Анотація до роботи:

Мазур О.В. Селекційний матеріал для створення гібридів кукурудзи, придатних до механізованого обмолоту. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата сільськогосподарських наук за спеціальністю 06.01.05 – селекція рослин. – Інститут землеробства УААН, смт. Чабани, 2005 р.

Дисертація присвячена дослідженню проявлення ознаки “міцність прикріплення зернівки до стрижня качана” (придатністю до механізованого обмолоту) у самозапилених ліній та гібридів кукурудзи, створених на їх основі. Проведено оцінювання 68 самозапилених ліній кукурудзи різного еколого-географічного походження та 108 простих гібридів кукурудзи.

Проведено класифікацію вихідного та гібридного матеріалу за ознакою “міцність прикріплення зернівки до стрижня качана”.

Виділено ряд самозапилених ліній з різною міцністю прикріплення зернівки до стрижня та господарсько-цінними характеристиками, на основі яких було створено гібриди того чи іншого типів обмолоту.

Досліджено ознаки, які характеризують параметри придатності до механізованого обмолоту. Проведено аналіз комбінаційної здатності ознаки, яка вивчалася.

На основі узагальнення результатів досліджень сформульовано основні принципи підбору батьківських пар для гібридизації з метою одержання гібридів, придатних до механізованого обмолоту.

У дисертації висвітлені теоретичні й експериментальні результати, які у сукупності забезпечують вирішення наукової задачі щодо оцінювання вихідного матеріалу кукурудзи за параметрами придатності до механізованого обмолоту, створення придатних до механізованого обмолоту високопродуктивних гібридів кукурудзи.

1. Виділені лінії та гібриди кукурудзи з різними показниками за тривалістю вегетаційного періоду та типами обмолоту: легким -(0,6 кг/зернівку), середнім - (0,9 кг/зернівку), важким - (> 0,9 кг/зернівку).

2. Встановлено, що міцність прикріплення зернівки до стрижня качана у самозапилених ліній кукурудзи має кореляційну залежність із кількістю рядів зерен (r =0,332-0,345), діаметром качана (r = 0,251-0,299) та стрижня (r = 0,289-0,312). Для гібридів кукурудзи, крім цих ознак, встановлений взаємозв’язок з довжиною качана (r = 0,321; 0,258), кількістю зерен у ряду (r = 0,329; 0,252), глибиною посадки зернівки у стрижень качана (r =0,412; 0,420). Ці кореляційні зв’язки вказують на необхідність урахування їх значень в селекції гібридів кукурудзи того чи іншого типів обмолоту.

3. Виявлено кореляційний зв’язок між міцністю прикріплення зернівки до стрижня качана і його вологістю для ліній (r = 0,509-0,583), для гібридів (r = 0,527;0,604), що характерно для всіх груп стиглості.

4. Висока стабільність міцності прикріплення зернівки до стрижня качана дає можливість ідентифікувати вихідний матеріал за генетично детермінованою ознакою, яка проявлялась стабільно протягом років дослідження. За результатами факторного аналізу, де на долю генотипу припадає 67,77 – 75,40 %, а на долю взаємодії генотипу з умовами року 19,62 – 8,75 % (за середнього коефіцієнта повторюваності у самозапилених ліній за роками 0,79 - 0,80), вказує на високу генетичну обумовленість цієї ознаки. На основі цього була розроблена єдина класифікація ліній та гібридів кукурудзи за міцністю прикріплення зернівки до стрижня качана.

5. Серед ліній встановлена істотна різниця проявлення загальної і специфічної комбінаційної здатності, що вказує як на важливість адитивної, так і неадитивної дії генів у формуванні ознаки, а лінії з високими від’ємними значеннями ефектів ЗКЗ та незначною варіансою СКЗ найдоцільніше використовувати для створення гібридів з легким типом обмолоту.

6. Виділені лінії з перевагою адитивних генів – ХЛГ 293, ХЛГ 264, ХЛГ 386, УХ 405. Перші дві лінії можна використовувати як донори легкого типу обмолоту при створенні гібридів, а ХЛГ 386 та УХ 405 – при створенні гібридів з важким типом обмолоту.

7. В опрацьованому селекційному матеріалі встановлено перевагу ефектів домінування важкого обмолоту (78,6 та 64,3 %) над легким обмолотом (21,4 і 30,3 %).

8. Генетична природа ознаки “міцність прикріплення зернівки до стрижня качана” обумовлена ефектами адитивності і домінування генів її контролю.

9. Незначна різниця між коефіцієнтами спадкування в широкому і вузькому розумінні, високі ефекти адитивності і домінування при взаємодії генів, які контролюють цю ознаку, вказують на можливість її покращання шляхом селекції з використанням гетерозису і селекційного добору.

10. Виявлено істотну різницю за міцністю прикріплення зернівки до стрижня качана (13 пар у 2002 р. та 19 пар у 2003 р.) у реципрокних гібридах, що необхідно враховувати при підборі батьківських пар для гібридизації.

11. Виділено ряд самозапилених ліній з легким типом обмолоту (ХЛГ 22, ХЛГ 33, ХЛГ 42, ХЛГ 85, ХЛГ 167, ХЛГ 175, ХЛГ 264, ХЛГ 269, ХЛГ 270, ХЛГ 290, ХЛГ 293, ХЛГ 1128, ХЛГ 1286, ХЛГ 1339, PLS 61, МА 17 та ін.), що характеризуються незначною міцністю прикріплення зернівки до стрижня качана, значення якого становить 0,6 кг/зернівку, а також з важким типом обмолоту (ХЛГ 157, ХЛГ 386, ХЛГ 403, ХЛГ 1278, TVA 8022 О_2, MS 206, УХ 405 та ін.), в яких цей показник становить > 0,9 кг/зернівку.

12. Виявлено, що гібриди з незначною міцністю прикріплення зернівки до стрижня качана (ХЛГ 270ХЛГ 264, ХЛГ 264МА 17, ХЛГ 270МА 17, ХЛГ 264ХЛГ 270, ХЛГ 293ХЛГ 264, МА 17 ХЛГ 264) створені за участю ліній з легким типом обмолоту; а гібриди з важким типом обмолоту (УХ 405ХЛГ 386, ХЛГ 386УХ 405) – за участю ліній важкого типу.

13. Виділені гібриди кукурудзи з комплексом ознак: легким типом обмолоту качана і високою продуктивністю зерна (МА 17ХЛГ 276, ХЛГ 81ХЛГ 294, УХ 405ХЛГ 224, ХЛГ 273МА 17, ХЛГ 33ХЛГ 263, MS 206УХ 405, ХЛГ 293УХ 405), які використовуються у селекційній практиці.

14. Дана оцінка економічної ефективності гібридів з однаковим рівнем продуктивності за збирання різними способами: зерновими комбайнами (в зерні), з обмолотом у полі та пов’язану з цим післязбиральну доробку приходиться біля 10,0 % від загальної енергомісткості врожаю, а при збиранні кукурудзозбиральними комбайнами (в качанах) – 17,3 %.

Публікації автора:

1. Зозуля О.Л., Цицюра Я.Г., Азуркін В.О., Мазур О.В. Ідентифікація самозапилених ліній кукурудзи за окремими селекційними ознаками // Вісник Львівського державного аграрного університету. – 2001.– №5. – С. 362-365.

2. Зозуля О.Л., Мазур О.В. Особливості вихідного матеріалу кукурудзи, придатного до механізованого обмолоту // Таврійський науковий вісник.– Херсон, 2001.- Вип.-19. – С. 34-37.

3. Зозуля О.Л., Мазур О.В. Класифікація самозапилених ліній за типом обмолоту // Зб. наук. праць. - Вісник Білоцерківського державного аграрного університету. – 2002. – №24. – С. 111-116.

4. Зозуля О.Л., Мазур О.В. Вплив морфологічних ознак та властивостей стрижня і зерна кукурудзи на придатність до механізованого обмолоту // Зб. наук. праць ВДАУ. – Вінниця. - 2003. – Вип.14 - С. 14-17.

5. Зозуля О.Л., Мазур О.В. Міцність прикріплення зерна до стрижня качана кукурудзи в системі діалельних схрещувань // Таврійський науковий вісник. – Херсон: Айлант, 2003. – Вип. 25. – С. 21 – 24.

6. Мазур О.В. Оцінка вихідного матеріалу придатного до механізованого обмолоту // Збірник матеріалів першої наукової міжвузівської конференції аспірантів і молодих викладачів “Сучасна аграрна наука: напрями досліджень, стан і перспективи” 10 – 11 квітня 2001 року. Вінниця, 2001. – С. 14-15.

7. Мазур О.В. Кореляційні зв’язки ознак, що впливають на придатність до механізованого обмолоту самозапилених ліній кукурудзи // Збірник матеріалів другої міжвузівської науково-практичної конференції аспірантів “Сучасна аграрна наука: напрями досліджень, стан і перспективи” 27-28 лютого 2002. – Вінниця. – 2002. – С. 52-53.

8. Мазур О.В. Спадкування міцності прикріплення зерна на качанах простих гібридів кукурудзи // Збірник матеріалів третьої міжвузівської науково – практичної конференції аспірантів “Сучасна аграрна наука: напрями досліджень, стан і перспективи” 17 – 19 березня 2003 року. Вінниця. – 2003. – С. 91-92.

9. Мазур О.В. Мінливість та стабільність міцності прикріплення зерна до стрижня качана кукурудзи. // Збірник матеріалів четвертої міжвузівської науково – практичної конференції аспірантів “Сучасна аграрна наука: напрями досліджень, стан і перспективи” 5 – 7 квітня 2004 року. Вінниця. – 2004. – С. 87-88.