Анотація до роботи:

Шестопалов М.В. Шкідники агромеліоративних лісових насаджень передгірного Криму й заходи, що обмежують шкідливість найбільш небезпечних видів. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата сільськогосподарських наук за спеціальністю 16.00.10 – ентомологія – Національний аграрний університет. – Київ, 2005.

Дисертація присвячена вивченню видового складу шкідників полезахисних лісових смуг і лісових насаджень, що прилягають до сільськогосподарських угідь передгірного Криму, і заходів, що обмежують шкідливість найбільш небезпечних видів. У процесі досліджень виявлено 94 види шкідників у полезахисних лісових смугах і 55 видів в лісових насадженнях, що прилягають до сільськогосподарських угідь передгірного Криму. Найбільш небезпечними є американський білий метелик, каліфорнійська щитівка, кримський плосконіс і непариста прядка. Непариста прядка особливо небезпечна в лісових масивах. Під пологом дерев у полезахисних лісових смугах виявлено 11 видів шкідників і 17 видів, які заселюють ґрунт.

Каліфорнійську щитівку обмежують погодні умови та патогенні гриби – боверія і коніотіріум, непаристу прядку - красотіл пахучий і кримська жужелиця, а кримського плосконоса - кримська жужелиця. Інсегар у боротьбі з американським білим метеликом, застосований у період масового льоту імаго першого покоління, сприяє майже 100% загибелі шкідника (99,1%). З каліфорнійською щитівкою доцільно проводити обробки в два терміни – період спокою (з

астосування препарату 30В, к.е., 40 кг/га, або ДНОКу, 40% р.п., 15 кг/га) і в період вегетації проти «бродяжок» першого і другого поколінь (застосування моспілану, 20% р.п., 0,5 кг/га). Застосування бітоксибацилліну проти гусениць молодших віків американського білого метелика забезпечує їх загибель на 98-99%, а різних видів листовійок від 68 до 79%, крім того, він володіє післядією. У лісових масивах у боротьбі з непаристою прядкою слід застосовувати ВІРІН-НШ, к.с., 100 мл/га (обмежує до 90%), а в полезахисних лісових смугах – діметрин, 40% к.е., 2 л/га (до 98,1%).

1. У полезахисних лісових смугах передгірного Криму мешкають 94 види шкідливих комах. Найбільше їх зустрічається на яблуні, тополі пірамідальній, клені гостролистому і татарському, абрикосі звичайній, волоському горісі та ясені звичайному. Слабо заселені ними: лябурнум звичайний, платан східний, лох вузьколистий, мигдаль звичайний. Не пошкоджувалися шкідниками софора японська і маклюра оранжева. Основними шкідниками є: американський білий метелик, кримський плосконіс, різні види листокруток і каліфорнійська щитівка на таких породах, як: акація біла, акація жовта, каштан кінський, яблуня, абрикоса.

2. У лісових насадженнях, що прилягають до сільськогосподарських угідь передгірного Криму, виявлено 55 видів шкідників. Найбільше число їх – на різних видах дуба, сосні та грабі. Слабо заселені: туя східна і держидерево. Відчутну шкоду заподіює непариста прядка, дубова зелена листокрутка й дубовий блошак.

3. У травостої під пологом дерев полезахисних лісових насаджень виявлено 11 видів шкідників, серед яких небезпечними для сільськогосподарських угідь є єгипетська кобилка, італійський прус, шкідлива черепашка, лучний метелик і різні види совок; у ґрунті мешкає 17 видів шкідників: різні види коваликів, хрущів, чорниші, совки й звичайна капустянка.

4. Американський білий метелик в Криму розвивається у двох
генераціях, пошкоджує до 50 видів деревних, чагарникових, трав'янистих рослин, віддаючи перевагу горіху волоському, різним видам шовковиці та клену ясенелистому; слабко пошкоджує аґрус, малину, мигдаль, яблуню дику й домашню, клен ясенелистий, татарський і гостролистий.

5. Каліфорнійська щитівка розвивається у двох генераціях, в полезахисних лісових смугах переважно заселяє абрикосу звичайну, яблуню, каштан кінський, акацію жовту й білу; пестициди проти неї доцільно застосовувати при досягненні середньодобової температури +4С і у період вегетації при появі бродяжок в першому й другому поколіннях.

6. Кримський плосконіс дає одну генерацію за 22 місяці, пошкоджує 35 видів деревних, чагарникових і трав'янистих рослин, віддаючи перевагу яблуні дикій, ясену, горіху волоському, суниці, люцерні посівній, винограду, бирючині звичайній. Може пошкоджувати меншою мірою айву звичайну, аличу, вишню, малину звичайну, персик, троянду й черешню; заходи захисту варто проводити в два терміни – період набухання бруньок і на початку появи молодих жуків (за спостереженнями в період розкопок в другу декаду червня).

7. Проти непаристої прядки і американського білого метелика обробки пестицидами слід проводити на початку відродження гусениць з яєць.

8. У полезахисних лісових смугах виявлено 21 вид ентомофагів, серед яких основне число видів відноситься до ряду перетинчастокрилих (Hymenoptera), родини Ichneumonidae (6 видів) і Braconidae (3 види). Проте, їх роль в обмеженні чисельності шкідників маловідчутна. Найбільш помітна роль природних чинників середовища в обмеженні чисельності каліфорнійської щитівки. Загибель щитівки в період спокою складала в середньому 54%.

9. Із 21 виду виявлених хижаків і патогенних мікроорганізмів, що паразитують на кримському плосконосі, найпомітнішою була корисна діяльність кримської жужелиці та красотіла пахучого, який знищує всі стадії розвитку шкідника.

10. Непаристу прядку знищують 5 видів ентомофагів, серед яких
найчастіше зустрічаються Apanteles liparidis Bchи. і Pseudosarcofaga affinis Fall. Проте їх роль в обмеженні чисельності шкідника малоістотна.

11. Американського білого метелика у Криму мало знищують ентомофаги. Виявлені одиничні особини їх із родини Tachinidae (Pseudosarcophaga mamillata Pand., Pseudosarcophaga sp. і Formica rufa L.). Одиничні особини метелика вражені мюськардинними грибами, але їх значення теж малоістотне.

12. Проти американського білого метелика високоефективним
є ювеноїд інсегар (загибель шкідника склала 99,1%), застосований у період масового льоту метелика першого покоління. На деревах, оброблених інсегаром цей шкідник не з'являвся не тільки в другому поколінні поточного року, але й протягом наступних 1,5-2-х років. Застосування мікробіопрепаратів забезпечило загибель гусениць молодших віків американського білого метелика на 98-99%, старших віків – 67-78%.

13. Застосування зимових обприскувань у боротьбі з каліфорнійською щитівкою, навіть таким сильнодіючим пестицидом як ДНОК, не обмежує її чисельності до господарсько невідчутного рівня. Кількість щитівки, що виживає, забезпечує масову появу в літній період бродяжок. Проти них у першому і другому поколіннях щитівки високоефективним є моспілан, 20% р.п. при нормі витрати 0,5 кг/га.

14. Застосування біологічного препарату ВІРІН-НШ обробкою з вертольота проти гусениць 2-3 віку непаристої прядки викликає загибель шкідника від 64 до 90%.

15. Із хімічних засобів захисту високоефективними в боротьбі з непаристою прядкою є золон, 35% к.е. (2 л/га) і діметрин, 40% к.е. (2 л/га) у полезахисних лісових смугах, а в лісових насадженнях, що прилягають до сільськогосподарських угідь, задовільну ефективність забезпечує фастак, 10% к.е., 80 мл/га.

16. Проти кримського плосконоса найефективнішими (до 99%) є базудин, 60% в.е. і шерпа, 25% к.е. (1,2 л/га і 0,3 л/га відповідно) в період набухання бруньок.

17. Застосування бітоксибацилліну і лепідоциду проти американського білого метелика в 1,7 рази дешевше, чим обробка золоном, 35% к.е.

Публікації автора:

1. Шестопалов М.В. Американская белая бабочка в садах Крыма // Сб. науч. тр. Крымского ГАУ, – Сельскохозяйственные науки. – Симферополь: КГАУ, 2002. – Вып. 72. – С. 166-169.

2. Шестопалов М.В., Сизых В.М. К фауне вредителей лесозащитных и садово-парковых насаждений // Сб. науч. тр. Крымского ГАУ, – Сельскохозяйственные науки. – Симферополь: КГАУ, 2002. – Вып. 75. – С. 60-66. (Особистий внесок здобувача 75%. Проведення обліків, узагальнення даних).

3. Шестопалов М.В., Славгородская Е.А. Непарный шелкопряд – опаснейший вредитель полезащитных лесных полос и лесных насаждений Крыма // Сб. науч. тр. Крымского ГАУ, – Сельскохозяйственные науки. – Симферополь: КГАУ, 2004. – Вып. 83. – С. 169-173. (Особистий внесок здобувача 75%. Проведення обліків, узагальнення даних, написання статті).

4. Славгородская-Курпиева Л.Е., Шестопалов М.В. Микробиологический метод борьбы с вредителями – один из важнейших путей охраны окружающей среды от загрязнения ядовитыми веществами // Сб. науч. тр. Крымского ГАУ, – Сельскохозяйственные науки. – Симферополь: КГАУ, 2005. – Вып. 89. – С. 186-193. (Особистий внесок здобувача 60%. Отримання експериментальних даних, проведення обліків, узагальнення матеріалу).

5. Славгородська-Курпієва Л.Є., Лєбєдєв С.М., Шестопалов М.В. Кримський плосконіс – шкідник полезахисних деревних і лісових насаджень, що прилягають до промислових садів і виноградників у передгірному Криму // Захист рослин. – 2005. – №5. – С. 30-31. (Особистий внесок здобувача 50%. Проведено аналіз літератури, експерименти, зроблено висновки).

6. Шестопалов М.В. Фауна шкідників лісосмуг і лісових насаджень, що прилягають до сільськогосподарських угідь передгірного Криму // Зб. Таврійський науковий вісник. – Херсон: Айлант, 2005. – Вип. 37. – С. 66-72.

7. Шестопалов М.В. Полезахисні лісосмуги – резервації шкідників сільськогосподарських культур, що постійно потребують пильної уваги // Захист рослин. – 2005. - №8. – С. 22-24.

8. Славгородская-Курпиева Л.Е., Шестопалов М.В. Вредители полезащитных лесных полос и лесных насаждений, прилегающих к сельскохозяйственным угодьям предгорного Крыма // Методические рекомендации. Симферополь: КГАТУ, 2004. – 23 с. (Особистий внесок здобувача - 60%. , проведення дослідів, узагальнення даних, формування висновків).