Анотація до роботи:

10. Пустовитенко Б.Г., Каменобродский А.Г. Исследование процессов подготовки землетрясений по распределению эпицентров слабых толчков. // Геофизический журнал, - 1984. Т.6. № 4. - С. 44- 52.

11. Каменобродский А.Г. , Пустовитенко Б.Г. , Поречнова Е.И. Пространственно- временные распределения эпицентров слабых толчков как индикатор подготовки сильных землетрясений // Известия АН СССР, Физика Земли, - 1987, № 10,-С. 3- 13.

12. Пустовитенко Б.Г., Кульчицкий В.Е. Сейсмичность Черноморской впадины.// Геофизический журнал - 1991. - т.13. №1. - С. 14- 19.

13. Пустовитенко Б.Г., Кульчицкий В.Е., Борисенко Л.С., Поречнова Е.И. Общее сейсмическое районирование территории Крыма (ОСР-98) // Геофизический журнал, -1999, №6.– C.3- 15.

14. Пустовитенко Б.Г., Капитанова С.А. Новые данные о характере разрывообразования в очагах землетрясений Вранча // Доклады АН УССР, - 1990, cер. Б, Физико-математические и технические науки, N 5. – C.25–29.

15. Пустовитенко Б.Г., Щербина С.В., Кульчицкий В.Е. Пространственно- временные свойства сейсмичности бассейна Черного моря и его обрамления. //Геофизический журнал. - т.19. -№6 -1997 - С.58 -69.

16. Горбунова И.В., Пустовитенко Б.Г. Новая методология изучения сложного сейсмического разрывообразования // Геофиз. журн.-1997-т.19.-№3.-С.42- 47.

17. Кульчицкий В.Е. , Пустовитенко Б.Г. Об оценке магнитуд максимальных возможных землетрясений по временной компоненте сейсмичности. //Доклады АН Украины, -1995, №5, -С.82- 84.

18. Gorbunova I.V., Pustovitenko B.G., Kapitanova S.А., PustovitenkoA.A. On the Complex Rupturing Process within the Sources of Strong Earthquakes (Based on the Example of the Crimea - Caucasus - Kopet-Dagh Region).// Journal of Earthquake Prediction Research. № 8-2000, - Р. 436- 457.

19. Balassanian S., Ashirov T., Chelidze T., Gassanov A., Kondorskaya N., Molchan G., Pustovitenko B., Trifonov V., Ulomov B., Giardini D., Erdik M., Ghafori-Ashtiani M., Griinthal G., Mayer-Rosa D., Schenk V., Stucchi M. Seismic hazard assesment for the Caucasus test area // Annali di Geophysica, vol 42. N6. -1999. - Р.1139-1151.

20. Ulomov V., Shumilina L., Trifonov V., Kronrod T, Levi K., Zhalkovsky N., Imaev V., Ivastchenko A., Smirnov V., Gusev A., Balassanian S., Gassanov A., Aysberg R., Chelidze T., Kuzskeev A., Turdukylov A., Drumya A., Negmatullaev S., Ashirov T., Pustovitenko B., Abdullabekov K. Seismic hazard of Nortern Evrazia// Annali di Geofisica .-42, № 6 -1999, - P.1023- 1038.

21. Чекунов А.В. , Пустовитенко Б.Г., Кульчицкий В.Е. Сейсмичность Черноморской впадины и ее тектонические следствия//Геологический журн., №3.-Киев:-1992-С.17-28.

22. Раутиан Т.Г., Пустовитенко Б.Г. Выявление зон возникновения очагов землетрясений с высокочастотными и низкочастотными спектрами сейсмического излучения // Геофиз. журнал АН УССР, - 1980, № 2. –C.83–86.

23. Пустовитенко Б.Г., Кульчицкий В.Е. Сейсмичность района Крымской АЭС. //Доклады АН УССР, -1990. -№3.-С.11- 14

24. Пронишин Р.С., Пустовитенко Б.Г. Некоторые аспекты сейсмического климата и погоды в Закарпатье // Изв.АН СССР. Физика Земли.–1982, N 10.– C.74–81.

25. Пустовитенко Б.Г., Кульчицкий В.Е. , Борисенко Л.С., Плахотный Л.Г. Новик Н.Н. Сейсмическая обстановка в северо-западной части Крымского полуострова //Доклады АН УССР, №6, - 1988. -С.22-25.

26. Каменобродский А.Г., Пустовитенко Б.Г. Особенности группирования землетрясений Крымско-Черноморского региона //Изв. АН СССР. Физика Земли. -1982. № 11. - С. 25- 32.

27. Пустовитенко Б.Г., Кульчицкий В.Е. , Борисенко Л.С.Пантелеева Т.А., Плахотный Л. Г., Новик Н.Н. Рой землетрясений 8-10 апреля 1987 г. в северо-западной части Керченского полуострова (Крым) и их возможная геолого-тектоническая интерпретация // Геофиз. журнал - т.10.-№3. - 1988. - С.37- 47.

28. Пустовитенко Б.Г., Скляр А.М. Сейсмогеологические аспекты оценки сейсмического риска для территории г. Измаил //Геофизический журнал, № 1, т.18, -1996, -С.73- 80.

29. Чекунов А.В., Пустовитенко Б.Г., Кульчицкий В.Е. Сейсмичность и глубинная тектоника Черноморской впадины и ее обрамления//Геотектоника,№3,-1994.-С.44- 48

30. Чекунов А.В., Харитонов О.М., Борисенко Л.С., Вольфман Ю.М., Кендзера А.В., Пустовитенко Б.Г., Скляр А.М. Детальное сейсмическое районирование сейсмоактивных регионов Украины//Геофиз. Журн. № 1, Т.20, -1998, -С.3- 14.

31. Пронишин Р.С., Пустовитенко Б.Г. Особенности процессов в эпицентральной зоне закарпатских землетрясений в 1979г.// Геофизический журнал,-1981, т.III, №6.- С.71–85.

32. Пустовитенко Б.Г. Тектонические напряжения в земной коре Крымского региона по данным об очагах слабых землетрясений // Геофизический сборник АН УССР. –1977, вып.78.–C.15–23.

33. Пустовитенко Б.Г. Механизм очага трех Черноморских землетрясений// Геофизические исследования строения земной коры.-Киев:Наук. думка,-1978-C 22-29.

34. Пустовитенко Б.Г. Очаг Черноморского землетрясения 17 апреля 1975 г. // Сейсмологический бюллетень западной территориальной зоны ЕССН (Крым-Карпаты) за 1975-1976 г. - Киев: Наукова думка-1982. - С.18- 28.

35. Пустовитенко Б.Г. Механизм очагов ощутимых землетрясений Крымско-Черноморского региона последних 20 лет//Сейсмологический бюллетень Украины за 2000 год, Симферополь: Изд. ИГ НАНУ, КЭС -2002, -С.59-64.

36. Пустовитенко Б.Г. Очаговые параметры Черноморских землетрясений 18 марта 1957 и 12 июля 1966 года //Сейсмологический бюллетень Украины. – Симферополь: Изд. ИГ НАНУ, КЭС -2001. - С.96- 101.

37. Борисенко Л.С., Пустовитенко Б.Г., Вольфман Ю.М., Дублянский В.Н., Новик Н.Н. Некоторые методические аспекты сейсмического районирования областей новейшего горообразования и сопредельных территорий (на примере Крыма) // Сейсмичность и сейсмическое районирование Северной Евразии. - Москва, - 1995. -Вып.2-3.-С.27-45.

38. Пустовитенко Б.Г., Поречнова Е.И. Особенности сейсмических процессов в очаговой зоне землетрясения в Крыму 18 октября 1998 года.// Сейсмологический бюллетень Украины. - Симферополь: Изд. ИГ НАНУ, КЭС- 2000 – С.64- 73.

39. Пустовитенко Б.Г., Свидлова В.А. Энергетическая классификация местных землетрясений Крыма по записям сейсмической коды на сейсмостанции “Судак”// Там же, 2000. - С.81- 90

40. Пустовитенко Б.Г., Капитанова С.А. Процессы в очаговых зонах сильных землетрясений зоны Вранча // Сейсмологический бюллетень Украины за 1999 г., – Симферополь: Изд. ИГ НАНУ, КЭС - 2001. - С.149- 158.

41. Пустовитенко Б.Г. , Поречнова Е.И. О процессе формирования очаговой зоны Спитакского землетрясения // Модельные и натурные исследования очагов землетрясений. - М.: Наука , 1991. - С.95- 99.

42. Пустовитенко Б.Г. Определение энергии землетрясений Крыма по длительности колебаний // Сейсмол. Бюлл. Запад. Территор. зоны ЕССН СССР (Крым – Карпаты за 1970–1974 гг.). –Киев: Наукова думка, - 1980. – C. 34–39.

43. Пустовитенко Б.Г. Особенности проявления афтершоковой последовательности землетрясения в Крыму, произошедшего 9 июля 1967г. // Сейсмол. Бюлл. зап. Территор. зоны ЕССН СССР(Крым-Карпаты, 1980)Киев:Наук. думка,-1984-C94- 100.

44. Пустовитенко Б.Г. О проблеме обеспечения сейсмобезопасности Крыма //Проблемы сейсмобезопасности Крыма. - Изд. Крымского отделения НАНУ, Севастополь,-1995,- С.8- 15.

45. Пустовитенко Б.Г., Кульчицкий В.Е., Коненкина М.И., Привалова Е.А. Организация базы сейсмологических данных в Крыму // Сейсмологический бюлл. зап.зоны ЕССН СССР за 1989. – Киев: Наук. думка.–1992 – C.129–136.

46. Пустовитенко А.Н., Пустовитенко Б.Г., Спиртус В.Б. Расчет амплитудных и энергетических спектров местных землетрясений экспресс-методом // Методы определения сейсмической опасности (отв.ред. А.В.Друмя).-Кишинев: Штиинца, - 1984.– C. 120–128.

47. Пустовитенко Б.Г, Раутиан Т.Г., Свидлова В.А. Определение магнитуд и энергетических классов землетрясений по наблюдениям в Крымском регионе// Сейсмологический бюллетень Западной территориальной зоны ЕССН СССР (Крым – Карпаты за 1978–1979).– Киев: Наукова думка, - 1983.– C. 126–138.

48. Пустовитенко Б.Г., Капитанова С.А. Новые характеристики очаговых параметров землетрясений Закарпатья //Сейсмологический бюллетень Украины за 1993г. - Симферополь: Изд. ИГ НАНУ, КЭС- 1996. - С.62-67.

49. Пустовитенко Б.Г., Капитанова С.А., Кульчицкий В.Е.,Пантелеева Т.А., Поречнова Е.И. Анализ текущей сейсмической обстановки в Крыму по сейсмологическим данным // Проблемы сейсмобезопасности Крыма – Севастополь: Изд. Крымского отд. НАНУ, КЭС, -1995.–C.58–67.

50. Пустовитенко Б.Г. Проблемы сейсмического мониторинга и сейсмической опасности шельфовых областей Украины // Будiвництво в сейсмiчних районах Украiни. - Ялта, - 1999- С. 52-54.

51. Пустовитенко Б.Г. Проблемы прогноза сейсмической опасности Черноморского региона и прилегающих территорий// Чрезвычайные ситуации: предупреждение и ликвидация последствий - Харьков, - 2000, - С. 354 - 356.

52. Pustovitenko B.G. Regional peculiarities of an energetic value of the Black Sea earthquakes // Activity Report 1990–1992 and Proceeding.– XXIII General assembly of the ESC. –Prage, - 1992, vol. –P. 178–181.

53. Pustovitenko B.G. Seismic moment, magnitude and seismic coda of the near zone earthquakes. // Abstract of the 29-th General assembly of the International Association of Seismology and Physics of the Earth,s Interior.–1997,- Thessaloniki, - Greece, - Р. 34-35.

54. Pustovitenko B. G., Kapitanova S.A., Panteleeva T.A. Development of the earthquake focal zone on June 5.1984 in the Crimea // Proceeding of XXI General Assembly ESC. Bulgaria, Sofia, - 1989, - Р. 415- 430.

55. Pustovitenko B.G., Kamenobrodsky A.G., Porechnova E.I. Certain common properties and peculiarities of processes of strong earthquake preparation // Там же 1989 - Р.386- 403.

56. Pustovitenko B.G., Kulchitsky V.E., Scherbina S.V. Regularities of the spatial organization of the Black Sea Seismisity. Activity report and proceeding XXIII General Assembly of the ESC. - 1992. - V.1. - P.- 79-85.

57. Pustovitenko B.G., Kapitanova S.A., Gorbunova I.V. The complex rupturing of the deep focal sources of Vrancea region // Proceeding XXIV General Assembly European Seismological Commission, Athens, Greece, - 1994. - Р.627- 633.

58. Pustovitenko B.G., Scherbina S.V. Analyzis of space-time organization of the earthquakes in the Alpine zone. //Там же, - 1994, - С.282-291.

59. Pustovitenco B.G., Borisenko L.S., Safronov O.N. Certain features of seismic danger evaluation technique for the Ukraine territory // Proceeding of the second international conference of seismology and earthquake engineering (SEE-2), 1995, Tegeran. 1R. IRAN, vol.1- Р. 205- 216.

Б. Г. Пустовітенко. Сейсмічні процеси у Чорноморському регіоні і сейсмічна небезпека Криму. - Рукопис.

Дисертація на здобуття ученого ступеня доктора фізико-математичних наук за фахом 04.00.22 – геофізика - Інститут геофізики ім. С.І.Субботіна НАН України, Київ, 2003.

Дисертація присвячена вивченню сейсмічних процесів на різних ієрархічних рівнях і на різних стадіях формування, розвитку і реалізації великих вогнищ і їх сукупностей. При цьому сейсмічність Криму розглядається як частина геодинамічного процесу у великій структурі літосфери Чорноморського басейну і його обрамлення.

Одержані фундаментальні властивості сейсмічності на стадії підготовки великих вогнищ покладено в основу методики середньострокового прогнозу і локалізації місць майбутньої активізації сейсмічного процесу.

На основі нових даних про загальні властивості сейсмічного процесу в Чорноморському регіоні і їх відмінностей для окремих сейсмогенеруючих структур виконана оцінка довгострокової сейсмічної небезпеки території Криму у вигляді нормативних карт загального сейсмічного районування (ЗСР-98) у масштабі 1:1000000 для періодів повторюваності струшувань 1 раз у 100, 500 і 1000 років.

Проведені в рамках дисертаційної роботи дослідження дозволили встановити ряд фундаментальних властивостей сейсмічності, вогнищ землетрусів і побудувати нову модель сейсмічної небезпеки Криму. Вперше сейсмічність Кримсько-Чорноморського регіону розглянута як частина загального сейсмічного процесу Чорноморської плити та суміжних територій. Це дозволило встановити як загальні ознаки, характерні великій тектонічній структурі, так і виділити особливості, пов’язані зі специфічними умовами регіонального поля напружень і властивостями глибинного середовища.

Для забезпечення представництва та однорідності вихідного сейсмологічного матеріалу за тривалий інтервал часу на великій території Чорноморського регіону виникла задача не лише зібрати з різних джерел дані, але й переінтерпретувати їх, однаково параметризувати за енергією – створити уніфікований каталог і базу даних за вогнищевими та іншими параметрами. В ході виконання цієї задачі була визначена загальна методологія і удосконалено методику розробки магнітудної і енергетичної класифікації з використанням як об'ємних хвиль, так і розсіяних коливань – сейсмічної коди. В результаті запропоновано нові опорні шкали К_ПК, М_С, М_W, які однаково можуть бути використані як для поверхневих так і для глибоких землетрусів у широкому динамічному діапазоні вимірів. Решта визначення магнітуд і енергетичних класів за допомогою знайдених кореляційних співвідношень приводяться до опорних шкал.

Для параметризації землетрусів за сейсмічним моментом опрацьована методика використання експрес-методу розрахунку спектрів стосовно до слабких високочастотних коливань місцевих землетрусів. В результаті отримано спектри й оцінено динамічні параметри вогнищ, зокрема, сейсмічний момент для репрезентативних землетрусів Криму за період 19552001р.

При розробці енергетичної класифікації землетрусів були вивчені закони загасання енергії сейсмічних хвиль, оцінена добротність земної кори і мантії регіону, встановлена анізотропія загасання, проведено картування вогнищевих зон за високочастотними і низькочастотними випромінюваннями і запропоновано метод використання сейсмічної коди для якісної оцінки спектрального складу коливань.

Вивчення сейсмічного процесу в регіоні почато з розгляду властивостей і особливостей індивідуальної комірки сейсмічності – вогнища землетрусу. Для дослідження вогнищ, крім стандартних методик, використано нові методи і підходи, які розвиваються останнім часом І.В.Горбуновою і автором. Ці методи дослідження складного процесу розривоутворення були перевірені нами на найсильніших землетрусах Альпійської зони, вогнища яких вийшли на поверхню і були доступні прямим обстеженням. Методика доповнена комплексуванням даних за ізосейстами, афтершоками, механізмами вогнищ, розривами (дислокаціями) на поверхні. В результаті такого комплексування найповніше відтворені процеси у вогнищах як сильних, так і помірних землетрусів. Нові дані щодо вогнищевих параметрів отримано для всього басейну Чорного моря і його обрамлення, а також для західних областей України (Закарпаття). Такі визначення були виконані вперше.

Вперше також було оцінено динамічні параметри вогнищ як слабких (К=912), так і сильних землетрусів 1927, 1957, 1966 років на основі записів віддалених станцій та відновлені механізми вогнищ відчутних землетрусів Кримсько-Чорноморського регіону.

Нові знання про вогнищеві параметри дозволили встановити такі закономірності: процеси у вогнищах як слабких, так і сильних землетрусів відбуваються дискретно, можуть розвиватися від початкового гіпоцентру в кількох різних напрямках уздовж по-різному орієнтованих структур з швидкостями, які часто перевищують швидкість поперечних хвиль. При цьому в усьому регіоні переважає діагональна система розривів південно-західного і південно-східного напрямку, яка узгоджується з діагональною системою новітніх розломно-тріщинуватих структур альпійської зони складчастості. Швидкості поширення розривів не залежать від магнітуди, але змінюються з глибиною і напрямком розривів. Лінійні розміри розривів пов’язані з магнітудою співвідношенням: lgL = (0.13±0.01)M_S + (0.63±0.07). Не тільки довжини розривів, але й динамічні параметри вогнищ прямо пов’язані з енергією землетрусу в широкому діапазоні енергій, що вказує на подібність сильних і слабких землетрусів. Цей висновок підтверджується й дотриманням закону подібності вогнищ [Akі,1977], тобто співвідношенням між сейсмічним моментом і кутовою частотою у діапазоні К_ПК = 7 13 [2].

Механізми більшості вогнищ вивчених землетрусів задовільно описуються в рамках моделі подвійного диполя. Площини розривів переважно орієнтовані вздовж глибинних розломів і тектонічних порушень континентального схилу.

Землетруси Кримського регіону відбуваються в неоднорідному полі напружень, яке суттєво відрізняється для центральної, західної і східної частин регіону. Така неоднорідність характерна для усього басейну Чорного моря і для різних структурних поверхів земної кори.

Загальні риси і розбіжності, властиві окремим вогнищам, виявляються і при розгляді їх сукупностей – єдиного сейсмічного процесу або сейсмічності.

Встановлено загальні властивості просторово-часової організації сейсмічних процесів: упорядкованість сейсмічності на всіх масштабних рівнях, однотипність залежностей екстремальних характеристик землетрусів, фрактальний характер енергетичної, просторової і часової компоненти, наявність сталих просторово-часових груп. Ієрархічність, блоково-комірковий характер сейсмічності Чорноморського басейну описується співвідношенням між площею блоку і реалізованою в ньому сейсмічною енергією.

Також виявлено, що сейсмічність регіону має дві суттєві за своїми характеристиками компоненти – розсіяну, пов’язану із стохастичним характером сейсмічних процесів, і скупчену, яка відбиває детерміністичну сутність сейсмічності. Таким чином, сейсмічний процес є дуалізмом детермінованих і випадкових явищ.

На тлі загальних властивостей сейсмічного процесу в регіоні чітко проглядаються особливості просторово-часових і енергетичних його компонент у різних частинах регіону і окремих сейсмотектонічних структурах, пов’язаних з неоднорідністю напружено-деформованого стану глибинного середовища.

На тісний взаємозв’язок і взаємовплив сейсмічних процесів на різних рівнях ієрархії в межах Чорноморської тектонічної плити вказує також встановлене явище міграції епіцентрів помірних і сильних землетрусів уздовж просторово-часових каналів. При цьому швидкість міграції залежить від енергії землетрусів. З максимальною швидкістю мігрують епіцентри слабких афтершоків уздовж магістрального розриву головного поштовху.

Найбільш сталий просторово-часовий взаємозв'язок та ієрархічність сейсмічних процесів установлені на стадії формування вогнищевих зон великих землетрусів і в період їх розвантаження (афтершокового періоду). Монотонне стягування фонового сейсмічного процесу до зони майбутнього сильного землетрусу проявляється практично повсюди, незалежно від сейсмотектонічних умов регіону і енергії підготовлюваного поштовху та є фундаментальним наслідком сейсмічності. Слабкі землетруси, будучи “тлом” при підготовці сильних подій, стають подіями відносно слабших сейсмічних поштовхів. Ці процеси підготовки один одного є різним чином взаємозалежними і їх просторово-часова структура є різною в ближній і дальній зонах вогнища, яке розвивається. Виявлена фундаментальна властивість сейсмічності покладена в основу опрацьованої методики виділення потенційно небезпечних зон і середньострокового прогнозування землетрусів. Методика пройшла успішну ретроспективну апробацію на найсильніших землетрусах Землі і на середньостроковий прогноз землетрусів в Кримському регіоні. Для збільшення ступеня надійності розпізнавання місць майбутньої активізації сейсмічних процесів, небезпечних для України, застосовується також комплекс інших підходів, заснований на експериментальних закономірностях і індивідуальних особливостях процесів формування й розвитку великих вогнищевих зон Вранча і Криму.

Реальне існування закономірностей просторово-часових варіацій слабкої сейсмічності, встановлених для різних регіонів і підтверджених лабораторним моделюванням на складних зразках [Соболев, 1999], вселяє оптимізм щодо принципової можливості середньострокового прогнозування у формі локалізації місць майбутніх сильних подій.

Одержані за вогнищевими параметрами, екстремальними характеристиками, просторово-часовими і енергетичними властивостями сейсмічності результати склали основу для обґрунтування виділення зон ІВЗ (імовірних вогнищ землетрусів) і параметризації їх за сейсмічним потенціалом для розрахунків інтегральної сейсмічної небезпеки території. Сейсмічна небезпека Криму вперше представлена у вигляді комплекту карт сейсмічних струшувань для різних періодів повторюваності струшувань (1 раз у 100, 500 і 1000 років). Для кожної карти дається ймовірна оцінка сейсмічної небезпеки на даній території при однаковому ступені ризику в межах даного періоду.

Встановлені факти просторової й енергетичної упорядкованості землетрусів Чорноморського регіону, зокрема, їх розподіл за глибиною, підтверджують ідею розшарування тектоносфери. Це дозволило А.В.Чекунову разом з авторами [21,29] виділити 4 поверхи тектоносфери Чорноморського регіону і пов’язати сейсмічність з геодинамічною ситуацією у регіоні. Отримані дані про просторову структуру сейсмічності, зокрема, розподіл вогнищ за глибиною, про параметри вогнищ слабких і сильних землетрусів у неоднорідному полі тектонічних напружень не підтверджують гіпотезу про наявність зони субдукції на північному краї Чорноморської плити, висунуту і розвинуту геологами [Левицкая, Муратова,1959, Геодинамика, 1999]. Вважається, що реальний, більш складний геодинамічний процес у Чорноморському регіоні є результатом суперпозиції як значних горизонтальних переміщень континентальних мас, так і вертикальних рухів земної кори і мантії, які складним чином взаємодіють один з одним. У цьому відношенні новий, незалежний від обраної концепції експериментальний сейсмологічний матеріал може стати основою для розкриття причинно-наслідкових зв'язків тектогенезу Чорноморською впадини і для створення адекватної геодинамічної моделі регіону, яка якнайкраще враховує нові знання і факти.

Результати дисертації викладені в наступних основних роботах:

Монографiї

1. Пустовитенко Б.Г., Кульчицкий В.Е., Горячун А.В. Землетрясения Крымско-Черноморского региона. – Киев: Наукова думка, -1989.– 192 c.

2. Пустовитенко Б.Г., Пантелеева Т.А. Спектральные и очаговые параметры землетрясений Крыма. – Киев: Наукова думка, -1990. –251 c.

3. Раутиан Т.Г, Халтурин В.И., Закиров М.С., Земцова А.Г., Проскурин А.П., Пустовитенко Б.Г., Пустовитенко, А.Н., Синельникова Л.Г., Филина А.Г., Шенгелия И.С. Экспериментальные исследования сейсмической коды–М: Наука,-1981. – 141 с.

4. Горбунова И.В., Бойчук А.Н., Доцев Н.И., Кальметьева З.А. , Капитанова, С.А., КучайО.А.,Михайлова Н.Н.,Пустовитенко Б.Г.,Симбирева И.Г.,Товмасян А.К. Интерпретация очаговых волн на записях землетрясений-М.:Наука,-1992.-130с.

5. Геофизические параметры литосферы южного сектора Альпийского орогена (Отв. Ред. Вольвовский Б,С., Старостенко В.И.) Глава 3. Сейсмичность Черноморского региона. - К.: Наукова думка, - 1996 . - 215с.

6. Сейсмическое районирование территории СССР: Методические основы и региональное описание карты 1978г. ( Отв. Ред . Бунэ В.И., Горшков Г.П.) Глава 14(Крым). М.: Наука, -1980. -307с.

7. Карпатское землетрясение 30 августа 1986 года (Отв.Ред. Друмя А.В., Шебалин Н.В.) (ЧастьI, разделы 2.4-2.6 )–Кишинев: Штиинца, -1990. –333 с.

8. Геология и геодинамика района Крымской АЭС (Отв. Ред. Гавриленко Н.М., Чекунов А.В.) Глава 2 «Сейсмичность», - Киев: Науков. думка, - 1992 - 188с.

9. Природные условия взморья реки Дунай и острова Змеиный (Ред.Иванов В.А., Гошовский С.В.) –Раздел 1.9–Изд. МГИ НАНУ, Севастополь,–1999, 268с.

Cтатті: