Анотація до роботи:

Синіговець І.В. Швидкісно-силова підготовка волейболістів 15 – 17 років з урахуванням ігрового амплуа. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата наук з фізичного виховання і спорту за фахом 24.00.01 – Олімпійський і професійний спорт.

– Національний університет фізичного виховання і спорту України. Київ, 2006.

Дисертація присвячена удосконаленню швидкісно-силової підготовки волейболістів 15 – 17 років на підставі диференціації тренувальних впливів для кожного ігрового амплуа.

Методи досліджень: аналіз літератури, педагогічне спостереження, педагогічний експеримент, педагогічне тестування, антропометрія, фотометрія, міотонометрія, математико-статистичні. У дослідженнях взяли участь 362 волейболісти 15 – 17 років.

Виявлено достовірні розходження в показниках антропометрії, фізичної підготовленості, опорно-ресорної функції стопи, тонусу м’язів нижніх кінцівок у волейболістів різного ігрового амплуа 15 – 17 років.

Уперше ідентифіковано кількісні характеристики виконання технічних прийомів, а також визначено найбільш важливі фактори, що характеризують стан окремих систем організму у волейболістів різного ігрового амплуа.

Розроблено програму фізичної підготовки, а також модельні характеристики та оціночні шкали для кожного ігрового амплуа волейболістів 15 – 17 років.

Результати дослідження знайшли практичне застосування у навчально-тренувальному процесі волейболістів. Запропонована програма удосконалення фізичної підготовки довела свою ефективність. Про це свідчать достовірні відмінності показників швидкісно-силової підготовленості у контрольній та експериментальній групах.

1. Аналіз вітчизняних та зарубіжних літературних джерел, вивчення методики тренування волейболістів 15 – 17 років на сучасному етапі свідчать про те, що реалізація технічних дій волейболістів с урахуванням їх ігрового амплуа потребує високого прояву швидкісно-силових здібностей. Встановлено, що швидкісно-силова підготовка, як компонент фізичної підготовки, нині проводиться без урахування специфіки змагальної діяльності різних ігрових амплуа.

2. У результаті експериментальних досліджень вивчені морфологічні особливості та показники швидкісно-силової підготовленості, стан тонусу м'язів нижніх кінцівок і опорно-ресорні властивості стоп волейболістів 15 – 17 років. Абсолютні значення досліджуваних показників свідчать про те, що між волейболістами 15 і 16 років розходження не достовірні (Р<0,05), а між волейболістами 15 і 17 років у більшості досліджуваних показників були виявлені достовірні розходження (Р>0,05).

3. Установлено, що волейболісти 15-16 років різних ігрових амплуа мають достовірні розходження в показниках: антропометрії, швидкісно-силовий підготовленості, міотонометрії, опорно-ресорної функції ступні (Р<0,05). Між нападаючими амплуа першого та другого темпу достовірних розходжень у досліджуваних показниках не було виявлено (Р>0,05). Найбільша кількість достовірних розходжень спостерігалася між нападаючими амплуа обох темпів і ліберо.

4. У результаті аналізу змагальної діяльності встановлено, що в середньому за гру нападаючі першого темпу виконують: блокування – 43 %, нападні дії – 22 %, подача – 13 %, друга передача – 10 %, захисні дії – 9 %, прийом м'яча після подачі – 3 %; нападаючі другого темпу: блокування – 24 %, нападні дії – 21 %, прийом м'яча після подачі – 18 %, захисні дії – 17 %, подача – 11 %, друга передача – 9 %; зв’язуючі: виконання другої передачі – 55 %, блокування – 17 %; захисних дій – 13%, подача – 9 %, нападаючі дії – 4 %, прийом м'яча з подачі – 2 %; ліберо: захисні дії – 49 %, прийом м'яча з подачі – 42 %, друга передача – 9 %.

5. Виявлені основні фактори у структурі підготовленості волейболістів для кожного з амплуа. Провідним фактором у структурі спеціальної підготовленості нападаючих першого і другого темпу є «здатність до виконання ударних рухів», що становить 15,6 і 16,9 % загальної дисперсії вибірки. До цього фактора належать показники: метання набивного м'яча масою 1 кг сидячи, стоячи та в стрибку, а також показники довжини тіла, маси тіла, довжини нижніх, верхніх кінцівок і ступні.

У зв’язуючих гравців провідний фактор – «силова витривалість», що становить 14,1 % загальної дисперсії вибірки. В даний фактор увійшли такі показники: підтягування на поперечині, згинання-розгинання рук в упорі лежачи, біг зі зміною напрямку 92 м.

У ліберо провідний фактор – «швидкісна сила», що становить 14,1 % загальної дисперсії вибірки. Найбільш значимі показники в цьому факторі: біг зі зміною напрямку 65 м, присідання протягом 20 с, вистрибування із присіду протягом 20 с, піднімання тулуба в сід протягом 20 с. Отримані фактори стали підгрунтям розробки програми фізичної підготовки з урахуванням розходжень досліджуваних показників кожного з амплуа.

6. Інформативні показники швидкісно-силової підготовленості волейболістів кожного ігрового амплуа, для оцінки яких розроблені шкали оцінювання та математичні моделі підготовленості у вигляді рівнянь регресії для кожного з амплуа. З метою контролю показників опорно-ресорних властивостей ступні, тонусу і скорочувальної здатності м'язів нижніх кінцівок розроблені оцінні шкали досліджуваних показників для кожного ігрового амплуа. В навчально-тренувальний процес волейболістів був включений комплекс фізичних вправ для зміцнення м'язів нижніх кінцівок, що беруть участь в утриманні склепіння ступні.

7. Розроблена програма фізичної підготовки волейболістів 15 – 17 років, відмінною рисою якої є зміна розподілу часу використання фізичних вправ різного спрямування у підготовчому періоді річного циклу тренування, що сприяють розвитку швидкісно-силових здібностей кожного ігрового амплуа, підвищенню опорно-ресорних властивостей ступні, тонусу і скорочувальних здібностей м'язів нижніх кінцівок. Розподіл часу, відведеного на ЗФП, у волейболістів різного ігрового амплуа був таким: на розвиток найбільш значущого фактора для кожного з амплуа – 40 %, двом наступним – по 20 %, іншим – по 10 % загального обсягу часу, виділеного стандартною програмою.

Розподіл часу, відведеного на СФП, здійснювався за таким принципом: 80 – 90 % – на розвиток спеціальних фізичних якостей, необхідних для ефективного виконання найбільш важливих технічних дій кожного з амплуа, а 10 – 20 % – розвитку всіх інших.

8. Експериментально доведена ефективність розробленої програми фізичної підготовки з урахуванням ігрового амплуа волейболістів. В експериментальній групі середні значення показників силових і швидкісно-силових здібностей волейболістів статистично вірогідно виросли (P<0,05). Відзначено прогресуючу динаміку поліпшення опорно-ресорних властивостей ступні: висота склепіння ступні збільшилася від 0,5 до 2,5 мм. У контрольній групі, що займалася за загальноприйнятою програмою для ДЮСШ, не були виявлені статистично достовірні зміни в досліджуваних показниках протягом експериментального періоду. Вивчення опорно-ресорних властивостей ступні волейболістів нападаючих амплуа першого та другого темпу контрольної групи показало незначне зменшення висоти склепіння та відповідно плюсневого і п'яткового кутів. Даний факт підтверджує надмірність навантаження на кістково-м'язовий апарат нижніх кінцівок волейболістів атакуючих амплуа.

9. Практичне використання розробленої нами програми диференційованої фізичної підготовки волейболістів 15 – 17 років у підготовчому періоді річного циклу дозволяє істотно підвищити ефективність тренувального процесу на підставі зміни обсягу і спрямованості підготовки залежно від специфіки змагальної діяльності ігрових амплуа.

Перспективи подальших досліджень пов'язані з розробкою диференційованої програми фізичної підготовки з урахуванням ігрового амплуа висококваліфікованих волейболістів протягом року.

Публікації автора:

1. Синіговець І.В. Критерії оцінки фізичної підготовки юних волейболістів на етапі початкової базової підготовки // Педагогіка, психологія та медико- біологічні проблеми фізичного виховання і спорту. – Харків: ХХПІ, 2004. – № 10. – С. 18–24.

2. Синиговец И.В. Критерии оценивания показателей опорно-рессорной функции стопы волейболистов на этапе специализированной базовой подготовки // Физическое воспитание студентов творческих специальностей. – Харьков: ХГАДИ (ХХПИ), 2005. – № 5. – С. 45–50.

3. Синіговець І.В. Особливості контролю швидкісно-силової підготовленості волейболістів 15 – 17 років з урахуванням ігрового амплуа // Молода спортивна наука України. – Львів, 2006. – Вип. 10. – Т. 2. – С. 401–406.

4. Синіговець І.В. Моделювання швидкісно-силової підготовленості волейболістів 15 – 16 років різного ігрового амплуа // Вісник Чернігівського державного педагогічного університету імені Т.Г. Шевченка. – Чернігів: ЧДПУ, 2006. – № 35 – С. 160–163.

5. Синіговець І.В., Соломко О.А. Критерії оцінки фізичної підготовленості юних волейболістів у системі спортивного відбору // Вісник Чернігівського державного педагогічного університету імені Т.Г. Шевченка. – Чернігів: ЧДПУ, 2002. – №16. – С. 80–83. Особистий внесок здобувача полягає в проведенні досліджень та аналізі отриманих результатів.

6. Синиговец И.В. Биомеханический контроль опорно-двигательного аппарата волейболистов в процессе занятий различной силовой направленности // Междунар. науч. конгресс «Современный олимпийский спорт и спорт для всех». – Алматы, 2004. – С. 313–314.

7. Сергиенко К.Н., Синиговец И.В. Биомеханический мониторинг состояния опорно-рессорной функции стопы юных волейболистов // IХ Міжнародний науковий конгрес «Олімпійський спорт і спорт для всіх». – К., 2005 – С. 281. Внесок здобувача полягає в систематизації даних, узагальненні і формулюванні висновків.

8. Синиговец И.В. Морфологические особенности волейболистов в возрасте 15 – 17 лет в зависимости от игрового амплуа // IХ Міжнародний науковий конгрес «Олімпійський спорт і спорт для всіх». – К., 2005 – С. 281.

9. Синиговец И.В., Сергиенко К.Н. Биомеханический контроль опорно-рессорной функции стопы волейболистов на этапе специализированной базовой подготовки // Проблемы и перспективы развития спортивных игр в высших учебных заведениях: Сб. статей/ Под ред. Ермакова С.С. Электронная научная конференция. – Харьков: ХГАДИ, 2005. – С. 38–40. Особистий внесок здобувача полягає в проведенні досліджень, обробленні, систематизації та узагальненні результатів.

10. Синіговець І.В. Дослідження біомеханічних особливостей нижніх кінцівок волейболістів на етапі спеціалізованої базової підготовки // Теорія і методика фізичного виховання і спорту. – 2005. – № 2– 3. – С. 107–109.