Анотація до роботи:

Жмурко С.В. Сосна Банкса (Pinus Banksiana Lamb.) в лісових культурах Західного і Малого Полісся України. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата сільськогосподарських наук за спеціальністю 06.03.01 – лісові культури та фітомеліорація. – Український державний лісотехнічний університет, м. Львів, 2003.

Дисертація присвячена вивченню поширення сосни Банкса в умовах штучного ареалу на території Західного і Малого Полісся України. Досліджено лісівничо-таксаційні характеристики та біометричні показники будови насаджень за участю інтродуцента у різних типах лісорослинних умов, особливості розподілу надземної фітомаси за органами дерев у порівнянні із сосною звичайною. Описано характер сезонного розвитку, габітус, формову різноманітність, плодоношення та природне поновлення екзота, його стійкість до захворювань та ентомошкідників. Експериментально встановлено основні фізико-механічні властивості деревини Pіnus banksiana в умовах регіонів досліджень.

Доведено, що у темпі росту північноамериканський екзот у молодому віці переважає корінну породу, але після 30-річного віку – поступається аборигенному виду за всіма таксаційними показниками.

Інтродуцент характеризується значно більшою, ніж сосна звичайна, часткою живої і неживої крони у структурі надземної фітомаси.

На території регіонів досліджень виявлено дві форми Pinus banksiana: класичну "низькостовбурну" і перспективну для лісового господарства – "високостовбурну".

Науково обґрунтовано агротехніку створення та вирощування культур за участю сосни Банкса.

У дисертації наведено теоретичні узагальнення й аналіз експериментальних даних щодо біоекологічних особливостей сосни Банкса у лісових культурах Західного і Малого Полісся України. В процесі досліджень охарактеризовано лісівничо-таксаційні та біометричні показники штучних лісових насаджень за її участю, видовий склад найпоширеніших збудників хвороб і ентомошкідників, проведено порівняльний аналіз продуктивності сосни Банкса і сосни звичайної у найпоширеніших типах лісу, де зростає порода, вивчено особливості плодоношення та природного поновлення у залежності від структури соснових насаджень і лісорослинних умов, виявлено характер росту сіянців та лісових культур. У кінцевому підсумку розроблено та науково обґрунтовано технологію раціонального використання сосни Банкса при створенні лісових культур.

1. Сосна Банкса успішно адаптувалася до умов Західного і Малого Полісся України і досягнула найвищого ступеня акліматизації – натуралізації. Свідченням цього є здатність породи успішно поновлюватись природним насіннєвим шляхом. Природне поновлення інтродуцента приурочене до добре освітлених ділянок з наявністю оголення верхнього мінерального горизонту ґрунту (просіки, обочина доріг, згарище, мінералізовані смуги).

2. Інтродуценту притаманний вищий, ніж сосні звичайній, темп росту за основними таксаційними показниками у фазі молодняку, і значно нижчий – у наступних групах віку. При цьому покращення лісорослинних умов у значній мірі відображається у рості дерев у товщину, ніж у висоту. Це підтверджує залежність лінійного приросту від генотипу, а радіального – від типу лісорослинних умов.

3. Екзот краще ніж місцевий вид пристосувався до умов згарища, де успішно поновлюється природним насіннєвим шляхом і проявляє високі ростові показники у молодому віці.

4. Конкурентна спроможність сосни Банкса у середньовікових насадженнях є нижчою, ніж сосни звичайної, особливо у сприятливіших лісорослинних умовах (В₃, С₂ –С₃, D₂), що пов'язано із зниженням поточного приросту за висотою , а відтак переходом у другий ярус насадження і поступовим відмиранням дерев, які не витримують притінення. Інтродуцент більшою мірою, ніж аборигенний вид, потерпає від сніго-, вітро-, буре валів і зламів, що пов’язано із сильно розвиненою кроною і поверхневою кореневою системою.

5. Варіація діаметрів сосен звичайної і Банкса, при спільному зростанні, значно ширша для обох видів, ніж для нормальних насаджень, а його значення тісно корелює із середнім діаметром деревостанів елементів лісу.

6. Частка фітомаси стовбура дерев сосни Банкса у загальній надземній фітомасі меншується з покращенням росту дерева та з покращенням забезпеченості ґрунту вологою та поживними речовинами. Частка кори в об'ємі стовбура дерев екзота зростає з погіршенням росту дерева (класу Крафта), трофності та вологості (від вологих до сухих) едатопу. При цьому відсоток кори у загальному об'ємі стовбура дерев екзота менший, ніж у сосни звичайної

7. У дерев сосни Банкса, порівняно з аборигенною сосною, вища частка гілок особливо нежиттєздатних, що засвідчує гіршу здатність породи очищатися від нежиттєздатної крони. При цьому частка живих гілок і охвоєних пагонів в загальній фітомасі всіх гілок зростає з переходом від сухих до свіжих борів, та від свіжих борів до свіжих суборів.

8. Асиміляційний апарат інтродуцента менше розвинений ніж у сосни звичайної, а його дольова частка у фітомаси стромосферної частини рослини зростає з покращенням класу росту дерева і зменшується зі збільшенням трофності едатопу.

9. Сосна Банкса дуже рано (з 4-річного віку) вступає у репродуктивний період і характеризується ряснішим урожаєм шишок і насіння, ніж сосна звичайна. Величина шишок і насінин сосни Банкса залежить від віку і умов зростання дерева, яке плодоносить. Більшими розмірами характеризуються шишки і насінини зібрані зі старших дерев, які зростають у багатших лісорослинних умовах.

10. Сосну Банкса заселяє ряд ентомошкідників, які живуть на місцевій сосні звичайній, найпоширенішими з яких є: шкідники-філофаги – звичайний сосновий пильщик і рудий сосновий пильщик, шовкопряд-черниця, комахи-ксилофаги – малий і великий соснові довгоносики, великий і малий соснові лубоїди, верхівковий та шестизубий короїди, коротковусий сосновий вусач, сірий довговусий вусач, рагій ребристий, конобіонти – сосновий смолюх. Найнебезпечнішими хворобами для дерев сосни Банкса є соснова та коренева губка.

11. Деревина сосни Банкса за фізико-механічними властивостями подібна до деревини сосни звичайної і може використовуватись у будівництві та інших галузях національної економіки.

На підставі проведених досліджень лісогосподарським підприємствам регіонів Західного і Малого Полісся України рекомендуємо:

1. Сосну Банкса використовувати, як головну породу, при створенні захисних насаджень у дуже сухих борах та ізоборах, та як супутню породу до сосни звичайної – у сухих та свіжих борах, особливо на місцях лісових пожеж.

2. Оптимальна участь сосни Банкса у сухих борах повинна становити 20% у складі насадження, з рівномірним розміщенням по площі (кожним 5 садивним місцем). У свіжих борах – до 25% (окремими рядами). Сосну Банкса доцільно використовувати, як ущільнюючу породу у міжряддях сосни звичайної, з раннім віком рубання – 6–12 років (на "новорічні ялинки"), які при наявності шишок відзначаються особливою декоративністю.

3. Для створення лісових культур за участю сосни Банкса необхідно провести роботи, щодо інвентаризації та селекційної оцінки насаджень інтродуцента та створення лісонасіннєвої бази. Особливої уваги в цьому напрямку заслуговує високостовбурна форма сосни Банкса.. Збір насіння практикувати лише з дерев, селекційна значимість яких не нижча від кращих нормальних дерев.

4. При природному і штучному засіванні згарищ, що особливо
   актуально у борових умовах, у куртинах самосіву сосни Банкса доцільно облаштувати ремізи для фауни.

5. Відмовитись від використання сосни Банкса у придорожніх і полезахисних, смугах, оскільки ця порода значною мірою потерпає від вітро-, сніго- та буревалів і зламів.

6. Не допускати використання домішки інтродуцента при створені лісових культур у свіжих та вологих гігротопах суборів та сугрудів, а у грудах взагалі неприпустиме.

Публікації автора:

1. 3еленський М.Н., Жмурко С.В. Порівняльна оцінка таксаційної будови за діаметром сосен звичайної і Банкса у змішаних лісових культурах // Науковий вісник: Збірник наук.-техн. праць. – Львів: УкрДЛТУ. – 2002. Вип. 12.2. – С. 7–11.

2. Гузь М.М., Жмурко С.В., Жмурко І.В.Природне поновлення сосни Банкса у лісових насадженнях Західного та Малого Полісся. // Науковий вісник УкрДЛТУ: Лісівницькі дослідження в Україні (ІХ-ті Погребняківські читання) / Збірник науково-технічних праць. – Львів: УкрДЛТУ. – 2003, вип..13.3 – С. 176 – 180.

3. Гузь М.М., Жмурко С.В., Жмурко І.В.Особливості будови і біометричні показники росту насаджень за участю сосни звичайної та сосни Банкса у сухому і свіжому борах. // Науковий вісник: Збірник науково-технічних праць. – Львів: УкрДЛТУ. – 2003, вип..13.4 – С. 8 – 13.

4. Жмурко С.В. Сосна Банкса (Pinus banksiana Lamb.) в лісових культурах Малого Полісся. // Науковий вісник Національного аграрного університету. – К.:НАУ, 2004. Вип.70. – Лісівництво. – С. 305 – 307.