Анотація до роботи:

Журавльова Н.В. Селекційна оцінка колекційних зразків озимої пшениці для створення вихідного матеріалу в умовах правобережного Лісостепу України. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата сільськогосподарських наук за спеціальністю 06.01.05 – селекція рослин. Інститут землеробства УААН, Чабани, 2003.

Приведені дані експериментальних досліджень, здійснених в умовах правобережного Лісостепу України, за результатами яких показано, що систематичне вивчення колекційного матеріалу за ознаками скоростиглості, зимо- і морозостійкості, стійкості до вилягання та основних грибних хвороб, продуктивності та якості зерна дозволяє виділяти зразки з потрібними ознаками і властивостями для використання їх в селекційній практиці.

Виявлені закономірності в розподілі джерел скоростиглості, зимостійкості та короткостебловості у різних географічно віддалених форм озимої пшениці. Виділені нові джерела селекційно-цінних ознак для використання в подальшій селекційної роботі. Розроблені практичні рекомендації по використанню джерел окремих і комплексу господарсько-цінних ознак для залучення в селекційний процес науково-дослідних установ УААН.

Створено новий гібридний матеріал, який в результаті генетичної рекомбінації поєднує ознаки скоростиглості, високої зимостійкості, короткостебловості, продуктивності та високої якості зерна в умовах правобережного Лісостепу України.

У дисертації наведене теоретичне узагальнення і нове вирішення наукової задачі, що виявляється у створенні вихідного матеріалу для селекції озимої пшениці на основі виділених перспективних джерел з господарсько-цінними ознаками з генофонду нових колекційних сортозразків озимої мякої пшениці із різних країн світу для умов правобережного Лісостепу України.

1. Серед колекційного матеріалу озимої пшениці, що вивчався, виділені середньоранні (237-240 днів період сходи-колосіння), високоврожайні (>60,9 ц/га) зразки; середньостиглі (241-244 дні), продуктивні (>60,3 ц/га) зразки та ранньостиглі (231-233 дні), стійкі до бурої іржі (бал 9-7), продуктивні (>62,4 ц/га) зразки. Виявлено, що найчастіше ранньостиглі форми зустрічаються серед сортозразків вітчизняної селекції, а також створених в Болгарії, Румунії, США та Китаї. За роки досліджень найвищою врожайністю (527,39±27,44 г/м) характеризувалась група середньоранніх сортів з тривалістю періоду сходи-колосіння 237-240 днів.

2. З колекції озимої пшениці виділено 70 (22,65 %) джерел високої зимостійкості (бал перезимівлі 9-8). Серед групи зимостійких виділені короткостеблові (78,4-94,9 см) високоврожайні (>58,7 ц/га) зразки, зразки з високою морозостійкістю (більше 50,0 % живих рослин при температурі проморожування – 22 С). Встановлено, що для селекції на морозо- та зимостійкість найбільш перспективними в зоні Лісостепу є сортозразки, створені в Україні, Росії, Румунії та Угорщині. Зразки з країн Сходу (Сирія, Японія, Китай, Туреччина) мали низьку зимостійкість (бал перезимівлі 5-3).

3. Серед сортименту пшениць в роки досліджень чисельною (49,84 %) була група низькорослих зразків з висотою рослин 80-95 см, яка представлена сортозразками з України, США, Чехії і Словенії, Румунії та Болгарії. Встановлено, що оптимальною висотою рослин в умовах Лісостепу України, при якій не знижується зернова продуктивність у сортозразків озимої пшениці, є висота 80-95 см. Виділена група низькорослих (висота рослин 81,2-94,9 см), високостійких до вилягання (бал 9), високоврожайних (>56,5 ц/га) зразків озимої пшениці.

4. Виділено ряд джерел, імунних до бурої іржі та борошнистої роси (бал 9), до ензимо-мікозного виснаження зерна (0 % ураженого колосся), з комплексною стійкістю до основних грибних хвороб: бурої іржі, борошнистої роси, септоріозу та високою врожайністю (>55,0 ц/га). Визначено, що зразки озимої пшениці, стійкі до бурої іржі (бал 7), належать до ранньостиглої (231-233 дні період сходи-колосіння) та середньоранньої (234-240 днів) груп стиглості.

5. Виділені високоврожайні (>57,0 ц/га) зразки озимої пшениці з високим показником седиментації (>52 мл осаду), високоврожайні (>61,9 ц/га) зразки з крупним, добре озерненим колосом (40,7-50,2 насінин в головному колосі) та високою масою 1000 насінин (40,9-52,3 г).

6. Досліджено, що більшість сортозразків, створених в Болгарії та Румунії, формували середню зернову продуктивність з одиниці площі вищу, ніж в сорту-стандарту Миронівська 61 та характеризувались поєднанням ознак скоростиглості (233-240 днів період сходи-колосіння), високої зимостійкості (бал перезимівлі 9-7), низькорослості (висота рослин 80-95 см) та стійкості до основних для даної зони вирощування грибних хвороб, тому є цінними для використання в селекційних програмах зі створення перспективних сортів озимої пшениці.

7. Встановлено, що перспективними при селекції на зимостійкість є гібриди, в яких хоча б одна з батьківських форм характеризується високою зимостійкістю. Найбільшою стабільністю і величиною прояву ознаки зимостійкості характеризувались гібриди F₂ від схрещування: ТАМ 200 х Миронівська 61; Миронівська 61 х ТАМ 200; Крижинка х V 1275; V 1275 х Крижинка; Крижинка х Carmen; Северодонская 5 х Загоре.

8. Виявлено, що в селекції на скоростиглість перспективними є гібридні комбінації, які в F₁ характеризуються наддомінуванням раннього колосіння. Найефективнішим для одержання в F₂ трансгресивних фоpм за ознакою скоростиглості є залучення до схрещування ранньо- та середньоранніх форм.

9. При використанні в схрещуваннях напівкарликових сортозразків в F₁ спостерігали домінування короткостебловості, а в F₂ вищеплювалися напівкарликові та карликові форми. При використанні в якості однієї з батьківських форм середньорослих та високорослих зразків напівкарликові рослини з висотою до 80 см в другому поколінні гібридів не вищеплюються.

10. Для більшості елементів продуктивності в F₁ від схрещування географічно віддалених форм озимої пшениці характерне домінування ознаки кращої з батьківських форм та гетерозис. Гібриди F₁ перевищують вихідні форми найбільш часто за масою зерна з головного колоса та з рослини. В другому поколінні відмічена частота появи позитивних трансгресій за елементами структури головного колоса до 60,0 %. Найчастіше трансгресії спостерігалися за кількістю зерен в головному колосі. Ступінь трансгресій при цьому досягав 78,57 % .

11. Виявлено, що для створення вихідного матеріалу озимої пшениці з високою якістю зерна в схрещування слід залучати поряд з сортозразками лісостепової та степової груп зарубіжні сортозразки з Болгарії, Румунії та Чехії.

Публікації автора:

1. Журавльова Н.В. Використання сортозразків різного географічного походження в селекції озимої пшениці // Науковий вісник Національного аграрного університету. – К., 2001. – Вип. 34. – С. 48-51.

2. Журавльова Н.В., Фоманюк В.А. Диференціація сортів озимої пшениці за ознакою морозостійкості методом прямого проморожування // Вісник Білоцерківського Державного аграрного університету. Зб. наук. праць. – Біла Церква, 2001. – Вип. 20. – С. 43-47.

3. Журавльова Н.В. Вихідний матеріал в селекції пшениці озимої – основа майбутнього сорту // Науковий вісник Національного аграрного університету. – К., 2002. – Вип. 48. – С. 167-171.

4. Журавльова Н.В. Стійкість зразків колекції озимої пшениці до ензимо-мікозного виснаження зерна // Науковий вісник Національного аграрного університету. – К., 2002. – Вип. 50. – С. 100-104.

5. Журавльова Н.В., Чугункова Т.В. Успадкування висоти рослин в гібридних поколіннях географічно віддалених форм озимої пшениці // Інститут цукрових буряків. Зб. наук. праць. – Київ, 2003.- Вип. 5. – С. 106-112.

6. Мельникова Л.П., Журавльова Н.В. Джерела стійкості до борошнистої роси // Міжнародна конференція молодих вчених “Современные проблемы генетики, биотехнологии и селекции растений”. - Харків: Інститут рослинництва ім. В.Я.Юр’єва УААН, 2001. – С. 97-98.

7. Журавльова Н.В. Зимостійкість і адаптивний потенціал рослин озимої пшениці в умовах Лісостепу України // Міжнародна конференція молодих вчених, присвячена 185-річчю Харківського Державного аграрного університету ім. В.В.Докучаєва "Рослина і середовище". – Харків, 2001. – С. 72-73.