Анотація до роботи:
Греченюк Н.І. Східна Галичина і Закарпаття: проблеми суспільно-політичних взаємин (1918 – 1939 рр.). – Рукопис. Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата історичних наук зі спеціальності 07.00.01 – історія України. – Ужгородський національний університет, Ужгород, 2008. У роботі дисертантки визначаються особливості суспільно-політичних взаємин між українцями Східної Галичини і Закарпаття впродовж 1918 – 1939 рр. Тема охоплює період складних державотворчих процесів у Західній Україні в міжвоєнний період ХХ ст., починаючи від рішень Народних рад Закарпаття і Всезакарпатського народного з’їзду в Хусті про возз’єднання з Україною, функціонування Гуцульської Республіки до Карпато-Українського державотворення в 1939 р. Аналізуються взаємовідносини місцевого населення і Українських січових стрільців, котрі перебували на території Закарпаття в роки Першої світової війни, стосунки представників українських Народних рад із урядовцями Західно-Української Народної Республіки, культурно-просвітні зв’язки українців по обидва боки Карпат. Досліджується активна державотворча діяльність українців Східної Галичини і Закарпаття, солідарність галичан з національно-визвольною боротьбою закарпатських українців, масовість нелегальних переходів польсько-чехословацького кордону, численні акції протесту проти польсько-угорських зазіхань на Закарпаття. Доведено, що українці Східної Галичини підтримували Карпатську Україну як морально і матеріально, так і у військовому відношенні. Галичани в значній мірі спричинилися до власне виникнення Карпатської Січі, розробивши її Статут та сформувавши військовий штаб. До нього ввійшло чимало українських емігрантів з Галичини, відомих військових фахівців, які відіграли велику роль в захисті Карпатської України від угорських гортистів. Особливої уваги заслуговують М.Колодзінський-Гузар та З.Коссак-Тарнавський, котрі віддали свої життя за незалежність Карпато-Української держави. |