У дисертації наведене теоретичне узагальнення і нове вирішення наукової проблеми податкового забезпечення процесів соціалізації економіки держави за сучасних умов суспільного розвитку. На основі теоретичного дослідження процесів соціалізації економічних систем на світовому та національному рівні, аналізі емпіричного матеріалу ефективності інноваційного розвитку різних держав та податкового забезпечення такого роду процесів вдалося сформулювано наукові та практичні висновки. 1. Становлення інформаційного типу суспільного виробництва супроводжується сутнісними трансформаціями економічних відносин, зміною ролі факторів виробництва, виникненням нових форм організації. Процеси гуманізації економічних процесів, орієнтація усіх ланок виробничого процесу на потреби людини, становлення інтелектуальної домінанти у забезпеченні інноваційного розвитку держави визначаються процесами соціалізації економічних систем. Незважаючи на визначальну роль таких процесів, сьогодні проводиться недостатньо досліджень вказаної проблематики, що призводить до суттєвих прорахунків у стратегічному плануванні розвитку держав, невірній оцінці наслідків інноваційних процесів тощо. 2. Узагальнивши існуючі сьогодні підходи до оцінки та аналізу соціалізації економічних процесів вітчизняних та зарубіжних науковців, запропоновано структуровану теорію дослідження. Вважаємо, що слід виокремлювати дві основні форми протікання таких процесів – пряму та опосередковану соціалізацію. При прямій соціалізації відбувається власне передача та засвоєння людиною економічних знань і досвіду у явному вигляді, а при опосередкованій соціалізації – людина (соціальна група) здобуває знання, досвід чи навички, які безпосередньо не мають економічної спрямованості, але суттєво визначають тип їх економічної поведінки. 3. Під соціалізацією економіки України пропонуємо розуміти системний процес якісних інституціональних змін у спрямованості суспільного виробництва, соціально-економічних відносин під впливом потреб, що породжуються НТП та НТР. У структурі процесу соціалізації економіки існують вертикальні та горизонтальні зв’язки, що сприяють структуризації економічних процесів. Побудувавши дисертаційне дослідження на системному підході, виділено: 1) залежно від наслідків-результатів соціалізації економіки уречевлену (засоби праці, технології виробництва тощо) і нематеріальні складові (культурні цінності, освітні технології та інше), 2) залежно від позиції дослідження – об’єктні (соціальні норми і правила, споживчі вимоги та уподобання, інновації тощо) та суб’єктні (творчість, психологічні архетипи, індивідуальні цінності) елементи. 4. Дослідивши структуру соціального капіталу держави, у розрізі економічної, культурної, соціальної, адміністративної, політичної, символічної, фізичної та людської складових, запропоновано модель взаємозв’язку чи впливу фінансової системи на процеси соціалізації економіки. На цій основі зроблено висновок, що саме податкова система виступає фінансово-матеріальним підґрунтям інноваційного розвитку та соціалізації економічних процесів усіх рівнів. 5. У процесі дослідження проаналізовані різні теорії та наукові концепції взаємозв’язку податкових платежів і процесів соціалізації економіки держави, відтворено історичну еволюцію теорії оподаткування, обґрунтовано сучасну систему цілей і механізмів функціонування податкових систем. Вважаємо, що традиційне для економічної науки поняття „податок” потребує переосмислення та нової ідентифікації у напрямку гуманізації та підвищення соціальної орієнтованості його сутті. Такий підхід дозволив по новому розкрити функції податкових платежів у соціально-економічній системі держави. Побудувавши розгалужену класифікацію різновидів податків, досліджено переваги та недоліки розподільчої і накопичувальної податкових моделей соціального забезпечення. 6. Дослідження світового досвіду функціонування податкових систем виявлено їх взаємозв’язок через інноваційні процеси з соціалізацією економіки країни. Поглиблюючи дослідження у цьому напрямку, запропонована логіка і технологія аналізу процесів соціалізації через інноваційну політику держави та її податкову систему. Основний компонент нематеріального нагромадження — освітньо-кваліфікаційний потенціал робочої сили. Саме його параметри визначають результати і можливості розвитку інших форм потенціалу країни. 7. Узагальнення досвіду податкового реформування в розвинутих країнах дозволяє виділити дві основні тенденції: 1) активізацію податкових методів стимулювання інвестиційної активності підприємців у виробничій і науково-технічній сферах; 2) послідовне розширення сфери дії податків на споживання (у першу чергу - податку на додану вартість), як ефективне джерело поповнення бюджету в умовах необхідного скорочення ряду виробництв. Сьогодні в країнах з ринковою економікою можна помітити чіткий взаємозв’язок між розподілом податків на прямі та непрямі і рівнем соціально-економічного розвитку (і, відповідно, рівнем життя населення) цих країн. Тому зроблено таке узагальнення – чим більшу частку у загальному обсязі податків складають непрямі платежі, тим нижче рівень життя населення. 8. Однією з важливих складових оптимізації податкової системи України виступає різке посилення її соціального впливу на економіку. Світовою практикою доведено, що податкова система повинна базуватися на оптимальному сполученні інтересів усіх соціальних прошарків суспільства - підприємців, держслужбовців, учнів, пенсіонерів і інших, котрі мають великі розходження в одержуваних доходах. Вважаємо, що у даний час продуктивна реалізація економічних інтересів — це не тільки і не стільки кількісне зростання економічних благ, але насамперед процес насичення різних сфер народного господарства результатами науково-технічного розвитку. 9. Діюча податкова система України орієнтована на надходження насамперед від непрямих податків, які сплачують у підсумку споживачі. За такого формування доходи бюджету залежать не від ефективності діяльності підприємств, а від обсягів оборотних коштів. Така структура податкової системи робить фіскальні органи об’єктивно не зацікавленими у підвищенні ефективності національної економіки. Недооцінка нагромадження в нематеріальній формі сьогодні загрожує неминучим відставанням матеріально-технічного й економічного прогресу в усіх сферах національної економіки. 10. Оцінку соціальної ефективності організації податкової системи України зроблено за двома групами аналітичних індикаторів – загальними базовими показниками і податковими мультиплікаторами соціального розвитку. Очевидно, що незалежно від кількості стягнених податкових платежів на користь держави, основним чинником інноваційного розвитку залишається частка валової доданої вартості спрямованої та науку, освіту та прикладні дослідження. У нашій державі ці сфери діяльності фінансуються за залишковим принципом, без моніторингу ефективності використання коштів на такі цілі. 11. На основі використання світового досвіду забезпечення процесів інноваційного розвитку та соціалізації економічних відносин запропоновано національну модель податкового забезпечення таких процесів, яка включає: модель кредитування та схему технологічного розвитку, схему трансферту технологій, підтримку товарних інновацій, схему надання преференцій малим підприємствам, модель фінансування товарного розвитку, модель справедливого розподілу капіталу. |
