Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора медичних наук за спеціальністю 14.01.20. – шкірні та венеричні хвороби. – Національний медичний університет ім. О.О. Богомольця, Київ 2006.
Дисертація присвячена актуальній науковій проблемі сучасної дерматовенерології – розробленню комплексного патогенетично обґрунтованого методу ендоекологічної реабілітації та корекції хворих на тяжкі та хронічні розповсюджені дерматози з приєднанням біокоригуючого препарату силіксу з урахуванням результатів поглибленого дослідження ендотоксикозу, який би суттєво скорочував строки терапії пацієнтів в стаціонарі і подовжував клінічні ремісії дерматозів, обґрунтуванню його клінічної ефективності. Вивченню ролі синдрому ендотоксикозу, процесів запалення, перекисного окислення ліпідів, імунологічної реактивності та ферментативної активності в клітинах крові в патогенезі псоріазу, атопічного дерматиту та акантолітичної пухирчатки, використанню одержаних даних в розробленні схем комплексної ендоекологічної коригуючої терапії хворих.
Проведено поглиблене клініко-лабораторне обстеження 260 хворих на тяжкі та хронічні розповсюджені дерматози (псоріаз – 134, атопічний дерматит – 55, акантолітичну пухирчатку – 71) та встановлено порушення стану ендоекологічної безпеки організму, певними складовими якого є наявність синдрому ендогенної інтоксикації, порушення стану антиоксидантно-прооксидантної рівноваги, імунної реактивності, зміни адаптаційно-компенсаторних механізмів. Це послужило мотивом для проведення комплексної інтенсивної дезинтоксикаційної терапії за методом ендоекологічної реабілітації та корекції з приєднанням біокоригуючого ентеросорбенту силіксу.
Розроблений та запропонований комплексний метод реабілітації та корекції порушеного стану ендоекологічної безпеки організму хворих на псоріаз, атопічний дерматит та акантолітичну пухирчатку, який в комплекс лікувального впливу з метою ендоекологічної реабілітації та корекції крім антиоксидантів, біостимуляторів, адаптогенів, седативних засобів, а при акантолітичній пухирчатці – глюкокортикостероїдних препаратів, препаратів калію та кальцію включав біокоригуючий препарат силікс. Запроваджений комплексний метод ендоекологічної коригуючої терапії ефективний, доступний у використанні, простий, економічний, без ускладнень, суттєво скорочував строки терапії пацієнтів в стаціонарі, подовжував клінічні ремісії дерматозів і може широко застосовуватись в різних умовах практичної дерматології для підвищення ефективності медико-соціальних реабілітаційних заходів у хворих на тяжкі та хронічні розповсюджені дерматози.
У дисертаційній роботі наведено теоретичне обґрунтування нового підходу до практичного розв’язання наукової проблеми ефективного комплексного лікування хворих на тяжкі та хронічні розповсюджені дерматози, який суттєво скорочує строки терапії пацієнтів в стаціонарі і подовжує клінічні ремісії дерматозів. Запропоновано оригінальний комплексний метод ендоекологічної реабілітації та корекції з допомогою біокоригуючого препарату силіксу хворих на псоріаз, атопічний дерматит та акантолітична пухирчатку з урахуванням результатів поглибленого дослідження стану ендотоксикозу.
1. Клініко-лабораторне обстеження 260 хворих на тяжкі та хронічні розповсюджені дерматози (псоріаз -134, атопічний дерматит – 55, акантолітична пухирчатка – 71) виявило , що у цих пацієнтів має місце порушення стану ендоекологічної безпеки організму, складовими якого є наявність синдрому ендогенної інтоксикації, порушення стану антиоксидантно-прооксидантної рівноваги, імунної реактивності, зміни адаптаційно-компенсаторних механізмів. Ступень виразності синдрому ендогенної інтоксикації, визначеного за рівнем пептидів середньої молекулярної маси (ПСММ) та показників сорбційної здатності еритроцитів (СЗЕ), прямо пропорційна важкості патологічного стану.
2. За допомогою дослідження величини показників сигма-ШОЕ (електроседиментаційного потенціалу), стану проооксидантно-антиоксидантних систем (вмісту гідроперекисів ліпідів, малонового діальдегіду в плазмі крові та активності супероксиддисмутази в еритроцитах) у хворих на псоріаз, атопічний дерматит, акантолітичну пухирчатку виявлені порушення з боку процесів запалення та пероксидації в організмі хворих. Встановлено наявність тісних кореляційних зв’язків показників сигма-ШОЕ, гідроперекисів ліпідів, малонового діальдегіду, активності супероксиддисмутази з показниками вмісту ПСММ та СЗЕ і ці показники можуть служити додатковими діагностичними критеріями в оцінці глибини ендотоксикозу.
3. Доведено, що токсичні метаболіти ПСММ, які характеризують глибину синдрому ендогенної інтоксикації, накопичуючись надмірно в еритроцитах крові хворих на тяжкі та хронічні розповсюджені дерматози (підвищення показника СЗЕ) дестабілізуюче порушують мембранні процеси в еритроцитах, наслідком яких є виникнення гіпоксії в організмі хворих на псоріаз, атопічний дерматит, акантолітичну пухирчатку через порушення киснетранспортної функції еритроцитів, що, в свою чергу, веде до потенціювання в крові процесів імунодепресії.
Як наслідок, в пошкоджених та з порушеною функцією еритроцитах, через надмірне накопичення в них ПСММ та підвищення рівня процесів перекисного окислення ліпідів (порушення стану проооксидатно-антиоксидантних систем) знижується електричний потенціал мембран еритроцитів. Це призводить до зростання седиментації еритроцитів в крові хворих на тяжкі та хронічні розповсюджені дерматози (підвищення показника сигма-ШОЕ або електроседиментаційного потенціалу).
4. Доведено, що однією з причин підвищення показника електроседиментаційного потенціалу у хворих на псоріаз, атопічний дерматит, акантолітичну пухирчатку є зниження (падіння) електричного потенціалу мембран еритроцитів, яке не тільки залежить від концентрації циркулюючих імунних комплексів в крові хворих, а також пов’язане з інтенсифікацією процесів перекисного окислення ліпідів в сироватці крові та зниженням активності систем антиоксидантного захисту. Показник електроседиментаційного потенціалу може служити додатковим діагностичним критерієм для розпізнавання мінімального ступеня активності запалення при тяжких та хронічних розповсюджених дерматозах, для визначення прогресування, стабілізації, контроля ефективності лікування патологічного процесу у хворих на псоріаз, атопічний дерматит і акантолітичну пухирчатку.
5. Встановлено, що цитохімічні порушення (зниження активності окислювально-відновних, енергетичних та підвищення активності гідролітичних лізосомальних ферментів) при тяжких та хронічних розповсюджених дерматозах є наслідком синдрому ендотоксикозу і можуть служити одним з додаткових діагностичних критеріїв, що відображають глибину ендоінтоксикаційного синдрому, який слід враховувати при призначенні комплексного лікування з приєднанням біокоригуючого ентеросорбенту силіксу.
6. Доведені тісні кореляційні зв’язки показників клітинної та гуморальної ланок імунітету з показниками вмісту ПСММ, СЗЕ, електроседиментаційного потенціалу і встановлено, що виявлені відхилення в цих показниках слід враховувати як додаткові патогенетичні інформаційно-індексні критерії для оцінки клінічної ефективності методу комплексної інтенсивної дезинтоксикаційної терапії з приєднанням біокоригуючого препарату силіксу у хворих на тяжкі та хронічні розповсюджені дерматози.
7. З урахуванням результатів поглибленого дослідження ендотоксикозу розроблено та впроваджено в практику комплексний метод реабілітації та корекції порушеного стану ендоекологічної безпеки організму хворих на псоріаз, атопічний дерматит, акантолітичну пухирчатку, що включає антиоксиданти, біостимулятори, адаптогени, седативні засоби, а при акантолітичній пухирчатці – глюкокортикостероїдні препарати, препарати калію та кальцію в комбінації з біокоригуючим ентеросорбентом силіксом. Добова доза якого для внутрішнього вживання призначалася з розрахунку 100 мг на кг маси тіла на добу для дорослих пацієнтів та 150-200 мг на кг тіла – дітям до 14 років. Курс ентеросорбційної терапії складав 14-21 добу і залежав від клінічної форми дерматозу, а при акантолітичній пухирчатці – від ступеня важкості перебігу.
8. Призначений 66 хворим на псоріаз, 28 хворим на атопічний дерматит комплексний метод ендоекологічної реабілітації та корекції з приєднанням біокоригуючого препарату силіксу сприяв динаміці нормалізації інформаційно-індексних показників ендотоксикозу, пероксидації, імунної реактивності, адаптаційно-компенсаторних механізмів в порівнянні з лікуванням хворих традиційними методами терапії. В процесі лікування позитивно коригувалися порушення стану ендоекологічної безпеки організму у хворих на псоріаз, атопічний дерматит і клінічна ефективність запропонованого нами методу підтверджувалась відсутністю побічних ефектів та ускладнень, обмеженням небажаної поліпрагмазії в процесі лікування хворих, що в кінцевому результаті дозволило досягнути повної медико-соціальної реабілітації в 88% хворих на псоріаз дослідної групи проти 41% в порівняльній групі, у хворих на атопічний дерматит – в 86% проти 56% відповідно. При цьому зменшились терміни перебування хворих на псоріаз в стаціонарі на 4,7+0,4 дня, збільшилась тривалість ремісії на 6,9+0,6 місяця, хворих на атопічний дерматит – на 4,5±1,1 дня, на 6,8±0,5 місяця відповідно.
9. Комплексний метод ендоекологічної реабілітації та корекції порушеного стану ендоекологічної безпеки організму призначений 36 хворим на акантолітичну пухирчатку сприяв динаміці нормалізації інформаційно-індексних показників ендогенної інтоксикації, пероксидації, імунної реактивності, адаптаційно-компенсаторних механізмів в порівнянні з лікуванням хворих порівняльної групи. В процесі лікування запропонованим методом були відсутні побічні ефекти та ускладнення. При цьому була знижена сумарна терапевтична доза глюкокортикостероїдних препаратів до переходу на підтримуючу терапію, знижена добова доза глюкокортикостероїдних препаратів в комбінації з біокоригуючим препаратом силіксом. Терапевтичний ефект досягнуто у 27 (75%) з 36 хворих дослідної групи, в порівняльній групі у 16 (46%) з 35 хворих. При цьому зменшились терміни перебування хворих в стаціонарі на 12,4+1,2 дня, збільшилась тривалість ремісії на 12,1+0,7 місяця.
Публікації автора:
Бондар С.А., Ляшенко І.Н., Труніна Т.І. Використання органічних та неорганічних радіопротекторів у комплексній терапії псоріазу // Укр. журн. дерматол., венерол., косметол. – 2002.- № 2(5). – С.25-27.
Бондар С.А., Ляшенко І.Н., Труніна Т.І. Один з підходів до комплексної реабілітації хворих на нейродерміт // Укр. журн. дерматол., венерол., косметол. – 2003.- № 3(10). – С.21-23.
Бондар С.А., Ляшенко І.Н., Труніна Т.І. Комплексна радіопротекторна терапія хворих на акантолітичну пухирчатку // Дерматол. та венерол. – 2003.- № 2(20). – С.35-38.
Бондар С.А., Ляшенко І.Н., Луцюк М.Б., Труніна Т.І., Анфілова М.Р. Ентеросорбент силікс: властивості та застосування в дерматології // Укр. журн. дерматол., венерол., косметол. – 2004.- № 4(15). – С.40-44.
Бондар С.А., Ляшенко І.Н., Скляров С.В. Комплексний метод лікування еритродермії з включенням ентеросорбції // Вісн. Вінниц. держ. медуніверситету. – 2001.- №2(5). – С.382-383.
Бондар С.А., Ляшенко І.Н., Труніна Т.І., Малащук О.О., Чуйко Н.О. Динаміка показників запалення і ендотоксикозу у хворих на алергодерматози та ентеросорбційна їх терапія // Вісн. Вінниц. держ. медуніверситету. – 1999.- №1(3). – С.203-205.
Ляшенко І.Н., Бондар С.А., Труніна Т.І., Луцюк М.Б. Лікування хворих на екзему та псоріаз з приєднанням в комплекс терапевтичних засобів ентеросорбенту силларду П // Вісн. Вінниц. держ. медуніверситету – 1999. – №2(3) – С.377-379.
Миронюк Т.М., Ляшенко І.Н., Бондар С.А., Труніна Т.І. Гастроентерологічна патологія у дітей, хворих на атопічний дерматит // Дерматол. та венерол. – 2004.- №4(26). – С.62-64.
Ляшенко І.Н., Бондар С.А., Труніна Т.І. До питання про поєднання істинної акантолітичної пухирчатки і злоякісних пухлин // Дерматовенерол., косметол., сексопатол. – 2004.- № 1-2(7). – С.171-173.
Бондар С. А., Ляшенко І.Н., Труніна Т.І., Анфілова М.Р., Миронюк Т.М., Бельц С.Є., Голодюк С.М., Добровольська О.Й. Динаміка деяких показників ендотоксикозу у хворих на тяжкі та хронічні розповсюджені дерматози в процесі використання комплексного методу ендоекологічної реабілітації та корекції // Дерматол. та венерол. – 2006.- №2(32). – С.48-50.
Скляров С.В. Ляшенко І.Н., Скляров В.І., Бондар С.А. Вплив комплексної терапії з приєднанням дибазолу, сиропу солодкового кореня та радіо-гепато-протекторної дієти на динаміку органоспецифічних ферментів у хворих на псоріаз, які мешкають на забруднених радіонуклідами територіях // Дерматовенерол., косметол., сексопатол. – 2000.- № 2(3). – С.76-79.
Скляров С.В., Ляшенко І.Н., Скляров В.І., Бондар С.А. Імунологічні порушення у хворих на псоріаз під впливом радіонуклідів та коригуюча комплексна терапія дибазолом і гепато-радіо-протекторною дієтою // Лік. справа. – 2001. - № 1. – С.27-29.
Скляров С.В. Ляшенко І.Н., Скляров В.І., Бондар С.А. Захворюваність на псоріаз та її зв'язок з рівнем забрудненості радіонуклідами продуктів харчування в районах, які постраждали в результаті наслідків аварії на Чорнобильський атомній електростанції // Вісн. Вінниц. держ. медуніверситету – 2000. – №1(4) – С.171-172.
Скляров С.В., Ляшенко І.Н., Скляров В.І., Бондар С.А. Перекисне окислення ліпідів і деякі показники антиоксидантної системи у хворих на псоріаз, які проживають на забруднених радіонуклідами територіях // Дерматол. та венерол. – 2001. - № 4(14). – С.36-37.
Миронюк Т.М., Ляшенко І.Н., Бондар С.А. Коригуючий вплив спіруліни на показник сорбційної здатності еритроцитів у хворих на атопічний дерматит дітей // Дерматовенерол., косметол., сексопатол. – 2002.- № 3-4(5). – С.98-100
Ляшенко І.Н., Бондар С.А., Луцюк М.Б. Функціональний стан імунної системи у хворих на герпетиформний дерматит Дюринга (ГДД) та їх лікування ентеросорбентом силлардом П і аглютеновою дієтою // Дерматовенерол., косметол., сексопатол. – 2003.- № 1-4(6). – С.111-113.
Патент 56745 А Україна, МКІ 7А61К31/695. Спосіб комплексного лікування хворих на псоріаз / Бондар С.А., Ляшенко І.Н., Труніна Т.І. - №2002087077; Заявл. 30.08.2002; Опубл. 15.05.2003, Бюл. №5. – 2с.
Патент 66471 А. Україна, МКІ 7А61К31/00. Спосіб комплексного лікування хворих на акантолітичну пухирчатку / Бондар С.А., Ляшенко І.Н., Труніна Т.І. - №2003043881; Заявл. 25.04.2003; Опубл. 17.05.2004, Бюл. №5. – 2с.
Патент 71140А Україна, МКІ 7А61К31/65. Спосіб комплексного лікування хворих на нейродерміт / Бондар С.А., Ляшенко І.Н., Труніна Т.І., Миронюк Т.М. - №2003109076; Заявл. 07.10.2003; Опубл. 15.11.2004, Бюл. №11. – 2 с.
Ляшенко И.Н., Бондарь С.А., Мороз Е.В., Трунина Т.И. Применение полисорба в дерматологии // Сб. матеріал научн.-практ. конференц. “Новый сорбент широкого диапазона действия “Полисорб”. – Винница – Пермь, 1994. – С.27-29.
Ляшенко І.Н., Бондар С.А., Мороз О.В., Труніна Т.І. Лікарські рослини і силлард П у комплексній терапії хронічних дерматозів // Вісн. проб. мед. реабілітац. і фізіотерап. – 1997. – вип.2. - №2-3. – С.162-165.
Бондарь С.А. Динамика активности некоторых оксидоредуктаз и гидролаз в клетках больных аллергодерматозами при энтеросорбционной терапии // Наук.-практ. зб. статей "Актуальні питання дерматовенерології" – Дніпропетровськ, 1999. – вип.12. – С.16-18.
Бондарь С.А. Цитохимические изменения в клетках крови в процессе комплексной терапии акантолитической пузырчатки с присоединением сорбента силларда П // Наук.-практ. зб. статей "Актуальні питання дерматовенерології" – Дніпропетровськ, 1999. – вип.12. – С.12-13.
Бондарь С.А. Изменения активности миелопероксидазы (МПО), сукцинатдегидрогеназы (СДГ), щелочной и кислой фосфатаз (ЩФ, КФ) в клетках крови больных псориазом после энтеросорбционной терапии // Наук.-практ. зб. статей "Актуальні питання дерматовенерології" – Дніпропетровськ, 1999. – вип.12. – С.14-15.
Ляшенко И.Н., Псюк С.К., Бондарь С.А., Трунина Т.И. Колебания среднемолекулярных пептидов в крови при тяжелых формах псориаза в процессе комплексного лечения с включением фитосборов и полисорба // Журн. дерматол. и венерол. – 1997.- № 1(3). – С.66-67.
Труніна Т.І., Гезь Б.М., Бондар С.А. Вміст середньомолекулярних пептидів (СМП) в крові при псоріазі // Зб. тез VI з’їзду дерматовенерологів України. – Харків, 1992. – С.42.
Бондар С.А., Ляшенко І.Н., Гезь Б.М., Труніна Т.І. Коливання показників вмісту Т- і В-лімфоцитів в крові хворих на псоріаз у сполученні з захворюваннями системи травлення // Зб. матеріал. I Подільської наук.-практ. конференц. гастроентерологів. – Вінниця, 1993. – С.20-21.
Гезь Б.М., Бондар С.А., Труніна Т.І., Ляшенко І.Н. Кількісні зміни вмісту Т- і В-лімфоцитів в крові хворих на псоріаз та органи дихання // Зб. матеріал. I з’їзду фтизіатрів та пульмонологів України . – Вінниця, 1993. – С.144-145.
Ляшенко І.Н., Бондар С.А., Псюк С.К. Активність сукцинатдегідрогенази в лімфоцитах крові хворих на екзему, алергічний дерматит та псоріаз // Зб. праць “Патогенез і терапія шкірних та венеричних хвороб”. – Хмельницький – Львів, 1994. – вип.1. – С.9-10.
Бондар С.А., Гелевера К.В. Синдром ендогенної інтоксикації у хворих на псоріаз // Зб. праць Першої Університетської наук.- практ. конференц. молодих вчених. – Вінниця, 1995. – С.10.
Ляшенко І.Н., Псюк С.К., Бондар С.А., Труніна Т.І. Видозмінена схема ультрафіолетових опромінень в реабілітації хворих на дерматози // Республ. межведомств. сб. «Актуальные проблемы научной и практической дерматологии и венерологии». – Днепропетровск - Хмельницкий, 1996. – вып.6. – С.15.
Бондарь С.А., Трунина Т.И. Энтеросорбционная терапия в дерматологии // Республ. межведомств. сб. «Актуальные проблемы научной и практической дерматологии и венерологии».– Днипропетровск - Хмельницкий, 1996. – вып.6 – С.255.
Бондарь С.А., Ляшенко И.Н., Псюк С.К. Энтеросорбент силлард П в комплексном лечении больных экземой и псориазом // Зб. матеріал. наук.-практ. конференц. "Еферентні методи лікування в сучасній медичній практиці". Під ред. проф. В.П. Маленького – Вінниця, 1996. – С.10-11.
Бондар С.А. Диференційна діагностика псоріазу та екземи за допомогою визначення активності мієлопероксидази в лейкоцитах крові // Зб. праць "Матеріали з наукової роботи співробітників Вінницького державного медичного університету ім. М.І. Пирогова (60-річчя ВДМУ)" – Вінниця, 1994. – С.56.
Бондар С.А., Ляшенко І.Н. Вплив комплексної терапії з приєднанням сорбенту силларду П на показники ендотоксикозу у хворих на акантолітичну пухирчатку // Зб. тез VII З’їзду дерматовенерологів України. – Київ, 1999. – С.50.
Бондар С.А., Труніна Т.І. Динаміка показників запалення у хворих на псоріаз в процесі ентеросорбційної терапії // Зб. тез VII З’їзду дерматовенерологів України. – Київ, 1999. – С.39.
Мазорчук С.Г., Бондар С.А., Гармаш Л.Л. Псюк С.К. Аутоалергічні механізми акантолітичної пухирчатки та червоного вовчака // Матер. наук. праць І з'їзд Алергологів України. – Київ, 2002. – С.101.
Ляшенко І.Н., Псюк С.К., Бондар С.А., Пархоменко І.Л., Мазорчук С.Г., Салабай А.Т., Анфілова М.Р.; Комплексна дезинтоксикаційно-антиоксидантна терапія хворих на еритродермії // Матеріали наук.- практ. конференц. "Дерматовенерологія в проблемі сімейного лікаря" 30-31 березня 2006 року, КМАПО ім. П.Л. Шупика. - Київ, 2006. – С. 46.
Бондар С.А., Ляшенко І.Н., Псюк С.К., Анфілова М.Р., Мазорчук С.Г., Труніна Т.І., Добровольська О.Й., Голодюк С.М., Салабай А.Т. Ендоекологічні методи реабілітації та корекції хворих на тяжкі та хронічні розповсюджені дерматози // Матер. наук.-практ. конеренц. "Досягнення молодих вчених дерматовенерологів" 7-8 грудня 2006 року, НМАПО ім. П.Л. Шупика – Київ, 2006. – С. 19-20.
