У дисертації подано результати клініко-лабораторних досліджень і запропоновано нове рішення науково-практичної задачі-підвищення ефективності лікування гострих гнійно-запальних процесів порожнини рота методом сорбційної терапії в комплексному лікуванні, що дозволяє поліпшити його якість та забезпечити оптимальні умови для загоєння операційної рани в порожнині рота. 1. На підставі мікробіологічних досліджень з операційної рани після розтину гнійних вогнищ у порожнині рота у хворих з гострими одонтогенними гнійними періоститами найчастіше висівалися: стрептококи (19,3%), стафілококи (17,3%), дріжджоподібні гриби роду Сandida (16,6%). Антибактеріальна дія була найбільш ефективною в орального антисептика „Стоматидин” і таких антибіотиків широкого спектру дії: цефазоліну, амікацину, норфлоксацину, левоміцетину. 2. Найбільш інформативним і достовірним при оцінці процесу репарації операційної рани після розтину гнійних вогнищ у порожнині рота у хворих з гострими одонтогенними гнійними періоститами були: локальна термометрія слизової оболонки порожнини рота, цитологічні, цитохімічні методи дослідження. 3. На підставі порівняльного вивчення процесу регенерації операційної рани після розтину гнійних вогнищ у порожнині рота у хворих з гострими одонтогенними гнійними періоститами встановлено, що явища гранулювання та епітелізації на фоні комбінованого застосування сорбційної терапії скорочуються на 1,1±0,21 та 2,2±0,1 діб, відповідно, порівняно з аналогічними показниками при використанні антибіотикотерапії. Статистично достовірне зниження результатів локальної термометрії в ділянці операційної рани на 3-ю добу лікування у пацієнтів першої групи становило 0,38±0,04С, одночасно у пацієнтів другої групи дорівнювало 0,35±0,04С. При застосуванні сорбційної терапії в більшості випадків спостерігалися цитограми регенераторно-запального характеру (75%), а при використанні антибіотикотерапії дегенеративно-запального типу (84%). 4. Виявлено, що комбіноване використання сорбенту „Ентеросгель” при лікуванні хворих з гострими одонтогенними гнійними періоститами супроводжувалося позитивною динамікою показників ендотоксикозу: зниженням у ротовій рідині рівня ЛЗ ХЛ на 68,1% та МСМ на 15,6% порівняно з початковим рівнем доопераційного періоду. Застосування антибіотикотерапії при лікуванні гострих одонтогенних гнійних періоститів призводило до зниження на 50,4% і підвищенню на 1,9% показників, що вивчалися. 5. Виявлено позитивні зміни рівня загального та місцевого імунітету на фоні комплексного застосування сорбційної терапії при лікуванні хворих з гострими одонтогенними гнійними періоститами. На 3-ю добу лікування рівень SIgА і лізоциму ротової рідини у пацієнтів першої групи підвищувався на 62,3% і 7,5%, відповідно, порівняно з початковим рівнем. На фоні антибіотикотерапії аналогічні показники у пацієнтів другої групи становили 1,6% та 3,8%. У периферичній крові у хворих, пролікованих із застосуванням сорбенту, відбувалося підвищення рівня НСТ-теста на 32,5%, а при антибіотикотерапії, навпаки, спостерігалося його зниження на 31,8%, при незмінних цифрах фагоцитарної активності нейтрофілів в обох групах. 6. Розроблена методика лікування гострого одонтогенного гнійного періоститу, що включає в комплекс медикаментозної терапії комбіноване застосування сорбенту „Ентеросгель”, що дозволяє підвищити якість лікування, понизити прояв інтенсивності запальних явищ, зокрема явищ ендогенної інтоксикації. |
