Анотація до роботи:

Юркевич О.О. Селекційні основи підвищення продуктивності соснових насаджень Рівненщини. – Рукопис

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата сільськогосподарський наук за спеціальністю 06.03.01 – лісові культури та фітомеліорація. Український науково-дослідний інститут лісового господарства та агролісомеліорації ім. Г.М. Висоцького. Харків, 2003.

У дисертаційній роботі узагальнено досвід створення постійної лісонасінної бази сосни звичайної (Pinus sylvestris L.) та обґрунтовано основи підвищення продуктивності соснових насаджень Рівненщини шляхом забезпечення лісокультурного виробництва насінним матеріалом з поліпшеними генетичними властивостями.

Досліджено генетичні резервати, плюсові насадження і дерева сосни звичайної. Вивчено селекційно-лісівничу та морфологічну структуру популяцій сосни. На основі досліджень росту напівсібсових потомств плюсових дерев виділено кандидати в еліту. Вивчено репродуктивні особливості клонів сосни звичайної на лісонасінній плантації. Виявлено кореляційні зв’язки деяких анатомо-морфологічних і цитологічних особливостей будови бруньок клонів та їх потомств з інтенсивністю росту цих потомств у висоту.

На основі проведених досліджень разом із раціональним використанням у лісовому господарстві цінного генетичного фонду соснових насаджень та впровадженням у лісогосподарське виробництво найбільш перспективних форм створюються основи сортового насінництва в регіоні.

У дисертаційній роботі узагальнено досвід створення постійної лісонасінної бази сосни звичайної та обґрунтовано основи підвищення продуктивності соснових насаджень Рівненщини шляхом забезпечення лісокультурного виробництва насінним матеріалом з поліпшеними генетичними властивостями. На базі проведених досліджень разом із раціональним використанням у лісовому господарстві цінного генетичного фонду соснових насаджень та впровадженням у лісогосподарське виробництво найбільш перспективних форм створюються основи сортового насінництва в регіоні. Отримані результати дозволяють зробити такі висновки та рекомендації виробництву:

1. Сосна звичайна в зоні Полісся характеризується значною різноманітністю морфологічних форм та мінливістю лісівничо-селекційних показників. Це дозволяє провадити плюсову селекцію на місцевому матеріалі. Наявність двох відібраних плюсових насаджень в Новомалинському та Остківському лісництвах дає можливість використовувати їх у плюсовій і популяційній селекції як кандидатів у сорти-популяції для лісовідновлення і лісорозведення.

2. Плюсові дерева сосни звичайної в умовах Рівненщини в середньому перевищують середні таксаційні показники відповідних насаджень за висотою на 11,0 %, за діаметром – на 21,5%. При цьому плюсові дерева у свіжих судібровах мають більші середні перевищення за висотою і діаметром, ніж в інших умовах. До І категорії належать 19,4% з усіх відібраних у реґіоні плюсових дерев.

3. У чотирирічному віці 12 (63,2%) потомств плюсових дерев істотно перевищували контроль в рості за висотою на 1,2-11,1%; одне потомство росло на рівні контролю. Підвищена енергія росту зберігається майже у всіх цих потомствах, а у деяких із них у дев’ятирічному віці вона збільшується до 32%. Кількість швидкорослих родин зросла до 18 (94,7%) у дев’ятирічному віці, зменшилася до 16 у двадцятирічному, і знову збільшилася до 18 у двадцятидворічному віці.

4. Розподіл дерев за селекційними категоріями у 21-річних випробних культурах має значне варіювання. Більше, ніж 30% дерев І-ІІ селекційних категорій виявлено у чотирьох потомств.

5. У випробних культурах в середньому 84,2% напівсібсів ростуть швидше, ніж контрольний варіант; отже, відбір за зовнішніми ознаками є результативним. На основі випробування потомств вісім плюсових дерев виділено до кандидатів у еліту за загальною комбінаційною здатністю.

6. Розпал льоту пилку в сосни звичайної настає при досягненні ефективних середньодобових температур 288С і активних – 388,6С. Тривалість періоду льоту пилку є близькою до середньої для даної породи і становить 6 – 7 днів.

7. Кількість шишок у клонів на лісонасінній плантації в 1999 році коливалася в межах 15,4 - 50,2% від кількості макростробілів. Середній вихід шишок на плантації становив 30,4% від кількості макростробілів. Між кількістю макростробілів і шишок виявлено тісний кореляційний зв`язок.

8. Найбільше макростробілів на одну щепу на плантації в 1998 і 2001 роках було нараховано у клона № 22. Найбільший відпад шишечок першого року виявився у клонів № 22, 21, 20 (84,6, 80,1 і 79,0% відповідно), а найменший – у № 31 (49,8%).

9. Співвідношення між кількістю жіночих і чоловічих стробілів на щепах має значну мінливість. Залежно від клону і погодних умов вегетаційного періоду воно становить від 5,6 до 181,9 %. Кореляційний зв’язок між кількістю мікростробілів і макростробілів слабкий і невірогідний.

10. На розміри бруньок впливають умови росту клонів та насіннєвого потомства плюсових дерев. Клони сосни, що ростуть більш розріджено у багатших умовах (С₃) на плантації, мають бруньки більші, ніж напівсібси у випробних культурах в бідніших умовах В₃. Мінливість розмірів бруньок, їх анатомічних зон у клонів менша, ніж у відповідних насіннєвих потомств.

11. За розмірами другої зони клони на плантації розміщуються майже в тій же послідовності, що й їх родини. Це свідчить про спадкове формування якщо не всіх анатомічних зон бруньки, то принаймні її найбільшої частини – другої зони, де формуються брахібласти.

12. Відносна величина другої анатомічної зони бруньки в потомств у випробних культурах позитивно корелює з їх енергією росту. У потомств дерев, відібраних попередньо до еліти, відсоток другої анатомічної зони є найвищим і коливається від 68,8 до 72,9%. Зі збільшенням віку тіснота кореляційного зв’язку теж збільшується. Цей показник можна попередньо рекомендувати для ранньої діагностики росту нових насаджень сосни звичайної.

13. Відносна величина другої анатомічної зони бруньки клонів також позитивно корелює з енергією росту їх потомств. З віком тіснота кореляційного зв’язку теж збільшується. Цей показник можна також попередньо рекомендувати для прогнозування росту насаджень, створених з їх насіння .

14. Сіянцями, вирощеними з плюсових насаджень сосни, доцільно закласти не менше 5 га постійних лісонасiнних ділянок із введенням до їх складу близько 25% щеплених елітних саджанців.

Публікації автора:

1. Волошинова Н.О., Юркевич О.О. Плюсові дерева сосни звичайної на Рівненщині. //Лісівництво і агролісомеліорація. – Харків: Майдан, 2002.– Вип. 101. – С. 67-69 (дисертант брав участь у збиранні, обробці матеріалу та написанні статті)

2. Юркевич О.О., Котюха О.Д. Випробні культури сосни звичайної на Рівненщині. // Вісник Харківського національного аграрного університету ім. В.В.Докучаєва. – 2002. – №2.– С. 237-240 (дисертант брав участь у збиранні, обробці матеріалу та написанні статті).

3. Юркевич О.О., Волошинова Н.О., Котюха О.Д. Репродуктивні особливості клонів сосни звичайної на 35-річній лісонасінній плантації у Костопільському держлісгоспі. // Лісівництво і агролісомеліорація. – Харків: Майдан, 2002. – Вип. 102.– С. 98-101 (дисертант брав участь у збиранні, обробці матеріалу та написанні статті).

4. Юркевич О.О., Кириченко О.І., Волосянчук Р.Т., Краснов В.П., Торосова Л.О., Терещенко Л.І., Григорьєва В.Г. Порівняння клонів та насіннєвих потомств плюсових дерев сосни звичайної (Pinus sylvestris L.) за морфолого-анатомічними показниками.// Лісівництво і агролісомеліорація. Харків: Майдан, 2002. – Вип. 103. – С. 152-155 (дисертант брав участь у збиранні матеріалу, аналізі даних та написанні статті).

5. Войтюк В.П., Юркевич О.О. Вплив мінеральних добрив на цвітіння сосни звичайної.// Проблеми екології лісів і лісокористування на Поліссі України. – Житомир: Волинь. – 2002. – С. 67-70 (дисертант брав участь у обробці, аналізі матеріалу та написанні статті).