Анотація до роботи:

Дьяков С.І. Семантичні чинники суб’єктності майбутнього педагога. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата психологічних наук зі спеціальності 19.00.07 – педагогічна та вікова психологія. – Інститут психології ім. Г.С. Костюка АПН України, Київ, 2006.

Дисертація присвячена дослідженню смислових властивостей досвіду майбутнього педагога в аспекті визначення критеріїв та способу аналізу та оцінки суб’єктності - чинників самостійної активності.

Аналіз семантики суб’єктності майбутнього вчителя, на базі побудованих та обґрунтованих структурних моделей, доводить інваріантість семантичної репрезентації у структурі свідомості педагога. Семантичні чинники становлять інстальовані патерни досвіду, які визначають мотивацію, способи життєдіяльності, і взаємодії - суб’єктність.

Отриманий спосіб семантичного вивчення суб’єктності дає коректні підстави для тверджень про структуру інтерпретації, оцінок, значень і смислів майбутнього педагога і є валідним та ефективним. Також валідним є розроблений для визначення властивостей і рівнів суб’єктності педагога оригінальний тест: „Семантичний диференціал суб’єктності”. Визначення структури семантичних властивостей, які детермінують активність майбутнього вчителя, є конструктивною основою для розробки та оптимізації програми професійної підготовки студентів в освітніх закладах.

Результати проведеного дослідження дають змогу зробити наступні висновки:

1. Властивості суб’єктності виявляються у широкому спектрі психологічних характеристик. Структурні моделі подані та обґрунтовані у даній роботі, дають можливість на основі семантичних критеріїв підійти до системного аналізу та оцінки суб'єктності майбутнього вчителя.

2. Дисертаційне дослідження підтвердило важливість впливу когнітивно-інтерпретаційної сфери особистості на прояви суб’єктності, особливо інваріантів семантичної репрезентації індивідуального досвіду відносин педагога у мікросередовищі, де він набуває рольової ідентифікації. Це дає можливість визначити засоби прогнозування і корекції поведінки майбутнього вчителя на основі моделей семантичного аналізу. Семантичний підхід є ефективним засобом вивчення суб'єкта щодо розгляду впливу на активність педагога таких чинників, як вольові, раціональні, моральні та смислові функції свідомості.

3. Адаптація “репертуарного тесту рольових конструктів” Дж.Келлі до педагогічного середовища дала змогу застосувати його як досить надійний і ефективний інструмент дослідження суб’єктності майбутнього вчителя. У результаті відповідної процедури застосування “реп-тесту” та методу семантичного аналізу і моделювання було отримано структуру факторів, за допомогою яких майбутній вчитель оцінює соціальну дійсність, і які дозволяють розкрити ті глибинні властивості суб’єктності, що істотно впливають на його власну активність у професійній діяльності.

4. Шляхом теоретичного моделювання структури суб’єктності, професійних якостей педагога, семантичної репрезентації його відносин з людьми та мотиваційно-ціннісних орієнтацій (МЦО), а також емпіричного обґрунтування даних дослідження було доведено, що головним чинником зниженої самостійної активності у майбутнього і діючого вчителя є підвищений рівень соціально-культурної залежності. “Залежність” – фактор вищого рівня у таких відомих моделях особистості, як Big Five (Мак-Крей, Коста) та 16F (Р.Кеттелл). Даний фактор пов’язаний з орієнтацією поведінки педагога на морально-етичні вимоги суспільства, що передбачає можливість його оптимальної адаптації у соціумі. Існує природне протиріччя між волею суб’єкта і “волею” соціально-культурної спільноти, яке визначається моральністю особистості (фактор “совісність” у Big Five та “кортикальний контроль” у 16F), оскільки правила і норми моралі є обмежуючими факторами власної активності індивіда. У дослідженні встановлено, що семантичні характеристики суб’єктності студентів-педагогів ідентичні відповідним характеристикам студентів економіко-технічного профілю, що свідчить про універсальність семантики у структурі суб’єктності та підтверджує наявність фактора соціально-культурного впливу на розвиток особистості та її суб’єктні властивості.

5. Згідно з отриманими результатами проблема суб’єктності педагога постає в акцентуванні вибору моральних якостей рольової поведінки. Лексика різних мов містить більше слів на позначення моральних особливостей стосунків особистості, ніж на позначення вольових понять. Це підтверджує імперативність морального фактору у регулюванні людських відносин, що і відображене у семантиці соціальної свідомості. За нашими даними, вольові якості у семантичному полі педагогів виділяються рідко. Респонденти, у яких рівень вольових семантик високий, мають також високі показники суб’єктності за оцінкою їх активності групою та за показниками самостійної активності у змодельованих педагогічних ситуаціях. Отже можна твердити, що збільшення рівня орієнтації педагога на вольові семантики веде до підвищення самостійності його діяльності та рівня суб’єктності. Проте відкритим залишається питання ціннісної мотивації намірів. Домінування в оцінці персонажів власного досвіду педагога семантичних конструктів, які позначають моральні властивості, спричиняється його соціально-культурною ідентифікацією. З одного боку, моральні семантики визначають залежність індивіда від настанов суспільства, з іншого – вони характеризують активність людини, яка керується соціально, та визначають морально-вольові властивості особистості (відповідальність, чесність, порядність та ін.). За нашими даними, таких понять серед зазначених респондентами 50 %. Семантичний конструкт свідомості: “моральність – власна воля” виявляє міру й норму суб’єктності педагога.

6. Побудовано семантичні моделі: 1) аналізу та оцінки суб’єктності майбутнього вчителя у семантичному просторі власного досвіду рольової ідентифікації (табл. 3); 2) модель смислових виборів (МЦО) майбутнього педагога – характеристики цілей і засобів їх актуалізації в аспекті мотиваційної сфери вчителя як суб’єкта самореалізації (табл. 6). Дані, отримані із застосуванням цих моделей, демонструють статистично значущу кореляцію з показниками стандартизованих методик (r < 0,05; 0,01) і можуть бути використані в якості інструмента для дослідження педагога як суб’єкта професійної діяльності.

7. Оригінальна методика „ Семантичний диференціал суб’єктності” (“СДС”) є результатом практичного впровадження розробленої семантичної структури суб’єкт-ності педагога. “СДС” дає достатню валідність результатів, що встановлено на основі статистично значущих кореляцій з показниками стандартизованих методик.

Отриманні емпіричні та теоретичні результати відображають можливості для розроблення адекватних діагностичних, формуючих, розвиваючих та корекційних процедур профконсультаційного та освітнього напряму.

У перспективі дослідження проблеми семантики вчителя як суб’єкта важливим є: 1) розгляд впливу глибинної репрезентативної системи досвіду на зовнішню семантику свідомої інтерпретації дійсності суб’єктом та відношення цих систем, на що звертають увагу Р.Бендлер, Х.Льойнер, О.Г.Шмельов, Т.С.Яценко та ін.; 2) вивчення семантичної репрезентації та системного моделювання суб’єктності в інших сферах життєдіяльності людини, вікових і статевих групах; 3) дослідження інших властивостей та засобів формування і розвитку суб’єктності педагога на базі запропонованої структури; 4) вивчення морально-ціннісної сторони активності педагога в разі, коли суб’єкт постає центром соціальної взаємодії; 5) застосування діалектико-синергетичних принципів структурно-функціонального аналізу і системності щодо визначення семантики суб’єктності педагога; 6) впровадження методу моделювання психічних систем як засобу вивчення, структурування, програмування і прогнозування психічних явищ, які мають приховану природу.

За темою дисертації надруковані у фахових наукових збірниках статті:

1. Дьяков С.І. До проблеми експериментального дослідження особистості як суб’єкта соціальної взаємодії // Збірник наук. праць Інституту психології ім. Г.С. Костюка АПН України / За ред. С.Д.Максименка. - К.: 2002. -Т. 4. - Ч. 4. - С. 98- 106.

2. Дьяков С.І. Проблема експериментального дослідження особливостей шкільного вчителя як суб’єкта соціальної взаємодії // Актуальні проблеми психології. - К.: Інститут психології ім. Г.С.Костюка АПН України, 2002.- Т.1.- Ч. 5. - С. 22-29.

3. Дьяков С.І. Психологічна культура як чинник зростання самостійної активності особистості студента // Збірник наук. праць Інституту психології ім. Г.С. Костюка АПН України / За ред. С.Д.Максименка. - К.: 2003.- Т.5. -Ч. 7- С. 81-85.

4. Дьяков С.І. Суб’єктні прояви особистості студента в аспекті корпоративної культури вузу // Збірник наук. праць Інституту психології ім. Г.С. Костюка АПН України / За ред. С.Д.Максименка. - К.: 2004.- Т.6.- Ч. 1.- С. 148-152.

5. Дьяков С.І. Мотиваційна сфера сучасного педагога в аспекті духовно-морального виховання молоді. Проблеми освіти. - К.: Науково-методичний центр вищої освіти, 2004. - С. 193-198.

6. Дьяков С.І. Ціннісні орієнтації сучасного педагога як семантичні інваріанти спрямованості у контексті суб’єктної активності / Вісник Харківського університету. Серія «Психологія». - Харків. 2004. № 617. - С.31-35.

7. Дьяков С.І. Показники активності студентів як чинника суб’єктності // Теоретичні і прикладні проблеми психології / Збірник наук. праць СНУ ім. В.Даля. Луганськ, 2005. № 2 (10). - С. 33-41.

Також надруковані статті в загальних наукових збірниках:

1. Дьяков С.І. Психологические аспекты формирования корпоративной культуры студента вуза // Корпоративна культура організацій 21 ст.: Збірник наук. праць. – Краматорськ: Донбаська державна машинобудівна академія, 2003. - С. 165-169.

2. Дьяков С.І. Роль суб’єктних проявів студента в аспекті проблеми гуманізації вищої школи. Матеріали 2-х Ірпінських міжнарод. науково-педагог. читань: Проблеми гуманізації навчання у вищому закладі освіти. - Ірпінь: Національна академія державної податкової служби України, 2004.- С. 107-113.

3. Дьяков С.І. Семантика суб’єктності особистості. Матеріали 3-х Ірпінських міжнарод. науково-педагогічних читань: Проблеми гуманізації навчання у вищому закладі освіти. - Ірпінь: Національна академія ДПС України, 2005. - С. 312-316.