праці в державних закладах культури, стримуючою кредитною, інвестиційною, податковою політикою щодо розвитку культури, зменшенням бюджетних витрат на культуру, низькою якістю продукції культури. Проте деяке покращення основних макроекономічних показників у 2000-2001 рр. призводить до виникнення позитивних тенденцій на ринку праці сфери культури.

5. Сучасний стан ринку праці сфери культури визначається його структурою і характеризується: скороченням чисельності працівників в межах цієї сфери на фоні збільшення їх частки у народному господарстві країни, що свідчить про перерозподіл робочої сили у “третій сектор” відповідно до світової тенденції; збільшенням попиту на робочу силу та активізацією процесів працевлаштування; існуванням прихованого безробіття, скороченням вимушеної неповної зайнятості, широким розповсюдженням нерегламентованої діяльності в культурі.

6. В результаті дослідження якісних характеристик робочої сили сфери культури виявлено високу адаптованість в ринкових умовах спеціалістів з управління соціально-культурною сферою, що є основою їхньої конкурентоспроможності на ринку праці, та нижчу адаптованість професійних творчих працівників та працівників державних закладів культури.

7. Таким чином, дослідження показало, що одним з найпріоритетніших напрямів соціально-економічного розвитку держави є регулювання ринку праці, у тому числі і в сфері культури, оскільки діяльність саме у цій сфері покликана на етапі трансформації суспільства зберегти духовну цілісність української нації. Регулювання ринку праці сфери культури запропоновано здійснювати у відповідності з концепцією змішаного регулювання ринку праці, забезпечуючи поєднання механізмів державного макроекономічного регулювання з регулюванням на мікрорівні.

Публікації автора:

1. Гулевич О.Ю. Трансформація зайнятості та ринку праці сфери культури України . – К.: НАН України. Рада по вивченню продуктивних сил України, 2001. – 80 с.

2. Гулевич О.Ю. Державне регулювання ринку праці галузі культури в системі пріоритетів соціально-економічного розвитку країни // Вісник Східноукраїнського національного університету. – 2000. - № 9 (31). – Ч.2. – С. 49-55.

3. Гулевич О.Ю. Деякі методологічні проблеми дослідження ринку праці сфери культури України // Зайнятість та ринок праці: Міжвід. наук. зб. – К.: РВПС України НАН України, 2001. – Вип. 15. – С. 106-113.

4. Гулевич О.Ю. Основні тенденції функціонування ринку праці сфери культури України // Регіональна економіка. – 2001. - № 4. – С. 166-172.

5. Гулевич О.Ю. Якість сучасної вищої освіти соціально-культурної сфери в контексті вимог ринку праці // Персонал. – 1999. - № 5(53), приложение № 4. – С. 32-37.

6. Кравченко І., Гулевич О. Наближення методів державного регулювання ринку праці України до європейської практики // Вісник Тернопільської академії народного господарства. – Тернопіль: Економічна думка, 2001. – Спец. вип. №18-1. – С. 157-160. (Особистий внесок дисертанта полягає у з’ясуванні та обгрунтуванні основних напрямів державного регулювання ринку праці в Україні).

7. Гулевич О. Деякі аспекти функціонування ринку праці у галузі культури // Збірник наукових праць Української Академії державного управління при Президентові України. – К.: Видавництво УАДУ, 2000. – Вип. 2. – Ч.ІІІ. – С. 44-50.

8. Гулевич О.Ю. Стан ринку праці галузі культури в умовах реформування економіки України // Наукові доповіді Міжнародної науково-практичної конференції “Соціальні пріоритети ринку праці в умовах структурної модернізації економіки” / Міністерство праці та соціальної політики України. Державний центр зайнятості. Рада по вивченню продуктивних сил України НАН України. Український інститут соціальних досліджень. – Том 2. – К.: Принт-Експрес, 2000. – С. 502-509.

9. Гулевич О. Вища освіта в галузі культури як основний чинник формування пропозицїї на ринку праці соціально-культурної сфери // Збірка матеріалів до Всеукраїнської науково-практичної конференції “Наукове проектування інноваційних та альтернативних систем вищої освіти”. – Тернопіль: Економічна думка, 2000. – С. 60-66.

10. Гулевич О.Ю. Необхідність удосконалення механізму державного регулювання ринку праці галузі культури // Материалы Всеукраинской межвузовской научно-практической конференции “Современные тенденции и приоритеты развития переходной экономики”. – Симферополь: Крымская академия природоохранного и курортного строительства. – 2000 . – С. 99-102.

11. Кравченко І.С., Гулевич О.Ю. Маркетинг освітніх послуг у сфері культури // Тези доповідей Першої Всеукраїнської науково-практичної конференції “Маркетингові дослідження в Україні”. – Луганськ: Видавництво СНУ. – 2002. – С. 87-88. (Особистий внесок дисертанта – визначення шляхів підвищення конкурентоспроможності вищого навчального закладу сфери культури в ринкових умовах).