Анотація до роботи:

Нестерова С.Ю. Соматотипологічні особливості адаптаційних можливостей кардіо-респіраторної системи молоді 18-20 років в умовах різної метеоситуації. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата біологічних наук за спеціальністю 03.00.13 – фізіологія людини і тварин. – Інститут фізіології ім. О.О.Богомольця НАН України, Київ, 2008.

Дисертаційна робота присвячена дослідженню змін кардіо-респіраторної системи молоді чоловічої і жіночої статі 18-20 років з різним соматотипом до різної метеоситуації.

Адаптивні можливості кардіо-респіраторної системи вивчалися за показниками електрокардіограми і зовнішнього дихання, швидкості споживання кисню у стані спокою, а також за здатністю проявляти аеробні та анаеробні здібності в умовах сприятливої і несприятливої метеоситуації. Для визначення соматотипу використовували математичну схему Carter J. і Heath B. (1990).

Встановлено, що адаптаційна реакція кардіо-респіраторної системи на несприятливу метеоситуацію у осіб постпубертатного періоду онтогенезу зумовлена статевим і соматотипологічним факторами.

Реакція організму на несприятливу метеоситуацію незалежно від статі і соматотипу проявляється у підвищенні частоти серцевих скорочень і споживання кисню у стані спокою, змінах аеробної та анаеробної працездатності.

Отримані у дисертаційній роботі результати можуть сприяти організації режиму праці та фізичної активності молоді, а також попередженню ускладнень, пов’язаних із впливом несприятливих метеоумов.

У дисертації наведено результати дослідження впливу метеоситуації на функцію кардіо-респіраторної системи осіб чоловічої та жіночої статі віком 18-20 років з різним соматотипом. В умовах сприятливої та несприятливої метеоситуації досліджувались: електрокардіограма, зовнішнє дихання, швидкість споживання кисню у стані спокою, а також аеробна та анаеробна продуктивність організму. Адаптивна реакція організму на несприятливу метеоситуацію проявляється зміною функції кардіо-респіраторної системи. Вперше встановлено залежність реакції кардіо-респіраторної системи молоді на несприятливу метеоситуацію від статі і соматотипу. Отримані результати можуть бути використані для розробки рекомендацій, з метою попередження ускладнень, пов’язаних із впливом несприятливих метеоумов.

1. Вплив несприятливої метеоситуації на функцію серцево-судинної системи проявляється зростанням частоти серцевих скорочень незалежно від статі і соматотипу при відсутності змін артеріального тиску. Найбільше зростання частоти серцевих скорочень відбувається у дівчат з ендоморфно-мезоморфним соматотипом (на 15,2 %, р<0,001) і у юнаків із ендоморфним соматотипом (на 8,6 %, р<0,05).

2. Зміни зовнішнього дихання за несприятливої метеоситуації обумовлені соматотипологічним і статевим факторами. У дівчат-ектоморфів за ІІІ типу погоди зменшується резерв дихання (на 7,7 %, р<0,01). У юнаків-ендоморфів збільшується частота дихання (на 22,4 %, р<0,01) та хвилинний об’єм дихання (на 18,1 %, р<0,05). У юнаків ендоморфо-мезоморфного соматотипу несприятлива метеоситуація викликає зменшення максимальної вентиляції легень (на 14,5 %, р<0,05) та резерву дихання (на 4,4 %, р<0,05).

3. Реакція організму обстежених осіб на несприятливу метеоситуацію характеризується підвищенням швидкості споживання кисню у стані спокою і не залежить від соматотипу. При цьому виявлено статеві відмінності коефіцієнта використання кисню: у дівчат він зростає в усіх соматотипологічних групах. У юнаків коефіцієнт використання кисню залежить від соматотипу, збільшуючись за несприятливої метеоситуації у представників збалансованого соматотипу (на 8,9 %, р<0,05) та мезоморфів (на 26,5 %, р<0,001) і залишаючись незмінним у ектоморфів та ендоморфо-мезоморфів. У юнаків ендоморфної групи коефіцієнт використання кисню знижується на 4,8 % (р<0,05).

4. Економічність і ефективність функції кардіо-респіраторної системи у дівчат незалежно від соматотипу покращується за ІІІ типу погоди. У юнаків підвищення економічності і ефективності функції кардіо-респіраторної системи за несприятливої метеоситуації проявляється лише у осіб з мезоморфним соматотипом.

5. У дівчат реакція кардіо-респіраторної системи на несприятливу метеоситуацію за показниками потужності аеробних процесів енергозабезпечення залежить від соматотипу. Зниження абсолютного і відносного значень максимального споживання кисню зареєстровано у дівчат зі збалансованим, ектоморфним і ендоморфо-мезоморфним соматотипами. Дівчата-ендоморфи не реагують зниженням потужності аеробних процесів енергозабезпечення на несприятливу метеоситуацію (максимальне споживання кисню за І типу погоди становило 42,4±0,90, а за ІІІ типу – 40,7±0,89 млхв^-1кг^-1, р>0,05), що свідчить про кращий стан кардіо-респіраторної системи, порівняно з представниками інших соматотипологічних груп. У юнаків зниження аеробної продуктивності організму за ІІІ типу погоди зареєстровано у представників усіх соматотипологічних груп.

6. Ефективність анаеробного енергозабезпечення в умовах різної метеоситуації (як у юнаків, так і дівчат) залежить від соматотипу. У юнаків зі збалансованим, ектоморфним, ендоморфо-мезоморфним і мезоморфним соматотипами анаеробні (лактатні) можливості організму за несприятливої метеоситуації залишаються без суттєвих змін. Вірогідне зниження анаеробної (лактатної) продуктивності за ІІІ типу погоди порівняно з І типом зареєстровано у юнаків-ендоморфів (на 8,8 %, р<0,05). У дівчат зі збалансованим, ендоморфним і ектоморфним соматотипами пристосувальна реакція організму до несприятливої метеоситуації проявляється вірогідним зниженням анаеробної (лактатної) продуктивності. У представниць ендоморфно-мезоморфного соматотипу не виявлено вірогідного зниження ємності анаеробних (лактатних) процесів енергозабезпечення за ІІІ типу погоди.

7. Збільшений вміст жирового компоненту у дівчат-ендоморфів, на відміну від юнаків, не впливає негативно на пристосувальну реакцію кардіо-респіраторної системи до несприятливої метеоситуації. Свідченням цього є незмінність максимального споживання кисню за ІІІ типу погоди.

Публікації автора:

1. Нестерова С.Ю. Аеробні та анаеробні (лактатні) можливості організму дівчат 18-20 років за умов різної метеоситуації / С.Ю.Нестерова // Молода спортивна наука України: зб. наук. пр. – Львів, 2006. – Вип. 10, Т.4. – С. 342-346. (Особистий внесок здобувача: дослідження аеробної та анаеробної продуктивності організму дівчат 18-20 років, статистична обробка результатів, написання статті).

2. Фурман Ю.М. Вплив метеоситуації на аеробну та анаеробну (лактатну) продуктивність організму юнаків 18-20 років / Ю.М.Фурман, С.Ю.Нестерова // Фізична культура, спорт та здоров’я нації: зб. наук. пр. – Вінниця, 2006. – С. 542-544. (Особистий внесок здобувача: дослідження аеробної та анаеробної продуктивності організму юнаків 18-20 років, статистична обробка результатів, участь у написанні статті).

3. Нестерова С.Ю. Адаптація організму молоді 18-20 років до фізичних навантажень аеробного та анаеробного спрямування в умовах різної метеоситуації / С.Ю.Нестерова // Молода спортивна наука України: зб. наук. пр. – Львів, 2007. – Вип. 11, Т.4. – С. 196-200. (Особистий внесок здобувача: дослідження аеробної та анаеробної продуктивності організму молоді 18-20 років, статистична обробка результатів, написання статті).

4. Нестерова С.Ю. Особливості адаптації організму до несприятливої метеоситуації у молоді 18-20 років з різним соматотипом / С.Ю.Нестерова // Biomedical and biosocial anthropology. – 2008. – № 10. – С. 119-121. (Особистий внесок здобувача: дослідження аеробної та анаеробної продуктивності організму молоді 18-20 років з різним соматотипом, статистична обробка результатів, написання статті).

5. Нестерова С.Ю. Аеробна та анаеробна продуктивність організму студенток 18-20 років в залежності від типу метеоситуації / С.Ю.Нестерова // Актуальні проблеми фізичного виховання та методики спортивного тренування: зб. наук. пр. – Вінниця, 2005. – С. 159-160. (Особистий внесок здобувача: дослідження аеробної та анаеробної продуктивності організму дівчат 18-20 років, статистична обробка результатів, написання статті).

6. Нестерова С.Ю. Метеоситуація, як фактор впливу на споживання організмом кисню у стані відносного м’язового спокою / С.Ю.Нестерова // Актуальні проблеми фізичного виховання та методики спортивного тренування: зб. наук. пр. – Вінниця, 2006. – С. 169-170. (Особистий внесок здобувача: дослідження споживання організмом кисню за 1 хв у молоді 18-20 років, статистична обробка результатів, написання статті).

7. Нестерова С.Ю. Залежність біоелектричної активності серця і артеріального тиску від метеоситуації у молоді 18-20 років / С.Ю.Нестерова // Актуальні проблеми фізичного виховання та методики спортивного тренування: зб. наук. пр. – Вінниця, 2007. – С. 104-106. (Особистий внесок здобувача: дослідження біоелектричної активності серця молоді 18-20 років, статистична обробка результатів, написання статті).

8. Нестерова С.Ю. Метеоситуація як фактор впливу на функцію дихальної системи молоді 18-20 років / С.Ю.Нестерова // “Довкілля і здоров’я”: матеріали всеукраїнської науково-практичної конференції. – Тернопіль: ТДМУ, 2007. – С. 43.

9. Нестерова С.Ю. Адаптація системи дихання до несприятливих метеоумов у постпубертатний період онтогенезу / С.Ю.Нестерова // Актуальні проблеми фізичного виховання та методики спортивного тренування: зб. наук. пр. – Вінниця, 2008. – С. 60-63. (Особистий внесок здобувача: дослідження показників дихальної системи молоді 18-20 років, статистична обробка результатів, написання статті).