Анотація до роботи:

Сидоренко С.В. Соціальна адаптація людини в умовах глобального суспільства. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата філософських наук зі спеціальності 09.00.03. – соціальна філософія та філософія історії. – Запорізький національний університет, Запоріжжя, 2008.

У рамках даної теми особливої актуальності набуває проблема аналізу теоретико-методологічних засад сучасних процесів глобалізації, виявлення нових моделей адаптації в глобальному суспільстві – адаптації до віртуальної реальності, аналізуються поняття “людина глобальна”, “суспільство глобальне”. Подається класифікація глобального буття; доведено, що особистість виступає об’єктом, суб’єктом креативного глобального простору. Визначено антропологічний аспект міграційних проблем глобалізованого суспільства; виявлені світоглядно-методологічні підходи щодо проблеми імміграції; виділені нові форми, типи українських іммігрантів, напрямки адаптації людини, детермінанти оптимізації взаємодії людини, суспільства.

У дисертації здійснено узагальнення і нове вирішення наукової проблеми, що виявляється у дослідженні феномена соціальної адаптації людини в умовах глобального суспільства.

Висновки дисертаційного дослідження можуть бути сформульовані таким чином:

1. Методологічним підґрунтям для розуміння сутності сучасної людини, її взаємодії з глобалізованим суспільством виступає соціально-філософська й антропологічна рефлексія, яка потребує, проте, застосування нових методів філософського пізнання. В сучасному світі відбувається своєрідна реформація соціально-філософської рефлексії, яка органічно вписує людину в глобальне суспільство, змінюючи ієрархічні рівні буття, структури самоорганізації, запроваджуючи зміни у свідомості, внутрішньому духовному світі людини, які аффікують репродуктивну діяльність. В епоху глобалізації філософська рефлексія прагне не тільки пізнати есенційні, екзистенційні виміри людини, але й визначити аксіологічні регулятиви, що можуть сприяти виживанню глобального суспільства, забезпечивши гомеостатичний стан між ним та довкіллям.

2. Адаптація є комплексною соціальною проблемою, яка відображає унікальну універсальність і різноманітність взаємодії людини й суспільства. Пристосовуючись до безперервних змін середовища, людська особистість протягом життя зазнає певних змін, оскільки можливість відновлювати власні фізичні й душевні сили обмежено-необмежна – за адаптаційні зміни людина платить фізичним і психічним здоров’ям. У суспільствах, де переважають позитивні адаптивні ситуації, відбувається прогресивний розвиток, що в цілому є позитивним для глобальної людини. Якщо діє нейтрально-адаптивна ситуація – відбуваються як позитивні, так і негативні реакції. У випадку негативно-адаптивної ситуації постають перешкоди, що негативно впливають на успішність адаптації.

3. У глобальному соціумі адаптація відбувається безперервно на психофізіологічному, фізіологічному, психологічному, соціальному рівнях, потребуючи узгодженої взаємодії функціональних підсистем суспільства на всіх рівнях цілісної системи з метою ефективного забезпечення успішної діяльності в нових умовах. Успішність соціальної адаптації залежить від ієрархії реальних і надуманих соціально-психологічних потреб, проблемно-адаптивних ситуацій, бар’єрів, адаптивних установок людини, соціуму.

4. В українському суспільстві переважають негативно-адаптивні ситуації, зумовлені відсутністю державних програм з їх оптимізації серед різних груп населення; послаблюється роль національних ідентичностей, посилюється деградація, маргіналізація свідомості; порушується ціннісно-нормативна система суспільства; набувають сили психічні й фізичні деструкції, депопуляція. Існують нові моделі адаптації людини в умовах глобального соціуму, а саме: локальна і глобальна адаптація. В межах першої виділяють новий напрямок – адаптація до віртуальної реальності. В контексті другої набуває актуальності адаптація українських іммігрантів до держави-репатріанта, яка реалізується через “освітню”, “шлюбну”, “професійну”, “девіантну”, “паразитуючу” форми, що спрямовані на успішну інтеграцію в країну-репатріанта.

5. Концептуальна парадигма сутності глобальної людини розкриває її амбівалентне становище. З одного боку, внаслідок глобалізації зростає роль особистості, яка розбудовує життя за власною програмою, з іншого, сучасна людина змушена вести боротьбу за виживання у глобальному суспільстві. Буття людини є досить складною, неоднозначною категорією, наповненою різноманітними бажаннями, проектами, творчою активністю, діяльнісним компонентом яких виступає її особистісне начало, вона сама в якості глобальної особистості. Глобалізація розширює систему соціальних зв’язків між людьми, відкриває перед ними раніше небачені можливості вибору життєвих стратегій.

6. Людину як особистість характеризує постійне бажання саморозвитку, самоздійснення і самовизначеності. Ідентичність особистості забезпечується трьома її сутнісними складовими: біологічною, соціальною, культурною. Вони дозволяють їй виявити в собі органічний гармонійний баланс в ході онтогенетичного розвитку, суспільно-історичних і цивілізаційних процесах, постійно напруженій духовно-практичній творчості.

7. Звернення до напрямків і шляхів адаптації людини в умовах глобалізації вимагає формування глобальної етики – різновиду сучасного гуманізму. В реальному гуманістичному суспільстві, орієнтованому на особистісний розвиток людини як вільної індивідуальності – носія розумно-вольової світоглядно визначеної свідомості, особливого значення має надаватись духовній культурі. Остання складається із системи освіти, науки, культури, засобів масової інформації, орієнтованих на розуміння їх креативної сутності в першу чергу людей з рівнем глобального мислення.

8. Пошуки детермінант оптимізації взаємодії людини і суспільства в сучасних умовах передбачають звернення до культурного простору, на рівні якого діють специфічні детермінанти: інформаційні, аксіологічні, гносеологічні, самореалізації особистості, психологічні, історичні, арт-терапії, туристичні, апеляція до релігії тощо. Духовність є тим джерелом, яке підживлює вольову наполегливість людини в бажанні відшукати сенс життя і гідність.

Публікації автора:

Статті у фахових виданнях:

1. Сидоренко С.В. Буття людини у глобальному просторі // Збірник наукових праць Гуманітарний вісник Запорізької державної інженерної академії. – Запоріжжя: Видавництво ЗДІА, 2005. – Вип. 22. - С. 170-176.

2. Сидоренко С.В. “Глобальна людина” у глобальному суспільстві: позитивні і негативні аспекти взаємодії і взаємовпливу // Збірник наукових праць Гуманітарний вісник Запорізької державної інженерної академії. – Запоріжжя: Видавництво ЗДІА, 2005. – Вип. 23. – С. 125-132.

3. Сидоренко С.В. Адаптивні можливості людини в сучасному інформаційному суспільстві // Нова парадигма: Журнал наукових праць – К.: Вид-во НПУ імені М.П. Драгоманова, 2005. – Вип. 44. – С. 85-93.

4. Сидоренко С.В. Глобалізація як головна тенденція XXI століття // Збірник наукових праць Гуманітарний вісник Запорізької державної інженерної академії. – Запоріжжя: Видавництво ЗДІА, 2006. – Вип. 24. – С. 80-90.

5. Сидоренко С.В. Соціально-культурна адаптація: глобальний аспект // Культура народов Причерноморья. Научный журнал. – Издательство ТНУ, 2005. – Вып. 68. – С. 163-167.

6. Сидоренко С.В. Філософія виживання людства // Мультиверсум. Філософський альманах. – Київ: Видавництво Інституту філософії імені Г.С. Сковороди НАН України, 2006. – Вип. 55. – С. 130-136.

7. Сидоренко С.В. Західні теорії глобального суспільства // Мультиверсум. Філософський альманах. Київ: Видавництво Інституту філософії імені Г.С. Сковороди НАН України, 2006.- Вип. 58. – С. 36-44;

8. Сидоренко С.В. Адаптаційні механізми життєзабезпечення особистості // Вісник Харківського національного університету імені В.Н. Каразіна. – Харків: Видавництво ХНУ, 2006. – Вип. 724. - С.316-320;

9. Сидоренко С.В. Глобальна людина в контексті глобального буття і глобальної свідомості // Культура народов Причерноморья. Научный журнал – Сімферополь: Издательство ТНУ, 2006. – Вип. 83. – С.103-106.

Публікації в інших виданнях:

10. Сидоренко С.В. Проблеми становлення особистості в ареалі глобалізаційних процесів // Особливості євроінтеграційної політики України: політичні, економічні, соціальні, культурні, правові чинники. Матеріали Міжнародної науково-практичної конференції 23-24 березня 2006 р. - Запоріжжя: Видавництво ЗДІА, 2006. - С. 48-50.

11. Сидоренко С.В. Україна і світ: взаємодія в умовах глобалізації // Збірник доповідей учасників VI Всеукраїнської науково-методичної конференції. Реалізація принципів і завдань Болонського процесу в Україні: політичні, економічні, соціальні, культурні, правові чинники. Матеріали Міжнародної науково-практичної конференції. – Запоріжжя: Видавництво ЗДІА, 2006. – 23-24 березня. – С. 182-186.

12. Сидоренко С.В. Антропологічні засади аналізу проблем адаптації людини в умовах глобалізації // XII науково-технічна конференція студентів, магістрантів, аспірантів і викладачів ЗДІА. Тези доповідей. Частина V. Секція “Менеджменту організацій” – Запоріжжя: Видавництво ЗДІА, 2007 р. – 16-20 квітня. – С. 106-107.