Анотація до роботи:

Зайцев Ю.К. Соціалізація економіки України як стратегічна потреба її розвитку. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора економічних наук за спеціальністю 08.01.01. - Економічна теорія. - Київський національний економічний університет, Київ, 2002.

Дисертація присвячена дослідженню закономірностей становлення якісно нової системи соціально-економічних відносин в Україні, ролі та функцій позаекономічних, соціальних інститутів у цьому процесі. Обгрунтовано необхідність застосування нової парадигми пізнання цих закономірностей, доведено, що соціалізація економіки, якісно новий рівень потреб працівника та потреб у працівникові, є об’єктивною вимогою сучасного стану продуктивних сил і виробничих відносин, в тому числі й в Україні, веде до трансформації національних метасистем у системи метасоціальні. Досліджено суть і протиріччя реалізації основних концепцій та моделей соціалізації економіки у таких країнах, як Швеція та Німеччина, дана розгорнута характеристика соціальних втрат і проблем, що виникли у ході системної трансформації суспільства в Україні. Визначено основні концептуальні принципи та підходи до становлення в державі таких інститутів соціалізації економіки, як людський та соціальний капітал, соціальна конкуренція, соціальне партнерство, відповідальність, соціальна відповідальність бізнесу, середній клас, розроблено практичні рекомендації щодо ефективної реалізації їх функцій.

Введено в науковий обіг категорії метасоціальна система, соціальна конкуренція, поглиблене розуміння суті поняття соціальний капітал.

У дисертації проведено теоретичне узагальнення і нове вирішення наукової проблеми, що виявляється у процесах посилення впливу позаекономічних, соціальних факторів на можливості економічного розвитку, спрямованість та якість трансформаційних процесів в Україні. Дослідження основних закономірностей трансформації складних соціально-економічних систем в умовах НТР і розвитку процесів глобалізації, суті, характеру та спрямованості взаємозв’язків економічної та соціальної підсистем, дозволило сформулювати ряд висновків методологічного, концептуального та науково-практичного спрямування:

1. Проблема забезпечення синергетичного ефекту взаємовпливів економічних, соціальних і політичних інститутів в процесі реалізації економічних проектів, пов’язаних із становленням ринкової системи сучасного типу у посткомуністичних країнах, є нагальною, насамперед, для економічної теорії, оскільки традиційні підходи та методологія економічної теорії у науковому обгрунтуванні таких завдань допомогти не зможуть. Основу нової парадигми має складати уява про суспільство, як про цілісну, багатосуттєву, багатовекторну систему зі складною структурою, якій притаманні певні загальні закономірності розвитку. Саме з позицій розуміння складності, багатосуттєвості та єдності процесів, що відбуваються у ході трансформації економічної системи України, проведене дослідження проблем соціалізації економіки, становлення соціальних інститутів в нашій державі, можливостей їх впливу на формування соціально-економічних відносин нового типу.

2. З метою категоріального забезпечення такої спрямованості досліджень, запропоновано ввести в науковий обіг в якості категорій економічної теорії такі поняття, як метасистема (надскладна соціально-економічна система, де економічна система є елементом, ланкою, підсистемою із відповідними закономірностями її взаємозв’язків з іншими елементами метасистеми), та метасоціальна система - сучасний тип метасистеми, результат синергетичної дії її елементів, у структурі якої домінуючу роль відіграє соціальна орієнтація розвитку економічної системи на безпосереднє задоволення потреб людини.

3. Доведено також необхідність аналізу специфіки зовнішніх факторів, що впливають на формування концепції та вибір моделі економічного розвитку України. Ця специфіка полягає в тому, що практично усі країни світу й уся світова економіка перебувають сьогодні в перехідному стані: від індустріального до постіндустріального, постекономічного суспільства; від централізованої економіки та командно-адміністративної системи до ринкового господарства; від традиційних економічних систем до сучасних ринкових відносин; від взаємодії національних економік і держав до глобалізації важелів управління світовою економічною системою. Така ситуація, багато в чому, зумовлює внутрішні коливання політичних сил, різних верств населення щодо вибору концепції та моделі соціально-економічного розвитку держави, суть багатовекторності її внутрішньої та зовнішньоекономічної політики.

4. Зазначено, що соціалізація, у загальному розумінні цього поняття, означає процес засвоєння особистістю певної системи знань, норм та цінностей, які дозволяють їй функціонувати як повноправному члену суспільства, забезпечуючи конструктивну спрямованість своїх стосунків із іншими людьми у будь-якій сфері своїх інтересів. У процесі розвитку людської цівілізації сукупність таких знань, норм та цінностей невпинно зростає, що, з одного боку, ускладнює процес їх засвоєння, робить його більш суперечливим, однак, з іншого, збільшує цінність для держави, колективу, кожної особистості, що змогла опанувати та трансформувати через свою свідомість необхідну базову, на даному етапі розвитку суспільства, систему загальнолюдських наукових, світоглядних та поведінських норм.

5. Встановлено, що соціалізація економіки, виступаючи органічною ланкою загального об’єктивного процесу соціалізації, знаходить свій прояв у становленні та розвитку закономірності, згідно якої, під впливом потреб виробництва прискорюється процес засвоєння та використання основними суб’єктами господарювання у своїх інтересах специфічної системи знань, норм і цінностей, неохідних для успішного функціонування народного господарства, соціально-економічних відносин, суспільства в цілому. Цей процес, особливо в умовах всмоктування конкурентною економікою досягнень НТП та НТР, супроводжується стрімким зростанням цінності кожного окремого працівника, який володіє значним обсягом необхідних знань, навичок, запасом творчого потенціалу, мобільності та комунікативності, формуванням інтелектуального капіталу та системи відносин, що складаються між суб’єктами економічної діяльності з приводу використання цього капіталу, викликає потребу у певній трансформації існуючих економічних відносин, як у межах окремих країн, так і (як тенденція на перспективу) у межах світового господарства.

6. Встановлено, що розвиток соціалізації економіки на макрорівні переплітається з подібним процесом на мікрорівні, що знаходить свій прояв у зустрічних потоках та взаємовпливах: 1) наймані працівники намагаються та повинні засвоїти принципи, цінності, правила та інші елементи культури відносин, що склалися у фірмі; 2) водночас, керівництво фірми, підприємства добровільно, або вимушено, проводить політику соціалізації бізнесу, забезпечуючи найбільш ефективну, насамперед, з позицій реалізації цілей фірми, систему гармонізації інтересів усіх зацікавлених сторін, як у внутрішніх, так і в зовнішніх відносинах, інтегруючи найманих працівників у процеси прийняття рішень, розуміння відповідальності за свою діяльність та діяльність фірми, колективу.

7. Обгрунтовано, що найбільш життєвою та ефективною суспільною формою соціалізації економіки в Європі є модель соціального ринкового господарства. Поглиблено розуміння його суті, доведено об’єктивну природу виникнення, запропоновано новий погляд на критерії визначення етапів становлення та розвитку цього типу господарства в Німеччині з позицій визначення можливостей формування соціального ринкового господарства в Україні.

7. Доведено, що рівень розвитку соціалізації економіки, отже якість змін у системі економічних відносин, виробничих можливостей тієї чи іншої країни, фірми, залежить від ступіню активності особистості в процесі прийняття та реалізації рішень, готовності сприймати ці зміни, забезпечувати їх позитивний характер своєю працею. У цьому зв’язку досліджено природу, функції, закономірності та проблеми становлення в Україні таких соціальних інститутів та інструментів, як державні мінімальні соціальні стандарти (ДМСС), соціальний капітал, соціальна конкуренція, соціальне партнерство, середній клас.

8. Визначено хибні елементи в системі методології та практики реалізації основних принципів мотивації та стимулів до праці в умовах перехідного стану до ринкової економіки, поглиблено аналіз принципів ціноутворення на працю, як товар, з позицій забезпечення прямої залежності між рівнем її оплати, як мотивом, стимулом, і динамікою реформ, особливо у довготривалому періоді.

9. Дослідження умов, факторів, функцій та форм прояву соціального капіталу дозволило визначити його як систему цілеспрямованих соціальних зв’язків, що виникають на рівні суспільства та на рівні окремого підприємства, фірми і забезпечують соціальну організацію відносин між основними суб’єктами господарської діяльності, основу якої складають взаємодія, довіра, надійність і прозорість у стосунках. Така система зв’язків, являючись позаекономічною, і, навіть, до певної міри, позаматеріальною, водночас підвищує ефективність системи мотивації до праці та якість системи стимулів, тобто являється продуктивною. Її реальними організаціними формами можуть виступати, насамперед, різні види соціального партнерства.

10. Уперше введено в науковий обіг поняття соціальна конкуренція, досліджено об’єктивні передумови її виникнення, визначено специфічну мету функціонування - повне використання та розвиток можливостей людського і соціального капіталу, соціальна інтеграція суспільства. Встановлено основні складові та напрямки соціальної конкуренції на макро та мікрорівні, на рівні фізичних та юридичних осіб, визначено та аргументовано орієнтацію дій владних структур по створенню конкурентного середовища, які необхідно забезпечити позачергово.

11. Доведено, що такий сучасний інститут функціонування та розвитку економічних відносин, як соціальне партнерство, має об’єктивну природу, породжену дією економічних і соціальних законів, що дає підстави говорити про обобв’язковість його використання. Визначено та обгрунтовано головну функцію соціального партнерства - забезпечення рівноважного стану суспільства на принципах економічної свободи, соціальної справедливості, громадянського суспільства, нової якості економічного зростання в умовах виникнення об’єктивної потреби у спільних діях основних суб’єктів господарювання. Розширено та поглиблено погляд на соціальне партнерство, обгрунтовано, що на рівні суспільства воно характеризує вищу форму пізнання суті об’єктивних ринкових і соціальних законів, можливостей та механізмів реалізації їх вимог в масштабі держави. На основі аналізу протиріч та проблем становлення системи соціального партнерства в Україні обгрунтовано конкретні рекомендації щодо визначення реальних та ефективних інструментів і форм забезпечення цього процесу.

12. Поглиблено розуміння сутності, основних ознак, принципів і критеріїв формування та функціонування середнього класу, його ролі у забезпеченні рівноважного стану системи економічних відносин, їх конструктивної еволюції по висхідній; обгрунтовано специфічні риси та перспективи використання принципу концентрації ознак при становленні протосереднього класу в нашій країні. Доведено, що проблема формування середнього класу, як і системи соціального партнерства, в нашій країні є, насамперед, політико-економічною проблемою. Обгрунтовано, що економічна політика владних структур України повинна бути спрямована сьогодні, насамперед, на збереження, підтримку та розвиток таких ознак середнього класу, як рівень освіти, кваліфікації, професійний кваліфікаційний статус, професійна етика, місце у системі власності, самоідентифікація, динаміка зростання долі економічно та соціально активних громадян, зростання впливу протосереднього класу на прийняття владними структурами рішень щодо розвитку усіх структурних елементів соціально-економічного життя країни через розвиток системи соціального партнерства. Запропоновано розробити державну "Програму формування середнього класу в Україні", визначено її основні концептуальні принципи.

13. Уперше в науковій літературі зроблено спробу виділити та критично проаналізувати етапи становлення національної економічної думки щодо визначення стратегічних цілей і основних принципів формування концепції та моделі соціально-економічного розвитку України у трансформаційний період; окреслено деякі визначальні принципи концепції та моделі забезпечення соціальної спрямованості функціонування економіки країни.

Публікації автора:

Монографії:

1. Зайцев Ю. К. Системна парадигма та аналіз соціального ринкового господарства. - Чернівці: Золоті литаври, 2000. - 288 с. (17, 5 друк. арк.).

2. Зайцев Ю.К. Соціалізація економіки України та системна трансформація суспільства. - К.: КНЕУ, - 2002. - 188 с. (11, 84 друк. арк.).

3. Стратегії економічного розвитку в умовах глобалізації // Д.Лук’яненко, А.Поручник та ін. - К.: КНЕУ, 2001. - 538 с. (35,72 друк. арк.). Особисто автору належить розділ 1.6. Соціальна політика у сучасному ринковому господарстві. - С. 94 - 107. (0, 75 друк. арк.).

Підручники, книги:

4. Зайцев Ю. К. Економічна політика: методологія, теорія, практика. - Чернівці: Рута, 1998. - 140 с. (8,2 друк. арк.).

5. Белінський П.І., Зайцев Ю.К. Основи економіки (в запитаннях та відповідях) Частина 1. Мікроекономіка. - Чернівці: Рута, 1996. - 226 с. (13,2 друк. арк.). Особисто автору належить розділ 2. Ринкова економіка: організація і механізм функціонування, теми 4-5; та розділ 3. Підприємство і підприємництво. Основні форми доходу в ринковій економіці, теми 1-3. - С. 115 - 223 (6,5 друк арк.).

6. Белінський П.І., Зайцев Ю.К. Основи економіки (в запитаннях та відповідях). Частина 2. Макроекономіка. - Чернівці: Рута. - 1997. - 204 с. (12,0 друк. арк.). Особисто автору належить розділ 4. Національна економіка, форми її регулювання, теми 5 - 7; та розділ 5. Світова економіка, теми 1 - 3. - С. 103 - 202 (6,0 друк. арк.).

7. Економічна теорія: Курс лекцій (для студентів неекономічних спеціальностей). - Чернівці, 1999. - 343 с. Особисто автору належить тема 3. Типи економічних систем. - С. 25 - 44. (1,25 друк. арк.).

Статті у наукових фахових виданнях:

8. Зайцев Ю.К. Проблеми формування, прояву та реалізації соціальних законів у період переходу України до ринкової економіки // Науковий вісник Чернівецького університету: Зб. наукових праць. Вип. 10. Економіка. - Чернівці: ЧДУ, 1997. - С. 178 - 184. (0,7 друк. арк.).

9. Зайцев Ю.К. Й.А.Шумпетер про "зростаючу ворожість до соціального ладу капіталізму" та тенденції формування соціального ринкового господарства у сучасних розвинених країнах // Науковий вісник Чернівецького університету: Зб. наукових праць. Вип. 25. Економіка. - Чернівці: ЧДУ, 1998. - С. 55 - 65. (0,8 друк. арк.).

10. Зайцев Ю.К. Закони ринкової економіки та поле економічної політики держави // Науковий вісник Чернівецького університету: Зб. наук. праць. Вип. 28. Економіка. - Чернівці: ЧДУ, 1998. - С. 130 - 144. (0,8 друк. арк.).

11. Зайцев Ю.К. Об’єктивні потреби структурної перебудови економіки України та проблеми формування принципів узгодження інтересів її головних суб’єктів // Науковий вісник Чернівецького університету: Зб. наук. праць. Вип. 44. Економіка. - Чернівці: ЧДУ, 1999. - С. 32 - 42. (0,6 друк. арк.).

12. Зайцев Ю.К. Проблеми аналізу закономірностей трансформації соціально-економічних систем наприкінці ХХ століття // Проблеми формування ринкової економіки: Міжвідомчий науковий збірник. Вип. 7. - Київ.: КНЕУ, 1999. - С. 3 - 13. (0,6 друк. арк.).

13. Зайцев Ю.К. Соціальний капітал і проблеми його формування в умовах перехідної економіки // Економіка і підприємництво: Зб. наук. праць молодих учених та аспірантів. Вип. 3. - Київ.: КНЕУ, 1999. - С. 11 - 21. (0,6 друк. арк.).

14. Зайцев Ю.К. Проблеми та шляхи формування ринкового поля в перехідній економіці України // Регіональна економіка. - 1999. - № 4. - С. 71 - 80. (0,7 друк. арк.).

15. Зайцев Ю.К. Проблеми методології визначення історичних перспектив капіталістичної системи господарювання у працях Й. А. Шумпетера та сучасний стан їх розв’язання // Йозеф Шумпетер та проблеми реформування економіки України: Зб. наук. праць - К.: Таксон. - 2000. - С. 40 - 87. (2,7 друк. арк).

16. Зайцев Ю.К. Особливості прояву та реалізації ринкових законів в умовах формування сучасної метасоціальної системи // Науковий вісник Чернівецького університету: Зб. наук. праць. Вип. 65. Економіка, 2000. - С. 9 - 15. (0,6 друк. арк.).

17. Зайцев Ю.К. Соціальні зв’язки та проблеми економічного розвитку // Економіка та підприємництво: Зб. наук. праць. Вип. 5. - К.: КНЕУ, 2000. - С. 37 - 45. (0,8 друк. арк.).

18. Зайцев Ю.К. Соціальне ринкове господарство: принципи засновників, сучасні підходи, історичні перспективи // Вісник соціально-економічних досліджень: Зб. наук праць. Вип. 7. - Одеса: ОДЕУ, 2000. - С. 36 - 41. (0,6 друк. арк.).

19. Зайцев Ю.К. Соціальна політика у програмах перших урядів України: втрачені можливості, об’єктивні потреби // Регіональна економіка. - 2000. - № 3. - С. 7 - 16. (0,7 друк. арк.).

20. Зайцев Ю.К. Інтеграція України у світове господарство як фактор динамізації її соціального розвитку // Дослідження соціально-економічних проблем перехідного періоду. Науковий вісник ЧТЕІ КНТЕУ. Вип. 1. - Чернівці, 2001. - С. 6 - 14. (0,6 друк. арк.).

21. Зайцев Ю.К. Сучасні об’єктивні фактори та форми становлення транскордонної регіональної економічної політики в Україні // Науковий вісник Чернівецького університету: Зб. наук. праць. Вип. 109-110. Економіка. - Чернівці: Рута, 2001. - С. 106 - 110. (0,6 друк арк.).

22. Зайцев Ю.К. Основні принципи формування концепції та моделі соціально-економічного розвитку України в умовах перехідного періоду // Стратегія економічного розвитку України: Наук. зб. Вип. 5. - К.: КНЕУ, 2001. - С. 15 - 24. (0,7 друк. арк.).

23. Зайцев Ю.К. Соціальні пріоритети розвитку та проблеми їх реалізації у процесі трансформації метасистеми України // Науковий вісник Чернівецького національного університету: Зб. наук. праць. Вип. 113. Економіка, 2001 - С. 3 - 11. (0,7 друк. арк.).

24. Зайцев Ю.К. Проблеми становлення концепції системної трансформації господарського порядку в Україні // Вісник соціально-економічних досліджень. Вип. 8, ч. 1. - Одеса: Одес. держ. екон. ун-т, 2001. - С. 120 - 123. (0,4 друк. арк.).

25. Зайцев Ю.К. Соціальна конкуренція як фактор економічного розвитку // Стратегія економічного розвитку України: Наук. збірн. Вип. 6. - К.: КНЕУ, 2001. - С. 32 - 42. (0,7 друк. арк.).

26. Зайцев Ю.К. Умови відновлення мотиваційної природи заробітної плати в перехідній економіці України // Економіка України. - № 8. - 2002. - С. 45 - 50. (0,8 друк. арк.).

27. Савчук В.С., Зайцев Ю.К. Об’єктивні потреби розвитку світового господарства та особливості сучасної методології дослідження економічних проблем // Вчені записки КНЕУ: Науковий збірник. - Київ.: КНЕУ, 1999. - С. 145 - 150. (0,7 друк. арк.). (Особисто здобувачу належить аналіз особливостей методології дослідження сучасних економічних проблем; обсяг авторської частини - 0,35 друк. арк.).

28. Савчук В.С., Зайцев Ю.К. Проблема періодизації етапів становлення соціального ринкового господарства в ФРН та перспективи його формування в Україні // Вісник соціально-економічних досліджень: Зб. наук. праць. Вип. 6. - Одеса.: ОДЕУ, 2000. - С. 224 - 228. (0,5 друк. арк.). (Особисто здобувачу належить аналіз процесу становлення соціального ринкового господарства в ФРН; обсяг авторської частини - 0,25 друк. арк.).

29. Савчук В.С., Зайцев Ю.К. Глобалізація та соціалізація світової економіки: потреби, шляхи, проблеми // Вчені записки: Наук. збірник. Вип. 3. - К.: КНЕУ. - 2001. - С. 250 - 257. (0,6 друк. арк.). (Особисто здобувачу належить аналіз проблеми соціалізації світової економіки; обсяг авторської частини - 0,3 друк. арк.).

30. Савчук В.С., Зайцев Ю.К. Система соціального партнерства в Україні: проблеми, протиріччя, методи формування // Вчені записки: Наук. зб. - Вип. 4. - К.: КНЕУ. - 2002. - С. 9 - 18. (0,8 друк. арк.). (Особисто здобувачу належить аналіз протиріч існуючої в Україні системи соціального партнерства та визначення основних напрямків перетворення її у мотиваційний фактор економічної діяльності).

Інші видання:

31. Зайцев Ю.К. Проблеми формування цілей зовнішньоекономічної та зовнішньоторговельної політики України // Зовнішня торгівля (науковий економічний журнал). - 1998. - № 4. - С. 144 - 150. (0,7 дук. арк.).

Матеріали, тези наукових конференцій:

32. Зайцев Ю.К., Зайцева З.І. Основні принципи формування багатоукладної економіки та об’єктивні потреби соціалізації виробництва на Буковині // Тези доповідей міжнародної наукової конференції "370 років Хотинської війни". - Чернівці, 1991. - С. 97 - 101. (0.3 друк. арк.). (Особисто автору належить аргументація положення про необхідність соціальної орієнтації економіки вже на початку трансформаційного періоду в Україні; обсяг авторської частини - 0,2 друк. арк.).

33. Зайцев Ю.К. Некоторые концептуальные проблемы управления процессами формирования региональной инфраструктуры // Тезисы международной научно-практической конференции "Механизмы управления в свободных экономичесих зонах". - Черновцы, 1993. - Ч.1. - С. 32 - 34. (0,2 друк. арк.).

34. Зайцев Ю.К., Зайцева З.І. Україна та СНД в умовах соціально-економічної кризи // Матеріали науково-практичної конференції "Криза економіки України та можливості виходу з неї". - Івано-Франківськ, 1993. - С. 13 - 15. (0.25 друк. арк.). (Особисто автору належить положення про необхідність використання ринків СНД з метою нагромадження потенціалу системних структурних перетворень в економіці у співпраці із Заходом; обсяг авторської частини - 0,2 друк. арк.).

35. Зайцев Ю.К. Проблеми формування нової соціальної структури в Україні та місце у цьому процесі ВЕЗ // Тези міжнародної науково-практичної конференції "Вільна економічна зона як форма регіонального розвитку". 5-7 квітня 1994 р. В 2-х част. - Чернівці, 1994.- Ч. 1. - С. 17 - 20. (0,25 друк. арк.).

36. Зайцев Ю.К. Інвестиції в соціальну сферу та майбутнє України // Тези наукових доповідей міжнародної науково-практичної конференції "Інвестиційна діяльність в Україні: проблеми розвитку та регулювання". 8-10 квітня 1997 р. - Чернівці, 1997. - С. 138 - 139. (0,25 друк. арк.).

37. Зайцев Ю.К. Об’єктивні, теоретичні та практичні підвалини становлення соціального ринкового господарства // Матеріали всеукраїнської науково-практичної конференції "Проблеми безпеки української нації на порозі ХХІ сторіччя". 22 - 23 жовтня 1998 р. У 2-х част. - Київ - Чернівці, 1998. - Част. 1. - С. 116 - 122. (0,5 друк. арк.).

38. Зайцев Ю.К. Інновації, соціальний капітал і проблеми формування ефективної моделі господарювання в Україні // Доповіді Х міжнародної науково-практичної конференції "Сучасна інноваційно-промислова політика України: інвестиційні пріоритети та інфраструктура". Чернівці". 6 - 8 квітня 1999 р. У 2-х томах. - Чернівці: Рута, 1999. - Том 1. - С. 234 - 247 (0,8 друк. арк.).

39. Зайцев Ю.К. Глобалізація, регіоналізація та проблеми соціальних інновацій // Транскордонне співробітництво у поліетнічних регіонах Східної та Південно-східної Європи: Матеріали наукового симпозіуму 16-17 червня 1999 р. / Бюро зі співробітництва в Україні Фонду Ф. Еберта. - Чернівці: Золоті литаври, 1999. - С. 75 - 83. (0,7 друк. арк.).

40. Зайцев Ю.К. Об’єктивні основи соціалізованого ринкового господарства та можливості його формування у сучасній Україні // Матеріали міжнародної наукової конференції "Проблеми теорії і практики становлення соціально -орієнтованої ринкової економіки". Харків. 17-19 листопада 1999 року. - Харків: ХДАДТУ, 1999. С. 112 - 113. (0,3 друк. арк.).

41. Зайцев Ю.К. Глобалізація світового розвитку та проблеми формування національної економічної політики в Україні // Матеріали УІІ міжнародної науково-теоретичної конференції "Особливості економічної політики постсоціалістичних країн в умовах глобалізації світової економіки (Приклад України)". Київ. 25-26 листопада 1999 р. - К.: Київський університет ім. Тараса Шевченка. Інститут міжнародних відносин, 1999. - Модуль ІІ (Частина ІІ). - С. 151 - 155. (0,35 друк. арк.).

42. Зайцев Ю.К. Прорив "міжсистемних оболонок" як умова формування сучасної системи управління економічним розвитком // Матеріали ХІ міжнародної науково-практичної конференції у двох томах "Стратегія економічного розвитку в умовах глобалізації". - Чернівці.: МП "Юніверс ЛТД", 2000. - Т. 2. - С. 165 - 168. (0,3 друк. арк.).

43. Зайцев Ю.К. Об’єктивні основи трансформації предмету економічної теорії в умовах становлення сучасної метасоціальної системи // Матеріали Міжнародної науково-методичної конференції "Еволюція економічного розвитку та економічних теорій (проблеми дослідження та викладання)". 26-27 квітня 2000 р. - Київ.: КНЕУ, 2000. - С. 34 - 36. (0,3 друк. арк.).

44. Зайцев Ю.К. Соціальна відповідальність бізнесу та проблеми її формування в Україні // Теорії мікро-макроекономіки: Зб. наук. праць. За матеріалами Всеукраїнської науково-практичної конференції "Підприємництво в умовах трансформації економіки України", 10-11 листопада 2000 року. Вип. 6. - К.: КНУ імені Т.Шевченка, 2000. - С. 161 - 166. (0,4 друк. арк.).

45. Зайцев Ю.К. Транскордонна регіональна економічна політика та її стратегічні цілі і пріоритети // Матеріали доповідей У Міжнародного конгресу українських економістів "Україна в ХХ1 столітті: концепції та моделі економічного розвитку". Львів. 22 - 26 травня. У 2-х частинах. - Львів: ІРД НАНУ, 2000. - Част. ІІ. - С. 463 - 467. (0,4 друк. арк.).

46. Зайцев Ю.К. Проблеми формування концепції та моделі соціально-економічного розвитку України у національній економічній думці // Науковий вісник ЧТЕІ КНТЕУ. За матеріалами Х11 міжнародної науково-практичної конференції. Вип. 2. Чернівці, 2001. - С. 9 - 18. (0,5 друк. арк.).

47. Зайцев Ю.К. Роль держави у становленні соціальної відповідальності бізнесу в перехідній економіці України // Материалы научно-практической конференции "Социальные и управленческие проблемы развития бизнеса в Украине". Донецк. 2 июня 2001 г. - Донецк: Бизнес-альянс Донбасса, 2001. - С. 9 - 11. (0,3 друк. арк.).