Анотація до роботи:

Грабовець І.В. Самоосвіта як інтегруюча детермінанта самореалізації молодих фахівців у професійній діяльності. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата соціологічних наук за спеціальністю 22.00.04. – спеціальні та галузеві соціології. – Київський національний університет імені Тараса Шевченка, Київ, 2004.

Дисертація присвячена теоретичному осмисленню сутності та специфіки самоосвіти молодих фахівців як самостійної соціально-статусної групи в процесі їх професійної самореалізації. Розглянуто сучасні соціально-економічні умови, психосоціальні та морально-етичні чинники, які визначають характер і особливості процесу самоосвіти в їх професійній самореалізації, з’ясовано місце і роль самоосвіти в системі безперервної освіти. Визначена соціально-функціональна структура процесу самоосвіти молодих фахівців. Здійснена типологізація молодих фахівців в залежності від ступеню їх активності у процесі професійної самореалізації.

Обґрунтовано, що самоосвіта є інтегруючою детермінантою процесу професійної самореалізації молодих фахівців, яка визначається у самовизначенні, самоствердженні, самореалізації.

Самоосвітній процес особистості як вид її діяльності має психосоціальну природу, адже людина наділена свідомістю, почуттями, емоціями, інстинктами і багатоцільовим характером їх прояву у різних сферах суспільних відносин. Людина відчуває необхідність у самоосвіті в результаті впливу на неї середовища, в якому вона живе, коли оточуючий її світ ставить підвищенні вимоги до вдосконалення її інтелектуального розвитку. Домінуюча у сучасному суспільстві орієнтація на відтворення знання в межах традиції суперечить постійно зростаючим темпам інформатизаційного валу, що породжує конфлікти на рівні індивіда, соціальної групи та суспільства в цілому. Процеси модернізації, що характерні сучасному суспільству, поширюючись на галузь знання, призводять до сумісництва традиційних, сучасних та перехідних елементів його трансляції та відтворення. Ці процеси чітко диференціюють технології самоосвітньої діяльності. В рамках однієї сфери (наприклад, професійної) можуть одночасно існувати як сучасні модернізовані, так і традиційні шляхи самостійного відтворення професійного знання, які кардинально різняться потребо-мотиваційними, ціннісно-нормативними, цільовими характеристиками. Саме тому професійна самоосвітня діяльність відрізняється від освітнього процесу більшою ускладненістю та суперечливістю.

Характер праці, науково-технічна активність молодих фахівців мають важливе значення для їх особистісної самоосвітньої діяльності, але не менш важливе значення мають й інші соціальні аспекти діяльності молодих фахівців, а також морально-етичні мотиватори - ціннісні орієнтації молоді, їх життєві цілі та перспективи кар’єри.

Результати дослідження підтвердили висунуту гіпотезу про те, що процес самоосвіти молодих фахівців у сучасному українському суспільстві доцільно стимулювати, виходячи з наступних критеріїв: якість підготовки молодого фахівця до самостійної трудової діяльності; ціннісні орієнтації молодого фахівця; бажані перспективи кар’єрного росту молодого фахівця; перспективні життєві цілі молодого фахівця.

Переважаюча кількість молодих фахівців (47,3%) вважають освіту важливою умовою досягнення успіху та благополуччя в житті. Це означає, що в суспільній думці склався стійкий стереотип, у відповідності до якого високий рівень освіти є одним з важливих критеріїв особистісних життєвих досягнень.

У сучасному суспільстві самоосвіта є невід’ємним детермінуючим чинником особистісного розвитку молодих фахівців, в якому зацікавлені не тільки самі фахівці та їх керівництво, але й суспільство в цілому. Професійна самоосвіта фахівців є планомірним, послідовним і наперед спроектованим процесом, який дає змогу забезпечувати реалізацію потреби молодої людини у самовдосконаленні, саморозвитку, самореалізації, а також підприємств до кадрів робітників відповідного професійно-кваліфікаційного складу, з необхідною мобільністю, підготовки їх до зміни типу праці у відповідності з технічним та інформаційним вдосконаленням виробництва. Ефективним і результативним з точки зору досягнення особистісних цілей молодих фахівців та їх професійної самореалізації може бути самоменеджмент як базова форма самоосвітньої діяльності.

Публікації автора:

1. Статті у фахових виданнях:

1. Грабовець І.В. Соціальна роль післядипломної освіти в українському суспільстві // Грані. – 2001. - № 1. – С.65-68.

2. Грабовець І.В. Соціальна мотивація та стимулювання самоосвіти молодих фахівців // Нова парадигма. Альманах наукових праць. – Випуск 26. – Запоріжжя, 2002. – С.163-170.

3. Грабовець І.В. Самоосвіта як автономний вид діяльності в процесі професійної самореалізації особистості (соціологічний аспект проблеми) // Методологія, теорія і практика соціологічного аналізу сучасного суспільства. – Харків, 2003. – С.517-520.

4. Грабовець І.В. Молоді фахівці як соціально-статусна група: характеристика та роль у системі суспільних відносин // Грані. – Дніпропетровськ: ДДУ, 2003. - №5. – С.118-122.

2. Статті і тези виступів на конференціях:

1. Грабовець І.В. О необходимости повышения престижа интеллектуального труда в среде молодежи Криворожья // Суспільне життя Криворіжжя на межі тисячоліть. Зб. матеріалів міської науково-практичної конференції. – Кр.Ріг: КДПУ, 2000. – С.89-91.

2. Грабовець І.В. Вища освіта як фактор економічного та культурного потенціалу нації // Вісник Малої Академії наук Криворізького підрозділу Європейського університету фінансів, інформаційних систем та бізнесу. - №1(2). – 2003. – С.34-36.

3. Грабовець І.В. Рівень інтелектуалізації населення як показник соціального стану суспільства // Інформоенергетичні технології адаптаційних процесів життєдіяльності на початку ІІІ-го тисячоліття. – Зб. наукових праць. – Київ – Кр.Ріг: ЗАТ “ЗТНВФ “КОЛО””, 2001. – С.233-236.

4. Грабовець І.В. Теоретико-методологічні засади соціологічного дослідження процесу самоосвіти // Актуальні проблеми духовності. – Зб. наукових праць. – Випуск 4(1). – Кр.Ріг : КДПУ, 2002.–С.205-212.

5. Грабовець І.В. Самоосвітні синергетичні технології молодих фахівців // Інформоенергетика ІІІ-го тисячоліття: соціально-синергетичний та медико-екологічний підходи: Зб. Наукових праць. – Київ – Кр.Ріг: КДПУ, 2003. – С.122-124.

6. Грабовець І.В. Соціально-функціональна структура самоосвітньої діяльності особистості як складової соціального інституту // Проблеми розвитку соц.теорії. Трансформація соц.інститутів та інституціональної структури суспільства: Наукові доповіді та повідомлення ІІІ Всеукраїнської соц.конференції /САУ ІС НАНУ /За ред. М.О.Шульги, В.М.Ворони. – К., 2003. – С.414-418.