Анотація до роботи:

Полунін Г.Є. “Шляхи підвищення ефективності комбінованого лікування раку ободової кишки” (експериментально-клінічне дослідження). – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14.01.07 – онкологія. – Донецький державний медичний університет ім.М.Горького, Донецьк, 2003.

Дисертація присвячена актуальним питанням профілактики післяопераційних ускладнень і поліпшенню віддалених результатів лікування хворих на рак ободової кишки. Надано оцінку ефективності використання комплексу до- та інтраопераційних методів лікарської і хірургічної профілактики післяопераційних ускладнень, здійснено розробку нових способів оперативних утручань. В умовах експерименту показано, що використання кишкових швів без прошивання слизової оболонки наближає їхнє загоєння до первинного натягу. Доведено необхідність доопераційної корекції порушень функції оксидантної та антиоксидантної систем у хворих на рак ободової кишки й антибіотикотерапії. Встановлено, що проведення неоад’ювантної хіміотерапії не чинить негативного впливу на найближчі післяопераційні результати. Основні результати роботи широко використовуються в практиці онкологічних і проктологічних стаціонарів у лікуванні хворих на рак ободової кишки.

1. У дисертаційній роботі подається теоретичне обґрунтування і нове рішення наукової задачі, що виражається в поліпшенні результатів комбінованого лікування раку ободової кишки шляхом розробки й удосконалення методів лікарської і хірургічної профілактики післяопераційних ускладнень.

2. Встановлено, що патологічна активація процесів перикисного окислювання ліпідів з пригніченням функції антиоксидантного захисту організму спостерігається у всіх хворих на рак ободової кишки, підсилюючи розвиток синдрому ендогенної пухлинної інтоксикації. Використання ліпіну в комплексі передопераційної підготовки хворих на рак ободової кишки сприяє зниженню патологічної активності процесів перикисного окислювання ліпідів і відновленню функцію антиоксидантної системи.

3. Морфологічно доведено, що вторинне бактеріальне інфікування спостерігається у всіх випадках раку ободової кишки, а інтенсивність і поширеність гнійного запалення в пухлині не корелює зі зниженням її диференціювання, слабко залежить від глибини інвазії і, головним чином, пов'язана з розвитком у ній некрозів і виразок. Доопераційне призначення антибіотиків хворим на рак ободової кишки дозволяє досягти часткової і повної регресії перифокальних запальних інфільтратів у 94,6±3,7% хворих, скоротити кількість післяопераційних запальних ускладнень на 12,2% (з 28,6±2,8% до 16,4±3,2%, р<0,05).

4. Проведення неоад’ювантної ендолімфатичної хіміотерапії зменшило кількість хворих із прогресуванням хвороби на 10,4% (з 24,7±3,3% до 14,3±3,5%, р<0,05), при цьому час безрецидивного періоду подовжився з 20,1±1,1 до 24,3±1,2 місяців. 5-и літнє виживання у радикально прооперованих хворих збільшилося з 62,0±4,5% до 72,4±4,5% (р<0,05).

5. Застосування неоад’ювантної ендолімфатичної хіміотерапії в лікуванні раку ободової кишки не чинило негативного впливу на найближчі післяопераційні результати: зменшилася загальна кількість післяопераційних ускладнень на 13,4% (з 31,3±2,9% до 17,9±3,3%, р<0,01), частота неспроможності швів анастомозу скоротилася на 7,3% (з 10,1±2,6% до 2,8±1,6%, р<0,05), післяопераційна летальність знизилася на 2,5%, у тому числі від неспроможності швів анастомозу з 3,4±1,1% до 0,7±0,7%, р<0,05).

6. Експериментально доведено, що застосування субмукозних швів без попереднього розтину просвіту кишки дозволяє здійснити адекватне перев'язування судин підслизового шару з метою профілактики утворення гематом в ділянці анастомозу, що є однією з причин інфікування і неспроможності швів – все це створює сприятливі умови для загоєння анастомозу до таких при первинному натягу.

7. Запропонований нами комплекс заходів, що включає нові способи хірургічних утручань, дозволив збільшити загальну кількість операцій з первинним відновленням кишкової безперервності на 27,2% (з 52,7±3,1% до 79,9±3,5%, р<0,01), у тому числі при виконанні радикальних операцій – на 14,4% (з 69,3±3,6% до 83,7±3,7%, р<0,05), а впровадження в клінічну практику “Способу формування міжкишкового анастомозу” зменшило кількість стомованих хворих внаслідок виконання симптоматичних операцій на 51,0% (з 74,1±8,4% до 23,1±4,8%, р<0,01).

8. Запропонований комплекс лікарської і хірургічної профілактики післяопераційних ускладнень дозволив знизити кількість післяопераційних ускладнень у хворих, яким виконані операції з первинним відновленням кишкової безперервності, на 5,5% (з 10,7±1,9% до 5,2±1,9%, р<0,05), а в хворих, які зазнали багатоетапних методик операцій, відповідно на 7,9% (з 20,6±2,5% до 12,7±2,9%, р<0,05). Це дозволяє рекомендувати використання результатів дослідження в практиці роботи онкопроктологічних стаціонарів.

Публікації автора:

1. Полунин Г.Е., Губенко В.Г., Сидоренко И.Н. Морфологическая оценка регенерации соустья асептического межкишечного анастомоза в эксперименте // Збірка наукових праць “Актуальнi проблеми експериментальної та клiнiчної медицини” – Донецьк, 1994. – Частина I – С. 107-109. Здобувачем доведена ефективність та доцільність застосування антибіотикотерапії в профілактиці запальних ускладнень у хворих на рак ободової кишки.

2. Полунин Г.Е. Возможность формирования анастомозов при раке толстой кишки, осложненном перифокальным воспалением // Вопросы экспериментальной и клинической медицины: Сборник статей. – Донецк, 1997. – Ч. 2. – С. 142-145.

3. Гюльмамедов Ф.И., Полунин Г.Е., Лыков В.А., Шкиренко Ю.А Критерии выбора лечебных мероприятий в хирургическом лечении заболеваний толстой кишки // Архив клинической и экспериментальной медицины – 1998. – Т.7, № 2. – С.164-167. Здобувачем запропонована тактика підготовки хворих та проаналізовано безпосередні результати хірургічних втручань.

4. Полунин Г.Е. Значение дооперационной противовоспалительной терапии у больных раком ободочной кишки // Вісник морської медицини – 1999. – № 2. – С.193-194.

5. Черний В.И., Килимниченко О.И., Полунин Г.Е. Состояние оксидантной и антиоксидантной систем у больных раком толстой кишки при предоперационной подготовке с использованием липина // Вісник морської медицини – 2000. – № 2. – С.92-96. Здобувачем праналізовано вплив ліпіну на стан хворих на рак ободової кишки в передопераційному періоді.

6 Гюльмамедов Ф.И., Ксенофонтов С.С., Полунин Г.Е., Карпенко Ю.В., Гюльмамедов П.Ф. Метахронный мегаколон и рак толстой кишки у взрослых // Клінічна хірургія. – 2000. – №8. – С.22-23. Здобувачем розроблена тактика лікування хворих з метахронними мегаколон та РОК.

7. Черний В.И., Дацко А.А., Килимниченко О.И., Шаталов А.Д., Полунин Г.Е. Антиоксидантные свойства липина при лечении больных различными заболеваниями // Біль, знеболювання, інтенсивна терапія. – 2002. – №1. – С.65-79. Здобувачем запропоновано використання ліпіну у хворих на РОК, проаналізовано безпосередні результати хірургічних втручань.

8. Гюльмамедов Ф.І, Полунін Г. Є., Гюльмамедов П.Ф., Ликов В.О., Шаламов В.І., Костін Р.О. “Спосіб формування міжкишкового анастомозу”. Деклараційний патент на винахід 36637 А А61В17/00 від 16.04.2001р. Бюл.№ 3.

9. Гринцов О.Г., Полунін Г.Є., Чарчян Є.Р. “Спосіб формування тонко-товстокишкового анастомозу бік у бік”. Деклараційний патент на винахід 32280 А А61В17/00 від 15.12.2000 р. Бюл. № 7-II.

10. Гюльмамедов Ф.І, Шаламов В.І., Ликов В.О., Полунін Г. Є., Чарчян Е.Р. “Спосіб створення штучного ануса”. Деклараційний патент на винахід 36901 А А61В17/00 від 16.04.2001р. Бюл.№ 3.

11. Гюльмамедов Ф.І, Полунін Г.Є., Гюльмамедов П.Ф., Карпенко Ю.В. “Спосіб формування анастомозу”. Деклараційний патент на винахід 38444 А А61В17/00 від 15.05.2001р. Бюл.№4.

12. Гюльмамедов Ф.І, Полунін Г.Є., Гюльмамедов П.Ф., Карпенко Ю.В. “Спосіб формування анастомозу кінець у кінець”. Деклараційний патент на винахід 38445 А А61В17/00 від 15.05.2001р. Бюл.№4.

13. Гринцов О.Г., Полунін Г.Є., Костін Р.О. “Спосіб лапаратомії”. Деклараційний патент на винахід 38534 А А61В17/00 від 15.05.2001р. Бюл.№4.

14. Полунин Г.Е., Брук Б.Б., Шаламов В.И., Чарчан Э.Р., Плахотников И.А. Эффективность предоперационной антибиотикотерапии в хирургическом лечении рака толстой кишки // II конгрес хiрургiв України: Збiрник наукових робiт. – Клiнiчна хiрургiя – Київ-Донецьк, 1998. – С. 551-552.

15. Брук Б.Б., Полунин Г.Е., Чарчян Э.Р. Морфологическая оценка эффективности предоперационной противовоспалительной терапии при раке толстой кишки // Судинні і онкологічні захворювання: морфогенез та екологічний патоморфоз: Матерiали 6 конгресу патологiв України. – Вiнниця, 1998. – С. 116.

16. Polunin G.E., Bruk B.B., Charchyan E.R., Shalamov V.I. Results of preoperative antibioticotherapy in cancer ofthe colon // New aspects in hepatology and gastroenterology: Falk Symposium – Tbilisi, 1998. – Р.209.

17. Гюльмамедов Ф.И., Полунин Г.Е., Кухто Г.К., Ксенофонтов С.С., Ярощак В.В., Енгенов Н.М. Неоадъювантная химиотерапия у больных раком ободочной кишки: Матеріали X з`їзду онкологів України. – К., 2001. – С.106.