Анотація до роботи:

Стаховська Н.Ф. Семантична та словотвірна структура агентивно-професійних найменувань металургійної термінолексики. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата філологічних наук за спеціальністю 10.02.01 – українська мова. – Дніпропетровський національний університет, Дніпропетровськ, 2002.

Дисертація присвячена дослідженню агентивно-професійних найменувань металургійної термінолексики. Простежено шляхи її формування і розвитку, проаналізовано склад найменувань осіб за професією та посадою з погляду походження, визначено шляхи поповнення термінофонду. У роботі проаналізовано лексико-тематичні групи слів, виявлено їхні структурні та словотвірні особливості, розглянуто проблеми практичного застосування досліджуваної термінолексики, запропоновано конкретні рекомендації подальшого унормування.

Комплексне дослідження агентивно-професійних найменувань металургійної термінолексики з погляду походження і джерел формування, складу і структури, особливостей функціонування і унормування дозволяє констатувати:

металургійна термінологія, зокрема її найменування осіб за професією та видом діяльності, пройшла певний етап становлення, який був пов’язаний із загальним розвитком усієї української термінології та потребами суспільства. Сучасна українська металургійна термінологія, її агентивно-професійні назви – це не застигла монолітна система, що не терпить втручання, навпаки, вона досить мобільна і в разі потреби коригується вимогами суспільства. Виступаючи як окрема макроструктура, що є частиною багатогалузевої української терміносистеми, вона живе за її законами і підпадає під чітку ієрархію.

Постійне поповнення термінофонду української металургійної терміносистеми відбувається: а) шляхом уведення в обіг власних національно-мовних новотворень; б) калькуванням термінів з інших мов; в) запозиченням іншомовних терміноморфем.

Термінологія металургійного виробництва формувалась на питомій лексичній основі, а також шляхом прямих та опосередкованих морфемних і лексичних запозичень з латинської, грецької, німецької, французької, англійської, російської, тюркських мов.

За словотвірною структурою агентивно-професійні назви металургійної термінолексики поділяються на три типи: терміни - прості слова, терміни – складні слова (композити та юкстапозити) та терміни – словосполучення. Базою для утворення назв осіб за професією послужили такі лексико-граматичні категорії слів, як іменник і дієслово.

Досліджувана термінологія використовує традиційні для української мови моделі та способи словотворення, найпродуктивніший із яких – суфіксальний.

У металургійній термінології на позначення осіб за професією та видами діяльності різні за обсягом та структурою групи слів об’єднані тематично і функціонально, компонентам яких притаманні особливі семантико-парадигматичні зв’язки, що забезпечуються шляхом гіперо-гінонімічних відношень, а також через опозиції тотожності.

Термінологічна система металургійного виробництва сформована лише в основному своєму корпусі, але постійне зростання попиту на неї, чітке формування державного замовлення ставлять нові завдання перед науковими – лінгвістами та виробниками, з-поміж яких актуальними є процеси стандартизації, кодифікації і нормалізації терміноодиниць, що у свою чергу вимагає нових наукових підходів, методів дослідження, нової методології.

Публікації автора:

"Відіменникові суфіксальні утворення назв осіб за професією у металургійному виробництві"//Зб. наукових праць “Дослідження з лексикології і граматики української мови”. – Дніпропетровськ, ДНУ, 1999. – Том 1. – С.139-142.

"Лексико-семантичні особливості найменування осіб за професією"// Зб. наукових праць “Ономастика і апелятиви”. –Дніпропетровськ, ДНУ, 2000.- Вип. 11. – С.147-151.

"Деякі питання системного характеру дослідження спеціальної лексики" // Зб. наукових праць “Проблеми філології та перекладу”. – Дніпродзержинськ, 2000. – Вип. 1. – С.39-45.

"Термінотворення у сфері української металургійної терміносистеми, її агентивно-професійних назв" //Сб. научн. трудов Днепродзержинского государственного технического университета (общественно-экономические и гуманитарные науки).- Днепродзержинск, ДГТУ, 2000. – С. 329-340.

"Термін як елемент системи мовного вираження спеціальних понять"// Зб. “Українська термінологія і сучасність”. – Київ, КНЕУ, 2001. – Вип. IV. – С. 277-280.

У тезах "Словотворча структура назв осіб за професією у металургійному виробництві”//Зб. “Наука і освіта 99”, тези доповідей. – Том 17. – Дніпропетровськ, 1999. – С.162-163.

"До питання про уніфікацію та стандартизацію агентивно-професійних назв у металургійній терміносистемі"//Зб. “Наука і освіта 2001”. – Том 8, філологія. – Дніпропетровськ, 2001. – С.77-79.