Зінько Віктор Миколайович. Сільська округа міст європейського узбережжя Боспору Кіммерійського (VI-I ст. до н.е.) : дис... д-ра іст. наук: 07.00.04 / НАН України; Інститут археології. - К., 2006.
Анотація до роботи:
Зінько В.М. Сільська округа міст європейського узбережжя Боспору Кіммерійського (VI-I ст. до н.е.) – Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора історичних наук за спеціальністю 07.00.04 – археологія. – Інститут археології НАН України, Київ, 2006.
У дисертації досліджується історія сільськогосподарських територій боспорських міст в античну добу на західному узбережжі Керченської протоки. Вивчення усіх доступних наративних, епіграфічних, археологічних, нумізматичних, палеогеографічних, палеофауністичних і палеоботанічних джерел дозволило відтворити історію сільських округ міст європейської частини Боспору Кіммерійського у VI – I ст. до н.е., проаналізувати їх основні структурні елементи та роль в економіці Боспорської держави.
Протягом шести хронологічних етапів досліджується просторова організація хори боспорських міст, етно-соціальна стратифікація сільського населення, його господарська діяльність та духовна культура, аналізуються причини і характер давньогрецької колонізації західного узбережжя Боспору Кіммерійського; розглядається процес становлення і розвитку міст-полісів та навколишніх сільських округ; простежується формування території Боспорської держави, структура земельних володінь міст, показані головні галузі сільського господарства полісів; палеоекологія регіону і палеоекономічні моделі хори боспорських полісів.
Протягом кількох століть, з часу виникнення у VI ст. до н.е. і до втрати свого статусу у першій половині I ст. до н.е., полісне землеволодіння займало одне з основних місць у сільському господарстві та економіці Боспору. Саме у сільській окрузі міст-полісів відбулось становлення і розвиток античного сільського господарства і формування греко-варварських контактів, які багато у чому визначили подальший історичний розвиток регіону. У цьому процесі виділяється шість хронологічних етапів, для яких характерні певні особливості.
У першій половині VI ст. до н.е. грецькими колоністами на західному узбережжі протоки засновується кілька апойкій, основним заняттям мешканців яких було сільське господарство. Незважаючи на обмежений контингент першопоселенців і невеликі розміри населених пунктів, навряд чи слід піддавати сумніву, як це роблять деякі дослідники, що спочатку це були самостійні античні поліси. У цей же I етап існування полісів (із часу заснування і до останньої чверті VI ст. до н.е.) їх земельні володіння були незначними – всього кілька кілометрів прибережної смуги і долини приморських рік, на яких не відомо будь-яких постійних споруд. Тільки через 50-60 рр. виводились сільські висілки, що розташовувались на межах полісних землеволодінь. Основну масу мешканців хори на II етапі (остання чверть VI – перша чверть V ст. до н.е.), як власне і мешканців міст складали вільні землероби, досить низького достатку, які володіли невеликими ділянками і обробляли їх самотужки.
Після бурхливих подій початку V ст. до н.е. Боспор вступає у III етап розвитку (друга чверть V – початок IV ст. до н.е.) і вже до середини V ст. до н.е. негативні явища у житті полісів були подолані. Землі у навколишніх містах залишались власністю їх громадянських общин, а головну масу сільських мешканців тут складало вільне населення, яке обробляло невеликі приватні земельні ділянки. Певну частину сільської округи складали загальнополісні та храмові землі. На хорах міст здебільшого розміщувались невеликі поселення з досить незначним господарством, яке складалось із дво- трикамерних наземних житлових будинків із господарським двором і невеликими прибудовами. Ці невеликі сільські господарства – ойкоси, характерні як для малих поселень, так і для досить великих населених пунктів, які були центрами територіальних частин міської хори. Будь-які оборонні споруди чи укріплення споруд не зафіксовані, за винятком тетрапіргії останньої чверті V ст. до н.е. на хорі Німфея.
Об’єднання під владою Спартокідів значних територіальних просторів і завоювання Феодосії стало поворотним пунктом в історії Боспору. Протягом IV етапу (перша чверть IV – перша третина III ст. до н.е.) стрімко зростає кількість сільських поселень і відбувається реорганізація сільськогосподарських територій держави. Сільські округи міст залишаються однією з головних складових Боспорського царства, вони також переживають в період бурхливого розвитку, але зі своїми особливостями, які дають підстави виділити три стадії.
Просторова структура сільської округи складається з приватних ділянок, загальнополісних і храмових земель, розташованих на різних територіальних частинах хори і контрольованих одним великим поселенням, з невеликими поселеннями і окремими садибами, що тяжіли до нього. Бурхливе зростання сільського населення знову призводить до тимчасового використання землянок. Одночасно з’являються і великі сільські садиби з типово грецьким замкненим плануванням. Однак, поки що немає підстав говорити про переважання на хорі міст великої земельної власності, хоча поява великих сільських садиб опосередковано свідчить про процес розшарування. Головними галузями сільського господарства у цей період, як і в попередній, було вирощування зерна і скотарство.
Головним проявом етнічних процесів у сільських округах міст у період найбільшого розквіту було продовження міксації різних етнічних груп грецького і варварського населення. Населення хори за своїм складом мало чим відрізнялось від міських мешканців і являло собою здебільшого єдину спільноту – “боспорян”, яка виникла у результаті процесу змішування різних грецьких і варварських етнічних груп. Загальна градація правових статусів цього сільського населення видається досить близькою як для полісів Північного Причорномор’я, так і для класичних полісів Греції.
Завершується цей період погіршенням воєнно-політичного стану навколо Боспору наприкінці IV – у першій третині III ст. до н.е., який пов’язаний з пересуванням варварських племен у степах Північного Причорномор’я. Все це, а також поступова зміна клімату і значні природні катаклізми призвело до кризових явищ в економіці Боспору, які у першу чергу проявились в руйнуванні просторової організації міських хор зони протоки і розладу сільського господарства. На кілька десятиліть життя у сільській окрузі міст завмирає, а населення концентрується у містах.
Потім настає V етап (друга третина III – друга половина II ст. до н.е.), коли відроджуються лише окремі поселення міських хор. У другій половині III ст. до н.е. становище дещо нормалізується, кризу було подолано і завершується процес структурної перебудови у галузях сільського господарства. Одне з провідних місць на хорі міст займає виноробство. Боспорське царство входить у період порівняно стабільного розвитку, який тривав до кінця II ст. до н.е.
Проте, наприкінці II – у першій половині I ст. до н.е. (VI етап), коли Боспор знову переживає важкі часи, проводиться політика створення укріплених поселень, де власники ділянок, виділених із царських земель за поточну військову службу, виплачували податок до царської скарбниці. У першій половині I ст. до н.е. на Боспорі закінчується процес формування основних елементів земельних відносин, характерний для розвитку елліністичних монархій, який юридично закріплює верховенство царської власності на всю землю у державі. Створення і юридичне оформлення розвинутої системи царського землеволодіння, кардинально обмежувало об’єктивне прагнення боспорських міст до більшої самостійності і сприяло відмиранню полісного землеволодіння на Боспорі Кіммерійському.
Публікації автора:
Монографії:
Зинько В.Н. Хора боспорского города Нимфея // Боспорские исследования. – Вып.IV. – Симферополь-Керчь, 2003. – 316 с.
Коллективні монографіїи:
Scholl T., Zin’ko V. Archaeological Map of Nymphaion (Crimea). – Warsaw: Institute of Archaeology and Ethnology Polish Academy of Sciences, 1999. – 126 p.
Статті у фахових виданнях:
Зинько В.Н. Население хоры Боспора и Херсонеса в IV – нач.III вв. до н.э. // Материалы по археологии, истории и этнографии Таврии. – Вып.III. – Симферополь: Таврия, 1993. – С. 239-244.
Зинько В.Н. Охранные археологические исследования в Керчи 1992 г. // Боспорский сборник. – Вып.4. – М., 1994. – С. 153-158.
Зинько В.Н., Соловьев С.Л. Раскопки на поселении Героевка-2 в 1992 году // Боспорский сборник. – Вып.4. – М., 1992. – С. 159-163.
Зинько В.Н. Охранные археологические исследования г. Керчи // Археологические исследования в Крыму. 1993 год. – Симферополь, 1994. – С. 124-129.
Solov’ev S.L., Zin’ko V.N. Research on the chora of Nymphaion – study problems. //Archeologia. – XLV (1994). – Warszawa, 1995. – Р. 73-78.
Зинько В.Н. Некоторые итоги изучения сельской округи античного Нимфея. // Материалы по археологии, истории и этнографии Таврии. – Вып. V. – Симферополь: Таврия, 1996. – С. 12-20.
Зинько В.Н., Аветиков А.А. Монеты из раскопок культового здания северо-западного района Пантикапея // Проблемы истории, филологии и культуры. – Москва-Магнитогорск, 1996. – Вып. Ш. – С. 71-74.
Zin’ko V.N. Geroevka-2. A rural settlement in the chora of Nymphaion (ancient period).// Archeologia. – XLVII (1996). – Warzawa, 1997. – P. 85-94.
Зинько В.Н. Охранные археологические исследования на хоре Нимфея. // Археологические исследования в Крыму. 1994 год. – Симферополь, 1997. – C. 119-124.
Зинько В.Н. Охранные исследования некрополя Нимфея. // Бахчисарайский историко-археологический сборник. – Вып.1. – Симферополь, 1997. – C. 67-75.
Scholl T.,Zin’ko V. Archeologiczna mapa Nymphaion // Kwartalnik historii kultury materialnej. – XLV. – NR 1. – Warszawa, 1997. – P. 61-65.
Зинько В.Н. Погребальные комплексы с хоры Нимфея. // Материалы по археологии, истории и этнографии Таврии. – Вып.VI. – Симферополь: Таврия, 1998. – С. 173-185.
Fedoseev N.F.,Zin’ko V.N. Ceramic stamps from the rural settlement of Geroevka-2 (the chora of Nymphion) // Archeologia. – XLVIII (1997). – Warszawa, 1998. – Р. 55-60.
Зинько В.Н. Хора Нимфея в VI-IV вв. до н.э. // Древности Боспора. – Т.1. – М.,1998. – С. 86-104.
Domzalski K.,Zin’ko V.N. Roman Fine Pottery from Rescue Excavations Conducted Outside the Defensive walls of the Town of Nymphaion in 1995 // Archeologia. – L (1999). – Warszawa, 2000. – Р. 73-82.
Зинько В.Н. Понтийские монеты из пантикапейского храма в антах // Материалы по археологии, истории и этнографии Таврии. – Вып.VII. – Симферополь: Таврида, 2000. – С. 219-221.
Zin’ko V. N. Summary of Results of the Five-Year Rescue Excavations in the European Bosporus, 1989-1993 // North Pontic Archaeology. – Colloguia Pontika 6. – Brill, 2001. – Р. 295-317.
Зинько В.Н. Античный водопровод на хоре Нимфея // Материалы по археологии, истории и этнографии Таврии. – Вып.VIII. – Симферополь: Таврида, 2001. – С. 4-9.
Зинько В.Н. Боспорский город Нимфей и варвары // Боспорские исследования. – Вып.I. – Симферополь, 2001. – С. 207-212.
Зинько В. Н. Новый грунтовой могильник на хоре Нимфея. // Боспорские исследования. – Вып.П. – Симферополь, 2002. – С. 219-248.
Зинько В.Н. Северо-западный район Нимфейской хоры // Древности Боспора. – Вып.5. – М., 2002. – С. 107-119.
Зинько В.Н. Некрополь сельского поселения близ Мирмекия // Боспорские исследования. – Вып.III. – Симферополь, 2003. – С. 168-197.
Сапрыкин С.Ю.,Зинько В.Н. Defixio из Пантикапея // Древности Боспора. – Вып.6. – М., 2003. – С. 266-275.
Зінько В.М. Сільська округа боспорського міста Німфей у VI-III ст. до н.е. // Археологія. – 2003. – № 3. – С. 68-82.
Зинько В.Н. Жилые постройки IV в. до н.э. на хоре Нимфея // Херсонесский сборник. – Вып.XIII. – Севастополь, 2004. – С. 45-54.
Зинько В.Н. Поселения VI в. до н.э. европейского побережья Боспора Киммерийского // Боспорские исследования. – Вып.V. – Симферополь-Керчь, 2004. – С. 19-26.
Зинько В.Н., Пономарев Л.Ю., Зинько А.В. Исследования хоры Нимфея и городища Тиритака // Археологічні відкриття в Україні 2002-2003 рр. – Київ, 2004. – С. 129-133.
Зинько В.Н., Тохтасьев С.Р. Стела Гефестиона из Нимфея // Боспорские исследования. – Вып.VII. – Симферополь-Керчь, 2004. – С. 112-124.
Зинько В.Н. Население хоры полисов западного побережья Боспора Киммерийского в VI-I вв. до н.э. // Боспорские исследования. – Вып. IX. – Симферополь-Керчь, 2005. – С. 22-42.
Тези та матеріали конференцій:
Зинько В.Н. Скифы на хоре Европейского Боспора в III в. до н.э. // Киммерийцы и скифы. Тезисы докладов международной научной конференции. – Мелитополь, 1992. – С. 31-32.
Зинько В.Н. Античное поселение Осовины-1 // Международные отношения в бассейне Черного моря в древности и средние века. Тезисы докладов VI научной конференции. – Ростов на Дону, 1992. – С. 29-30.
Зинько В.Н. Этнические процессы на хоре европейской части Боспора в Ш в. до н.э. // Античная цивилизация и варварский мир. Материалы Ш-го археологического семинара. – Часть II. – Новочеркасск, 1992. – C. 10-14.
Зинько В.Н. Культовое здание из раскопок северо-западного района Пантикапея // Вещь в контексте культуры. Материалы научной конференции. – СПб, 1994. – С. 106-107.
Зинько В.Н. Сельскохозяйственная округа Нимфея в VI-IV вв. до н.э. // Херсонес в античном мире. Историко-археологический аспект. Тезисы докладов. – Севастополь, 1997. – С. 29-31.
37. Зинько В.Н. Нимфейский полис // Боспорское царство как историко-культурный феномен. Материалы конференции. – СПб, 1998. – С. 29-33.
38. Зинько В.Н. Итоги и перспективы исследования Нимфейской хоры // Боспорский город Нимфей: новые исследования и материалы и вопросы изучения античных городов Северного Причерноморья. Тезисы докладов. – СПб, 1999. – С. 32-34.
39. Зинько В.Н. Гидротехнические сооружения в окрестностях боспорского города Нимфея // Боспорский феномен: греческая культура на периферии античного мира. Материалы научной конференции. – СПб., 1999. – С. 142-148.
40. Зинько В.Н. Нимфей и варвары // Боспор Киммерийский на перекрестье греческого и варварского миров. Материалы 1 Боспорских чтений. – Керчь, 2000. – С. 61-65.
Зинько В.Н. Становление Нимфейского полиса // Боспорский феномен: колонизация региона, формирование полисов, образование государства. Материалы международной научной конференции. – Часть 1. – СПб, 2001. – С. 102-104.
Зинько В.Н. Исследование Северного могильника Южно-Чурбашского поселения // Боспор Киммерийский и Понт в период античности и средневековья. Материалы 2 Боспорских чтений. – Керчь, 2001. – С. 35-41.
Zin’ko V.N. Ethnicity on the Chora of Nimphaeum in the 4th century BC // Second International Congress on Black Sea Antiquities. Abstracts. – Bilkent University, Ankara, Turkey – 2-9 September 2001. – Р. 76.
Zin’ko V.N. The Bosporan tomn of Nymphaeum and the Barbarians // 8th EAA Annual Meeting. 24-29 september 2002 Thessaloniki, Hellas. Abstracts book. – P. 276-277.
Зинько В.Н. Погребальные памятники сельской округи боспорского города Нимфея // Боспорский феномен. Погребальные памятники и святилища. Материалы международной научной конференции. – СПб, 2002. – С. 105-114.
Зинько В.Н. Нимфейский полис и скифы в VI-V вв. до н.э. // Боспор Киммерийский и варварский мир в период античности и средневековья. Материалы 4 Боспорских чтений. – Керчь, 2003. – С. 103-112.
47. Зинько В.Н. Проблемы датировки ранних поселений хоры Пантикапея и Нимфея // Боспорский феномен: проблемы хронологии и датировки памятников. Материалы международной научной конференции. – Часть 1. – СПб, 2004. – С. 14-20.
48. Зинько В.Н. Сельское население Нимфейское полиса в IV – начале III вв. до н.э. // Боспор Киммерийский и варварский мир в период античности и средневековья. Этнические процессы. Сборник научных материалов V Боспорских чтений. – Керчь, 2004. – С. 143-151.
49. Зинько В.Н. Кризис хоры городов западного побережья Боспора Киммерийского в последней трети IV в. до н.э. // Боспор Киммерийский и варварский мир в период античности и средневековья. Периоды дестабилизаций, катастроф. Материалы VI Боспорских чтений. – Керчь, 2005. – С. 111-116.
50. Зинько В.Н. Хора городов западного побережья Боспора Киммерийского в IV – нач. III вв. до н.э. (по письменным и археологическим источникам) // Боспорский феномен: проблема соотношения письменных и археологических источников. Материалы международной научной конференции. – СПб, 2005. – С. 74-79.
