В дисертації наведено теоретичне узагальнення і вирішення нового важливого наукового завдання зі встановлення селекційної цінності різних сортів м’якої ярої пшениці як вихідного матеріалу для селекції шляхом визначення закономірностей прояву і мінливості комплексу технолого- біохімічних ознак якості зерна, урожайності та її структурних елементів, стійкості до вилягання, а також встановлення ефективності використання фенольного тесту та поліморфізму запасних білків для ідентифікації сортів за якістю зерна для селекційної роботи. На основі встановлених закономірностей та комплексної оцінки кращих сортів за певними господарсько цінними ознаками ідентифіковано селекційно цінний сортовий генофонд і виділено джерела зі стабільним проявом урожайності, якості зерна та стійкості до вилягання, що має суттєве значення для використання в селекції ярої м’якої пшениці. 1. Встановлено різний ступінь варіювання кількісних ознак, що дає змогу ефективно оцінити генотипи за рівнем фенотипового їх прояву. Найбільш ефективним є добір високопродуктивних генотипів м’якої ярої пшениці за кількістю колосків (V = 11,7%). За ознакою довжини колоса (V = 13,5%) і кількістю зерен (V = 14,8%) в колосі добір знижується. Виявлено труднощі під час добору генотипів з високим рівнем таких важливих ознак продуктивності колоса як маса колоса (V = 17,0%), маса зерна з колоса (V = 18,4%) та продуктивна кущистість (V = 22,5%), але широкий розмах мінливості цих ознак не виключає можливості виділення генотипів зі значно вищим рівнем їх прояву, порівняно з середньопопуляційними. 2. В умовах Лісостепу України найбільш урожайними були сорти
Фора (4,43 т/га), Triso (4,3 т/га), Харківська 18 (4,27 т/га), що характеризувалися стабільним проявом ознаки. 3. За виходом зерна виділено сорти Миронівчанка (43,6%), Аранка (44,1%), Харківська 28 (48,1%), які можуть служити джерелом покращення даної ознаки . 4. Відмічено тісний зв’язок у низькорослих сортів висоти рослин з довжиною верхнього (r = 0,81), і нижнього (r = 0,71) міжвузлів; що полегшує добір короткостеблових рослин. Достовірних кореляцій висоти рослин з ознаками продуктивності колоса не виявлено, що не перешкоджає добору високопродуктивних рослин незалежно від їх висоти. 5. Сприятливим фактором для добору високопродуктивних рослин є існування у них позитивних сильних кореляцій маси зерна з колоса з кількістю колосків в колосі (r = 0,83); маси стебла з масою полови з колоса (r = 0,77), масою колоса (r = 0,83), кількістю зерен в колосі (r =0,80). 6. Відмічена сильна кореляція у низькорослих сортів ярої м'якої пшениці між урожайністю і висотою рослин (r = 0,7), а у високорослих – з довжиною верхнього міжвузлів’я (r = 0,7), що ускладнює добір високоврожайних низькорослих генотипів. 7. Серед високорослих сортів стійкими до вилягання за показником відношення висоти рослин до діаметра другого нижнього міжвузля і за польовою оцінкою були сорти Харківська 26 (199±10) і Sunnan (187±10). 8. Низькорослі сорти характеризувалися високою стійкістю до вилягання, найкращий показник відношення висоти до діаметра другого нижнього міжвузля мали Ажур (182±10), Аранка (182±10) і Quatro (188±10). 9. Виявлено різний ступінь варіювання ознак якості зерна в межах вивченої вибірки сортів ярої м’якої пшениці: низький ступінь варіювання мають натура зерна (V = 3,8%), вміст білка в зерні (V = 6,7%) та вміст клейковини в зерні (V = 9,8%), що полегшує добір генотипів з бажаним рівнем прояву цих ознак; середній ступінь варіювання маси 1000 зерен (V = 17,1%), склоподібності (V =19,3%), якості клейковини (V =16,0%), числа падання (V = 15,3%) та високий показника седиментації (V = 22,6%) вказує на зменшення ефективності селекції, але не виключає можливості доборів генотипів з рівнем прояву цих ознак значно вищим від середньопопуляційного. 10. Виділено сорти із стабільним проявом по роках високого рівня ознак якості зерна, в тому числі: за масою 1000 зерен (більше 40 г) з і стабільним її проявом – Ажур і Мирослава; за високим і стабільним рівнем прояву натури зерна – Харківська 18 (792 г/л), Харківська 26 (800 г/л), Героїня (791 (г/л), Миронівчанка (799 г/л), Рання 93 (803 г/л) Омська 31 (800 г/л), Росинка (792г/л), Омська 29 (794 г/л), Прохорівна (800 г/л), Сперанца (792 г/л), Рассвет (792 г/л); за склоподібністю – Варяг (84%) та Мирослава (91,7%); з високим вмістом білка в зерні та продуктивністю – Соната (15,2%), Рання 93 (15,6%), Колективна 3 (15,0%), з високим рівнем вмісту клейковини хорошої якості – Рання 93 (32,5%, 77 од. ВДК), Омська 31 (31,1%, 73 од. ВДК), Елегія Миронівська (32%, 78 од. ВДК); за силою борошна – Харківська 6 (st), Харківська 18, Харківська 26, Ясна, Рассвет, Росинка 2, Елегія Миронівська, Ажур, Омська 29, Triso, Весняна красуня; за об’ємним виходом хліба – Харківська 30 (757 мл), Воронезька 6 (710 мл), Triso (650 мл), Миронівчанка (700 мл), Омська 32 (725 мл), Ясна (735 мл), Харківська 6 (685 мл); за стійкістю до проростання на пні – Героїня, Соната, Миронівчанка, Омська 32, Ясна (359 – 406 с). 11. Встановлено ефективність фенольного тесту для ідентифікації сортів за окремими ознаками якості зерна: сорти, віднесені до першої групи фенольного тесту, відмічаються великою масою 1000 зерен і середніми хлібопекарськими властивостями (Весняна красуня, Мирослава, Варяг); для сортів другої групи присутнє більш високе значення сили борошна, об’єму хліба, числа седиментації, натури зерна (Соната, Колективна 3, Воронезька 6,); сорти третьої (Ясна, Рассвет, Харківська 26, Елегія Миронівська) та четвертої групи (Харківська 6, Сперанца, Дніпрянка) характеризуються добрими хлібопекарськими властивостями, числом седиментації, силою борошна; сорти п’ятої групи відмічаються найвищою склоподібністю та доброю якістю клейковини і середніми хлібопекарськими властивостями (Омська 29, Героїня, Рання 93). 12. Виділені сорти, які є носіями одночасно двох цінних алельних варіантів блоків глютеніну Glu1A2* та Glu1B7+9: Землячка, Героїня, Харківська 18, Харківська 28, Прохорівка, Харківська 30, Фора. 13. Виділені кращі сорти за господарсько цінними ознаками Етюд (С-8), Миронівчанка (С-10), Рання 93 (С-13), Дніпрянка (С-17), Quatro (С-33), Ажур (С-43), Харківська 28 (С-4), Аранка (С-41), Героїня (С-6) суттєво відрізняються за евклідовою відстанню і можуть бути рекомендовані для схрещувань між собою для збільшення мінливості гібридного потомства, що дасть можливість виділити нові форми, які поєднують в собі кращі ознаки. |
