Библиотека диссертаций Украины Полная информационная поддержка
по диссертациям Украины
  Подробная информация Каталог диссертаций Авторам Отзывы
Служба поддержки




Я ищу:
Головна / Філологічні науки / Германські мови


Бєлих Оксана Миколаївна. Шляхи реалізації аспектуальної семантики в сучасній німецькій мові. : Дис... канд. наук: 10.02.04 - 2008.



Анотація до роботи:

Бєлих О. М. Шляхи реалізації аспектуальної семантики в сучасній німецькій мові.– Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата філологічних наук за спеціальністю 10.02.04 – германські мови.– Львівський національний університет імені Івана Франка.– Львів, 2007.

Дисертація присвячена вивченню аспектуальної категорії сучасної німецької мови з позицій теорії комунікативних актів на прикладах німецькомовної художньої прози, а також текстів наукової та економічної тематики. Такий підхід дає змогу визначити і сформулювати теоретичні засади щодо категорій акціональності й аспектуальності, виявити сутність видової структури дієслова в сучасній німецькій мові, простежити та проаналізувати приклади аспектуальності у різножанрових текстах, здійснити зіставне дослідження аспектуальних й акціональних вербальних лексем у різножанровому дискурсі.

Аналіз аспектуальної семантики дієслів у різножанрових текстах і дискурсах дає підстави вважати цю лінгвістичну категорію складною, змінною, полісемантичною та поліфункціональною. Це стосується різних дієслівних форм, часових категорій і текстових кореляцій. Деякі із зафіксованих і проаналізованих нами дієслівних форм, термінативних чи атермінативних, функціонують плідно, є частотними в сучасній німецькій мові, хоча деякі – рідковживаними, зустрічаються переважно в художніх текстах, особливо в сучасній німецькій художній літературі.

У всіх часових формах спостерігаємо сумісність відносин між термінативністю / атермінативністю, досягненням / недосягненням межі дії. Моделі термінативість – досягнення межі дії (Т – ДМД) та атермінативність – недосягнення межі дії (Ат – НДМД) кваліфікуємо як звичайні, немарковані, вони є первинні і вживаються найчастіше. Моделі атермінативність – досягнення межі дії (Ат – ДМД), термінативність – недосягнення межі дії (Т – НДМД) вважаємо маркованими, вони є вторинними, такими, що вживаються рідше. Акціональне значення перших двох моделей можна розкрити без особливих маркерів чи схем, тоді як наявність таких особливостей обов’зкова при визначенні акціонального значення двох маркованих моделей.

У дисертації наведене теоретичне узагальнення і нове вирішення наукової проблеми, що виявляється: у поглибленому вивченні категорії аспектуальності в ракурсі взаємодії компонентів мовного та позамовного змісту; у визначенні та формулюванні теоретичних засад категорії аспектуальності; у аналізі прикладів аспектуальності у різножанрових дискурсах та здійсненні зіставного аналізу дієслівних лексем.

Категорія аспектуальності, яка стосується різних дієслівних форм, часових категорій і текстових кореляцій, є складною, полісемантичною та поліфункціональною. Одні із зафіксованих та проаналізованих нами дієслівних форм (термінативних чи атермінативних) відзначаються частотністю, інші є рідковживаними, реалізуються переважно в художніх текстах.

Результати аналізу показують, що способи дії є основними носіями акціональності. Сюди належать прості, похідні і складні дієслова. Крім того, існують інші додаткові лексичні та семантичні засоби вираження акціональності (прикметники, прислівники, допоміжні дієслова, повторюваність дієслів). Два члени акціональної опозиції термінативність / атермінативність у реалізації аспектуального значення досягнення / недосягнення межі дії функціонують не в однаковій мірі. Акціональні опозиційні структури в мові реалізують різне лексико-граматичне значення і стосуються, передусім, дієслів та лексичних засобів. У способах дії дієслів зафіксовано, що лексично термінативні дієслова реалізують досягнення межі набагато частіше (98 %), ніж атермінативні дієслова – недосягнення межі (46 %).

Аналіз термінативних / атермінативних дій виявив аналогічну картину. У термінативних діях досягнення межі дії становить 97 % (477 із 494 прикладів), а при атермінативних – недосягнення межі дії лише 47 % (88 із 189 прикладів). Це свідчить про те, що атермінативність слід розглядати як слабкий немаркований член акціональної опозиції термінативність / атермінативність, а термінативність – як сильний. Аспектуальні категорії беруть на себе функцію представлення результативних дієслівних подій. Немарковане атермінативне дієслово, як і позначена ним дія, може досягнути межі через поступове розширення синтагми на рекціональному чи предикативному рівнях. Аналіз засвідчив, що немає суттєвої різниці у частотності вживання аспектуального значення досягнення / недосягнення межі дії між відносними й абсолютними часовими формами. У відносних часах досягнення межі дії становить 92 % прикладів, у абсолютних – 83 %.

Граматична релевантність акціональної опозиції термінативність / атермінативність, а також досягнення / недосягнення межі дії здійснюється всупереч дієслівним формам, серед яких із можливих чотирьох є лише дві моделі відносин між опозицією термінативність / атермінативність і досягнення / недосягнення межі дії (1.2.2.).

Як підсумок теоретично-аналітичних екскурсів зазначимо, що у всіх часових формах спостерігаємо сумісність відносин між термінативністю / атермінативністю, досягненням / недосягненням межі дії. Моделі Т – ДМД (термінативність – досягнення межі дії) та Ат – НДМД (атермінативність – недосягнення межі дії) кваліфікуємо як звичайні, немарковані, оскільки вони є первинні і вживаються найчастіше. Моделі Ат – ДМД (атермінативність – досягнення межі дії), Т – НДМД (термінативність – недосягнення межі дії) вважаємо маркованими – є вторинними, такими, що вживаються рідше. Акціональне значення перших двох моделей можна розкрити без особливих маркерів чи схем, тоді як наявність таких особливостей обов’язкова для визначення акціонального значення двох маркованих моделей.

Опозиція термінативність / атермінативність пояснює більшість акціонально-релевантних синтаксичних явищ та їхню семантичну диференціацію (єдине значення Partizip I, значення Partizip II в ролі обставини, означення, його взаємодія із допоміжними дієсловами при утворенні часових форм). Ця опозиція пояснює також вибір допоміжного дієслова haben чи sein у перфекті.

Семантичну опозицію термінативність / атермінативність розглядаємо як семантичне значення дієслівних фраз, оскільки, з одного боку, акціональне значення дієслів визначається згідно з певною синтагматичною конструкцією, а з іншого синтаксична релевантність (наприклад значення дієприкметника ІІ у різних позиціях) акціонального значення дієслів розглядається однаково з комплексними дієслівними фразами.

Аналіз часових форм досліджуваних текстів дає змогу констатувати, що акціональна опозиція у темпоральній системі є єдиним засобом вираження акціональності, яка є повністю систематизована і члени якої (завершеність / незавершеність), крім акціональної різниці, не мають ніяких лексично-семантичних відмінностей. Відносно частотності вживання лексично термінативних дієслів, модель Т – ДМД (термінативність – досягнення межі дії) є звичайним явищем, а модель Т – НДМД (термінативність – недосягнення межі дії) – винятком. Співвідношення моделей Ат – НДМД (атермінативність – недосягнення межі дії), Ат – ДМД (атермінативність – досягнення межі дії) від лексично атермінативних дієслів є врівноваженим. Форми теперішнього часу з лексичними інтенсифікаторами і модифікаторами термінативності виражають потенційну межу дії, тоді як перфект в основному орієнтований на реальну межу (абсолютну і відносну), залежно від додаткової аспектуальної обробки висловлювання. Претерит термінативних дієслів виражає, зазвичай, реальну межу, а функція атермінативних дієслів безпосередньо залежить від текстових особливостей. Отже, значення досягнутої / недосягнутої межі дії здійснюється в тісній взаємодії засобів лексичного та морфологічного рівнів мови.

Значення сумарного результату, яке виражається перфектом з іменником у множині, є однією із семантичних функцій перфекта. Ітеративність також виражається претеритом і теперішнім часом, де претериту властива передача звичайних, типових дій, які повторюються, оскільки такі значення входять до категоріального спектра цієї форми. Теперішній час у такій функції виступає як форма для транспозиції з набуванням додаткових експресивно-оцінних конотацій.

В окремих випадках претерит і презенс виступають як функціональні синоніми, хоча кожна з форм накладає свій відбиток на спосіб представлення часового узагальнення: презенс представляє “загальні істини” як дійсні “для максимально розширеного плану теперішнього”, а претерит виражає те, що відбувається постійно, на прикладі одного конкретного факту (того, що відбувся); конкретність ситуації в цілому при цьому поєднується з метафоричною локалізованістю прикладу.

Здійснено спробу дослідити проблему зв’язку лексико-граматичної категорії аспектуальності з дієприкметниками І та ІІ як на парадигматичному, так і на синтагматичному рівнях. Результати показали, що цей зв’язок відбувається з такими компонентами аспектуальності, як категорія термінативності / атермінативності й категорія досягнення / недосягнення межі дії. Дієприкметникам сучасної німецької мови властиве таке протиставлення. У Partizip I можливі лише ті випадки, які призводять до недосягнення межі дією. У дослідженні ми спостерігали обидві моделі Ат – НДМД (атермінативність – недосягнення межі дії) та Т – НДМД (термінативність – недосягнення межі дії), причому перша модель переважає у частоті вживання. З аспектологічної точки зору Partizip I розглянуто як суто імперфективну форму, яка завжди передбачає недосягнення межі дії. У Partizip II спостерігаємо лише звичайні моделі (Т – ДМД (термінативність – досягнення межі дії), Ат – НДМД (атермінативність – недосягнення межі дії)), серед яких Т – ДМД (термінативність – досягнення межі дії) є частотною. Таку закономірність пояснюємо тим, що Partizip II може мати два різних значення, а саме: Partizip II від термінативних дієслів чи дієслівних фраз означає завершення дії, а від атермінативних – передумову завершення і стан цієї дії.

Можливість формування в пасиві того чи іншого загального аспектуального значення визначається значенням дієслова, семантикою об’єкта дії, а також комунікативними цілями. Актив і пасив мають суттєві розбіжності не лише в засобах вираження, але й у змісті аспектуальних значень. В активних конструкціях краще виражені початкова та середня фази дії, а в пасивних – кінцева. Аспектуальність обмежує утворення та функціонування пасиву. Дослідження мовної фактури прикладів у дискурсі виявило факти впливу семантики пасиву на формування в пасивному стані значення досягнутості дією внутрішньої межі. Таке значення досягнутості дією внутрішньої межі формується у випадках, коли у зіткненні аспектуальних характеристик дієслова і пасиву процесуальність другого приглушується, нейтралізується. Результативний пасив виявляє стан предмета, що настав у результаті спрямованої на нього дії, виконаної іншою особою.

Екстраполяція матеріалів і висновків дисертації в навчальний процес сприятиме його якісній лінгвометодичній організації, кращому засвоєнню складних проблем німецької граматики, реалізації завдань перспективної філологічної науки.

Вважаємо, що майбутні дослідження категорії виду в сучасній німецькій мові можуть здійснюватися на основі аналізу окремих жанрів публіцистичного, законодавчого, неофіційного дискурсів тощо як у зіставному аспекті, так і з урахуванням окремого прагматичного типу висловлювання.

Важливим завданням у зіставному аспекті став би аналіз акціонального значення дієслівних фраз та їх недієслівних способів вираження на лексичному і на рекціональному рівнях та відповідний зв’язок між собою. Тут можуть бути корисними паралельні переклади одних і тих самих текстів з однієї мови на іншу.

Оскільки модель Т-Ат (термінативність – атермінативність), ДМД-НДМД (досягнення межі дії – недосягнення межі дії) не може виявити загальне вживання дієслів sein та haben при утворенні перфекта, то з точки зоку акціональності, вважаємо, це завданням для майбутніх досліджень.

Усі виявлені дієслівні й дієприкметникові форми в їх різноманітній вербальній структурі, семантичних варіаціях, структурних моделях і різножанрових кореляціях заслуговують на ретельне вивчення з позицій дієслівної організації, семантичної поліфонії, а також відповідних дискурсних стратегій.

Визначення адекватної акціональної опозиції для пояснення різниці між абсолютними та відносними часами і відмежування цієї опозиції від моделі, яка використовується у дослідженні розвитку функціональної системи дієслівних форм, – усе це може стати предметом подальших студій сучасної німецької мови з точки зору різних дискурсних стратегій.

Публікації автора:

  1. До історії питання про категорію виду у німецькій мові // Матеріали XLII наук. конф.– Луцьк: РВВ “Вежа” Волин. держ ун-ту ім. Лесі Українки, 1996.– С. 211. Співавтор: к. ф. н., доц. Луцишин Т. П.

  2. Порівняння видових значень дієслів у німецькій та українській мовах // Наук. вісн. ВДУ ім. Лесі Українки. Філол. науки (романо-германська філол.).– 1998.– № 3.– С. 5557. Співавтор: к. ф. н., доц. Луцишин Т. П., Капітанюк Т. М.

  3. Категорія виду в німецькій мові: теоретичні аспекти, дискурсна функціональність // Лінгво-дидактичний плюралізм навчального процесу з іноземних мов у вищих навчальних закладах: Зб.– Т., 1999.– С. 5153.

  4. Категорія аспектуальності в німецькій мові: функціонально-семантичні аспекти // Наук. записки Тернопільського держ. пед. ун-ту ім. В. Гнатюка: Сер. Мовознав.– 2000.– № 1.– С. 9093.

  5. Категорія виду в сучасній німецькій мові: концептуальні питання теорії та німецько-української контрастивістики // Наук. вісн. ВДУ ім. Лесі Українки.– 2000.– № 2.– С. 115117.

  6. Зв’язок лексико-граматичної категорії аспектуальності з дієприкметниками в сучасній німецькій мові // Наук. вісн. ВДУ ім. Лесі Українки.– 2001.– № 13.– С. 8790.

  7. Питання класифікації дієслів сучасної німецької мови за семантичними критеріями // Наук. вісн. ВДУ ім. Лесі Українки.– 2004.– № 3.– С. 147152.

  8. Акціональне значення поняття “Межа дії” // Матеріали ХIV Міжнар. наук. конф. “Мова і культура” (2024 черв. 2005).– К.: Вид. дім Дмитра Бураго.– 2005.– Т. 2.– С. 166171.

  9. Cпособи дії в німецькій вербальній системі // Проблеми сучасного перекладознавства: Матеріали міжвузівського наук. семінару.– Луцьк: ПВД “Твердиня”, 2006.– С. 3940.

  10. Аспектуальність як лінгвістична категорія в методичних працях з економіки (на матеріалі німецькомовних джерел): Зб. наук. пр. / Відп. ред. Н. М. Корбозерова / Київ. нац. лінгв. ун-т.– К.: Вид. центр КНЛУ.– Вип. 16.– 2006.– С. 814.