Библиотека диссертаций Украины Полная информационная поддержка
по диссертациям Украины
  Подробная информация Каталог диссертаций Авторам Отзывы
Служба поддержки




Я ищу:
Головна / Медичні науки / Хірургія


Сідак Вадим Володимирович. Шляхи оптимізації діагностики та місцевого лікування складних форм гострого парапроктиту: дисертація канд. мед. наук: 14.01.03 / Харківський держ. медичний ун-т. - Х., 2003. , табл.



Анотація до роботи:

Сідак В.В. Шляхи оптимізації діагностики та місцевого лікування складних форм гострого парапроктиту. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14.01.03-хірургія. Харківський державний медичний університет, Харків 2003.

В дисертації обґрунтована діагностична цінність метода ультразвукового дослідження для своєчасного виявлення складних форм гострого парапроктиту, що забезпечує диференційований підхід до вибору способу оперативного лікування. Розроблена і клінічно підтверджена програма місцевого лікування гострого парапроктиту, яке включає етап оперативного втручання і подальшого диференційованого вибору місцевого лікування. Проведено порівняльну оцінку одно-та двохетапного хірургічного лікування ГП.

На підставі проведених досліджень показано нові можливості ранньої діагностики; переваги та недоліки двохетапного лікування складних форм ГП. Клінічно доведено, що препаратом вибору для місцевого лікування ран, утворених після хірургічної обробки з приводу складних форм ГП, є мазь “Офлотримол-П”.

Запропоновано алгоритм діагностичних та лікувальних заходів при ГП, який дозволяє поліпшити діагностику та систематизувати лікувальний процес при даній патології.

1. Основними причинами незадовільних результатів лікування складних форм ГП є труднощі та несвоєчасність діагностики захворювання; відсутність чіткого алгоритму хірургічної тактики та ведення післяопераційного періоду.

2. Важливе значення у своєчасній діагностиці складних форм ГП має метод УЗД, який дозволяє визначити локалізацію параректального абсцесу та можливі гнійні затіки, в тому числі і на протилежний бік (підковоподібний ГП).

3. Встановлена відповідність зростання в мікробних асоціаціях анаеробних мікроорганізмів при складних формах ГП; при ГП другого та третього ступеня складності з пельвіоректальною локалізацією гнояка серед аеробних збудників зростає число грамнегативних бактерій: число асоціацій з аеробами зростає до 34,0%, з анаеробами – до 8,6%; при цьому тільки анаеробна інфекція (в монокультурі і асоціаціях) спостерігається в 14,9%.

4. Вивчення порівняльної ефективності лікарських засобів для місцевої медікаментозної терапії ран, утворених після хірургічної обробки з приводу складних форм ГП, показало певні переваги клінічного застосування мазі „Офлотримол-П” у хворих на гострий парапроктит другого та третього ступеня складності за рахунок скорочення строків перебігу першої фази ранового процесу через ефективне очищення рани від некротичних тканин.

5. Доведена перевага двохетапного лікування складних форм ГП третього ступеню складності в плані покращання функціональних результатів а також зниження числа ускладнень та рецидивів (ранні післяопераційні ускладнення знизились з 22,3% до 4,9%; рецидиви захворювання знизились з 13% до 5,8%; формування нориць зменшилося з 8,6% до 5,8%).Але термін непрацездатності хворих у порівнянні з одномоментним лікуванням збільшився з 34,7 до 46,3 днів. Наведені результати лікування свідчать про необхідність диференційованого вибору методу оперативного лікування.

6. Запропоновано алгоритм, в якому чітко представлено систематизований підхід до диференційованого вибору методу оперативного етапу лікування ГП з урахуванням ступеня складності:

- при ГП першого ступеня складності (підшкірних та підслизових формах) показана первинно-радикальна операція по типу хірургічної обробки гнояка з висіченням гнійного ходу, що не призводить до розвитку ускладнень та забезпечує швидке видужання пацієнта;

- при ГП другого ступеня складності (ішиоректальні форми з транссфінктерним розташуванням гнійного ходу, захоплюючим менше половини м’язової маси анального сфінктеру) показана первинно радикальна операція типа розтинання гнояка з висіченням гнійного ходу у просвіт прямої кишки;

- при ГП третього ступеня складності (при ішиоректальних, ретроректальних і підковоподібних формах з екстрасфінктерним, а також транссфінктерним розташуванням гнійного ходу, захоплюючого більше половини маси анального сфінктеру) найбільш переважливою є тактика двохетапного лікування, першим етапом якого є розтинання та дренування гнояка, а другим – ліквідація внутрішнього отвору з його пластичним закриттям та пластикою сфінктеру.

- при рецидивних формах ГП ІІ та ІІІ ступенів показано застосування лігатурного методу.

Публікації автора:

1. Седак В.В. До питання про класифікацію гострого парапроктиту // Вісник Вінницького державного медичного універсітету. - 2001. - №1. - С.199-200.

2. Тамм Т.И., Бардюк А.Я., Седак В.В., Даценко А.Б. Применение ультразвукового исследования в диагностике «высоких» форм острого парапроктита // Клінічна хірургія. - 2001. - №3. - С.43 – 45.

3. Седак В.В., Даценко А.Б. Клинико-бактериологические параллели при остром парапроктите //Експериментальна і клінічна медицина. - 2000. - №3. – С173-179.

4. Седак В.В. Применение антисептиков для профилактики и лечения гнойно-септических осложнений в колоректальной хирургии // Вісник Вінницького державного медичного універсітету. - 2000. - №2. - С.361-362.

5. Патент України № 38950А, А61В8/00: Спосіб діагностики гострого підковоподібного парапроктиту / Б.М.Даценко, Т.І.Тамм, В.В.Седак, О.Я.Бардюк, О.Б.Даценко. - Заява від 04.12.2000. Опубл. 15.05.2001. Бюл. №4.

6. Седак В.В. Особенности диагностики и лечения больных с осложненными формами острого парапроктита // Актуальные вопросы гастроэнтерологии и эндокринологии: Сборник научных работ. – Харьков. - 2000. - С.85–86.

7. Даценко А.Б., Седак В.В., Али Рахман. Клиническое изучение мази «Офлотримол-П» при местном лечении гнойно-некротических ран // Сучасні проблеми медицини. - 1999. - №2. – С.75 – 78.

8. Седак В.В. Местное лекарственное лечение гнойных ран в первой фазе раневого процесса у больных проктологического профиля // Медицина сегодня и завтра: Сборник научных трудов ХГМУ. – Харьков. – 1996. – С.138 -139.

9. Даценко А.Б., Седак В.В., Безуглая Е.Н. Местное лекарственное лечение гнойно-некротических форм острого парапроктита // Проблемы реабилитации проктологических больных: Матеріали 3-й международной конференции. – Минск. – 1998. С.192-194.

10. Даценко Б.М., Куликовский В.Ф., Даценко А.Б., Седак В.В., Лымарь И.Н. Профилактика и лечение гнойно-септических осложнений в колоректальной хирургии // Функциональные и воспалительные заболевания толстой кишки: хирургические и терапевтические аспекты: 4-й Республ. конф. с международным участием по проктологии. – Минск. - 2001. – С.241 – 243.

11. Тамм Т.И., Бардюк А.Я., Даценко А.Б., Седак В.В. Метод ультразвукового исследования в диагностике острого парапроктита // Актуальные проблемы проктологии: 5-я Всероссийская конференция с международным участием. – Ростов-на-Дону. – 2001. – С.66 – 67.