Анотація до роботи:

Сікалова О.В. Селекційна цінність самозапилених ліній кукурудзи різного генетичного походження в умовах Лісостепу України. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата сільськогосподарських наук за спеціальністю 06.01.05 – селекція рослин. – Інститут рослинництва ім. В.Я. Юр’єва УААН, Харків, 2008.

В дисертації викладено результати дослідження самозапилених ліній кукурудзи різного генетичного походження. Визначено селекційну цінність ліній кукурудзи та встановлено типи формування продуктивності рослин в залежності від генетичної плазми, що дозволяє цілеспрямовано і ефективно добирати матеріал для селекції нових ліній та гібридів.

Виявлено особливості реакції ліній за основними кількісними ознаками на погодні умови. Виділено стабільні і пластичні форми для використання в селекції на адаптивність.

На основі імунологічної оцінки виділено лінії з груповою та специфічною стійкістю до розповсюджених хвороб.

Визначено генетичну цінність ліній кукурудзи різного генетичного походження за основними господарськими ознаками.

Встановлено ефективне поєднання самозапилених ліній з генетичними плазмами Вісконсін 153 / Айодент, В14 / Айодент, Міннесота 13 / Айодент, екзотична плазма / Айодент, Міннесота 13 / Вісконсін 153, яке забезпечує створення високоврожайних гібридів в умовах Лісостепу України.

Створені трилінійні та подвійні міжлінійні гібриди кукурудзи занесено до Державного реєстру сортів рослин України, в яких материнською формою є прості гібриди, одержані на основі досліджень автора.

В дисертації теоретично узагальнено і обґрунтовано вирішення наукової задачі з добору вихідного матеріалу для селекції конкурентоздатних гібридів кукурудзи на основі ліній, створених за участю різних генетичних плазм. Вперше в умовах східної частини Лісостепу України виділено генетичні плазми ліній з цінними господарськими ознаками, адаптовані до умов зони. Встановлено гетерозисні моделі, які підвищують ефективність селекції високоврожайних гібридів, що має важливе значення при збільшенні виробництва зерна кукурудзи в агропромисловому комплексі України.

1. Розподілено самозапилені лінії кукурудзи вітчизняної і зарубіжної селекції на 3 класи за основними господарськими ознаками і встановлено 4 типи вихідного матеріалу, на основі якого селектовано 26 цінних ліній.

2. Визначено селекційну цінність ліній кукурудзи, створених на основі різних генетичних плазм за продуктивністю, кількістю зерен на качані, масою 1000 зерен та комплексом ознак і виділено 10 високопродуктивних ліній (71-102 т/га зерна ): ВІР 44, Х 44 (Вісконсін 153), СМ 174 (В 14), ВС 261 (Айодент); УХ 29, А 96 (змішана плазма); УХ 178, УХ 75, УХ 493, УХ 78 (екзотична плазма); 8 – зі значною кількістю зерен на качані (423-640 шт.): ВС 260, Р 502, УХ 408 (Айодент); W 401, W 401-1 (Рейд); ND 230 (Міннесота 13); ХЛГ 129 (змішана плазма); УХ 397 (екзотична плазма); 3 – з високою масою 1000 зерен (230-299 г): F 522 (B 14), Р 346 (Рейд), УХ 202 (змішана плазма); 5 комплексно-цінних ліній: СМ 174 (В14), Хар 44 (Вісконсін 153), А 96, УХ 202 (змішана плазма), УХ 78.

3. Встановлено три типи формування продуктивності у ліній кукурудзи: І тип – висока продуктивність за рахунок високої маси 1000 зерен і середнього рівня ознаки ”кількість зерен на качані” (УХ 202, УХ 78, Х 44, УХ 178, СМ 174, GG 10, S 61, W 401); ІІ тип – середній рівень продуктивності при поєднанні великої кількості зерен на качані і низької маси 1000 зерен (УХ 29, УХ 397, УХ 408, ХЛГ 129, ВС 260 та інші); ІІІ тип – низька продуктивність, обумовлена незначною кількістю зерен на качані при високій масі 1000 зерен (УХ 186, УХ 179, ВС 435, Р 346, GG12, ND 250).

4. Виявлено норму реакції ліній кукурудзи різного генетичного походження на дію абіотичних факторів. Виділено 6 стабільних ліній з високим рівнем ознак: продуктивності – ВІР 44 (Вісконсін 153), УХ 78, УХ 178 (екзотична плазма), коефіцієнт екологічної пластичності S = 0,5-0,6; кількості зерен на качані – W 401-1 (Рейд), Хар 44 (Вісконсін 153) при S = 0,2-0,3; маси 1000 зерен – СМ 174 (В 14), ВІР 44 (Вісконсін 153), УХ 78, УХ 493 (екзотична плазма ) при S = 0,3-1,6. Виділено 8 пластичних ліній з високим рівнем ознак: продуктивності – СМ 174 (В 14), S 51 (Вігор), А 96, УХ 202 (змішана плазма); УХ 75, УХ 493 (екзотична плазма) при S = 3,6-5,2; кількості зерен на качані – А 96, УХ 202 (змішана плазма), УХ 75, УХ 493, УХ 324 (екзотична плазма) при S = 3,1-4,5; маси 1000 зерен – S 51 (Вігор), УХ 212 (змішана плазма), УХ 75 (екзотична плазма) при S = 2,7-2,8.

5. Встановлено високу позитивну залежність мінливості продуктивності рослини від характеру варіювання її складових. Стабільно висока продуктивність у ліній ВІР 44, УХ 178 та УХ 396 обумовлена стабільним проявом ознак ”кількість зерен на качані” і ”маса 1000 зерен”. Мінливість високопродуктивних ліній S 51, УХ 29, УХ 202, УХ 75, СМ 174, А 96 та УХ 493 спричинена мінливим характером перелічених ознак.

6. На основі імунологічної оцінки виділено 10 ліній зі специфічною стійкістю до пухирчастої сажки – ND 250, УХ 202, УХ 207; летючої сажки – ВС 5b, УХ 29, W 153 R, GG 10; гнилі стебла – Р 502, W 375 B, ND 230; 15 ліній з груповою стійкістю до пухирчастої та летючої сажки – ВС 261, F 522, УХ 207; пухирчастої сажки та гнилі стебла – Р 165, W 401; летючої сажки та гнилі стебла – W 401-1, ВС 435, S 38, S 49; пухирчастої та летючої сажки, стеблової гнилі – ВС 260, ND 252, S 61; летючої сажки, гнилі стебла та фузаріозу качана – УХ 408; пухирчастої сажки, гнилі стебла та фузаріозу качана – А 96; до всіх перелічених хвороб – GG 12. Більшість ліній, стійких до комплексу хвороб, належали до генетичних плазм Айодент, Вігор, Міннесота 13; до гнилі стебла – Рейд; летючої сажки – В 14 і Вісконсін 153.

7. Виділено лінії з високою загальною комбінаційною здатністю (ЗКЗ) за продуктивністю – GG 10, УХ 212; кількістю зерен на качані – GG 10, СМ 174; масою 1000 зерен – СМ 174, УХ 186 та 7 ліній з високою специфічною комбінаційною здатністю (СКЗ) за продуктивністю – GG 10, СМ 99, УХ 188; кількістю зерен на качані – СМ 174, УХ 212, УХ 188; масою 1000 зерен – GG 10, ND 250, УХ 29.

8. Визначено ефективне поєднання генетичних плазм самозапилених ліній, яке забезпечувало створення високоврожайних гібридів кукурудзи в умовах східної частини Лісостепу України: Вісконсін 153 / Айодент, В 14 / Айодент, Міннесота 13 / Айодент, екзотична плазма / Айодент, Міннесота 13 / Вісконсін 153.

9. Виділено 14 високоврожайних гібридних комбінацій (5,40-5,58 т/га), які на 15-32 % перевищували стандарт Дніпровский 203 МВ. Серед них стабільні за врожайністю – ВС 5 b / Р 502, ВС 435 / Р 502, СМ 174 / Р 502, СМ 174 / Р 165, СМ 174 / ВС 435 (S = 0,3-1); пластичні, що формують високу врожайність в сприятливих умовах – ВІР 44 / Р 502, Р 346 / Р 165, УХ 212 / Р 165, СМ 99 / ВС 435, ND 250 / ВС 5 b, ВС 5b / А 619 (S = 1,3-2,4) і посушливих – ВІР 44 / Р 502, УХ 178 / Р 502, УХ 212 / Р 165 (S = 2,8-2,9).

Публікації автора:

1. Чернобай Л.М., Козубенко Л.В., Долгова О.М., Камишан Т.П., Чупіков М.М., Сікалова О.В., Барсуков І.П., Поздняков В.В. Методи оцінки вихідного матеріалу кукурудзи на стійкість до фузаріозної гнилі стебла // Селекція і насінництво. – Харків, 1996. – Вип. 77. – С. 17-20 (авторство 30 %, включає проведення досліджень, аналіз і узагальнення експериментальних даних).

2. Козубенко Л.В., Чупиков Н.М., Камышан Т.П., Сикалова Е.В. Использование различных по генетическому происхождению исходных материалов в гетерозисной селекции // Труды по фунд. и приклад. генетике. – Харьков, 2003. – Вып. 2. – С. 147-157 (авторство 60 %, включає проведення досліджень, аналіз і узагальнення експериментальних даних).

3. Козубенко Л.В., Чупіков М.М., Камишан Т.П., Івлєва Т.В., Барсуков І.П., Здольник Н.В., Сікалова О.В. Методи та результати робіт по створенню гібридів кукурудзи різних груп стиглості // Зб. наук. праць. – Умань, 2005. – Вип. 60. – С. 170-174 (авторство 40 %, включає проведення досліджень, аналіз і узагальнення експериментальних даних).

4. Козубенко Л.В., Чупіков М.М., Камишан Т.П., Івлєва Т.В., Здольник Н.В., Барсуков І.П., Сікалова О.В. Деякі принципи створення та покращення гібридів кукурудзи в Інституті рослинництва ім. В.Я. Юр’єва УААН // Селекція і насінництво. – Х.арків, 2005. – Вип. 91. – С. 47-55 (авторство є 30 %, включає проведення досліджень, аналіз і узагальнення експериментальних даних).

5. Козубенко Л.В., Чупіков М.М., Камишан Т.П., Барсуков І.П., Івлєва Т.В., Здольник Н.В., Сікалова О.В., Деркач І.Б. Селекція гібридів кукурудзи різних груп стиглості в Інституті рослинництва ім. В.Я. Юр’єва // Селекція і насінництво. – Харків, 2007. – Вип. 94. – С. 3-10 (авторство 40 %, включає, аналіз і узагальнення експериментальних даних).

6. Барсуков И. П., Мовчан Д.С., Камышан Т.П., Чернобай Л.Н., Сикалова Е.В. Селекция линий и гибридов раннеспелой кукурузы (ФАО 100-150) // Корми і кормовий білок: Матеріали І Всеукраїнської (міжнародної) конференції. Вінниця, 16-17 листопада 1994 р. – Вінниця, 1994. – С.114 (авторство 20 %, включає проведення досліджень, аналіз і узагальнення експериментальних даних).

7. Івлєва Т.В., Деркач І.Б., Сікалова О.В. Покращення насіннєвої продуктивності батьківських форм кукурудзи // Стан та перспективи розвитку насінництва в Україні: Матеріали всеукраїнської науково - практичної конференції 19 – 20 жовтня 2004 р. – Харків, 2004. – С.61 (авторство 70 %, включає проведення досліджень, аналіз і узагальнення експериментальних даних).

8. Овсяннікова Н.С., Сікалова О.В.,Чупіков М.М., Камишан Т.П., Івлєва Т.В., Барсуков І.П. Добір ліній кукурудзи з покращеною структурою елементів качана // Стан та перспективи розвитку агропромислового виробництва в сучасних умовах: Матеріали всеукраїнської науково - практичної конференції молодих вчених і спеціалістів. Кіровоград, 14-17 березня 2005р. – Кіровоград, 2005. – С. 95-97 (авторство 70 %, включає проведення досліджень, аналіз і узагальнення експериментальних даних).

9. Сікалова О.В., Козубенко Л.В. Добір самозапилених ліній кукурудзи різного генетичного походження для селекції ранньостиглих гібридів кукурудзи // Сучасні інтенсивні сорти і сортові технології у виробництво: Матеріали наукової конференції. – Умань, 2007. – С.84. (авторство 80 %, включає проведення досліджень, аналіз і узагальнення експериментальних даних).

10. Сикалова Е.В., Козубенко Л.В. Распределение самоопыленных линий кукурузы разного генетического происхождения в зависимости от путей формирования продуктивності // Проблемы сельскохозяйственного производства на современном этапе и пути их решения: Материалы ХІ международной научно - производственной конференции. Белгород, 14-18 мая 2007 г. – Белгород, 2007. – С.51 (авторство 80 %, включає проведення досліджень, аналіз і узагальнення експериментальних даних).