Анотація до роботи:

Васильєв О.О. Сармати та черняхівське населення Буджака в другій половині ІІІ ст. н.е. – на початку V ст. н.е. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата історичних наук за спеціальністю 07.00.04 – археологія. Інститут археології НАН України, Київ, 2008.

Дисертація присвячена комплексному аналізу пам’яток фінального етапу пізньосарматської культури та старожитностей черняхівської культури в межиріччі Дністра та Дунаю.

Зроблена характеристика поховального обряду пізньсарматських та черняхівських могильників, проаналізовані керамічні комплекси ціх пам’яток, визначені основні характеристики системи освоєння простору для помешкання черняхівського населення Буджака Уточнена хронологія пізньосарматських комплексів, запропонована їх періодизація, розроблена хронологія могильника черняхівської культури Нагірне ІІ, на основі якої запропонована власна система відносної хронології черняхівських могильників Буджака. На основі даних писемних та археологічних джерел запропонована реконструкція історико-культурних процесів що відбувалися у Буджаку у другій половині ІІІ – на початку V ст. н.е.

Перехід від початкового до фінального етапу пізньосарматської культури в межиріччі Дністра та Дунаю характеризується появою тут могильників нового типу, на яких поховання здійснювалися у ямах з підбоєм та катакомбах. Всі ці пам'ятки в межах зазначеного регіону з’являються на нових місцях, і крім провідного типу могильних споруд, відрізняються від сарматських старожитностей попереднього періоду ще й своєю незначною загальною кількістю, особливостями розташування, а також статево-віковим складом похованих. Все це дозволяє дійти висновку, що після середини ІІІ ст. н.е. у Буджак проникають якісь нові угруповання сарматського населення.

Аналіз хронології пізньосарматських старожитностей дозволяє виділити серед них три культурно-хронологічні групи пам'яток, для кожної з яких характерні різні типи поховальних споруд. Зважаючи на повну перевагу на цих пам'ятках поховань з чоловічими наборами інвентаря, є всі підстави вважати, що проникнення окремих сарматських угруповань в Буджак були пов’язані з участю цих кочовиків у військових акціях варварів на нижньодунайських кордонах імперії.

Хронологічну лакуну між сарматськими пам’ятками останніх двох груп заповнюють старожитності черняхівської культури. Матеріали найрепрезентавніших у хронологічному відношенні могильників регіону також дозволили виділити три фази їхнього функціонування.

Аналіз системи освоєння території черняхівським населенням Буджака виявив її подібність, до аналогічної системи, яка була властива населенню причорноморського регіону, та її відмінність від системи освоєння простору черняхівським населенням Пруто-Дністровського межиріччя. На вибір техніки будівництва, за допомогою якої зводилися житла на черняхівських пам’ятках регіону, впливала, насамперед, наявність поблизу поселень того чи іншого будівельного матеріалу, що не дозволяє вважати відмінності у домобудівництві етнокультурними ознаками.

Більш інформативними у цьому сенсі виявляються матеріали поховальних комплексів. Вивчення особливостей поховального обряду та структури керамічного комплексу черняхівських могильників дозволило знайти типологічно близькі пам’ятки в інших регіонах поширення черняхівської культури, причому для кожного з буджацьких некрополів окремо. За наведеними ознаками, могильник Холмське є найбільш подібним до таких некрополів приморської зони як Кам'янка-Анчекрак, Вікторівка, Ранжеве. Для могильника Нагірне подібними виявилися пам’ятки Південного Побужжя, зокрема такі як Курники, Городок і частково Каборга. Могильник Фурманівка є найбільш подібним до причорноморських некрополів черняхівської культури Вікторівна та частково Каборга. В межах поширення черняхівської культури найбільшу подібність до могильника Біленьке виявили поховання досліджені біля Великої Коренихи та Миколаївки, а у цілому висхідну територію населення, що залишило ці пам’ятки, слід шукати в Криму (могильники типу Дружне та Нейзац).

Таким чином, пошуки найближчих аналогій поховальним пам'яткам досить впевнено вказують на переважно східний напрямок заселення Буджака черняхівським населенням. Щільно заселивши межиріччя Дністра та Дунаю починаючи з другої чверті ІV ст. н.е., це населення остаточно припиняє мешкати тут на початку V століття.

Публікації автора:

Статті, у фахових виданнях:

1. Васильев А.А. О времени появления пряжек с «почковидным» щитком у поздних сарматов / А.А Васильев А.А. // Старожитності степового Причорномор’я і Криму. – Вип. ХІ. – Запоріжжя, 2004. - С. 55 – 59.

2. Васильев А.А. Германские воинские пряжки и наконечники ремней на Боспоре / А.А. Васильев // Боспорские исследования. – 2005. – Вып. IХ. - С. 279 – 292.

3. Васильев А.А. Ещё раз к хронологии позднейших сарматских древностей Буджака / А.А. Васильев, О.М.Дзиговский // STRATUM PLUS. - 2001 – 2002 - № 4, с. 315 – 334.

4. Васильев А.А. К вопросу о датировке узкогорлых светлоглиняных амфор позднеримского времени (типы D и F по Шелову) / А.А. Васильев // Археологія та етнологія Східної Європи: матеріали та дослідження. – 1999. - Т. 3. – С. 132 – 133.

Статті у інших наукових виданнях та матеріали конференцій:

1. Васильев А.А. Пряслице с граффити с черняховского памятника в Одесской области / А.А. Васильев // Буковинський історико-етнографічний вісник. – Чернівці. - 2001, Вип. 3. - С. 14 – 15.

1. Васильев А.А. К вопросу о соотношении позднесарматских и черняховских древностей междуречья Днестра и Дуная / А.А. Васильев // Древнейшие общности земледельцев и скотоводов Северного Причерноморья (V тыс. до н.э. – V в. н.э.) – Тирасполь, 2002. – С. 352 – 354.

2. Васильев А.А. Боспорский царь на Дунае (к интерпретации группы кочевнических подбойных погребений начала IV вв. в Буджаке) / А.А. Васильев // Боспорский феномен: погребальные памятники и святилища. Ч. II. – СПб, 2002. - С.8 –14.

3. Васильев А.А. Этнокультурная атрибуция погребения гуннского времени у с Кисёлово / А.А. Васильев // Древнее Причерноморье. V-е чтения памяти профессора П.О.Карышковского. – Одесса, 2003. – С. 56 – 61.

4. Васильев А.А. Инвентарь склепа на Тарханской дороге в системе хронологии древностей юга Восточной Европы / А.А. Васильев // Боспорский феномен: проблемы хронологии и датировки памятников. Ч. I. – СПб, 2004. – С. 267 – 271.

5. Васильев А.А. О некоторых особенностях хронологии предметов вооружения германцев в Северном Причерноморье (этапы В2 и С1) / А.А. Васильев // Боспор Киммерийский. Понт и варварский мир в период античности и средневековья. – Вып. VI. - Керчь. 2005. – С. 37 – 45.

6. Васильев А.А.. К вопросу о связях Северо-Западного и Северо-Восточного Причерноморья в эпоху Великого переселения народов / А.А. Васильев // Четвёртая кубанская археологическая конференция: тезисы и доклады. – Краснодар, 2005. – С. 34 – 37.

7. Васильев А.А. Некоторые замечания к хронологии позднесарматских древностей / А.А. Васильев // Археологические записки. – Вып. 4. – Ростов-на-Дону, 2005. – С. 52 – 64.

8. Васильев А.А. О времени появления германских дружин на Боспоре / А.А. Васильев // Боспорский феномен – 2005. – С. 343 – 349.

9. Васильев А.А. К вопросу о переходе от начального к финальному этапу позднесарматской культуры на Северном Кавказе / А.А. Васильев // Материалы и исследования по археологии Кубани. – Краснодар, 2006. – С. 229 – 234.

10. Vasiliev A.A. King's Pover and Stratification in the Goth Society in the Roman Age (Data of Archaeological and Written Sources) /A.A. Vasiliev // Hierarchy and Power in the History of Civilizations. Abstracts. Moscow, 2006 – P. 167 – 168.