Анотація до роботи:

Федорчук О.М. Шляхи підвищення економічної ефективності використання основних засобів АПК регіону. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.07.02 – економіка сільського господарства і АПК. – Дніпропетровський державний аграрний університет, Дніпропетровськ, 2006.

У роботі розкрито результати теоретичних і практичних досліджень удосконалення складу основних засобів АПК регіону та підвищення ефективності їх використання. Удосконалено зміст поняття основних засобів сільського господарства, класифікацію чинників їх формування на рівні регіону, вдосконалено методичні основи оцінки ефективності використання. Визначено особливості складу, структури, рівня зношеності та забезпеченості основними засобами в сільському господарстві Херсонської області, виявлені тенденції та проблеми їх використання.

Обґрунтовано шляхи покращення їх складу та структури на інноваційній основі, розроблені моделі підвищення ефективності використання, вдосконалено організаційно-економічний механізм відновлення основних засобів.

У дисертації здійснено теоретичні узагальнення і розроблено шляхи підвищення ефективності підвищення економічної ефективності використання основних засобів в умовах ринкової економіки.

1. Економічна сутність основних засобів полягає в тому, що вони є грошовим еквівалентом основних фондів та основою прогресивного розвитку економіки агропромислового комплексу. В умовах ринкової економіки разом з поняттям «основний капітал» паралельно повинні існувати категорії «основні засоби» та «основні фонди». Найбільше значення для забезпечення ефективності аграрного виробництва має їх активна частина, тобто машини та механізми. Вони займають 20-30% у загальній вартості основних засобів, але саме ця частка забезпечує інноваційний шлях розвитку АПК. Нами визначено, що загальна величина грошової оцінки не відповідає реальній вартості основних засобів. Це зумовлює необхідність проведення найближчим часом переоцінки основних засобів до рівня їх відновної вартості, що дозволить реально оцінити виробничий потенціал аграрних підприємств. Структуру основних засобів формують такі фактори: виробничої спеціалізації, природно ресурсні (у т.ч. зрошення), організаційні, управлінські, трудові, комерційні та маркетингові, фінансово-економічні.

2. Більшість (75-80%) основних засобів експлуатуються за межами амортизаційних строків, що вимагає значних витрат на здійснення ремонтних робіт, на відновлення працездатності технічних засобів. Знизився коефіцієнт готовності тракторів, зернозбиральних комбайнів, інших складних сільськогосподарських машин і знарядь подекуди до наднизького показника, що дорівнює 0,38. Аналіз екологічної ефективності й екологічності техніки та технологій, що використовуються в сільському господарстві, свідчить, що на 90% вони екологічно небезпечні. Це позначається на підвищенні навантаження на ґрунт і зменшенні гумусного горизонту, погіршенні структури, зниженні водопроникності, збільшенні ерозії ґрунтів.

3. Аналіз економічної ефективності використання основних засобів повинен включати обґрунтування їх раціонального складу для різних типів сільськогосподарських підприємств і галузей спеціалізації, перспективний виробничий напрям, спрямований на підвищення збільшення обсягів виробництва продукції, прибутковості й рентабельності сільськогосподарських підприємств. Для характеристики використання основних виробничих засобів застосовуються узагальнюючі (фондовіддача та фондоємність) і часткові показники. Доцільно застосовувати різні методи економічного аналізу, зокрема аналіз рядів динаміки фондооснащеності одиниці земельної площі та фондоозброєності праці, структурний аналіз складу основних фондів, статистичні групування, кластерний та кореляційно - регресійний аналіз.

4. Упродовж останніх років у Херсонській області спостерігається поступове зниження економічної ефективності використання основних засобів. Катастрофічного скорочення зазнали багаторічні насадження – їх площа зменшилася майже у 3 рази. Практично знищеним виявилося тваринництво. Поголів’я великої рогатої худоби порівняно з 1991 р. скоротилося у 22,5 разів, свиней - у 8,1 разів, овець - у 20 разів відповідно. Аналіз динаміки економічних показників сільськогосподарського виробництва у Херсонській області свідчить про певне покращення економічних показників виробництва. За період 2000-2004 рр. виробництво валової продукції у 2004 р. порівняно з 2000 р. зросло на 15,7%, або на 308,7 млн. грн., у т.ч. продукції рослинництва – на 381 млн. грн., в той час як виробництво продукції тваринництва знизилось на 72,3 млн. грн. Собівартість сільськогосподарської продукції знизилась на 11,5%. Прибуток за аналізований період збільшився майже у 7 разів, що сприяло підвищенню рівня рентабельності на 22,7%. Одночасно середньорічна чисельність працюючих у сільськогосподарському виробництві зменшилась на 48,4 тис. чол. (на 68%) і на 61% зменшились обсяги основних і оборотних засобів – основних факторів підвищення ефективності виробництва.

5. За період з 2000-2004 рр. спостерігаються переважно негативні зрушення у показниках фондоозброєності і фондозабезпеченості. Так, лише у 3 з 20 районів фондозабезпеченість збільшилася. Решта 17 районів мали за вказаний період зниження показника фондозабезпеченості. Разом з тим, за вказаний період спостерігається зростання фондоозброєності праці у 12 районах. Найвищі показники фондозабезпеченості в області мають м. Нова Каховка (1664 тис. грн. на 100 га с.-г. угідь) та ще два райони – Білозерський (670 тис. грн. на 100 га с.-г. угідь), Каланчацький (510 тис. грн. на 100 га с.-г. угідь). Водночас спостерігається великий розрив щодо забезпеченості між районами області. Так, фондозабезпеченість у Нижньосірогозькому районі становила у 2004 році тільки 55,0 тис. грн. на 100 га с.-г. угідь, або 3,3-10,9% від рівня районів з найвищими показниками фондозабезпеченості. Найвищі показники фондоозброєності праці відзначаються у м. Херсоні (653 тис. грн. на одного середньооблікового працівника), Каланчацькому та Чаплинському районах (132 тис. грн. та 103 тис. грн. відповідно).

6. Зменшення кількості техніки у сільськогосподарських підприємствах Херсонської області призводить до наднормативного збільшення навантаження на кожний працюючий агрегат, що фізично прискорює її старіння. Так, за період 1990-2004 рр. кількість тракторів і комбайнів у господарствах Херсонської області зменшилася у 3-7 разів. У 2004 р. сільськогосподарські підприємства мали 30,4% тракторів і 31,2% зернозбиральних комбайнів від рівня 1990 року. Останнє призвело до збільшення навантаження як на один трактор, так і на один зернозбиральний комбайн. Так, у 2004 р. порівняно з 1996 р. навантаження на 1 трактор в середньому зросло з 109 до 117 га, а в деяких районах (Нижньосірогозькому, Чаплинському та Великолепетиському) цей показник складав 277 га, 175 га та 166 га відповідно. Подібну ситуацію спостерігаємо і з зернозбиральними комбайнами. За період 1996-2004 рр. навантаження зросло майже вдвічі і досягло 316 га, а в Генічеському, Каховському та Голопристанському районах цей показник значно перевищив середній по області і склав 499, 424 та 405 га відповідно.

7. Ступінь зношеності основних засобів у сільському господарстві області сягає критичних меж. При цьому підприємства змушені фінансувати інвестиції переважно з власних коштів, оскільки кредити банків, кошти інститутів спільного інвестування й інші джерела зовнішнього фінансування складають лише близько 20% від загального обсягу капітальних вкладень в економіці. Враховуючи вищевказане, в області потрібно більш інтенсивно розвивати ринок лізингових послуг. Щодо Херсонської області, то за період 2000-2005 рр. НАК “Украгролізинг” надано у лізинг 152 одиниці техніки на суму 25,7 млн. гривень. При цьому, якщо протягом 2000 – 2003 рр. обсяг лізингових операцій становив лише близько 5 млн. грн., то в 2004-2005 рр. - уже більше 20 млн. гривень.

8. Основними принципами оптимізації складу та структури основних засобів є приведення структури основних засобів у відповідність до спеціалізації сільськогосподарського виробництва; збільшення концентрації матеріально-технічних ресурсів на одиницю площі (зростання фондооснащеності, збільшення фондоозброєності); встановлення паритету цін на сільськогосподарську продукцію та технічні засоби; збільшення активної частки основних засобів у їх загальному обсязі; підвищення рівня інтенсивності використання техніки; розширення лізингових відносин. Важливими напрямами інноваційного процесу у вдосконаленні використання основних засобів у сільському господарстві Херсонської області є збільшення частки інноваційних підприємств до 15%; оновлення та зміцнення ремонтно-технічної бази на нових технологічних засадах; використання нових енергоємних машин з високим експлуатаційним коефіцієнтом; створення фірмових інноваційних центрів обслуговування техніки; реконструкція та будівництво нових зрошувальних систем; застосування новітніх вологозберігаючих технологій у зрошенні (крапельне зрошення); використання нових серійних видів техніки.

9. В агрокліматичних умовах Херсонської області аграрним підприємствам доцільно мати фондозабезпеченість у діапазоні понад 510 тис. грн. ОВФ на 100 га с.-г. угідь. Саме в цьому діапазоні забезпечується найбільший рівень прибутку на 100 га с.-г. угідь та відповідно найвищий рівень рентабельності. Вважаємо, що оптимальний обсяг ОВФ в розрахунку на 1 середньооблікового працівника для с.-г. підприємств Херсонської області (або фондоозброєність праці) повинен бути більшим, ніж 150 тис. грн.

10. З ростом фондооснащеності працівників відбувається поступове підвищення рівня рентабельності виробництва (за вирівняними значеннями). Коефіцієнт детермінації цієї залежності дорівнює 0,56. Наведене дослідження дозволяє зробити висновок про те, що ефективність виробництва в достатній мірі залежить від фондооснащеності, але на неї мають вплив і інші фактори (наприклад, спосіб організації виробництва, рівень кваліфікації кадрів, використання інноваційних розробок, ступінь зношеності основних засобів). Вважаємо, що основним фактором, який впливає на ефективність використання основних засобів у даний час (крім недостатнього рівня фондооснащеності) є наявність значної частки застарілих засобів праці.

11. Важливим напрямом підвищення ефективності забезпечення сільськогосподарського виробництва основними засобами є розвиток вітчизняного машинобудування. Для його підтримки необхідно на державному рівні вирішити питання надання сільгосптоваровиробникам довгострокових здешевлених кредитів на термін до 6-10 років для придбання техніки. Нами визначено, що підприємствам, які виготовляють сільськогосподарську техніку, доцільно створювати фірмові технічні центри в області свого розміщення, що виправдано економічно. Ринок технічних засобів та інженерно-технічних послуг має формуватися в напрямі створення та розвитку регіональних фірмових технічних центрів, торгово-технічних центрів, фірмових магазинів з реалізації технічних засобів і запасних частин до них, машинно-технологічних формувань різних форм власності з надання виробничих послуг сільськогосподарським товаровиробникам, прокатних пунктів, структур вторинного ринку.

12. Організаційно-економічний механізм підвищення економічної ефективності використання основних засобів включає стратегію стабілізації та зростання виробництва основних засобів; базується на державній підтримці сільськогосподарського товаровиробника для його економічного зміцнення, підвищенні рівня платоспроможності; зміцненні матеріально-технічної бази шляхом застосування економічних і законодавчо-правових важелів, а також виділенні бюджетних цільових коштів на придбання техніки й освоєння прогресивних технологій виробництва продукції; на формуванні цивілізованого ринку техніки, фінансово-кредитній підтримці ринку основних засобів та агротехнічних послуг, нових організаційних формах використання техніки.

Комплексне застосування в практиці аграрними підприємствами Херсонської області результатів даного дисертаційного дослідження сприятиме покращенню їх забезпеченості основними засобами, поліпшенню їх стану та складу, підвищенню економічної ефективності використання.

Публікації автора:

1. Мармуль Л.О., Федорчук О.М. Лізинг – один із шляхів набуття та оновлення основних засобів // Таврійський науковий вісник: Збірник наукових праць. Вип.35.- Херсон: Айлант. 2004. С. 140-143 (автору належить збір, обробка, аналіз даних та висновки).

2. Федорчук О.М. Методичні підходи оцінки ефективності функціонування основних засобів в АПК // Методичні основи сучасного дослідження в сучасній економіці // Матеріали Міжнародної науково-теоретичної конференції. – В 3-х ч., – Житомир: Вид-во “Державний агроекологічний університет”, 2005. – Ч.2.- С. 173-177.

3. Федорчук О.М. Проблеми та перспективи розвитку лізингових відносин в АПК // Збірник наукових праць Луганського національного аграрного університету. Вип.34/46.- Луганськ, 2004.- С. 350-353.

4. Федорчук О.М. Машинно-технологічні станції як прогресивна організаційна форма використання техніки // Таврійський науковий вісник: Зб. наук. пр. – Херсон: ХДАУ. - 2003. - Вип. 30.- С. 232 – 235.

5. Федорчук О.М. Економічна ефективність використання та відтворення основних засобів в аграрних підприємствах // Таврійський науковий вісник: Зб. наук пр. - Херсон: ХДАУ. - 2005. - Вип. 42.- С. 247 – 253.

6. Федорчук О.М., Мармуль Л.О. Особливості розвитку кредитування в АПК // Зб. мат. наук.-пр. конф. «Стратегія економічного та соціального розвитку Херсонської області до 2011 року та механізми її реаліізації».- Херсон: ХДТУ, 2004. - С.142-143 (особистий внесок здобувача – аналіз та оцінка стану кредиту-вання сільського господарства Херсонської області).