Анотація до роботи:

Шамборовський Г.О. Соціально-економічна ефективність інтеграції країн Центрально-Східної Європи до Європейського Союзу. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.00.02 – світове господарство і міжнародні економічні відносини. – Інститут міжнародних відносин Київського національного університету імені Тараса Шевченка. – Київ, 2007.

Дисертація присвячена дослідженню соціально-економічної ефективності інтеграції країн Центрально-Східної Європи до Європейського Союзу. Досліджувані у дисертаційній роботі проблеми обґрунтовано теоріями різних наукових шкіл, працями вітчизняних та зарубіжних учених. Досліджено та уточнено суть поняття “соціально-економічна ефективність європейської інтеграції”. Проаналізовано та виявлено основні умови застосування моделей загальної економічної рівноваги для аналізу соціально-економічних наслідків європейської економічної інтеграції. Визначено можливість використання моделі загальної економічної рівноваги GTAP 6.0 для дослідження впливу змін умов торгівлі на економічний та суспільний добробут країн ЦСЄ та ЄС внаслідок євроінтеграції. На підставі проведеного аналізу виявлено, що розширення ЄС у 2004 році мало позитивний соціально-економічний ефект для восьми країн ЦСЄ. Представлена у дисертації теоретична модель показує вплив ринково-інституційних чинників європейської економічної інтеграції на суспільний добробут її учасників. Визначено, що основним інструментом забезпечення зростання суспільного добробуту в ЄС є Структурні фонди. Аналіз потенційного впливу створення зони вільної торгівлі між Україною та Європейським Союзом на основі моделі GTAP 6.0 засвідчує позитивний ефект зростання економічного добробуту обох партнерів.

У дисертаційному дослідженні наведено теоретичне узагальнення та запропоновано нове вирішення наукової проблеми – соціально-економічної ефективності євроінтеграції – викладеної у формі дослідження впливу розширення ЄС на загальну економічну рівновагу та суспільний добробут нових країн-членів, що є важливим для оцінки соціально-економічних наслідків європейської економічної інтеграції.

На підставі результатів сформульовано такі узагальнення та висновки.

1. Теорія міжнародної економічної інтеграції, яка спирається на сучасні теорії міжнародних економічних відносин, в своїй еволюції пройшла кілька етапів. Сьогодні ця теорія найбільш динамічно розвивається в Європейському Союзі, що проявляється у формуванні теорії європейської економічної інтеграції. Основною тенденцією цієї теорії є врахування як ринкових, так і інституційних чинників інтеграційного процесу. Ця особливість зумовлена тим, що ринково-інституційні ефекти євроінтеграції впливають на суспільний добробут країн-учасниць.

2. Аналіз впливу європейської економічної інтеграції на суспільний добробут передбачає оцінку зміни стану загальної економічної рівноваги її учасників. Проведенню такого аналізу передувало теоретико-методологічне осмислення та критичний розгляд теорій міжнародної економічної інтеграції та загальної теорії економічного добробуту, що дало змогу застосувати відповідний понятійно-концепційний апарат для опису результатів, а саме критерій соціально-економічної ефективності євроінтеграції. Цей критерій дозволяє врахувати як екзогенний, так і ендогенний вплив європейської економічної інтеграції на суспільний добробут восьми країн Центрально-Східної Європи, членів Європейського Союзу з 2004 р.

3. Згідно з неокласичною теорією зовнішньої торгівлі, розширення Європейського Союзу викликає зміну загальної економічної рівноваги як у старих, так і в нових членах внаслідок скасування торговельних обмежень між країнами-учасницями, що, своєю чергою впливає на сукупну ділову активність у національних галузях економіки. Крім того, впливу зазнають купівельна спроможність громадян, обсяги інвестицій, стан експорту та імпорту, а також міжнародна торгівля та добробут загалом. Слід відзначити, що трактування неокласиками добробуту узгоджується з концепцією вільного ринку, тобто питання справедливості його розподілу в них не постає. Тому слід розмежовувати поняття економічного та суспільного добробуту. Головним критерієм оцінки суспільного добробуту є рівень і диференціація доходів населення.

4. Дослідження соціально-економічної ефективності вступу країн до Європейського Союзу вимагає використання таких емпіричних методів аналізу, як економетричні моделі та моделі економічної рівноваги, які дають можливість оцінити фактичну та потенційну зміни загальної економічної рівноваги, а також дослідити вплив економічного ефекту євроінтеграції на обсяг торгівлі та економічний добробут країн-учасниць.

5. Проведені розрахунки, на основі моделі загальної економічної рівноваги GTAP 6.0, підтверджують позитивний ефект зростання економічного добробуту країн ЦСЄ внаслідок їх інтеграції до ЄС. Основним показником оцінки економічного добробуту, який використовується в моделі GTAP, є еквівалентна варіація, що дорівнює зміні видатків домогосподарств у регіоні, яка виникає внаслідок встановлення нового рівня корисності і виражається в поточних цінах. На підставі цього показника оцінено потенційну зміну економічного добробуту в восьми країнах ЦСЄ та ЄС. Результати підтвердили, що розширення ЄС у 2004 р. стало ефективним для усіх країн-членів. Негативний ефект спостерігається лише для такого інтеграційного об’єднання, як НАФТА.

6. Представлена теоретична модель показує вплив ринково-інституційних чинників європейської економічної інтеграції на суспільний добробут. Внаслідок застосування низки ринково-інституційних інструментів всередині ЄС членство в союзі прямо або опосередковано впливає на суспільний добробут його громадян. В ЄС існують три основних “канали” впливу на суспільний добробут – регіональна політика, інституційна адаптація і економічна інтеграція. Насамперед в моделі відзначено значущість позитивного ефекту економічної інтеграції у досягненні суспільного добробуту країн – членів ЄС. Водночас модель вказує на прямі і непрямі соціально-економічні ефекти регіональної політики та інституційної адаптації, які важче простежити емпірично.

7. Основними інструментами забезпечення зростання суспільного добробуту в ЄС є Структурні фонди та Фонд згуртування – це фінансові інструменти спільної соціально-економічної політики ЄС, спрямованої на зменшення розриву між розвитком різних регіонів та країн ЄС і досягнення оптимальної економічної рівноваги. Стратегія регіонального розвитку в країнах ЄС є проявом одного із ключових принципів регіональної політики ЄС – принципу програмування. Вона є важливим інструментом власної соціально-економічної політики регіону. При розробленні стратегії регіонального розвитку в ЄС враховуються такі тенденції, як глобалізація світового господарства, посилення конкуренції між окремими країнами і регіонами, а також номенклатура і масштаби світових ринків, інформатизація суспільства, зростання значення науки і технологій, посилення процесів інтеграції на Європейському континенті.

8. Досвідом країн ЄС, практичними рекомендаціями і механізмами регіонального розвитку можуть скористатися інші країни з різними системами господарювання, однак за умови їх адаптації. Це пов’язано із великою різницею у рівнях соціально-економічного розвитку країн, їх фінансових можливостях, традиціями у сфері регіонального розвитку, деякими розбіжностями в наукових підходах та ін. У цій ситуації важливо використовувати досвід регіональної політики країни, що пройшла аналогічний перехідний етап. Такою державою для України є Польща – найближчий сусід, країна близька за розмірами території, кількістю населення, суспільно-географічними умовами, яка нещодавно стала членом ЄС.

9. Аналіз потенційного впливу створення зони вільної торгівлі між Україною та Європейським Союзом на основі моделі GTAP 6.0 вказує на позитивний ефект зростання економічного добробуту обох партнерів. Результати порівняльної оцінки створення зони вільної торгівлі та митного союзу між Україною та ЄС свідчать про перевагу економічного ефекту зони вільної торгівлі. Така тенденція підтверджує доцільність євроінтеграційного курсу національної зовнішньоекономічної політики. Водночас результати моделювання показують, що вплив покращення умов торгівлі на зростання економічного добробуту внаслідок євроінтеграції України, є незначним.

10. Використання гравітаційної моделі для оцінки фактичного та потенційного станів торгівлі між Україною та ЄС дало змогу з’ясувати чому частка умов торгівлі є незначною в зростанні економічного добробуту внаслідок входження України у зону вільної торгівлі з ЄС. Як показали результати, фактичний обсяг торгівлі між Україною та ЄС є низьким і далеким від потенційного, що свідчить про необхідність стимулювання зовнішньої торгівлі з ЄС, хоч це і досить складний процес. Стійка позитивна динаміка торгівлі України з ЄС формується під впливом різноманітних факторів, серед яких найбільш вагомими є економічна політика України та ЄС, особливості розвитку світової торгівлі, внутрішні і зовнішні передумови входження української продукції на європейський ринок.

11. Для поглиблення процесу євроінтеграції України та закріплення вітчизняного виробника на європейському ринку високотехнологічних товарів необхідно використати передовий досвід країн – членів ЄС у створенні сучасних наукомістких виробництв у технопарках та єврореґіонах. Особливо корисним є залучення досвіду з реконструкції староіндустріальних регіонів і вирівнювання рівнів розвитку окремих регіонів ЄС через впровадження спеціальних галузевих і регіональних програм підтримки національних виробників у стратегічно важливих галузях економік країн – членів ЄС.

12. Оптимізація участі певної країни в системі міжнародного поділу праці можлива на засадах цілеспрямованої практики формування та реалізації експортного потенціалу. Така політика повинна мати комплексний характер, а в процесі реструктуризація національної економіки слід враховувати потреби та перспективи розвитку європейського ринку. В Україні необхідно здійснити перехід до режиму активної політики підтримки національного виробництва.

Публікації автора:

У наукових фахових виданнях:

1. Шамборовський Г.О. Оцінка потенціалу України у торгівлі з Європейським Союзом // Економіка: проблеми теорії та практики. Збірник наукових праць. Вип. 210: В 4 т. – Дніпропетровськ: ДНУ, 2005. – Т.1. – С.128-139.

2. Шамборовський Г.О. Прогнозна оцінка соціально-економічних наслідків лібералізації торгівлі між Україною та Європейським Союзом // Схід. – 2006. – № 2(74). – С.5-11.

3. Шамборовський Г.О. Вплив регіональної політики Європейського Союзу на соціально-економічну ефективність євроінтеграції // Економіка та держава. – 2006. – №6. – С. 24-28.

4. Шамборовський Г.О. Трансформація структури експорту України в умовах інтеграції до ЄС // Економіка і регіон. – 2006. – №1. – С. 76-81.

5. Шамборовський Г.О. Соціально-економічна ефективність європейської економічної інтеграції: концепційні засади дослідження // Вісник Львівського університету. Серія міжнародні відносини. – Львів, 2006. – Вип. 16. – С. 174-180.

В інших виданнях:

6. Шамборовський Г.О. Концепційні засади аналізу ефективності вступу країн до ЄС // Матеріали міжнародної студентсько-аспірантської конференції “Економіка постсоціалістичних країн в умовах глобалізації” – Львів: ЛНУ, 2004. – С. 243.

7. Hrabynski I., Shamborovski H. Koszty i korzysci dla Ukrainy zwianzane z rozszerzeniem Unii Europejskiej // Podmioty rynkowe w integrujancej sie gospodarce Europy, doswiadczenia polskie i ukrainskie. – Warszawa: IRWiK, 2004. – S.19-28.