Анотація до роботи:

Воложанінова Н.В. Серологічний моніторинг лейкозу великої рогатої худоби в Автономній Республіці Крим. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата ветеринарних наук за спеціальністю 16.00.03 – ветеринарна мікробіологія та вірусологія. Одеський державний аграрний університет, Одеса, 2006.

Проведений серологічний моніторинг та вивчена епізоотична ситуація лейкозу великої рогатої худоби в АР Крим. Встановлено, що захворювання поширене повсюдно у всіх природно-кліматичних зонах, де практикується молочне скотарство, характеризується вираженою нерівномірністю і зниженням напруженості епізоотичної ситуації в період здійснення протилейкозних заходів. Інфікованість тварин ВЛВРХ в цілому коливається від 3,0 до 30,0% і в середньому складає 6,3% серед тварин молодших вікових груп і 11,9% серед тварин основного стада.

Визначена кількісна оцінка напруженості епізоотичної ситуації з лейкозу великої рогатої худоби за період з 1994 по 2005 роки.

Встановлено рівень сероконверсії РІД-позитивних тільних корів. Одержані дані по встановленню можливості використання молозива і молока як діагностичних рідин. Виявлено, що РІД-позитивність новонароджених телят, одержаних від інфікованих корів, після напування їх материнським молозивом визначалась у 61,1% випадків. Надалі число таких телят поступово зменшувалося і на сорокову добу колостральні антитіла визначалися тільки в 5,6% телят.

Визначений вплив ВЛВРХ на морфологічні і біохімічні показники крові РІД-негативних, РІД-позитивних і гематологічно хворих на лейкоз корів.

Порівняльні серологічні дослідження методів РІД і ІФА показали, що використання ІФА порівняно з РІД дозволяє виявляти в середньому на 16,5% більше інфікованих тварин.

Зроблено аналіз профілактичних і протилейкозних заходів, здійснюваних у тваринницьких господарствах АР Крим, визначені фактори, що впливають на ефективність оздоровлення великої рогатої худоби від лейкозу.

1. У дисертаційній роботі викладені теоретичне узагальнення та рішення наукової задачі, які дозволили провести серологічний моніторинг і вивчити особливості прояву лейкозу великої рогатої худоби в Автономній Республіці Крим; встановити наявність протилейкозних антитіл у молозиві й молоці РІД-позитивних корів та їх динаміку, строки елімінації колостральних антитіл у крові телят, народжених від інфікованих матерів, визначити вплив ВЛВРХ на морфологічні й біохімічні показники крові тварин на різних стадіях перебігу хвороби; дати порівняльну оцінку серологічним методам діагностики; зробити аналіз профілактичних і протилейкозних заходів.

2. За результатами клініко-епізоотологічних, гематологічних, патологоанатомічних та серологічних досліджень встановлений лейкоз великої рогатої худоби, який реєструється у всіх природно-кліматичних зонах Криму, характеризується нерівномірністю захворюваності і має тенденцію до подальшого поширення. Інфікованість тварин ВЛВРХ коливається від 3,0 до 30,0% і залежить від епізоотичної ситуації, кількості поголів'я та ефективності проведення протилейкозних заходів.

3. Напруженість епізоотичної ситуації щодо лейкозу великої рогатої худоби в АР Крим за 1994-2005 рр. характеризувалася індексом епізоотичності з коливанням від 0,6 до 1,0, при середньому показнику 0,9. Частка неблагополучних пунктів теж мала значне коливання від 0,13 до 1,0, середній показник при цьому становив 0,57. Показник напруженості епізоотичної ситуації варіював від мінімального значення 0,08 до максимального – 1,0 і в середньому становив 0,54.

4. Рівень інфікованості вірусом лейкозу великої рогатої худоби в різних вікових групах неоднаковий, при цьому інфікованість серед тварин молодших вікових груп варіювала від 9% до 1,9% й у середньому становила 6,3%, а серед корів – від 16,7% до 3,7% при середньому показнику - 11,9%.

5. У сироватці молозива й молока хворих лейкозом корів виявляються в реакції імунодифузії протилейкозні антитіла в 28% випадків. У новонароджених телят, одержаних від РІД-позитивних корів, після напування їх материнським молозивом, протилейкозні антитіла виявляються серологічно в 72,2% випадків і зберігаються, в цілому, до 40-денного віку.

6. Морфологічні й біохімічні показники крові в РІД-негативних тварин перебувають у межах фізіологічної норми. У РІД-позитивних корів кількість фосфору і г-глобулінів перевищує верхню межу норми (6,52±0,40 ммоль/л, 45±0,48 %, відповідно), а кількість альбумінів знаходиться значно нижче фізіологічно допустимого рівня (20±0,60 %). У гематологічно хворих корів вміст лейкоцитів, лімфоцитів і г-глобулінів набагато перевищує допустиму кількість (19,34±0,20 Г/л, 16,74±1,84 Г/л і 45±0,37 %, відповідно), а вміст гемоглобіну, кальцію, фосфору, каротину, альбумінів і б-глобулінів не досягає нижньої межі норми (9,58±0,18 г/л, 9,40±0,05 ммоль/л, 4,14±0,15 ммоль/л, 0,78±0,19 мг/100 мл, 26±0,41 % і 10±0,30 %, відповідно).

7. Порівняльна оцінка РІД та ІФА засвідчила, що реакція ІФА як діагностичний тест, дозволяє виявляти специфічні антитіла в інфікованих ВЛВРХ тварин на 16,5% більше чим реакція імунодифузії.

8. Ефективність профілактичних та оздоровчих протилейкозних заходів в умовах АР Крим залежить від рівня інфікованності та захворюванності худоби лейкозом, форми прояву хвороби, технології ведення тваринництва, використовуваних методів діагностики, кратності проведення та повноти охоплення поголів’я діагностичними дослідженнями, жорсткості вибраковки інфікованих та хворих тварин, ізольованого вирощування молодняка, своєчасної корекції планів протилейкозних заходів.

Публікації автора:

1. Противолейкозные антитела в молоке и молозиве коров, больных лейкозом / А.Ф. Барабаш, С.В. Полищук, В.В. Ломброзов, Н.В. Воложанинова // Актуальные проблемы ветеринарной медицины: Научные труды Крымского гос. аграрн. университета. – Симферополь, 2002. – Вып. 74. – С. 3-6. (Дисертант приймала участь у заборі крові тварин, проведені серологічних реакцій та аналізі отриманих даних).

2. Воложанинова Н.В., Ковалев В.Л., Синицкая Л.И. Лейкоз крупного рогатого скота в АР Крым (эпизоотологический мониторинг) // Актуальні проблеми ветеринарної медицини: Наукові праці Кримського держ. агротехнологічн. університету. – Сімферополь, 2003. – Вип. 79. – С. 24-31. (Дисертант вивчила розповсюдженість лейкозу великої рогатої худоби и встановила рівень інфікованості тварин ВЛВРХ в АР Крим).

3. Воложанинова Н.В. Основные этапы проведения противолейкозных мероприятий в животноводческих хозяйствах АР Крым // Аграрний вісник Причорномор’я: Зб наук праць. – Одеса, 2004. – Вип. 25. – С. 131-134.

4. Воложанинова Н.В. Изменение биохимических показателей крови под влиянием ВЛКРС на различных стадиях течения болезни // Актуальні проблеми ветеринарної медицини: Наукові праці Кримського держ. агротехнологічн. університету. – Сімферополь, 2004. – Вип. 85. – С. 30-33.

5. Воложанинова Н.В. Оценка серологических методов диагностики лейкоза крупного рогатого скота в сравнительном аспекте // Актуальні проблеми ветеринарної медицини: Наукові праці ПФ «Кримськ. агротехнологічн. університет» НАУ. – Сімферополь, 2005. – Вип. 92. – С. 29-32.