У дисертації викладено теоретичне узагальнення і запропоновано вирішення наукової проблеми, що полягає у дослідженні та розробці науково-методичних підходів та практичних рекомендацій з ефективного використання земельних ресурсів в умовах південного регіону України. Результати роботи дають підстави для наступних висновків: 1. Ефективне використання земельних ресурсів у сільському господарстві слід розуміти як соціально-економічну категорію, що виражає відносини між людьми в процесі здійснення технологічних виробничих процесів, пов’язаних з виробництвом сільськогосподарської продукції, з метою максимального задоволення потреб населення у продуктах харчування, при забезпеченні відновлення природної родючості ґрунту, збільшення продуктивного потенціалу земельних ресурсів і їх використання в умовах високого рівня екологічності як цих ресурсів, так і середовища в цілому. 2. Забезпечення ефективного використання земельних ресурсів передбачає досягнення економічно-доцільного й екологічно-безпечного рівня віддачі від одиниці цих ресурсів, дотримання збалансованості та необхідного рівня вмісту поживних речовин у ґрунті, запобігання різним видам ерозії, запровадження енергоощадних біологізованих та екологічно безпечних технологій обробітку ґрунту і вирощування сільськогосподарських культур, науково-обґрунтоване проведення меліоративних заходів. Ступінь ефективності використання земельних ресурсів визначає система чинників – економічних, соціальних, екологічних, організаційно-правових, дія яких проявляється на засадах об’єктивного закону мінімуму. 3. Розрахований індекс екологічної невідповідності сучасного використання орних земель (1,327) вказує на необхідність зниження питомої ваги орних земель і відповідного збільшення площі екологостабілізуючих угідь – пасовищ, сінокосів, екосистеми яких функціонують за природними аналогами при мінімізованому антропогенному впливі. За цим показником територія Херсонської області характеризується як така, що має неприпустимо високе переважання фактичної розораності. Підраховано, що перевищення припустимої розораності складає 32,7%. По Херсонській області розораність сільськогосподарської території складає 90,3%, а екологічно найбільш обґрунтованою слід вважати розораність сільськогосподарської території не більше 40%. 4. Для досягнення необхідного рівня ефективності використання сільськогосподарських земель в умовах подальшого реформування земельних відносин в Херсонській області необхідно забезпечити господарське самовизначення селян з формою господарювання за умови пріоритетного збереження цілісності земельних і майнових комплексів реформованих господарств, запровадження товарно-грошових відносин при використанні землі на основі оренди. Використання оренди земельних часток застраховує селян від втрати землі, дає можливість отримувати дохід у формі орендної плати, сприяє пошуку ефективного господаря. 5. Для забезпечення об’єктивного розрахунку орендної плати встановлено взаємозв’язок між показником грошової оцінки землі та чинниками родючості. Найбільший вплив на рівень грошової оцінки землі мають: дози внесення органічних і мінеральних добрив, вміст у ґрунті гумусу, фосфору та калію, питома вага меліорованих земель. 6. Розроблені пропозиції щодо удосконалення методики розрахунку орендної плати на засадах комплексного підходу, який враховує фактор часу і умови виробництва, а також економічні умови, що склалися в нашій державі, та грошову оцінку земель по районах Херсонської області, що в повній мірі відповідають вимогам функціонування ринку землі. Запропоновано застосовувати різні варіанти орендної плати: у вигляді фіксованих сум; у вигляді фіксованого обсягу продукції в натуральній формі; у вигляді планового обсягу продукції чи послуг, що продаються адміністрацією за фіксованими внутрішньогосподарськими цінами. 7. Внесено пропозиції щодо забезпечення мінімальних втрат гумусу внаслідок ерозії ґрунту за рахунок скорочення на схилових землях розмірів посівів просапних культур зі зростанням крутизни схилів та збільшення площ сільськогосподарських культур суцільного посіву. 8. З метою одержання повніших і достовірних висновків про ефективність діяльності сільськогосподарських підприємств в Херсонській області, було досліджено вплив різних факторів на сукупний рівень рентабельності, а також на рівень рентабельності продукції сільського господарства взагалі і на рівень рентабельності галузі рослинництва зокрема. З цією метою було використано кореляційно-регресійний аналіз системи взаємопов’язаних показників, які характеризують вимоги економічних законів і вплив різних факторів на виробничі відносини, в межах яких розвиваються різні форми власності і види господарювання. Залежно від цього, ми використали різні економічні показники, які органічно взаємопов’язані і відповідають критерію ефективності, враховуючи ринкові умови і свободу підприємницької діяльності. В результаті розроблено пропозиції щодо організаційно-економічних заходів раціонального використання земель сільськогосподарського призначення, які враховують рівень економічності й екологічності використання земельних ресурсів. 9. Для швидкого виходу Херсонської області з економічної кризи та досягнення сталого розвитку функціонування галузей АПК, необхідно удосконалити механізм державного регулювання земельних відносин на рівні країни та на рівні регіону. Першим кроком у реалізації цього завдання є формування та реалізація “Стратегії економічного та соціального розвитку Херсонської області до 2011 року”. В її межах автором здійснений SWOT – аналіз сильних та слабких сторін, а також аналіз можливостей водозабезпечення регіону. Отримані результати були використанні для визначення стратегії підвищення ефективності використання зрошуваних земель Херсонської області. Важливим у реалізації заходів запропонованого механізму є необхідність виконання комплексної програми розвитку меліорації земель та поліпшення екологічного стану зрошуваних і осушених сільгоспугідь на період до 2005 р. з прогнозом до 2010 р. | 