1. Аналіз теоретичних і практичних праць надав можливість окреслити традиційні напрямки дослідження історичних об‘єктів садово-паркового мистецтва (архітектурно-планувальний, художньо-естетичний, історико-іконографічний, культурологічний, реставраційний). По суті, ці підходи стали описовими (чи історії паркобудування, чи ландшафтоупорядкування), а тому позбавленими можливості (без наявності конкретних документальних свідчень) виявляти зміст образів архітектурно-пейзажних форм. 2. З метою розв‘язання цієї проблеми було з'ясовано основний понятійно-категоріальний апарат і базові принципи загальної та архітектурної семіотики. Виявилося, що образ є основою протікання комунікативних процесів в об‘ємно-просторовій формі, його складові виконують різні функції змістопородження. За межами вербалізації образу архітектурна форма залишається тільки формою будівельною і належить до сфери побутової реальності. 3. Адекватне трактування історичної архітектури зумовлене традиційною культурою або ціннісним каноном, які дозволяють звернутися до глибин буття, культури, особистості. Символічна система, що описує цю глибину, може бути простим міфом або складними міфолого-філософськими конструкціями. 4. До складових образної структури архітектурного об‘єкта відносяться: образ орієнтації — психологічно обмежує простір місцезнаходження архітектурного об‘єкта; образ впізнання — обмежує сферу значень, що приписуються архітектурному об‘єкту (простору) через його назву; образ інтерпретації — реалізує змістопороджуючу функцію архітектурної форми (простору); образ інтуїції — формує ставлення до архітектурного об‘єкта (простору) через його переживання. 5. Оскільки зазначені положення дозволили ствердити, що семіотичні методи також можуть застосовуватись і до садово-паркового мистецтва, розглянули архітектурно-пейзажні форми парку як знаки, а сам парк (як сукупність цих форм) — семіотичним текстом. Продемонстрували процес виявлення змістовної сутності архітектурно-пейзажних форм парку. Для виявлення контексту змістів архітектурно-пейзажних форм парку додали до схеми "Парк-Адресат" етапи екзегетичного дослідження. 6. На прикладі парку "Олександрія" перевірили роботу запропонованої схеми "Парк-Адресат". Результатом стало: вивчення історико-культурологічного фону періоду виникнення і "життя" парку; з‘ясування загальних відомостей про парк і його володарів; визначення меж садів парку та їх об'єктів; виявлення символічних значень об‘єктів садів і їх семантичних зв‘язків; проведення контекстуального аналізу змісту художнього образу парку; надання остаточного варіанту екзегетики художнього образу парку. 7. Сюжет парку був присвячений Римській імперії періоду утвердження світопорядку Октавіана Августа Цезаря (Pax Augusta) та раннього християнства. Римська імперія — лебедина пісня Античності — за сюжетом парку розглядалась мостом між античною і християнською ерами. 8. Провели контроль вірності інтерпретації семіотичного тексту парку через фактор часу — додатковим дослідженням історико-культурного фону. Визначено,
1) що назва парку на рівні аналогій була присвячена Олександру І; 2) що існує певна схожість олександрівського і августівського історичних періодів. 9. Провели порівняння запропонованого методу інтерпретації архітектурно-пейзажних форм з існуючими на прикладі уманського парку "Софіївка", алупкінського "Воронцовський" та надали рекомендації стосовно проведення в них реставраційно-відновлювальних робіт; набуті під час проведення дослідження відомості щодо парків доби класицизму на території України були систематизовані і зведені у табличну форму. | 