У дисертації наведено теоретичне узагальнення і вирішення наукової задачі, яка виявляється в складності поєднання в одному сорті ознаки скоростиглості з іншими: продуктивністю, зимостійкістю, тощо... Складність поєднання цих ознак стримує створення нового вихідного матеріалу і, як наслідок, скоростиглих, з комплексом цінних ознак сортів. Ці труднощі вдається подолати ціленаправленою селекцією: схрещуванням скоростиглих сортів між собою, скоростиглих з середньоранніми, добором трансгресивних форм з раннім колосінням та тривалим періодом “колосіння-воскова стиглість”, що зумовлює перспективність досліджень в даному напрямку. Вирішення цієї проблеми забезпечило суттєвий практичний внесок в області селекції шляхом створення скоростиглого, продуктивного, зимостійкого, стійкого до листкових хвороб та вилягання вихідного матеріалу. 1. Зібраний та вивчений колекційний матеріал налічував 258 зразків пшениці, з яких 164 представлені скоростиглою групою, що становило 63,5% загальної кількості колекційних зразків. Сучасні вітчизняні скоростиглі сорти та деякі зразки Китаю мали період “колосіння-воскова стиглість” на 3-5 днів триваліший, що обумовлювало їх більшу продуктивність. Більш тривалий міжфазний період “колосіння-воскова стиглість” впливє позитивно на збільшення продуктивності колоса: на 10-20% підвищувалися маса зерна з колоса, маса 1000 зерен, маса зерна з одиниці площі. Виділено джерела скоростиглості сортозразків селекції Китаю, Болгарії, США, України та Росії. Найбільш скоростиглими були сортозразки з Китаю: - Цзин-411, 97-36, 2919, Юй-Май 29, 97-36, Хань НР 4589, Хань НР 934565 - за датою колосіння перевершували на 4-7 днів скоростиглий сорт Донську напівкарликову. Встановлена та підтверджена селекційна цінність наступних скоростиглих форм в умовах Полісся та Лісостепу України:
-за скоростиглістю: китайські зразки Юй-Май 29, 97-36, Хань НР 4589, Хань НР 934565, що на 4-7 днів раніші Донської напівкарликової, зразки США ОК 92 G 201, ОК 92 G 202, КS 93 U 76, зразки Болгарії Ерит. 53219, Лют. 53192 – на 2-4 дні раніші за стандарт; вітчизняні сорти Знахідка одеська, Миронівська ранньостигла, Миронівська 29, Білоцерківська напівкарликова – на рівні стандарту; -за зимостійкістю в поєднанні з скоростиглістю: Миронівська ранньостигла, Миронівська 29, ТАМ-107, RVS-384, OK92G202, KS 93 U1, KS 93 U76, F030 K91, які переважали стандарт на 1-3 бали; - за стійкістю до борошнистої роси в поєднанні з скоростиглістю: Миронівська ранньостигла, RVS – 425, RVS – 384, лінії з Селекційно-генетичного інституту: (Донська напівкарликова х Ольвія) х Одом та Донська напівкарликова х Зірка; -за стійкістю до бурої іржі в поєднанні з скоростиглістю: Знахідка одеська, Миронівська ранньостигла, Лада одеська, Миронівська 29 та лінія Донська н/к х Зірка; -за стійкістю до вилягання в поєднанні з скоростиглістю: RVS-425, RVS-384, F030К9І, Лютесценс 53218, Еритроспермум 53186, Еритроспермум 53222 – на рівні та на 1-2 бали стійкіші за стандарт, СА 9350, Цзин-май 33, 97-31, Чжунзо 8131. 4. В першому поколінні гібридів більшість ознак успадковується за проміжним типом. Серед другого покоління внаслідок розщеплення виділяються рослини, які перевищують, поступаються, або знаходяться на рівні батьківських форм за скоростиглістю. 5. Ступінь домінування (hр) скоростиглості в гібридів F1 залежав від прояву даної ознаки у компонентів схрещування. Так, при схрещуванні двох скоростиглих со-ртів у гібридів F1 характерним було повне домінування скоростиглості (hp= 1,0). В комбінаціях схрещувань скоростиглі х середньоранні спостерігалось часткове (hp= 0,8-0,9) домінування скоростиглої форми. Незначне домінування ознаки (hp= 0,3-0,2) відмічено при схрещуванні скоростиглих сортів з пізніми та майже відсутнє – при схрещуванні середньостиглих форм з пізньостиглими. 6. Найбільша кількість трансгресивних форм (9,4%) виділена при схрещуванні скоростиглих зразків між собою. При схрещуванні ранніх форм з середньо- та пізньостиглими такі форми практично не виявлені. Найбільша кількість гібридів, що колосились одночасно з більш скоростиглішою батьківською формою (30,3-34,8%) теж була в групі скоростиглі х скоростиглі. 7. Для виділення скоростиглих форм ефективно застосовувати багаторазовий індивідуальний добір за цією ознакою та проводити його починаючи з F2 і відбирати при цьому трансгресивні форми з ранішим колосінням та більш тривалим періодом “колосіння-воскова стиглість”. 8. При доборі скоростиглих продуктивних біотипів перевагу слід віддавати зразкам з раннім колосінням (на рівні та раніше сорту Донська напівкарликова) та тривалим періодом “колосіння-воскова стиглість”. Відбір форм з раннім колосінням та періодом “колосіння-воскова стиглість” 45-50 днів забезпечує оптимальні умови для формування та наливу зерна. Скоростиглі сорти в умовах Лісостепу та Полісся України мають перевагу перед середньостиглими та пізньостиглими в посушливі роки. Урожайність сортів даної групи забезпечується властивістю швидше проходити фази розвитку та інтенсивністю наливу зерна, в меншій мірі уражуватись хворобами та високою стійкістю до вилягання рослин, що підтверджується виділеними лініями: 38529 та 38537 (комбінація Одеська 162 х Ростовчанка), 38574 (Білоцерківська напівкарликова х Ростовчанка), 31687, 31722 (Донська напівкарликова х Експромт). Більшість скоростиглих сортів мають менший коефіцієнт кущення порівняно з середньо- та пізньостиглими, тому для отримання оптимального стеблестою та урожаю, їх необхідно висівати з підвищеними (6,0 млн нас/га) нормами висіву .
11. Величина втрат зерна при перестої в полі (від 20,1 до 36,3% у скоростиглого сорту, 18,8-27,5% - у середньостиглого, 10,8% - у пізньостиглого) залежала в більшій мірі від довжини вегетаційного періоду зразків, що вивчались і в меншій – від погодних умов року, що обумовлює необхідність вчасного збирання скоростиглих сортів. |
