Анотація до роботи:

Вєтрова Г.В. Соціальні зміни у складі населення Півдня України у другій половині ХІХ ст. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата історичних наук за спеціальністю 07.00.01 – історія України. – Одеський національний університет імені І.І. Мечникова. – Одеса, 2008.

У дисертації досліджуються соціальні зміни у складі населення Півдня України у другій половині ХІХ ст. за матеріалами Катеринославської та Херсонської губерній. На основі використання різноманітних джерел та аналізу літератури охарактеризовано особливості формування буржуазії та робітництва, соціальної диференціації селянства в умовах розвитку капіталістичних відносин в економіці регіону у пореформену добу. Висвітлено зміни, які відбулися у землекористуванні та землеволодінні, правовому статусі, соціально-економічному становищі селянства після скасування кріпацтва. Розглянуто правові умови формування буржуазії, її соціальний та національний склад на Півдні України. Проаналізовано кількісні та якісні зміни у зростанні робітництва, джерела його формування, умови праці та побуту у південних губерніях.

У висновках узагальнено результати дослідження та викладено основні положення, які виносяться на захист.

У другій половині ХІХ ст. в Україні відбувався початковий етап модернізації, який характеризувався завершенням промислового перевороту та початком переходу до індустріалізації. Наприкінці пореформеної доби Південь України став одним з найпотужніших економічних регіонів імперії, що пояснювалося наявністю мінеральних ресурсів, паливно-енергетичних потужностей, вільних чорноземів, значних торговельних центрів. У ході капіталістичної модернізації відбулися соціальні зміни у складі населення південного регіону:

– Реформа 1861 р., ліквідувавши монополію дворянського стану на землю, не створила рівності між різними категоріями селянства. Більше чверті селян південних губерній не одержали наділів, внаслідок чого третина їх господарської площі припадала на орендну землю. Оренда зростала у зв’язку з попитом на землю з огляду на розвиток в регіоні зернового виробництва. У пореформену добу відбувалося зростання площі селянського землеволодіння за рахунок купівлі земель дворянського стану. Куплена селянами земля складала на Півдні 25% земельного фонду, що було більше ніж будь-де в Україні. Розвиток капіталістичного виробництва прискорював процес соціальної диференціації селянства. До загострення проблеми забезпечення землею призвела колонізація регіону, внаслідок якої відбулося значне збільшення селянського населення. Наприкінці ХІХ ст. відбувався процес розшарування селянства на сільську буржуазію, яка забезпечувала ринок великою частиною товарного хліба, і сільську бідноту, яка ставала джерелом формування робітництва.

– Внаслідок швидких темпів розвитку економіки на Півдні, чисельність однієї з найголовніших верств капіталістичного суспільства – буржуазії в ХІХ ст. збільшилася у десятки разів. Темпи зростання цієї верстви в Україні були значно нижчими. Розвитку торгово-промислового підприємництва усіх верств населення сприяла урядова економічна політика. Так, положення від 1 січня 1863 р. “Про мито за право торгівлі і інших промислів” і закон від 9 лютого 1865 р. надали представникам усіх станів рівні можливості у зазначеній сфері. На зламі століть питома вага буржуазії Катеринославської та Херсонської губерній становила 38,5% у загальноукраїнському масштабі. Буржуазія у пореформений період була всестановою. Важливим джерелом її формування залишались купці, на буржуазію перетворювалася частина дворянства. Проте, у порівнянні з дореформеним періодом, підприємницька активність цих верств знизилася. В той же час збільшився відсоток непривілейованих станів – міщан, селян, колишніх колоністів, технічної інтелігенції. У південних губерніях підприємницькою діяльністю активно займалися численні іноземні піддані.

– Одним з найважливіших підсумків реформи 1861 р. було формування верстви робітників, які були позбавлені засобів виробництва та існували за рахунок продажу робочої сили. На Півдні відбулося значне збільшення чисельності робітництва, що було пов’язано із наявністю тут промислових потужностей, а також розвитком виробництва зерна. Південь України характеризувався переважанням прийшлого робітництва з українських та російських центральних губерній серед найманих робітників, що пояснювалося нестачею тут робочих рук, а також високою заробітною платнею. Наприкінці ХІХ ст. на Півдні вже сформувалися постійні кадри робітництва, для яких наймана праця була основним джерелом прибутку. Перші закони, які регулювали відносини найму робітників були прийняті у 1880-х рр., але вони виявились неефективними. Соціально-економічне становище робітництва залишалось важким: заробітна платня була недостатньою для задоволення основних потреб їх родин, незадовільними були умови праці та побуту. Разом із тим, нестача робочої сили для розвинутої промисловості і сільського господарства Півдня сприяла вищому рівню заробітної платні, ніж в інших регіонах країни.

Особливістю південноукраїнських губерній було те, що процеси капіталістичної модернізації тут проходили інтенсивніше, ніж в інших регіонах України, а зміни у соціальній структурі, процес переходу від аграрного суспільства до індустріального відбувався динамічніше.

Публікації автора:

1. Ліквідація кріпосного права в Херсонській губернії // Науковий вісник Ізмаїльського державного гуманітарного університету : Історичні науки. Педагогічні науки. Філологічні науки: збірник наукових праць. – 2005. – № 19. – С. 9-12.

2. Розвиток торгівлі в Херсонській губернії (друга половина ХІХ ст.) // Науковий вісник Ізмаїльського державного гуманітарного університету : Історичні науки. Педагогічні науки. Філологічні науки: збірник наукових праць. – 2006. – № 20. – С. 5-13.

3. Особливості реформи 1861 р. в Катеринославській губернії // Проблеми історії України ХІХ – початку ХХ ст. – 2006. – № ХІІ. – С. 214-222.

4. Розвиток підприємництва у гірничозаводській та металургійній галузях промисловості Катеринославської губернії (ІІ половина ХІХ ст.) // Південний архів : збірник наукових праць. Історичні науки. – 2007. – № 24. – С. 148-159.

5. Діяльність промислової буржуазії Херсонської губернії в другій половині ХІХ ст. // Наукові записки з української історії : Збірник наукових статей. – 2007. – № 19. – С.141-148.

6. Селянське землеволодіння і землекористування Херсонської та Катеринославської губерній у другій половині ХІХ ст. / Актуальні проблеми сучасної науки : матеріали Міжнародної науково-практичної конференції молодих учених (Ізмаїл, 21 квітня 2006 р.) / М-во освіти і науки України // Науковий вісник Ізмаїльського державного гуманітарного університету: Історичні науки. Педагогічні науки. Філологічні науки : збірник наукових праць. – Ізмаїл, 2007. – № 22. – С.14-19.

7. Соціальна диференціація селянства Херсонської та Катеринославської губерній наприкінці ХІХ ст. // Матеріали V Буковинської Міжнародної історико-краєзнавчої конференції, присвяченої 130-річчю заснування Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича (Чернівці, 29 вересня 2005 р.) : у 2 т., Т. 1 : Історія України. Краєзнавство / М-во освіти і науки України, Чернівецький національний університет імені Юрія Федьковича. – Чернівці : Книги ХХІ, 2005. – С. 100-105.

8. Соціально-економічне становище робітництва у Катеринославській та Херсонській губерніях (друга половина ХІХ ст.) // Материалы ІІ Международной научно-практической конференции “Стратегические вопросы мировой науки – 2007” (Днепропетровск, 15 – 28 февраля 2007 г.)., Т. 7. История. Философия. Политология. Гос. управление / ответств. ред. С.В. Екимов. – Днепропетровск : Наука и образование, 2007. – С. 3-8.