Анотація до роботи:

Бадалов К.П. Селекція дуба в степових умовах Правобережжя України (інтродукція, міжвидова гібридизація, апоміксис).– Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата сільськогосподарських наук за спеціальністю 06.03.01 – лісові культури та фітомеліорація. Український ордена "Знак Пошани" науково-дослідний інститут лісового господарства та агролісомеліорації ім. Г.М. Висоцького, Харків, 2005.

Викладено результати інтродукції 14 видів дуба в умовах Північного Степу України. Рекомендовано для цих умов ряд видів дуба для створення культур масивного типу і озеленення. Підведено підсумки робіт із міжвидової гібридизації. Вивчено ріст і стан гібридів селекції С.С. П’ятницького. Виявлено та описано 4 спонтанні гібриди дуба. Детально вивчено селекційно-цінні міжвидові гібриди дуба, у тому числі – від схрещувань нових для Степу видів.

Одержано життєстійкі гібриди 11 схем схрещувань, із яких селекційно значущими є гібриди 4 схем. Показано можливість одержання апоміктів підвищеного генетичного рівня – одержано 67 рослин.

Наявність певних особливостей біології головної породи степових насаджень – дуба звичайного (повільний ріст у висоту в перші роки життя, пошкоджуваність комахами та хворобами, скидання листя у сильну посуху тощо) обумовила проведення досліджень щодо збереження генофонду видів і форм, введення в культуру нових, стійкіших видів дуба, створення нових гібридів, а також одержання ліній підвищеного генетичного рівня в дуба звичайного та інших видів рода Quercus L.

1. В умовах Північного Степу дуб червоний у лісових культурах і у паркових посадках представлений в основному формою Q. rubra var. borealis Farw. Для його успішного росту в мішаній культурі необхідним є одночасне садіння супутніх порід із повільним ростом у молодості, або їх уведення через декілька років після дуба червоного. В чистих культурах у типах лісорослинних умов D₁ і D₂ він росте успішно і у віці 31 рік перевищує контроль (дуб звичайний) за висотою на 12,3% і за діаметром – на 11%. У подальшому середні висоти починають вирівнюватися: різниця на користь дуба червоного у 57-річному віці становить лише 0,4%, а за діаметром дуб червоний поступається дубу звичайному на 32%.

2. Дуб великоплідний за інтенсивністю росту поступається дубу звичайному. Найвищої продуктивності він досягає в D₂ та D₃, де у віці 91 року його висота складає 22,8–24,2 м, а діаметр стовбура – 55–66 см. В дуба звичайного ці параметри складають 27,7 м і 49,9 см. Перевищення на користь дуба звичайного за висотою становить 14,5–21,5%. За діаметром стовбура дуб звичайний поступається дубу великоплідному на 13,4–66,3%. У міжвидовій гібридизації успішно використовується як маточковий компонент і як запилювач.

3. Дуб імеретинський є стійким до посух, але менш зимостійким, ніж дуб звичайний. У типі лісорослинних умов D₁ росте енергійніше, ніж дуб звичайний. У 50 років їх висоти становили 17,1 і 14,7 м, відповідно, а діаметри стовбурів – 43 та 24 см. Перевищення на користь дуба імеретинського за висотою становить 16%, за діаметром – 76%.

4. Дуб Гартвіса в умовах D₁ протягом перших десятиліть росте менш інтенсивно, ніж дуб звичайний. У 50 років ріст дуба Гартвіса посилюється і поступається дубу звичайному за висотою лише на 4%. Проте за діаметром стовбура дуб звичайний перевищує дуб Гартвіса на 36%. Дуб Гартвіса є стійким до комах-листогризів.

5. Дуби еруколистий та вапняковий відрізняються високою посухостійкістю та здатністю рости на змитих схилах яруг і балок.

6. У процесі тривалих досліджень виділено 20 плюсових форм дуба вапнякового, які доцільно використовувати для подальших селекційних робіт.

7. Міжвидові гібриди F₁ селекції С.С. П’ятницького – дуби Комарова, Мічуріна, Тімірязєва та Висоцького зберігають переваги перед дубом звичайним і у 50–60-річному віці як за енергією росту, так і за стійкістю до несприятливих умов довкілля. Найкращого розвитку вони досягають у чистих штучних насадженнях. Серед гібридних форм виділено 9 кращих за фенотипом екземплярів, які слід вегетативно розмножити та проводити з ними подальшу селекційну роботу, насамперед, у напрямку поліпшення форми стовбура.

8. Поряд із добре розвиненими формами у F₂ дубів Мічурина, Тімірязєва та Висоцького, одержаними в основному від перезапилення гібридів, відмічено велику частку селекційного браку (до 22–36%), що пов’язано з одержанням їх від одного материнського екземпляра та обмеженої кількості запилювачів (1–3).

9. Серед гібридів F₁ селекції С.С. П’ятницького інших схем схрещувань (9 комбінацій) виявлено перспективний посухо- та зимостійкий гібрид дуба великопилякового та дуба гірського. У віці 51 рік його висота становила 10,2 м, а діаметр стовбура – 22 см. Виявлено також один гібрид між дубом великоплідним і дубом великопиляковим, що відрізняється прямостовбурністю. Його висота у віці 51 рік становила 9,8 м, а діаметр стовбура – 16 см. Решта гібридів цієї схеми схрещування не є перспективними.

10. У чотирьох схемах схрещувань (дуб Комарова х дуб Тімірязєва; дуб Мічурина х дуб Тімірязєва; дуб вапняковий х дуб великопиляковий і дуб вапняковий х дуб Тімірязєва) одержано гетерозисні фертильні гібриди, посухостійкість яких подібна до дубів великопилякового й пухнастого, а якість стовбура наближається до прямостовбурних дубів – білого, великоплідного та скельного.

11. Виявлено та описано зимостійкі та засухостійкі гібриди природного походження між дубами: скельним і Гартвіса, скельним і імеретинським, білим і звичайним.

12. Встановлена здатність дубів звичайного, Гартвіса, вапнякового до селекційно значущого типу апоміксису – псевдогамії. Кращі за фенотипом апомікти уособлюють чисті лінії підвищеного генетичного рівня, вільні від леталей і напівлеталей. Сильним активатором псевдогамії при міжвидових схрещуваннях є пилок дубів великопилякового, Гартвіса та червоного var.borealis Farw.

13. При схрещуванні дубів Гартвіса та вапнякового з дубом великоплідним в окремих випадках відмічено андрогенез.

Публікації автора:

1. Бадалов К.П. Спонтанні міжвидові гібриди дуба в колекціях Веселобоковеньківської селекційно-дендрологічної дослідної станції // Лісівництво і агролісомеліорація. – Київ: Урожай, 1991. – Вип. 83. – С. 62–64.

   Бадалов П.П., Бадалов К.П. До 100-річчя з часу заснування дендропарку Веселі Боковеньки // Лісівництво і агролісомеліорація. – Київ, Урожай, 1995.– Вип.90. – С.3–8. (здобувачем написана частина стосовно видів та гібридів дуба).

   Патлай И.Н., Гайда Ю.И., Лось С.А., Бадалов К.П., Волошинова Н.А., Яцик Р.М. Селекция и сортоиспытание дуба на Украине // Лісівництво і агролісомеліорація. – Київ, Урожай, 1995. – Вип.90. – С. 177–183. (здобувачу належить матеріал щодо міжвидової гібридизації дуба з 1990 року по ЛДГП «Веселі Боковеньки»).

   Бадалов П.П., Бадалов К.П. Дуб вапняковий Quercus calcarea Troitzky - нова порода для залісення прияружно-балкових схилів степової України // Лісівництво і агролісомеліорація. – 1999. – Вип. 96. – С. 33–36. (здобувачу належить збір матеріалу, теоретичне обґрунтування та аналіз одержаних даних).

   Бадалов К.П. Нові міжвидові гібриди у роді Quercus L. // Лісівництво і агролісомеліорація. – Харків: Майдан, 2001.– Вип. 99. – С. 76–81.

   Бадалов П.П., Бадалов К.П. Использование некоторых типов апомиксиса для получения растений повышенного генетического уровня у видов Juglans L. и Quercus L. // Лісівництво і агролісомеліорація. – 2004.– Вип. 106. – С. 218–222. (здобувачу належить матеріал щодо досліджень дуба).

   Бадалов К.П. Итоги интродукции видов дуба на Веселобоковеньковской СДОС // Многоцелевое использование и расширенное воспроизводство лесных ресурсов в Украинской ССР на основе региональной программы "Лес": Тез. докл. участн. Республ. научно-техн. конференц. (г. Винница, 9–10 августа 1985 г.).– Винница, 1985. – С. 3–4.

   Бадалов П.П., Бадалов К.П. Новые межвидовые гибриды дуба степной Украины // V съезд Всес. общества генетиков и селекционеров им. Н.И. Вавилова (24–28 ноября 1967 г.): Тез. докл. – Т. ІV, ч. І. – М., 1987. – С. 31 (здобувачу належить збір матеріалу, теоретичне обґрунтування та аналіз одержаних даних).

   Бадалов К.П. Дуб крупноплодный // Новые идеи в технике и технологии лесного комплекса: Тез. докл. республ. научно-техн. ярмарки идей (Гомель, 20–21 ноября 1990 года). – Гомель, 1990. – С. 82.

   Бадалов К.П. Підсумки гібридизаційних робіт в роді Quercus L. // Сучасний стан і перспективи розвитку селекції, насінництва та інтродукції в Карпатах для потреб цільового лісовирощування: Тез. доп. участн. науково-практ. конференції (Івано-Франківськ, 28–30 вересня 1993 року). – Івано-Франківськ, 1993. – С. 67–68.

   Бадалов П.П., Бадалов К.П. Новые породы для облесения приовражно-балочных склонов степной Украины // Дуб – порода третьего тысячелетия (восстановление, выращивание, комплексное ведение хозяйства и использование древесины): Тез. докл. участн. международ. научно-произв. конференции (г.г. Бобруйск-Осиповичи-Кличев, 22–24 сентября 1998 г.). – Гомель, 1998. – С. 173–175 (здобувачу належить збір матеріалу, теоретичне обґрунтування та аналіз одержаних даних).

   Бадалов К.П. Інтродукція видів дуба в умовах Північного Степу Правобережжя України // Матеріали XI з'їзду Українського ботанічного товариства (Харків, 25–27 вересня 2001 p.). – Харків, 2001.– С. 16.

   Бадалов К.П. Нові міжвидові гібриди у роді Quercus L. // Матеріали XI з'їзду Українського ботанічного товариства (Харків, 25–27 вересня 2001 p.). –Харків, 2001.– С. 16–17.

   Бадалов К.П. Значення деяких видів апоміксису для селекції дуба// Матеріали XI з'їзду Українського ботанічного товариства (Харків, 25–27 вересня 2001 p.). – Харків, 2001.– С. 17–18.

   Новак Ю.В., Зеленько О.А., Бадалов К.П. До питання вивчення інтродукції деревно-чагарникової рослинності в Степовій зоні України // Сучасний стан і перспективи розвитку селекції, насінництва та інтродукції в Карпатах для потреб цільового лісовирощування: Тез. доп. участн. науково-практ. конференції (Івано-Франківськ, 28–30 вересня 1993 року). – Івано-Франківськ, 1993. – С. 95–97 (здобувачу належить збір матеріалу, теоретичне обґрунтування та аналіз одержаних даних стосовно видів та форм дуба).

   Дисертант е співавтором таких сортів:

   – Дуб гібридний – ДУБ ВИСОЦЬКОГО (А.с. на сорт рослин №478);

   – Дуб гібридний – ДУБ КОМАРОВА (А.с. на сорт рослин №487);

   – Дуб гібридний – ДУБ МІЧУРІНА (А.с. на сорт рослин №488);

   – Дуб гібридний – ДУБ ТІМІРЯЗЄВА (А.с. на сорт рослин №489);

   – Дуб звичайний – ЧОРНОЛІСЬКИЙ (А.с. на сорт рослин №501).