Анотація до роботи:

Томасон Я.Р. Селекція ліній дині з маркерними ознаками, жіночим типом цвітіння та отримання на їх основі гетерозисних гібридів. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеню кандидата сільськогосподарських наук за спеціальністю 06.01.05 “Селекція і насінництво”. Інститут землеробства УААН, смт Чабани, 2002 р.

Створені материнські лінії дині з жіночою статтю (Л.20/1,Л.22/1) та маркерними ознаками (кущова жіночого типу(КЖТ), розсіченолистна лінія (РЛ), лінія з жовто-зеленим листям (ЖЗЛ), кущова розсіченолистна (КРЛ)) перспективні в гетерозисній селекції. Проведено їх дослідження за основними селекційно-цінними ознаками. Також вивчені чоловічі самозапильні лінії, які створені із сортозразків різних еколого-географічних груп. Досліджена комбінаційна здатність отриманих ліній за основними господарсько-цінними ознаками. При створенні гібридів F₁ рекомендується використовувати лінії зі стабільно високими ефектами загальною комбінаційною здатністю (ЗКЗ). Визначено параметри адаптивної здатності ліній та їх гібридів F₁ для умов північного Степу України. Встановлено, що при створенні гібридів F₁ бажано використовувати лінії з урахуванням параметрів їх адаптивної здатності.

Проведено дослідження перехресного запилення материнських ліній з різними статевими типами. Встановлено, що найбільш перспективними є лінії з жіночою статтю, так як їх перехресне запилення сягає більше 90 %. Також можливе використання ліній з маркерними ознаками та моноеційною статтю.

У дисертації наведено теоретичне узагальнення і нове вирішення наукової задачі, що виявляється в удосконалені отримання гібридів F₁ дині, яка вирішена на основі використання материнських ліній з жіночим статевим типом, маркерними ознаками, які дозволяють отримувати гібриди F₁ при вільному перезапилені.

1. Створення гетерозисних гібридів F₁ при вільному запилені можливе при використанні материнських ліній з жіночим типом цвітіння (гіноеційним та гіномоноеційним статевими типами) та маркерними ознаками. Отримання ліній з жіночою статтю можливе від схрещування моноеційних форм з гермафродитними та подальшим добором жіночих форм з гібридної популяції; враховуючи те, що стать контролюється трьома генами. В результаті проведеної роботи створені лінії з жіночим типом цвітіння: Л.20/1, Л.22/1.

2. Розмноження ліній з жіночим типом цвітіння можливе за допомогою ліній аналогів з гермафродитним типом цвітіння або за допомогою водного розчину нітрату срібла ( 250 мг/л) обробляючи рослини у фазі 1-2 справжніх листки три рази з інтервалом в чотири дні.

3. Отримані материнські лінії з рецесивними маркерами. Ці ознаки проявляються на ранніх етапах розвитку рослин та мають моноеційний статевий тип: КЖТ – кущова жіночого типу (ген b), РЛ – розсіченолистна (l), КРЛ – кущова розсіченолистна (b, l ).

4. Відібрано 12 самозапильних чоловічих ліній. За основними селекційно–цінними ознаками та параметрами їх адаптивної здатності виявлені кращі лінії. В ранньостиглій групі – за урожайністю Л.220 (з сорту Муза), скоростиглістю Л.221 ( з № 38) та вмістом сухої речовини – Л.222 (з сорту Тітовка). В середньостиглій – за врожайністю Л.209 (з сорту Берегиня) та вмістом сухої речовини – Л.210 (з Г-6).

5. Урожайність контролюється в основному генами з адитивною дією, хоча є суттєвий вклад генів з неадитивною дією, скоростиглість та вміст сухих речовин контролюється генами з адитивною дією. Крім того на прояв цих ознак значною мірою впливають умови навколишнього середовища. Тому добір вихідного матеріалу необхідно вести з урахуванням норми реакції генотипу.

6. Відібрані перспективні лінії з високою ЗКЗ в ранньостиглій групі: за врожайністю –Л.220 , скоростиглістю - Л.221, вмістом сухої речовини – Л.217, Л.222, ЖЗЛ. У середньостиглій групі – за урожайністю – Л.209, КЖТ; скоростиглістю – Л.211, КЖТ. Встановлена висока кореляційна залежність між ознаками батьківських ліній та їх ЗКЗ – за вмістом сухої речовини та в окремі роки за скоростиглістю.

7. Виявлені стійкі зразки з іноземної колекції, перспективні у створенні самозапильних ліній. При створенні стійких гібридів бажано використовувати лінії - Л.222, ЖЗЛ, Л.210. Всі вони виділяються найменшою ЗКЗ за бальною оцінкою ураження, що відповідає найвищій ЗКЗ за стійкістю до бактеріозу. Встановлена середня кореляційна залежність між лабораторною та польовою оцінкою досліджуваних зразків, що дозволяє проводити попередню оцінку .

8. Вивчена адаптивна здатність отриманих гібридів. Встановлено, що найбільш екологічно стабільними були такі гібридні комбінації: в ранньостиглій групі - КЖТЛ.220, РЛЛ.220, КЖТЛ.217, РЛЛ.217; середньостиглій - КЖТЛ.209, РЛЛ.209. Вони високоврожайні, з високою відносною стабільністю та високими показниками СЦГ. Перераховані гібридні комбінації використані в селекції на високу урожайність і стабільність та після відповідної перевірки можуть бути рекомендовані у виробництво.

9. Дослідження стабільності комплексу основних господарсько-цінних ознак у вивчених ліній і гібридів засвідчило про їх індивідуальний прояв. Стабільність одних ознак може поєднуватись з нестабільністю інших.

10. Створені гібриди ДДАУ-3 F₁ та Прометей F₁ – значно перевищують стандарти та мають високі смакові якості. Так, гібрид ДДАУ– З перевищує стандарт сорт Липневу за врожайністю на 3,8-8,0 т/га або 23,0-29,2%, має більш високі смакові якості та знаходиться на одному рівні за скоростиглістю. Гібрид Прометей перевищив сорт Інею за врожайністю на 23,5-24,9%, більш крупноплідний та має високі смакові якості (на рівні стандарту)

11. Встановлено ступінь перехресного запилення між лініями дині в залежності від статі. Найбільш перспективна материнська лінія Л.20/1. В якої отримано найвищий відсоток гібридності при вільному запиленні.

Публікації автора:

1. Барабаш О.Ю., Томасон Я.Р., Томасон Р.Ю. Вивчення стійкості дині проти бактеріозу в північному Степу України // Вісник аграрної науки. – 1999. - №9. – С.26-27.

2. Томасон Р.Ю., Томасон М.І., Сич З.Д., Томасон Я.Р. Новий сорт дині Тітовка // Овочівництво і баштанництво. – Харків. – 1999. - №44. – С.107-109.

3. Томасон Я.Р. Вивчення комбінаційної здатності самозапильних ліній дині // Овочівництво і баштанництво. – Харків. – 2001. - №45. – С.91-95.

4. Томасон Я.Р. Використання материнських ліній з маркерними ознаками у селекції дині // Вісник аграрної науки. – 2001. - №6. – С.81-82.

5. Томасон Я.Р. Оцінка адаптивної здатності батьківських ліній та їх гібридів у дині // Бюлетень Інституту зернового господарства. – Дніпропетровськ. – 2001. –№№15-16. – С.84-86.

6. Сорт дині Тітовка: А.с. на сорт рослин № 1182. Україна /Томасон Р.Ю., Томасон М.І., Томасон Я.Р., Сич З.Д. Полівода Л.Г., Бєлєвцова Л.О. - №394025003: Заявлено від 21.11.95; Занесено в реєстр 2000р. (10% авторства).

7. Томасон Я.Р.,Томасон Р.Ю. Создание гетерозисных гибридов дыни // Материалы междунар. симп. «Гетерозис сельскохозяйственных растений». –М.:ВНИИССОК. – 1997. – С.160.

8. Томасон Я.Р. Создание гетерозисных гибридов дыни на основе материнских линий с гиномоноэцийным половым типом и маркерными признаками // Материалы междунар. научно-практической конф. «Селекция и семеноводство овощных культур в 21 веке». – М.: ВНИИССОК. –2000. –Т.2. –С.265.

9. Томасон Я.Р. Создание материнских линий дыни и использование их в гетерозисной селекции // Тезисы междунар. научной конф. молодых ученых-овощеводов (вторые Квасниковские чтения). – М.: ВНИИО. –2000. – С.114-115.