Анотація до роботи:

Зіад Б.А. Равашдех. Септоріоз озимої пшениці й обґрунтування захисних заходів у східному Лісостепу України. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата сільськогосподарських наук за спеціальністю 06.01.11 – фітопатологія. Харківський національний аграрний університет ім. В.В. Докучаєва, Харків, 2005.

Вивчена поширеність і шкодочинність септоріозу озимої пшениці, видовий склад і особливості біології збудників хвороби, обґрунтувані захисні заходи проти септоріозу у східному Лісостепу України. Установлено, що основним збудником хвороби в даній зоні є гриб Septoria tritici Rob. et Desm. Зберігається патоген на уражених рослинних рештках і уражених сходах пшениці у формі пікнідіального спороношення.

Установлено, що серед агрометеорологічних факторів, які впливають на розвиток хвороби, визначальними є атмосферні опади у весняно-літній період вегетації озимої пшениці (травень-червень). Пікноспори поширюються з краплинами дощу. Тривалість інкубаційного періоду збудника в залежності від температури повітря коливається в межах 12-18 діб.

Ефективними заходами для обмеження розвитку септоріозу є використання мінеральних і органічних добрив. Попередники і способи основної обробки грунту суттєво не впливають на розвиток хвороби. Серед районованих і перспективних сортів озимої пшениці імунних до септоріозу не виявлено.

Протруювання насіння обмежує поширеність септоріозу на сходах пшениці на 10,7-17,7%. Високу біологічну ефективність показали альто супер, 33% к.е (72,5%) і рекс, 49,7 к.е. (70,8%).

У дисертаційній роботі розкрите рішення важливої наукової задачі – захисту посівів озимої пшениці від септоріозу. В умовах східного Лісостепу України септоріоз озимої пшениці є широко розповсюдженим і найбільш шкідливим захворюванням серед хвороб, що мають аерогенну інфекцію. Проявляється септоріоз щорічно. В окремі роки хвороба носить епіфітотійний характер. Ураженість рослин досягає 100% при ступені розвитку захворювання від 1,8 до 13,2%.

1. Шкодочинність септоріозу виявляється в негативному його впливі на ріст і розвиток рослин, фізіолого-біохімічні процеси, які відбуваються в них, що приводить до скорочення терміну вегетації листків і рослин, зниження кількості і якості врожаю більш ніж на 20%. Схожість насіння, зібраного з уражених рослин, знижується на 5,8–27,2%. Сильно уражені септоріозом сходи відмирають.

2. Основним збудником захворювання є недосконалий гриб Septoria tritici Rob. et Desm., що уражає переважно листки і частково – стебла озимої пшениці.

3. Першоджерелом інфекції септоріозу озимої пшениці є уражені рослинні залишки (стерня, солома й ін.), що знаходяться на поверхні ґрунту. На уражених рослинних залишках інфекційний початок зберігається у вигляді пікнід, частково перитеціями. Життєздатність інфекційних структур на незаораних рослинних залишках зберігається шість–вісім місяців. У ґрунті, незалежно від глибини знаходження, вони втрачають свою життєздатність через два–три тижні.

4. При несвоєчасному знищенні уражених рослинних залишків і появі падалиці, пікноспори її заражають і це є резерватором інфекційного початку, внаслідок цього уражуються сходи озимої пшениці.

5. Зимує гриб Septoria tritici Rob. et Desm. у природних умовах у вигляді міцелію і пікнід на уражених рослинах озимої пшениці. У період вегетації інфекція поширюється пікноспорами з краплями дощу і роси і частково розноситься вітром. Збудник здатний утворювати сумчасту стадію, але істотного значення в інфекційному процесі вона не має.

6. Протруєння насіння системними протруйниками дає можливість зменшити ураженість рослин озимої пшениці септоріозом в осінній період, і посіви, як правило, не вимагають додаткової обробки фунгіцидами і краще переносять зимівлю. У весняний період інфекційне навантаження на таких посівах менше, що в остаточному підсумку позитивно позначається на весняному розвитку рослин, які менше уражуються септоріозом.

7. Інтенсивність розвитку септоріозу визначається, головним чином, метеорологічними умовами. Оптимальна температура для проростання спор збудника Septoria tritici Rob. et Desm. 20...23 ⁰С. Пікноспори поширюються, в основному, з краплями дощу і роси. Вітер у цьому процесі має невелике значення.

8. Способи основного обробітку ґрунту не мають істотного впливу на розвиток септоріозу при вирощуванні озимої пшениці по всіх попередниках, крім пшениці. Кращими попередниками для озимої пшениці є чорний пар, горох і т.п.

9. Серед випробуваних сортів озимої пшениці імунних і стійких до септоріозу не виявлено.

10. Ефективним технологічним заходом для обмеження розвитку септоріозу озимої пшениці є обробка посівів системними фунгіцидами – альто супер, 33% к.е. і рекс, 49,7% к.е. Біологічна ефективність застосування цих препаратів у середньому за три роки (2000–2002 рр.) становила відповідно 72,5 і 70,8%. Найвищу рентабельність забезпечило застосування фунгіцидів тілт преміум, 37% з.п. (71,2%) і альто супер, 33% к.е. (61,6%).

Публікації автора:

1. Равашдех Зиад Баракат. Прогноз сроков применения фунгицидов против септориоза озимой пшеницы // Вісн. Сумськ. нац. аграр. ун–ту.– 2002. – Вип. 6. – С. 176–177.

2. Марютін Ф.М., Равашдех Зіад Баракат. Септоріозна плямистість листя // Захист рослин. – 2002. – № 8. – С. 4–5.

3. Кулєшов А. В., Равашдех Зіад. Прогноз розвитку септоріозу озимої пшениці на основі агрометеорологічних чинників Харківської області // Вісник ХНАУ. – 2002. – № 4. – С. 50–53.

4. Бахтыр В. В., Аль Равашдех Зиад. Болезни озимой пшеницы и роль фунгицидов в ограничении их развития // Мат-ли Міжнар. студент. наук.-практ. конф., присвяч. 70-річчю фак. захисту рослин «Молодь за біорізноманіття», м. Харків, 19–20 лютого 2002 р. – Харків, 2002. – С. 85–87.

5. Равашдех Зиад Баракат. Распространенность и вредоносность септориозной пятнистости на озимой пшенице в условиях Харьковской области // Мат-лы VI междунар. науч.-производ. конф. «Проблемы сельскохозяйственного производства на современном этапе и пути их решения», Белгород, 26-28 марта 2002 г. – Белгород, 2002. – Ч. 1. – С. 29.