Дисертація містить нові науково обґрунтовані результати щодо розв’язання важливого наукового завдання – теоретико-методологічного та методичного обґрунтування напрямів розвитку процесу самозайнятості та повної реалізації її потенціалу на регіональному ринку праці. Результати дослідження стали підґрунтям для таких висновків: 1. Самозайнятість є соціально-економічним процесом, заснованим на суспільно корисній, за власні кошти організованій трудовій діяльності, внаслідок якої створюються нові робочі місця (для власника та найманих працівників), формуються певні соціально-трудові відносини, в межах яких роботодавець одержує дохід у натуральній чи грошовій формі, а найманий працівник - відповідну винагороду за результати праці. 2. Самозайнятість населення може розглядатися як система суб’єктивних, речових та інформаційних елементів, за допомогою яких у складному процесі їх взаємодії забезпечується виробництво та формується дохід; вона існує у певному часі та просторі, саме тому основними її ознаками є динамізм існування та просторове розміщення, яке забезпечується територіальною організацією самозайнятих. У дисертації розширено і доповнено існуючу класифікацію її територіально-організаційних форм, що дає змогу поглибити традиційні уявлення щодо цього. 3. Для соціально-економічної оцінки напрямів розвитку та реалізації процесу самозайнятості на регіональному ринку праці запропоновано комплексну систему показників, яка включає абсолютні і відносні, кількісні і якісні, основні і додаткові (допоміжні). Основними елементами цієї системи визнано потенціал самозайнятих (сукупність осіб, зайнятих у різних територіально-організаційних формах, та безробітних, котрі намагаються реалізувати себе у цій сфері через існуючу у суспільстві систему соціально-трудових відносин), коефіцієнт потенціалу самозайнятих (відображає стабільність цього процесу та його пряму залежність від зміни чисельності економічно активного населення) та потенційний рівень самозайнятості (характеризує динаміку самозайнятих відносно загальної чисельності зайнятого населення). 4. Провідним фактором впливу на процес самозайнятості є нормативно-правовий. Вагомий вплив чинить також соціально-економічний, який містить у собі ряд деталізованих факторів, серед яких: соціально-економічний стан регіону; демоекономічна ситуація; кон’юнктура регіонального ринку праці; рівень доходів населення. Необхідність розвитку самозайнятості як важливого соціально-економічного процесу обумовлює посилення значущості фінансово-кредитного фактору, а в його межах - системи оподаткування різних її територіально-організаційних форм. 5. Сучасні тенденції розвитку самозайнятості населення Поліського регіону характеризуються такими особливостями: висока динамічність змін та інтенсивність цього процесу, виражені у неухильному зростанні потенціалу самозайнятих; чисельне домінування самозайнятих у такій організаційній формі, як зайняті у особистому підсобному сільському господарстві, яка є низькопродуктивною і являє собою по суті один із засобів виживання населення; істотне підвищення темпів зростання чисельності самозайнятих у сфері малого підприємництва; збереження значної диференціації показників розвитку основних форм самозайнятості населення; прискорення процесу створення нових продуктивних робочих місць у ефективних формах самозайнятості. 6. Інституційне забезпечення самозайнятості населення вимагає посилення дії державних та недержавних інституцій в інфраструктурі регіонального ринку праці з метою подолання сформованих негативних тенденцій, зокрема, низької частки витрат на заходи активної політики ринку праці; пріоритетності матеріальних виплат, а не стимулювання розвитку самозайнятості, невисокої ефективності окремих форм самозайнятості населення. 7. Кардинальних змін у розвитку самозайнятості населення можна досягти за умови реалізації таких дієвих економічних та адміністративних напрямів її сприяння: формування пільгової системи оподаткування підприємців; створення нових спеціалізованих державних фондів, а також розвинутої мережі фінансово-кредитних установ, страхових фірм, інвестиційних та страхових фондів, товариств взаємного кредитування та страхування; залучення коштів державного та місцевих бюджетів, позабюджетних фондів, приватних, вітчизняних та іноземних інвесторів. 8. Концептуальна основа формування дієвого механізму регулювання процесу розвитку самозайнятості населення повинна ґрунтуватися на чітко визначених агрегованих та деталізованих напрямах, орієнтуватися на подолання депресивності ринку праці Поліського регіону та повну реалізацію можливостей самозайнятості населення. | 