Библиотека диссертаций Украины Полная информационная поддержка
по диссертациям Украины
  Подробная информация Каталог диссертаций Авторам Отзывы
Служба поддержки




Я ищу:
Головна / Філософські науки / Соціальна філософія та філософія історії


Буткевич Олег Григорович. Соціальне управління як вид діяльності в суспільних системах перехідного типу : Дис... канд. філос. наук: 09.00.03 / Київський національний ун-т ім. Тараса Шевченка. — К., 2004. — 186арк. — Бібліогр.: арк. 168-186.



Анотація до роботи:

Буткевич О.Г. Соціальне управління як вид діяльності в суспільних системах перехідного типу. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата філософських наук за спеціальністю 09.00.03 – соціальна філософія та філософія історії. – Київський національний університет імені Тараса Шевченка, Київ, 2004.

Дисертація присвячена дослідженню теоретичних та практичних аспектів соціального управління в суспільних системах перехідного типу. В роботі розкривається специфіка, сутність зазначеного управління як виду діяльності в суспільствах трансформаційного типу, зокрема, здійснено історико-філософський аналіз постановки та теоретичного розв’язання проблеми соціального управління в суспільних системах? визначено його своєрідність за умов перехідного періоду? розкрито механізми реалізації в соціально-політичній, соціально-економічній та соціально-духовній сферах суспільства за трансформаційних умов; розроблено на основі здійсненого дослідження пропозиції та рекомендації, спрямовані на удосконалення соціального управління в період переходу від одного історичного типу суспільства до якісно іншого.

У висновках викладені найбільш важливі теоретичні та практичні результати, сформульовані конкретні пропозиції з вдосконалення соціального управління в умовах трансформації українського суспільства. Висновки сформульовані відповідно до поставлених в дисертації мети та завдань:

  1. Досі відсутня єдність у розумінні поняття соціального управління, його класифікації, організаційних умов діяльності, функціонального забезпечення, соціальних, економічних, політичних тощо наслідків. Аналіз підходів до пояснення соціального управління, його історичних шкіл та історичних типів доводить, що тільки соціально-філософський розгляд, який забезпечує комплексний підхід до аналізу соціального управління, і здатний розкрити сутність поняття соціального управління.

  2. Перехідний період в суспільних системах розглядається як такий просторово-часовий вимір соціального буття, що характеризується насамперед явищами, відмінними від старої соціальної системи і конструюванням нових соціальних реалій, спрямованих на утвердження якісно нового соціуму? при цьому, характер та темпи перетворення задає і визначає політичний процес. Соціальне управління в умовах перехідного періоду виступає специфічним видом людської діяльності, в процесі якої здійснюється свідомий і цілеспрямований вплив на суспільство з метою задоволення потреби об’єктивних змін в житті соціуму, необхідні перетворення у його соціально-політичній, соціально-економічній і соціально-духовній сферах, спрямовані на конструювання та утвердження якісно нового типу суспільної системи.

  3. Механізми оптимізації системи управління в соціально-політичній сфері суспільства в перехідний період (з врахуванням реалій і особливостей суспільного життя України) реалізуються в процесі: по-перше, прискорення проведення політичної реформи щодо встановлення парламентсько-президентської моделі правління з ефективно діючим парламентом, професійним висококваліфікованим урядом, незалежними судовими органами; по-друге, вдосконалення і підвищення ефективності системи державного управління, послідовне його піднесення до рівня європейських стандартів демократичної, правової, соціальної держави шляхом забезпечення прозорості і доступності влади, безперечного верховенства права, неухильного забезпечення прав і свобод людини; формування ефективної організації виконавчої влади на центральному і на місцевому рівнях управління та врегулювання взаємовідносин між ними? організація на нових засадах державної служби та служби в органах місцевого самоврядування; створення сучасної системи підготовки та перепідготовки управлінських кадрів; запровадження раціонального адміністративно-територіального устрою; по-третє, розвивати і вдосконалювати політичні відносини шляхом відкриття максимального простору для самоуправління суспільства на всіх рівнях його соціально-політичної організації; по-четверте, формувати інститути громадянського суспільства як співтовариства людей і їх самодіяльних організацій, політичних партій, рухів, профспілок, кооперативів, асоціацій; по-п’яте, своєчасно вдосконалювати політичну систему України з урахуванням внутрішнього та міжнародного становища.

  4. Система управління в соціально-економічній сфері в суспільстві перехідного типу функціонує на основі поєднання ринкового механізму та засобів (способів) державного управління. Держава має робити наголос на створенні економічних засобів-стимулів, що спрямовані на підтримку або зміну економічних параметрів тих чи інших явищ та взаємозв’язків між ними у відповідності із завданням державної економічної політики. При цьому державне управління повинне виступати не альтернативою ринковим методам, а способом закріплення позитивних і згладжування негативних сторін ринку. Виходячи із цього, доцільним вбачається закріплення за державою функцій стратегічного розрахунку економічного розвитку країни, а управління та організацію наміченої стратегії повністю перенести у виробничі структури, об’єднання.

  5. Розробка вітчизняної моделі цивілізованого ринкового господарювання має своїм підґрунтям: реорганізацію системи державно-управлінських відносин; перегляд системи державних органів виконавчої влади, сфери їх повноважень і відповідальності, розподіл функцій між ними з регулювання підприємництва та господарювання; створення надійної системи управління ними та, найголовніше, забезпечення організаційних структур відповідною нормативно-законодавчою базою.

  6. Основними напрямками підвищення ефективності соціально-економічного управління в перехідний період є: зміна податкової системи, усунення з процесів державного управління економікою корупції і бюрократизму (реформування правоохоронної та судової системи, прискорення адміністративної реформи, оновлення управлінських кадрів, встановлення громадського контролю за діяльністю державного апарату, посилення контролю за банківською системою, спрощення дозвільної системи в частині ведення бізнесу, унормування перевірок діяльності підприємств); захист внутрішнього ринку; розвиток малого та середнього бізнесу (пільгове кредитування, зокрема молоді, гарантоване державне інвестування стартового капіталу, державна підтримка малого та середнього бізнесу в аграрному секторі); створення робочих місць; подолання (скорочення) безробіття; реформування заробітної плати, зміни у кредитній політиці; впровадження державної монополії в окремих сегментах ринку; посилення позицій державної власності.

  7. До компетенції соціально-духовного управління в суспільних системах перехідного типу потрібно віднести: правове регулювання соціально-духовної сфери шляхом прийняття відповідних законодавчих актів; створення системи центральних та місцевих органів управління конкретними галузями соціально-духовного будівництва, визначення їх структури і компетенції; здійснення організаційних та інших заходів щодо вдосконалення їхньої структури, підвищення ефективності роботи; визначення пріоритетів державної політики шляхом розробки та реалізації цільових комплексних програм; відповідне фінансування і матеріально-технічне забезпечення соціально-духовної сфери; виділення у державному та місцевих бюджетах цільових коштів на фінансування державної політики в конкретних галузях соціально-духовного будівництва, залучення матеріальних і фінансових ресурсів підприємств, установ і організацій, об’єднань громадян, що функціонують у соціально-духовній сфері; створення системи соціальних гарантій захисту прав громадян у конкретних галузях соціально-духовного будівництва; створення достатньої мережі державних соціально-духовних закладів та установ з урахуванням специфіки того чи іншого регіону (економічної та соціальної структури, традицій, демографічного складу населення, особливостей географічного і кліматичного характеру тощо).

Публікації автора:

  1. Буткевич О.Г. Еліта як суб’єкт соціального управління // Культура народов Причерноморья. – 1999. – №7. – С.169–173.

  2. Буткевич О.Г. Розвиток управлінських функцій // Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Філософія. Політологія. – К.: Київський університет, 2000. – Вип.31. – С.21–25.

  3. Буткевич О.Г. Історичні типи соціального управління // Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Філософія. Політологія. – К.: Київський університет, 2001. – Вип.34. – С.13–20.

  4. Буткевич О.Г. Диференціація соціального управління у суспільстві // Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Філософія. Політологія. Наукові повідомлення. – К.: Київський університет, 2001. – Вип.36. – С.41–42.